Що можна не відкладати на наступний рік, щоб зробити кращим бізнес клімат ще у 2018

11/ 12/ 2018

Європейська Бізнес Асоціація звертається до Верховної Ради та Уряду із закликом ще цього року прийняти 5 важливих ініціатив, мета яких створити чесні умови для ведення бізнесу, сприяти розвитку прозорої економіки та залученню інвестицій. Вони стосуються розвитку інфраструктури, створення зрозумілих умов працевлаштування та трудової діяльності, cashless-economy, лісової та медичної галузей.

Анна Дерев’янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації
Цього року було зроблено дійсно чимало важливих для бізнесу кроків. Це і прийняття Закону про валюту, і активізація боротьби з контрабандою та нелегальним імпортом, і відновлення роботи СЕА ПДВ та багато іншого. Деякі дискримінаційні та невиважені ініціативи були призупинені, зокрема щодо розширення бази нарахування ЄСВ, що максимально било саме по великим і чесним заробітним платам. І ми дуже дякуємо органам влади, які не дали цій ініціативі ходу. Однак, 2018 рік ще не завершився. Провівши аналіз, ми визначили кілька ініціатив, які дійсно реально прийняти ще цього року. Зрозуміло, що перелік не є вичерпним. Але він може слугувати хорошим стартом для провадження у 2019 році.

Так, розвиток інфраструктури в країні є досить важливим питання. Бізнес підтримує запровадження механізму концесії – однієї з найпоширеніших форм державно-приватного партнерства у світі для залучення приватних інвестицій. З цією метою було розроблено законопроект №8125 «Про концесії». Закон охоплює значну кількість сфер, однак основна галузь застосування для нього –  інфраструктура, зокрема, морські порти. Станом на зараз документ очікує на розгляд у ВР у другому читанні і бізнес-спільнота сподівається, що законопроект буде прийнято. Однак, для того, щоб закон призвів до позитивних зрушень у багатьох галуззях економіки, на які очікує і бізнес, і держава, дуже важливо врахувати відповідні пропозиції та зауваження від бізнесу щодо оцінки впливу на довкілля, критеріїв, яким має відповідати концесіонер, укладення договору концесії із орендарем державного майна тощо.

Повертаючись до питання інфраструктури більш звужено, важливою є створення безготівкової інфраструктури для розвитку cashless-economy. Адже, на сьогодні, за мережею POS-терміналів і кількістю безготівкових операцій Україна дійсно відстає від країн Європи. Кількість POS терміналів в Україні в середньому складає 6,3 тис. штук на 1 млн населення. В той же час, середнє значення цього показника в Європі – 26,4 тис. При цьому, навіть найнижчі показники країн Європи (Румунія – 9,9 тис, Словаччина – 10,8 тис) є суттєво вищими, ніж наші. Лише в Києві цей показник на більш-менш нормальному рівні – близько 12. В інших регіонах ситуація значно гірша. Та й можливість розрахуватись карткою є не у всіх торгових точках. Тож створюється замкнуте коло, адже інфраструктура побудована так, щоб громадяни саме знімали готівку. В свою чергу, високий рівень готівки в обороті гальмує ріст економіки, знижує рівень прозорості та затримує активний розвиток сучасних сервісів та технологій. Якісним зрушенням у даній ситуації може стати прийняття проекту постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», який було розроблено і оприлюднено Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Відповідно до нього, передбачається поетапний перехід суб’єктів господарювання до обов’язкового приймання електронних платіжних засобів в оплату за товари або послуги. При цьому, окрім найрозповсюдженішого способу прийому безготівкових платежів – POS термінал + картка, буде дозволено використання альтернативних технологій: платежів з використанням QR кодів, платежів через інтернет банкінг, мобільні додатки, онлайн сервіси. Такий підхід забезпечить виконання законних прав власників платіжних карток, буде необтяжливим для бізнесу та зручним для споживача. Отже, ми закликаємо всі центральні органи виконавчої влади підтримати проект постанови і забезпечити її прийняття на Уряді ще в цьому році.

Актуальне питання, яке в останні роки активно постає в Україні, є боротьба з незаконними рубками лісів. Так, нещодавно було прийнято Закон, яким запроваджено посилену адміністративну та кримінальну відповідальності за контрабанду, незаконну рубку, перевезення, зберігання та збут незаконно заготовлених лісоматеріалів. В той же час, підвищення встановлених законодавством санкцій є важливим, проте недостатнім кроком для вирішення проблеми. Важлива комплексність дій.  Тож паралельно потрібно запроваджувати облік заготовленого лісу. В Україні вже існує система ЕОД в усіх лісгоспах Держлісагентства (а це близько 70% усіх лісокористувачів). Залишається розповсюдити систему ЕОД на лісові угіддя усіх форм власності. Відповідний проект Постанови Кабміну давно існує, але вже близько 2 років знаходиться на стадії розробки та погодження. Представники Комітету деревообробної та меблевої галузі вкотре наголошують на необхідності його прийняття та закликають зобов’язати усіх лісокористувачів долучитися до системи ЕОД.

Ще одне рішення, на яке з нетерпінням очікує бізнес – це прийняття КМУ Проекту постанови, що скасовує 10% надбавку на медичні вироби, які закуповуються за кошти держбюджету. Позицію Асоціації щодо скасування такої надбавки із наявним у експертів економічним обгрунтуванням підтримали представники від МОЗ, МінФін, Мінекономрозвитку та АМКУ на спільній нараді ще в травні 2018 року. Також, ДРС оперативно підтримала таку необхідність. Процес узгодження дещо затягнувся, але 27 листопада 2018 року Держпродспоживслужба надіслала до МОЗ своє погодження Проекту Постанови КМУ. За останньою наявною інформацією від МОЗ, проект Постанови нині готується МОЗ до відправки у Мінюстиції, а потім  має бути винесений на засідання КМУ для остаточного прийняття. Тож сподіваємось, Проект постанови зможе бути прийнятий КМУ до кінця 2018 року.

І останнє, але не менш важливе, прийняття Трудового кодексу України. Він має стати сучасною трудовою конституцією на заміну радянського Кодексу законів про працю в Україні, який на сьогодні діє. Тож бізнес закликає прийняти законопроект №1658 щодо проекту Трудового кодексу України. Документом передбачена імплементація більш гнучких форм обліку та планування робочого часу, обмеження ролі профспілок у певних аспектах, наприклад, при звільнення працівника у разі скорочення, або недостатньої кваліфікації, залучення до понаднормових робіт. Впровадження використання технічних засобів контролю за робочим процесом, до прикладу, відео-запису. Надання у письмовій формі детального роз’яснення причин при відмові у прийнятті на роботу. Запровадження різних форм та видів дистанційної роботи. Застарілі поняття як-то Тарифно-кваліфікаційні довідники та Класифікатор професій стануть не обов’язковими. Наразі законопроект очікує на розгляд у другому читанні і бізнес сподівається, що цього року все ж вдасться зробити крок в напрямку європейських стандартів трудового законодавства.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: