fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Секрети кібербезпеки: 5 ключових правил безпеки в Інтернеті

21/ 04/ 2021
  Як користувачі Інтернету стають мішенню хакерів?. Користувачі мережі Інтернет регулярно стають жертвами хакерів, в результаті чого втрачають свої кошти та стикаються із викраденням персональних даних. У багатьох випадках хакери використовують необачність чи недотримання користувачами елементарних правил особистої безпеки в Інтернеті. Як наслідок, навіть захисне програмне забезпечення не здатне вберегти користувача, якщо він своїми діями привертає увагу кіберзлочинців. Розглянемо детальніше типові помилки користувачів Інтернету, які роблять їх вразливими до кібератак: встановлення елементарних чи слабких паролів, для зламу яких хакерам достатньо перевірити декілька найпоширеніших комбінацій. Наприклад, встановлення паролю, який складається із послідовності чисел або дати народження користувача, є типовою помилкою; нехтування двофакторною автентифікацією; використання неперевірених мереж Wi-Fi у публічних місцях; введення персональних даних на незахищених та неперевірених вебсайтах; відкриття файлів, прикріплених до підозрілих електронних листів чи повідомлень; неуважність при перевірці веб-сайту на справжність; використання єдиного або схожих паролів для усіх облікових записів; збереження паролів у браузері; розголошення користувачами надмірної кількості особистої інформації у соціальних мережах; хибні упередження щодо власної захищеності у мережі; надання доступу до своїх пристроїв членам родини, зокрема дітям та старшим людям, і просто знайомим, рівень обізнаності яких про кіберзагрози є низьким; виконання потенційно небезпечних дій, зазначених у електронних повідомленнях, отриманих від друзів чи наближених осіб, без перевірки автентичності відправника шляхом дзвінка останньому чи іншого способу перевірки його особистості; відсутність регулярного оновлення захисного програмного забезпечення. Можна дійти висновку, що більшість помилок, зазначених вище, є невимушеними, і часто користувачі навіть не усвідомлюють масштабу кіберзазгроз, на які вони себе наражають. У свою чергу, халатна поведінка користувачів мережі Інтернет, фактично, розв’язує руки хакерам, оскільки для досягнення своїх цілей їм достатньо виконати елементарні дії, не вдаючись до розробки складних технологій чи механізмів зламу пристроїв чи облікових записів користувачів. За статистикою, 19 з 20 кібератак стають можливими саме через людський фактор. У пошуках легкої наживи хакерами стають навіть підлітки. Наприклад, за даними британського Національного агенства з протидії злочинності, середній вік затриманих кіберзлочинців складає лише 17 років. Безпека користувачів мережі Інтернет перш за все залежить від них самих. Як розпізнати кібератаку?. Ефективне подолання наслідків кібератаки неможливе без її виявлення. Зважаючи на те, що користувачі Інтернету переважно стають жертвами найбільш поширених видів кіберзагроз, розпізнати кібератаку для них не складе особливих труднощів, оскільки існує ряд характерних ознак. Чим швидше користувач зможе виявити підозрілі дії хакерів, тим меншої шкоди він зазнає. Основні ознаки вчиненої кібератаки: наявність повідомлень, надісланих друзям, колегам чи стороннім особам без відома користувача; помилка при введенні правильних паролів; порушення звичного функціонування персональних пристроїв; безпідставне сповільнення швидкості мережі Wi-Fi; запуск невідомих програм при включенні комп’ютера; фейкові повідомлення про сканування на наявність вірусів; списання коштів з банківського рахунку; отримання повідомлень про купівлю товарів та послуг, невідомих користувачу; регулярне перенаправлення користувача на підозрілі ресурси при спробі відкриття звичних веб-сторінок; отримання повідомлень для двофакторної автентифікації, яку користувач не ініціював; отримання будь-яких повідомлень з вимогою викупу; відключення наявного антивірусного програмного забезпечення без відома користувача. При виявленні хоча б однієї із цих ознак користувачу слід одразу вжити заходів для подолання наслідків кібератаки, зокрема, заблокувати свої банківські картки та повідомити друзів та колег про злам своїх облікових записів. Також необхідно провести сканування пристроїв за допомогою перевірених програм, а у випадку невпевненості у результатах перевірки або недостатній компетенції, користувачу слід звернутись до відповідних фахівців для перевірки своїх пристроїв на наявність шкідливого програмного забезпечення. Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому та захисту інших користувачів мережі Інтернет від схожих кіберзагроз, користувач, який стикнувся із кібератакою, повинен повідомити про неї у поліцію або інші органи, які наділені повноваженнями щодо протидії кіберзлочинності. Особиста безпека в інтернеті: 5 базових правил. Жоден користувач мережі Інтернет не здатен захистити себе від усіх наявних кіберзагроз. Проте, дотримуючись базових правил безпечної поведінки в Інтернеті, користувачі зможуть значно мінімізувати ризики своїй безпеці. Проаналізувавши найпоширеніші форми кібератак, до яких вдаються хакери для викрадення персональних даних або коштів користувачів Інтернету, спеціалісти компанії Hacken склали список із 5 базових правил особистої безпеки в Інтернеті: Управління паролями: для кожного облікового запису користувачам слід використовувати різні надійні паролі та не повідомляти їх як стороннім особам, так і родичам чи колегам, і не зберігати їх у браузері. Окрім цього, навіть надійні паролі слід регулярно оновлювати. У випадку необхідності використовувати велику кількість паролів, користувачам слід встановити спеціалізовані програми для управління паролями; Використання двофакторної або багатофакторної автентифікації для входу в облікові записи, при чому для двофакторної автентифікації використання СМС-повідомлень не є надійним методом; Максимальне уникнення використання публічних мереж Wi-Fi. При необхідності піключення до публічних мереж Wi-Fi користувачам слід утриматись від проведення фінансових операцій чи здійснення входу в облікові записи, які містять великий масив персональних даних; Використання ліцензованих антивірусних програм для регулярної перевірки особистих пристроїв на наявність шкідливого програмного забезпечення. Для мінімізації ризиків користувачам слід уникати використання безкоштовних антивірусних програм, оскільки хакери часто саме під їх виглядом проникають у пристрої жертв; Контроль за інформацією, яку користувач надає у мережі Інтернет. Користувачу слід надавати свої персональні дані лише у випадку 100% впевненості у тому, що сторона, яка їх вимагає, є тим, за кого себе видає. Наприклад, при отриманні повідомлення із банку на електронну пошту з вимогою здійснити конкретні дії, у безпечності яких користувач не є певним, йому слід зателефонувати на гарячу лінію банку для перевірки інформації. У соціальних мережах користувачам не слід розголошувати інформацію про свій фінансовий стан, купівельні звички, уподобання в Інтернеті та інші факти, які можуть бути використані кіберзлочинцями. Загалом, дотримання користувачами базових правил безпечної повідінки у мережі Інтернет зробить їх непростою мішенню для кіберзлочинців. Спеціалісти компанії Hacken відзначають наступну закономірність: кіберзлочинці намагаються уникати атак на користувачів, які мають хоча б базове розуміння принципів кібербезпеки. Фактично, хакери діють за принципом найменшого супротиву, а тому дотримання користувачами правил безпечної поведінки в Інтернеті буде кроком на випередження у боротьбі з кіберзлочинцями за цифрову безпеку.

Як користувачі Інтернету стають мішенню хакерів?

Користувачі мережі Інтернет регулярно стають жертвами хакерів, в результаті чого втрачають свої кошти та стикаються із викраденням персональних даних. У багатьох випадках хакери використовують необачність чи недотримання користувачами елементарних правил особистої безпеки в Інтернеті. Як наслідок, навіть захисне програмне забезпечення не здатне вберегти користувача, якщо він своїми діями привертає увагу кіберзлочинців.

Розглянемо детальніше типові помилки користувачів Інтернету, які роблять їх вразливими до кібератак:

  • встановлення елементарних чи слабких паролів, для зламу яких хакерам достатньо перевірити декілька найпоширеніших комбінацій. Наприклад, встановлення паролю, який складається із послідовності чисел або дати народження користувача, є типовою помилкою;
  • нехтування двофакторною автентифікацією;
  • використання неперевірених мереж Wi-Fi у публічних місцях;
  • введення персональних даних на незахищених та неперевірених вебсайтах;
  • відкриття файлів, прикріплених до підозрілих електронних листів чи повідомлень;
  • неуважність при перевірці веб-сайту на справжність;
  • використання єдиного або схожих паролів для усіх облікових записів;
  • збереження паролів у браузері;
  • розголошення користувачами надмірної кількості особистої інформації у соціальних мережах;
  • хибні упередження щодо власної захищеності у мережі;
  • надання доступу до своїх пристроїв членам родини, зокрема дітям та старшим людям, і просто знайомим, рівень обізнаності яких про кіберзагрози є низьким;
  • виконання потенційно небезпечних дій, зазначених у електронних повідомленнях, отриманих від друзів чи наближених осіб, без перевірки автентичності відправника шляхом дзвінка останньому чи іншого способу перевірки його особистості;
  • відсутність регулярного оновлення захисного програмного забезпечення.

Можна дійти висновку, що більшість помилок, зазначених вище, є невимушеними, і часто користувачі навіть не усвідомлюють масштабу кіберзазгроз, на які вони себе наражають. У свою чергу, халатна поведінка користувачів мережі Інтернет, фактично, розв’язує руки хакерам, оскільки для досягнення своїх цілей їм достатньо виконати елементарні дії, не вдаючись до розробки складних технологій чи механізмів зламу пристроїв чи облікових записів користувачів. За статистикою, 19 з 20 кібератак стають можливими саме через людський фактор. У пошуках легкої наживи хакерами стають навіть підлітки. Наприклад, за даними британського Національного агенства з протидії злочинності, середній вік затриманих кіберзлочинців складає лише 17 років.

Безпека користувачів мережі Інтернет перш за все залежить від них самих.

Як розпізнати кібератаку?

Ефективне подолання наслідків кібератаки неможливе без її виявлення. Зважаючи на те, що користувачі Інтернету переважно стають жертвами найбільш поширених видів кіберзагроз, розпізнати кібератаку для них не складе особливих труднощів, оскільки існує ряд характерних ознак. Чим швидше користувач зможе виявити підозрілі дії хакерів, тим меншої шкоди він зазнає.

Основні ознаки вчиненої кібератаки:

  • наявність повідомлень, надісланих друзям, колегам чи стороннім особам без відома користувача;
  • помилка при введенні правильних паролів;
  • порушення звичного функціонування персональних пристроїв;
  • безпідставне сповільнення швидкості мережі Wi-Fi;
  • запуск невідомих програм при включенні комп’ютера;
  • фейкові повідомлення про сканування на наявність вірусів;
  • списання коштів з банківського рахунку;
  • отримання повідомлень про купівлю товарів та послуг, невідомих користувачу;
  • регулярне перенаправлення користувача на підозрілі ресурси при спробі відкриття звичних веб-сторінок;
  • отримання повідомлень для двофакторної автентифікації, яку користувач не ініціював;
  • отримання будь-яких повідомлень з вимогою викупу;
  • відключення наявного антивірусного програмного забезпечення без відома користувача.

При виявленні хоча б однієї із цих ознак користувачу слід одразу вжити заходів для подолання наслідків кібератаки, зокрема, заблокувати свої банківські картки та повідомити друзів та колег про злам своїх облікових записів. Також необхідно провести сканування пристроїв за допомогою перевірених програм, а у випадку невпевненості у результатах перевірки або недостатній компетенції, користувачу слід звернутись до відповідних фахівців для перевірки своїх пристроїв на наявність шкідливого програмного забезпечення. Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому та захисту інших користувачів мережі Інтернет від схожих кіберзагроз, користувач, який стикнувся із кібератакою, повинен повідомити про неї у поліцію або інші органи, які наділені повноваженнями щодо протидії кіберзлочинності.

Особиста безпека в інтернеті: 5 базових правил

Жоден користувач мережі Інтернет не здатен захистити себе від усіх наявних кіберзагроз. Проте, дотримуючись базових правил безпечної поведінки в Інтернеті, користувачі зможуть значно мінімізувати ризики своїй безпеці. Проаналізувавши найпоширеніші форми кібератак, до яких вдаються хакери для викрадення персональних даних або коштів користувачів Інтернету, спеціалісти компанії Hacken склали список із 5 базових правил особистої безпеки в Інтернеті:

  • Управління паролями: для кожного облікового запису користувачам слід використовувати різні надійні паролі та не повідомляти їх як стороннім особам, так і родичам чи колегам, і не зберігати їх у браузері. Окрім цього, навіть надійні паролі слід регулярно оновлювати. У випадку необхідності використовувати велику кількість паролів, користувачам слід встановити спеціалізовані програми для управління паролями;
  • Використання двофакторної або багатофакторної автентифікації для входу в облікові записи, при чому для двофакторної автентифікації використання СМС-повідомлень не є надійним методом;
  • Максимальне уникнення використання публічних мереж Wi-Fi. При необхідності піключення до публічних мереж Wi-Fi користувачам слід утриматись від проведення фінансових операцій чи здійснення входу в облікові записи, які містять великий масив персональних даних;
  • Використання ліцензованих антивірусних програм для регулярної перевірки особистих пристроїв на наявність шкідливого програмного забезпечення. Для мінімізації ризиків користувачам слід уникати використання безкоштовних антивірусних програм, оскільки хакери часто саме під їх виглядом проникають у пристрої жертв;
  • Контроль за інформацією, яку користувач надає у мережі Інтернет. Користувачу слід надавати свої персональні дані лише у випадку 100% впевненості у тому, що сторона, яка їх вимагає, є тим, за кого себе видає. Наприклад, при отриманні повідомлення із банку на електронну пошту з вимогою здійснити конкретні дії, у безпечності яких користувач не є певним, йому слід зателефонувати на гарячу лінію банку для перевірки інформації. У соціальних мережах користувачам не слід розголошувати інформацію про свій фінансовий стан, купівельні звички, уподобання в Інтернеті та інші факти, які можуть бути використані кіберзлочинцями.

Загалом, дотримання користувачами базових правил безпечної повідінки у мережі Інтернет зробить їх непростою мішенню для кіберзлочинців. Спеціалісти компанії Hacken відзначають наступну закономірність: кіберзлочинці намагаються уникати атак на користувачів, які мають хоча б базове розуміння принципів кібербезпеки. Фактично, хакери діють за принципом найменшого супротиву, а тому дотримання користувачами правил безпечної поведінки в Інтернеті буде кроком на випередження у боротьбі з кіберзлочинцями за цифрову безпеку.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: