fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

«Складно, але витримаємо»: висновки та прогнози бізнесу на 2023 рік

22/ 09/ 2022
  Позаду сім місяців повномасштабної війни, за які бізнес встиг підвести перші підсумки, а також зробити прогнози на 2023 рік. Тож 20 вересня в рамках осінньої зустрічі EBA Global Outlook ми поговорили з директорами членських компаній Європейської Бізнес Асоціації, щоб з’ясувати очікування та настрої представників різних індустрій. Банківський сектор Олександр Писарук. Голова правління Райффайзен Банку . У банківській сфері переважають стримані, але оптимістичні настрої, про що нам розповів голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук. Наразі банки працюють без перебою, в них надлишковий запас ліквідності, тож ніякого «банкопаду» не очікується. Пан Писарук пояснює це тим, що завдяки реформам 2014-2015 року галузь працює за сучасними стандартами банківського нагляду, а дії Національного банку сприяють втриманню макростабільності. Звичайно, інфляція та девальвація мають вплив на економіку, але попри ці виклики очікується, що НБУ збереже нинішню облікову ставку. На макропоказники впливатиме також те, як люди будуть повертатися до України, адже війна спричинила величезну хвилю міграції. Пандемія коронавірусу допомогла  банкам стати операційно гнучкішими, діджиталізуватися та бути в постійному контакту з клієнтами. Завдяки цьому кредитна дисципліна під час війни є кращою ніж в  2008 чи 2014 роках. З початку повномасштабного вторгнення Райффайзен Банк надав нових кредитів на суму більше 9 млрд гривень. Зокрема, банк бере участь в державній програмі «5-7-9%» й кредитує бізнеси, що працюють у сферах агро, енергетики, охорони здоров’я, продовольства тощо. Попри війну, 2022 буде прибутковим для Райффайзен Банку. Телекомунікації та звязок Олександр Комаров. Президент Київстар . В умовах воєнного стану найбільші компанії зв’язку в Україні знизили конкуренцію, адже мова зараз йде про національну безпеку. Це стосується не тільки запуску національного роумінгу, а й спільного вирішення поточних кризових питань, зокрема відновлення зв’язку на деокупованих територіях. Загалом, телекомунікаційники не чекають драматичних змін найближчим часом. За словами президента Київстар Олександра Комарова, в компанії обговорюють на даний момент різні можливі сценарії розвитку, які пов’язані з подальшою деокупацією України.  Щодо результатів цього року, то в Київстарі налаштовані оптимістично. У довоєнний час Київстар реінвестував в бізнес 19% доходу у рік й тоді можна було очікувати 3% зростання індустрії в абонентах. Все залежить від повернення українців з-за кордону, бо від початку війни спостерігається зниження кількості абонентів. Якщо криза триватиме й далі, то в довготривалій перспективі може бути втрачено від 15 до 20% абонентської бази.   Індустріальні парки Василь Хмельницький. Засновник інвестиційного холдингу UFuture та інноваційного парку UNIT.City. Загальну картину щодо низки секторів нам надав Василь Хмельницький, засновник інвестиційного холдингу UFuture та інноваційного парку UNIT.City. Він зазначив, що ситуація важка. Наразі 20% проєктів припинили своє існування, 60% стали збитковими, в тому числі Міжнародний аеропорт «Київ» ім. Ігоря Сікорського, і тільки 20% залишилися прибутковими. Зокрема, фармацевтичний завод Biopharma переорієнтувався на зовнішній ринок та зміг відновити дохід на рівні 5% від довоєнних показників. Щодо інноваційного парку UNIT.City, то відсоток заповненості коливається на рівні 25%, але бізнес витримає цей виклик. Пан Хмельницький розповів, що для розвитку цього проєкту ще до війни вдалося залучити кредит від Європейського інвестиційного банку. Загалом холдинг проінвестував у розвиток проєкту 180 млн, де 80 млн — кредитні кошти, за якими UFuture продовжує сплачувати відсотки. На думку пана Хмельницького, відновлення України — це тривалий процес, і зростання ми зможемо побачити тільки через 15-20 років, та вже зараз помітні позитивні зміни в контексті підтримки бізнесу державою. Підприємець також зазначив, що ключове завдання для України – повернення талантів після завершення війни. Для цього нам потрібно створювати конкурентні умови, аби людям було вигідно повертатися. Агрохімія та насінництво Сергій Харін. Керівник бізнесу Corteva Agriscience в Східній Європі. Внаслідок російської агресії Україна втратила до 20% аграрних територій, що, звісно, негативно позначилось на насіннєвому та агрохімічному ринках. За оцінками Corteva Agriscience, обидві індустрії спіткало падіння близько 15-17% в доларовому виразі,порівняно з минулим роком. Такими даними поділився Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Східній Європі. Після початку повномасштабного вторгнення, Corteva одразу заявила про припинення діяльності в росії, а пізніше вийшла з ринку країни-агресора. Забезпечив безпеку своїх співробітників, компанія швидко поновила свою роботу. Вже на початку березня почалися відвантаження насіння фермерам, а пізніше поновив свою роботу насіннєвий завод компанії. Corteva налагодила логістичні ланцюжки з імпорту СЗР та насіння з інших заводі компанії з/в ЄС та успішно провела посівну кампанію для виробництва насіння під врожай 2023 року. Серед суттєвих змін – більш строгий підхід до кредитування, збільшення частки прямих продажів. Від 2023 року у Corteva очікують певного відновлення ринку – до 5-8% від нинішніх показників. У планах є нарощення виробництва насіння в Україні. Corteva вже виділила на пряму підтримку гуманітарних та благодійних проєктів в Україні понад 46 мільйонів гривень і прагне продовжувати підтримку, висловлюючи солідарність з народом України. Аграрний сектор Вячеслав Чук. Комерційний директор агропромхолдингу Астарта-Київ. Диверсифікована модель бізнесу допомогла Астарта-Київ швидко адаптуватися до нових умов роботи в перші місяці повномасштабної війни. До того ж внутрішній попит на продукцію компанії та наявність власної внутрішньої переробки дозволили зберегти, а подекуди й збільшити обсяги виробництва. Наприклад обсяги переробки сої зросли на 15%. Про це розповів Вячеслав Чук, комерційний директор агропромхолдингу Астарта-Київ. Згодом компанії вдалося пожвавити і експорт – у цьому, як вважають у холдингу, допоміг у тому числі і її публічний статус. Зокрема, це дозволило знайти партнерів у Європі, які допомагають з логістикою та реалізацією. Цих обсягів торгівлі вже було достатньо для збереження циклічності виробництва. Наразі Астарта-Київ частково долучається і до користування «зерновим коридором». Загалом війна примусила український бізнес шукати альтернативні логістичні шляхи, що сприяло розвитку річкового транспорту, зокрема через Дунайські порти. Якщо раніше в них вантажили близько 20-30 тис. тонн щомісяця, то зараз ця цифра зросла до 1,5 млн тонн. Європейська Бізнес Асоціація дякує спікерам за професійну дискусію й не перестає захоплюватися тим, як бізнес в Україні продовжує працювати навіть в найбільш екстремальних умовах. Тож сподіваємось, що оптимістичні прогнози виправдаються, а поки що тримаємо економічний фронт!

