fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

СВАМ має об’єднати Україну та ЄС на шляху до декарбонізації Європи

06/ 12/ 2021
  Таку думку висловили 1 грудня представники Європейської Бізнес Асоціації на 13-й щорічній асамблеї «На шляху до відновлення: сприяння реформам та досягненню стійкості для посилення Східного партнерства», яка пройшла напередодні 6-го Саміту Східного партнерства 15-16 грудня. Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку. Українська бізнес-спільнота підтримує європейські кліматичні прагнення стати першим вуглецево нейтральним континентом, висловлені в Європейському зеленому курсі, до якого Україна однією із перших долучилась у 2020 році. Кілька місяців тому Україна затвердила оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди, і зобов’язалась скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року від рівня 1990 року. Відтак, наша ціль є не лише вищою ніж попередня, але й більш амбітною порівняно з цілями, задекларованими на рівні ЄС, а також інших економічно розвинутих країн. І все це не зважаючи на відсутні наразі механізми фінансування. Я переконана, що СВАМ, як один із інструментів, які пропонує ЄС задля стимулювання імпортерів зменшувати викиди СО2, має сприяти не збільшенню нерівності між країнами, а мотивувати торгових партнерів вивчати додаткові шляхи для співпраці, особливо в проєктах з декарбонізації. Наразі в ЄС є розуміння цілей та подальших кроків на шляху до кліматичної нейтральності. Водночас потреби в розрізі протидії зміні клімату та економічні реалії європейських країн та країн Східного партнерства, зокрема Асоційованого тріо (України, Грузії та Молдови) значно різняться. У цьому контексті, механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що входить до європейського пакету політик «Fit for 55» і буде запроваджений вже у 2023 році, викликає найбільше дискусій. За рахунок СВАМ Євросоюз хоче вирівняти «правила гри» для внутрішніх та європейських виробників та спонукати інші країни більш рішуче скорочувати викиди парникових газів. В той же час, ЄС визначає Україну як одну з тих країн, які найбільше постраждають від впровадження СВАМ. На першому етапі дія СВАМ пошириться на 4 сектори – металургія, виробництво цементу, основних органічних хімічних добрив та електроенергії (згодом можливе розширення на інші сектори). Середня ціна СВАМ-сертифікату, який доведеться купувати імпортерам, розраховуватиметься щотижня на основі середніх цін на парникові квоти в рамках європейського ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів EU ETS. За оцінками Європейської Бізнес Асоціації, що базуються на середній ціні за тонну СО2, а також частці імпорту продукції в країни ЄС, додаткове навантаження на імпорт з України щороку становитиме сотні мільйонів євро. На початковому етапі запровадження СВАМ навантаження на імпорт цементної галузі становитиме €2,1 млн, для хімічної галузі – €48,5 млн, а для металургії може сягнути €628,3 млн щороку. Разом з тим, ЄС планує співпрацювати з країнами – основними торговельними партнерами, які не є членами ЄС, та укладати з ними договори з огляду на їхній механізм ціноутворення на викиди СО2. Такі договори можуть передбачати пом’якшені умови впровадження СВАМ, якщо ці країни забезпечують високу ефективність та демонструють прагнення до декарбонізації секторів економіки. Наприклад, CBAM може не поширюватися на експорт електроенергії з України за умови виконання низки вимог, серед яких: інтеграція української енергосистеми з ENTSO-E та каплінг ринків електроенергії; розвиток та стабільність регуляторного поля, що створює умови для збільшення частки ВДЕ в енергосистемі; відмова від імпорту електроенергії з третіх країн, що не мають відповідних цілей з декарбонізації; впровадження ринку торгівлі парниковими квотами, еквівалентного з ЄС до 1 січня 2030 року, тощо. Незабаром СВАМ буде розглядатись в Європарламенті, і Європейська Бізнес Асоціація вірить у затвердження особливого підходу до України, яка тільки у 2019 році імпортувала 42% усіх своїх товарів та послуг до ЄС на суму понад 21,1 млрд євро. Це допоможе не тільки зберегти рівень експорту й забезпечити умови для подальшої екомодернізації вітчизняних підприємств у частині зменшення викидів СО2. Така співпраця ще більше поглибить євроінтеграцію України та допоможе захистити спільні європейські кордони. Довідково: Додатковий захід Шлях до кліматичної нейтральності: шлях для країн Східного партнерства був ініційований Робочою групою 2 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” у партнерстві з Робочою групою 3 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС «Економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво». Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.  

Таку думку висловили 1 грудня представники Європейської Бізнес Асоціації на 13-й щорічній асамблеї «На шляху до відновлення: сприяння реформам та досягненню стійкості для посилення Східного партнерства», яка пройшла напередодні 6-го Саміту Східного партнерства 15-16 грудня.

Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку
Українська бізнес-спільнота підтримує європейські кліматичні прагнення стати першим вуглецево нейтральним континентом, висловлені в Європейському зеленому курсі, до якого Україна однією із перших долучилась у 2020 році. Кілька місяців тому Україна затвердила оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди, і зобов’язалась скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року від рівня 1990 року. Відтак, наша ціль є не лише вищою ніж попередня, але й більш амбітною порівняно з цілями, задекларованими на рівні ЄС, а також інших економічно розвинутих країн. І все це не зважаючи на відсутні наразі механізми фінансування. Я переконана, що СВАМ, як один із інструментів, які пропонує ЄС задля стимулювання імпортерів зменшувати викиди СО2, має сприяти не збільшенню нерівності між країнами, а мотивувати торгових партнерів вивчати додаткові шляхи для співпраці, особливо в проєктах з декарбонізації.

Наразі в ЄС є розуміння цілей та подальших кроків на шляху до кліматичної нейтральності. Водночас потреби в розрізі протидії зміні клімату та економічні реалії європейських країн та країн Східного партнерства, зокрема Асоційованого тріо (України, Грузії та Молдови) значно різняться. У цьому контексті, механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що входить до європейського пакету політик «Fit for 55» і буде запроваджений вже у 2023 році, викликає найбільше дискусій. За рахунок СВАМ Євросоюз хоче вирівняти «правила гри» для внутрішніх та європейських виробників та спонукати інші країни більш рішуче скорочувати викиди парникових газів.

В той же час, ЄС визначає Україну як одну з тих країн, які найбільше постраждають від впровадження СВАМ. На першому етапі дія СВАМ пошириться на 4 сектори – металургія, виробництво цементу, основних органічних хімічних добрив та електроенергії (згодом можливе розширення на інші сектори). Середня ціна СВАМ-сертифікату, який доведеться купувати імпортерам, розраховуватиметься щотижня на основі середніх цін на парникові квоти в рамках європейського ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів EU ETS. За оцінками Європейської Бізнес Асоціації, що базуються на середній ціні за тонну СО2, а також частці імпорту продукції в країни ЄС, додаткове навантаження на імпорт з України щороку становитиме сотні мільйонів євро. На початковому етапі запровадження СВАМ навантаження на імпорт цементної галузі становитиме €2,1 млн, для хімічної галузі – €48,5 млн, а для металургії може сягнути €628,3 млн щороку.

Разом з тим, ЄС планує співпрацювати з країнами – основними торговельними партнерами, які не є членами ЄС, та укладати з ними договори з огляду на їхній механізм ціноутворення на викиди СО2. Такі договори можуть передбачати пом’якшені умови впровадження СВАМ, якщо ці країни забезпечують високу ефективність та демонструють прагнення до декарбонізації секторів економіки. Наприклад, CBAM може не поширюватися на експорт електроенергії з України за умови виконання низки вимог, серед яких: інтеграція української енергосистеми з ENTSO-E та каплінг ринків електроенергії; розвиток та стабільність регуляторного поля, що створює умови для збільшення частки ВДЕ в енергосистемі; відмова від імпорту електроенергії з третіх країн, що не мають відповідних цілей з декарбонізації; впровадження ринку торгівлі парниковими квотами, еквівалентного з ЄС до 1 січня 2030 року, тощо.

Незабаром СВАМ буде розглядатись в Європарламенті, і Європейська Бізнес Асоціація вірить у затвердження особливого підходу до України, яка тільки у 2019 році імпортувала 42% усіх своїх товарів та послуг до ЄС на суму понад 21,1 млрд євро. Це допоможе не тільки зберегти рівень експорту й забезпечити умови для подальшої екомодернізації вітчизняних підприємств у частині зменшення викидів СО2. Така співпраця ще більше поглибить євроінтеграцію України та допоможе захистити спільні європейські кордони.

Довідково: Додатковий захід “Шлях до кліматичної нейтральності: шлях для країн Східного партнерства” був ініційований Робочою групою 2 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” у партнерстві з Робочою групою 3 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС «Економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво».

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: