Що варто враховувати під час запуску ринку торгівлі квотами на викиди CO2 в Україні?

20/ 12/ 2021

Україна зобов’язалась скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року від рівня 1990 року. Для цього, за підрахунками, знадобиться 100 млрд євро, з яких більшість – це переважно кошти бізнесу, інші механізми фінансування наразі опрацьовуються. У цьому контексті, саме схема торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) може стати найбільш оптимальним інструментом для декарбонізації бізнесу. Більше того, ця схема торгівлі визначена на рівні Угоди про асоціацію з ЄС. У ЄС ринок торгівлі квотами на викиди було запущено ще у 2005 році, але він не є статичним і його дизайн продовжує оновлюватись. Ольга Бойко. Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Ми пильно стежимо за розвитком європейського законодавства про торгівлю квотами на викиди парникових газів. Ми знаємо про проблеми, які наразі є у європейських колег, зокрема різке зменшення безкоштовних квот, що вже призводить до неконкурентності компаній та втрати частини ринків. І маючи певні зобов′язання, ми повинні дуже виважено і не поспішаючи впроваджувати СТВ, але так, щоб не нашкодити вітчизняній економіці, яка і так знаходиться у не найкращому стані. Створення СТВ в Україні має передбачати чотири ключові моменти: 1) відповідати структурі СТВ в ЄС, зокрема передбачати безкоштовні квоти на викиди, їх розподіл, цільові показники, тощо; 2) аби відтестувати систему – запустити її в пілоті, коли транзакції з квотами на викиди парникових газів проводяться, але фінансових наслідків для учасників системи не створюють. 3) цільове використання коштів – питання розподілу коштів, які будуть отримані державою внаслідок продажу квот на викиди парникових газів, має вирішуватися у прозорий спосіб, зокрема, з пріоритетним спрямуванням таких коштів на екологічну модернізацію/підвищення енергоефективності тих підприємств, які будуть придбавати відповідні квоти; 4) співіснування СТВ та податку на викиди СО2. Зазвичай, компанії, які є учасниками СТВ звільняються від сплати такого податку, що доцільно передбачити і для українських компаній. Про це йшлося минулого тижня під час вебінару із запровадження схеми торгівлі викидами парникових газів в Україні, організованого Міндовкілля до якого долучились і представники Європейської Бізнес Асоціації. Європейська Бізнес Асоціація дякує Міндовкілля за ініціативу в організації зустрічі та сподівається на подальшу плідну співпрацю у питанні розвитку ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів задля декарбонізації економіки. Довідково: Нагадаємо, схема торгівлі квотами на викиди парникових газів - це економічний інструмент для стимулювання зменшення викидів. В основі - механізм видачі державою дозволів на викиди певної кількості тон речовин для підприємств-учасників схеми. Останні в свою чергу можуть завдяки таким дозволам викидати дозволену кількість речовин або продати свою квоту, знизивши свої обєми викидів за рахунок модернізації.

У ЄС ринок торгівлі квотами на викиди було запущено ще у 2005 році, але він не є статичним і його дизайн продовжує оновлюватись.

Ольга Бойко Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації

Ми пильно стежимо за розвитком європейського законодавства про торгівлю квотами на викиди парникових газів. Ми знаємо про проблеми, які наразі є у європейських колег, зокрема різке зменшення безкоштовних квот, що вже призводить до неконкурентності компаній та втрати частини ринків. І маючи певні зобов′язання, ми повинні дуже виважено і не поспішаючи впроваджувати СТВ, але так, щоб не нашкодити вітчизняній економіці, яка і так знаходиться у не найкращому стані.

Створення СТВ в Україні має передбачати чотири ключові моменти:

1) відповідати структурі СТВ в ЄС, зокрема передбачати безкоштовні квоти на викиди, їх розподіл, цільові показники, тощо;

2) аби відтестувати систему – запустити її в пілоті, коли транзакції з квотами на викиди парникових газів проводяться, але фінансових наслідків для учасників системи не створюють.

3) цільове використання коштів – питання розподілу коштів, які будуть отримані державою внаслідок продажу квот на викиди парникових газів, має вирішуватися у прозорий спосіб, зокрема, з пріоритетним спрямуванням таких коштів на екологічну модернізацію/підвищення енергоефективності тих підприємств, які будуть придбавати відповідні квоти;

4) співіснування СТВ та податку на викиди СО2. Зазвичай, компанії, які є учасниками СТВ звільняються від сплати такого податку, що доцільно передбачити і для українських компаній.

Про це йшлося минулого тижня під час вебінару із запровадження схеми торгівлі викидами парникових газів в Україні, організованого Міндовкілля до якого долучились і представники Європейської Бізнес Асоціації.

Європейська Бізнес Асоціація дякує Міндовкілля за ініціативу в організації зустрічі та сподівається на подальшу плідну співпрацю у питанні розвитку ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів задля декарбонізації економіки.

Довідково:

Нагадаємо, схема торгівлі квотами на викиди парникових газів – це економічний інструмент для стимулювання зменшення викидів. В основі – механізм видачі державою дозволів на викиди певної кількості тон речовин для підприємств-учасників схеми. Останні в свою чергу можуть завдяки таким дозволам викидати дозволену кількість речовин або продати свою квоту, знизивши свої об’єми викидів за рахунок модернізації.