Позаду сім місяців повномасштабної війни, за які бізнес встиг підвести перші підсумки, а також зробити прогнози на 2023 рік. Тож 20 вересня в рамках осінньої зустрічі EBA Global Outlook ми поговорили з директорами членських компаній Європейської Бізнес Асоціації, щоб з’ясувати очікування та настрої представників різних індустрій.

Банківський сектор

Олександр Писарук Голова правління Райффайзен Банку

У банківській сфері переважають стримані, але оптимістичні настрої, про що нам розповів голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук. Наразі банки працюють без перебою, в них надлишковий запас ліквідності, тож ніякого «банкопаду» не очікується. Пан Писарук пояснює це тим, що завдяки реформам 2014-2015 року галузь працює за сучасними стандартами банківського нагляду, а дії Національного банку сприяють втриманню макростабільності. Звичайно, інфляція та девальвація мають вплив на економіку, але попри ці виклики очікується, що НБУ збереже нинішню облікову ставку. На макропоказники впливатиме також те, як люди будуть повертатися до України, адже війна спричинила величезну хвилю міграції.

Пандемія коронавірусу допомогла  банкам стати операційно гнучкішими, діджиталізуватися та бути в постійному контакту з клієнтами. Завдяки цьому кредитна дисципліна під час війни є кращою ніж в  2008 чи 2014 роках. З початку повномасштабного вторгнення Райффайзен Банк надав нових кредитів на суму більше 9 млрд гривень. Зокрема, банк бере участь в державній програмі «5-7-9%» й кредитує бізнеси, що працюють у сферах агро, енергетики, охорони здоров’я, продовольства тощо. Попри війну, 2022 буде прибутковим для Райффайзен Банку.

Телекомунікації та зв’язок

Олександр Комаров Президент Київстар

В умовах воєнного стану найбільші компанії зв’язку в Україні знизили конкуренцію, адже мова зараз йде про національну безпеку. Це стосується не тільки запуску національного роумінгу, а й спільного вирішення поточних кризових питань, зокрема відновлення зв’язку на деокупованих територіях. Загалом, телекомунікаційники не чекають драматичних змін найближчим часом. За словами президента Київстар Олександра Комарова, в компанії обговорюють на даний момент різні можливі сценарії розвитку, які пов’язані з подальшою деокупацією України. 

Щодо результатів цього року, то в Київстарі налаштовані оптимістично. У довоєнний час Київстар реінвестував в бізнес 19% доходу у рік й тоді можна було очікувати 3% зростання індустрії в абонентах. Все залежить від повернення українців з-за кордону, бо від початку війни спостерігається зниження кількості абонентів. Якщо криза триватиме й далі, то в довготривалій перспективі може бути втрачено від 15 до 20% абонентської бази.

 

Індустріальні парки

Василь Хмельницький Засновник інвестиційного холдингу UFuture та інноваційного парку UNIT.City

Загальну картину щодо низки секторів нам надав Василь Хмельницький, засновник інвестиційного холдингу UFuture та інноваційного парку UNIT.City.

Він зазначив, що ситуація важка. Наразі 20% проєктів припинили своє існування, 60% стали збитковими, в тому числі Міжнародний аеропорт «Київ» ім. Ігоря Сікорського, і тільки 20% залишилися прибутковими. Зокрема, фармацевтичний завод Biopharma переорієнтувався на зовнішній ринок та зміг відновити дохід на рівні 5% від довоєнних показників.

Щодо інноваційного парку UNIT.City, то відсоток заповненості коливається на рівні 25%, але бізнес витримає цей виклик. Пан Хмельницький розповів, що для розвитку цього проєкту ще до війни вдалося залучити кредит від Європейського інвестиційного банку. Загалом холдинг проінвестував у розвиток проєкту 180 млн, де 80 млн — кредитні кошти, за якими UFuture продовжує сплачувати відсотки. На думку пана Хмельницького, відновлення України — це тривалий процес, і зростання ми зможемо побачити тільки через 15-20 років, та вже зараз помітні позитивні зміни в контексті підтримки бізнесу державою.

Підприємець також зазначив, що ключове завдання для України – повернення талантів після завершення війни. Для цього нам потрібно створювати конкурентні умови, аби людям було вигідно повертатися.

Агрохімія та насінництво

Сергій Харін Керівник бізнесу Corteva Agriscience в Східній Європі

Внаслідок російської агресії Україна втратила до 20% аграрних територій, що, звісно, негативно позначилось на насіннєвому та агрохімічному ринках. За оцінками Corteva Agriscience, обидві індустрії спіткало падіння близько 15-17% в доларовому виразі,порівняно з минулим роком. Такими даними поділився Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Східній Європі.

Після початку повномасштабного вторгнення, Corteva одразу заявила про припинення діяльності в росії, а пізніше вийшла з ринку країни-агресора. Забезпечив безпеку своїх співробітників, компанія швидко поновила свою роботу. Вже на початку березня почалися відвантаження насіння фермерам, а пізніше поновив свою роботу насіннєвий завод компанії. Corteva налагодила логістичні ланцюжки з імпорту СЗР та насіння з інших заводі компанії з/в ЄС та успішно провела посівну кампанію для виробництва насіння під врожай 2023 року. Серед суттєвих змін – більш строгий підхід до кредитування, збільшення частки прямих продажів. Від 2023 року у Corteva очікують певного відновлення ринку – до 5-8% від нинішніх показників. У планах є нарощення виробництва насіння в Україні. Corteva вже виділила на пряму підтримку гуманітарних та благодійних проєктів в Україні понад 46 мільйонів гривень і прагне продовжувати підтримку, висловлюючи солідарність з народом України.

Аграрний сектор

Вячеслав Чук Комерційний директор агропромхолдингу Астарта-Київ

Диверсифікована модель бізнесу допомогла Астарта-Київ швидко адаптуватися до нових умов роботи в перші місяці повномасштабної війни. До того ж внутрішній попит на продукцію компанії та наявність власної внутрішньої переробки дозволили зберегти, а подекуди й збільшити обсяги виробництва. Наприклад обсяги переробки сої зросли на 15%. Про це розповів Вячеслав Чук, комерційний директор агропромхолдингу Астарта-Київ.

Згодом компанії вдалося пожвавити і експорт – у цьому, як вважають у холдингу, допоміг у тому числі і її публічний статус. Зокрема, це дозволило знайти партнерів у Європі, які допомагають з логістикою та реалізацією. Цих обсягів торгівлі вже було достатньо для збереження циклічності виробництва. Наразі Астарта-Київ частково долучається і до користування «зерновим коридором».

Загалом війна примусила український бізнес шукати альтернативні логістичні шляхи, що сприяло розвитку річкового транспорту, зокрема через Дунайські порти. Якщо раніше в них вантажили близько 20-30 тис. тонн щомісяця, то зараз ця цифра зросла до 1,5 млн тонн.

Європейська Бізнес Асоціація дякує спікерам за професійну дискусію й не перестає захоплюватися тим, як бізнес в Україні продовжує працювати навіть в найбільш екстремальних умовах. Тож сподіваємось, що оптимістичні прогнози виправдаються, а поки що тримаємо економічний фронт!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: