fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Рік у невідомості: 5 уроків локдауну для бізнесу

22/ 03/ 2021
  Про нові навички та потреби Анна Деревянко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. Світ бізнесу часто порівнюють із диким середовищем. Адже в бізнесі, як і в дикій природі, реальність може диктувати свої правила. І треба вміти швидко їх зчитувати та адаптуватися. Пандемія минулого року стала яскравим тому підтвердженням і наочно показала – виживає той, хто найкраще пристосовується до нових змін, не боїться їх, вміє шукати нестандартні рішення та швидко їх ухвалювати. За рік із пандемією ми звикли до щоденної статистики про кількість хворих. Так, напередодні зафіксовано 11 145 нових випадків COVID-19, одужали – 3877 людей, померли 166 пацієнтів. Проте цей рік навчив нас новим навичкам, а бізнес пристосувався до нових умов і третій локдаун не так лякає – підприємці вже знають, як діяти. Як бізнес прожив цей рік, які уроки виніс, розповіла Mind виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Деревянко. Вже рік, як ми перейшли на дистанційний або мікс-формат, рік як не проводимо великі заходи, рік як не подорожуємо, і список «як» можна продовжувати. Більшість компаній, як і населення, адаптувалися. Але іншого вибору й не було. Більшість бізнесів переглянули свою стратегію діяльності та взаємодії з персоналом, впроваджували нові формати роботи й технологічні рішення, шукали нові рішення, закривали збиткові напрями, розробляли нові продукти тощо. Водночас ті, хто до останнього тримався за застарілі звички, не змогли пережити кризу, і декому, на жаль, довелося закритися. Тож які уроки виніс бізнес із цієї ситуації? Думаю, говорити можна про п’ять факторів, які стали визначальними та можуть слугувати досвідом для підготовки до наступних криз. Адже, за прогнозами науковців, різноманітні пандемії – це те, з чим нам відтепер доведеться жити пліч-опліч. Хоча, звісно, перелік не є вичерпним. 1. Короткострокове планування – відтепер наша реальність. Під час локдауну на діяльність компаній здебільшого впливали зовнішні обставини, які були поза їхнім  контролем. У будь-який момент могли оголосити чергову хвилю обмежувальних заходів, як до того ж не були чітко пописані, тож кожен міг інтерпретувати їх на свій лад. Крім того, ніхто з роботодавців не був застрахований від того, що захворіють на коронавірус їхні співробітники, і це також додавало певний елемент непередбачуваності в роботі бізнесу. Період планування скоротився до тижнів, днів чи навіть годин. Адже коли ситуація в країні та світі може кардинально змінитися за мить, часу на розкачування майже немає. Потрібно мати напоготові відразу декілька короткострокових сценаріїв дій, щоб встигнути швидко мобілізувати свої ресурси й адекватно відреагувати в надзвичайній ситуації. Навіть ми в асоціації мали план А, оптимістичний, і план Б, песимістичний. Крім того, зменшилась і швидкість ухвалення рішень, як у грі Cashflow. 2. Змістовне лідерство та нові звички будуть жити з нами. Життя та робота в моменті вимагає від нас переорієнтації пріоритетів у поведінці. Гнучкість, саморозвиток та відкритість до нових ідей стали абсолютними трендами пандемічного періоду. Власне, я теж стала більше приділяти часу спорту, здоровому харчуванню й вивченню іспанської мови. Ці звички не тільки допомагають тримати голову й тіло в тонусі, а й віднаходити сенс у хаосі навкруги. Адже подорожувати наразі можливості немає. Крім того, щодо компаній – членів ЕВА, як відповідальних роботодавців, то вони піклуються про своїх працівників, створюють для них належні умови адаптації до нової реальності. Організовують онлайн-курси з йоги, вивчення іноземних мов тощо.  Компанії усвідомлюють, що від їхніх дій і рішень залежить якість та змістовність життя співробітників. Наприклад, наше спільне з Lugera Ukraine дослідження в межах проєкту щодо білих зарплат показало, що на час карантину прозорі компанії активно підтримували своїх працівників різними work&life balance-ініціативами, але, звісно, найбільш значною новацією для всіх став перехід на дистанційний режим роботи. Також ми чуємо, що великий бізнес став і більше турбуватися про колег по ринку, закликаючи державу  допомагати більше все ж мікропідприємцям, які не так міцно стоять на ногах, а великим компаніям просто не заважати працювати. 3. Без діджиталу життя втрачатиме смак. Завдяки цифровим технологіям бізнесу вдалося забезпечити безперервність своїх процесів навіть в умовах карантинних обмежень. Можливість робити все онлайн стала таким звичним явище, що 62% компаній вирішили ввести режим віддаленої роботи на постійній основі, дозволяючи до 50% персоналу працювати дистанційно. Крім того, діджитал підсилив тренд на cashless та paperless. Люди стали частіше розплачуватися картками. Торік  обсяг безготівкових платежів в Україні збільшився на 5%, і ця динаміка продовжуватиметься й  2021 року. Частіше також почали робити покупки онлайн – група компаній EVO оцінила зростання ринку українського e-commerce на 40%. Водночас, пандемія прискорила й темпи цифровізації державних послуг як для звичайних громадян, так і для бізнесу. Гарним інструментом є застосунок «Дія», хоча, звісно, його таки варто доопрацьовувати, наприклад, аби діджиталізовувати послуги й для регіонів, де, на жаль, часом різноманітні бюрократичні механізми зашкалюють.  4. Сила інформації буде ще більш потужною. Водночас із пандемією розгорнулася інфодемія, яка становить не меншу загрозу для суспільства й економіки. Тому зараз, як ніколи, важливо вчасно та правильно доносити інформацію, адже, наприклад, ефективність кампанії з вакцинації, а отже, і відновлення економіки, залежатиме багато в чому від рівня поінформованості й  освіченості населення. Я вже говорила, що однією з ідей може бути впровадження так званого спікера з позитивних новин, який щодня мав би розказувати, які позитивні зміни відбуваються в країні. Адже вони  відбуваються, хоча, можливо, не так швидко, як би хотілося, й не в таких масштабів, як потрібно. 5. Ціна непроведених реформ – завелика. Слабкі ланки, як, наприклад, наявність тіньової економіки, допомогли країні вистояти в цей буремний період. Однак це не має бути нормою, і зі слабкими ланками однозначно треба працювати. Адже сьогодні вони зіграли в плюс, а надцять років були і є нашим великим мінусом. Дійсно, 2020 року рівень падіння ВВП України становив лише 4%, і це є другим кращим показником у Європі після Польщі – навіть такі великі економіки, як Великобританія та Іспанія, не змогли уникнути наслідків пандемії. Проте, очевидно, що криза ще сильніше проявила те, що в країні існують серйозні проблеми з тіньовим сектором, нерівними правилами гри,  неякісним регуляторним полем тощо. Власе, тому ми й отримуємо мінусові показники іноземних інвестицій в країну. А, за дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, тільки 1 з 10 СЕО очікує на поліпшення інвестклімату 2021 року. Тільки 6% опитаних вважають інвестиційний клімат сприятливим. Словом, цифри аж ніяк не сприяють  піднесенню та позитивному настрою. Навпаки, говорять, що настрій підприємців погіршується – адже індекс інвестиційної привабливості ЕВА демонструє безпрецедентне зниження настроїв генеральних директорів, співставне з оцінками 2013 року. Тож реформи, системні та продумані, потрібні заради змін, а не заради самих реформ. І хоча коронакриза не змогла збити підприємців із ніг, але все ж декого вона сильно похитнула. Тож, базуючись на отриманому досвіді, кожному треба зробити висновки із ситуації та не опускати рук, рухатися вперед, адаптуватися, шукати нові ніші, бути гнучкими. Владі ж переходити від слів до дій та здійснювати структурні реформи, які дозволять Україні розвиватися за сталою моделлю, що додасть впевненості населенню й інвесторам у можливостях, прозорості та стабільності країни. Джерело: Mind.UA

Про нові навички та потреби

Анна Дерев'янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації
Світ бізнесу часто порівнюють із диким середовищем. Адже в бізнесі, як і в дикій природі, реальність може диктувати свої правила. І треба вміти швидко їх зчитувати та адаптуватися. Пандемія минулого року стала яскравим тому підтвердженням і наочно показала – виживає той, хто найкраще пристосовується до нових змін, не боїться їх, вміє шукати нестандартні рішення та швидко їх ухвалювати.

За рік із пандемією ми звикли до щоденної статистики про кількість хворих. Так, напередодні зафіксовано 11 145 нових випадків COVID-19, одужали – 3877 людей, померли 166 пацієнтів. Проте цей рік навчив нас новим навичкам, а бізнес пристосувався до нових умов і третій локдаун не так лякає – підприємці вже знають, як діяти. Як бізнес прожив цей рік, які уроки виніс, розповіла Mind виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

Вже рік, як ми перейшли на дистанційний або мікс-формат, рік як не проводимо великі заходи, рік як не подорожуємо, і список «як» можна продовжувати.

Більшість компаній, як і населення, адаптувалися. Але іншого вибору й не було. Більшість бізнесів переглянули свою стратегію діяльності та взаємодії з персоналом, впроваджували нові формати роботи й технологічні рішення, шукали нові рішення, закривали збиткові напрями, розробляли нові продукти тощо.

Водночас ті, хто до останнього тримався за застарілі звички, не змогли пережити кризу, і декому, на жаль, довелося закритися.

Тож які уроки виніс бізнес із цієї ситуації? Думаю, говорити можна про п’ять факторів, які стали визначальними та можуть слугувати досвідом для підготовки до наступних криз. Адже, за прогнозами науковців, різноманітні пандемії – це те, з чим нам відтепер доведеться жити пліч-опліч. Хоча, звісно, перелік не є вичерпним.

1. Короткострокове планування – відтепер наша реальність

Під час локдауну на діяльність компаній здебільшого впливали зовнішні обставини, які були поза їхнім  контролем. У будь-який момент могли оголосити чергову хвилю обмежувальних заходів, як до того ж не були чітко пописані, тож кожен міг інтерпретувати їх на свій лад. Крім того, ніхто з роботодавців не був застрахований від того, що захворіють на коронавірус їхні співробітники, і це також додавало певний елемент непередбачуваності в роботі бізнесу.

Період планування скоротився до тижнів, днів чи навіть годин. Адже коли ситуація в країні та світі може кардинально змінитися за мить, часу на розкачування майже немає. Потрібно мати напоготові відразу декілька короткострокових сценаріїв дій, щоб встигнути швидко мобілізувати свої ресурси й адекватно відреагувати в надзвичайній ситуації. Навіть ми в асоціації мали план А, оптимістичний, і план Б, песимістичний. Крім того, зменшилась і швидкість ухвалення рішень, як у грі Cashflow.

2. Змістовне лідерство та нові звички будуть жити з нами

Життя та робота в моменті вимагає від нас переорієнтації пріоритетів у поведінці. Гнучкість, саморозвиток та відкритість до нових ідей стали абсолютними трендами пандемічного періоду. Власне, я теж стала більше приділяти часу спорту, здоровому харчуванню й вивченню іспанської мови. Ці звички не тільки допомагають тримати голову й тіло в тонусі, а й віднаходити сенс у хаосі навкруги. Адже подорожувати наразі можливості немає.

Крім того, щодо компаній – членів ЕВА, як відповідальних роботодавців, то вони піклуються про своїх працівників, створюють для них належні умови адаптації до нової реальності. Організовують онлайн-курси з йоги, вивчення іноземних мов тощо. 

Компанії усвідомлюють, що від їхніх дій і рішень залежить якість та змістовність життя співробітників. Наприклад, наше спільне з Lugera Ukraine дослідження в межах проєкту щодо білих зарплат показало, що на час карантину прозорі компанії активно підтримували своїх працівників різними work&life balance-ініціативами, але, звісно, найбільш значною новацією для всіх став перехід на дистанційний режим роботи.

Також ми чуємо, що великий бізнес став і більше турбуватися про колег по ринку, закликаючи державу  допомагати більше все ж мікропідприємцям, які не так міцно стоять на ногах, а великим компаніям просто не заважати працювати.

3. Без діджиталу життя втрачатиме смак

Завдяки цифровим технологіям бізнесу вдалося забезпечити безперервність своїх процесів навіть в умовах карантинних обмежень. Можливість робити все онлайн стала таким звичним явище, що 62% компаній вирішили ввести режим віддаленої роботи на постійній основі, дозволяючи до 50% персоналу працювати дистанційно.

Крім того, діджитал підсилив тренд на cashless та paperless. Люди стали частіше розплачуватися картками. Торік  обсяг безготівкових платежів в Україні збільшився на 5%, і ця динаміка продовжуватиметься й  2021 року. Частіше також почали робити покупки онлайн – група компаній EVO оцінила зростання ринку українського e-commerce на 40%.

Водночас, пандемія прискорила й темпи цифровізації державних послуг як для звичайних громадян, так і для бізнесу. Гарним інструментом є застосунок «Дія», хоча, звісно, його таки варто доопрацьовувати, наприклад, аби діджиталізовувати послуги й для регіонів, де, на жаль, часом різноманітні бюрократичні механізми зашкалюють. 

4. Сила інформації буде ще більш потужною

Водночас із пандемією розгорнулася інфодемія, яка становить не меншу загрозу для суспільства й економіки. Тому зараз, як ніколи, важливо вчасно та правильно доносити інформацію, адже, наприклад, ефективність кампанії з вакцинації, а отже, і відновлення економіки, залежатиме багато в чому від рівня поінформованості й  освіченості населення. Я вже говорила, що однією з ідей може бути впровадження так званого спікера з позитивних новин, який щодня мав би розказувати, які позитивні зміни відбуваються в країні. Адже вони  відбуваються, хоча, можливо, не так швидко, як би хотілося, й не в таких масштабів, як потрібно.

5. Ціна непроведених реформ – завелика

Слабкі ланки, як, наприклад, наявність тіньової економіки, допомогли країні вистояти в цей буремний період. Однак це не має бути нормою, і зі слабкими ланками однозначно треба працювати. Адже сьогодні вони зіграли в плюс, а надцять років були і є нашим великим мінусом. Дійсно, 2020 року рівень падіння ВВП України становив лише 4%, і це є другим кращим показником у Європі після Польщі – навіть такі великі економіки, як Великобританія та Іспанія, не змогли уникнути наслідків пандемії.

Проте, очевидно, що криза ще сильніше проявила те, що в країні існують серйозні проблеми з тіньовим сектором, нерівними правилами гри,  неякісним регуляторним полем тощо. Власе, тому ми й отримуємо мінусові показники іноземних інвестицій в країну.

А, за дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, тільки 1 з 10 СЕО очікує на поліпшення інвестклімату 2021 року. Тільки 6% опитаних вважають інвестиційний клімат сприятливим. Словом, цифри аж ніяк не сприяють  піднесенню та позитивному настрою. Навпаки, говорять, що настрій підприємців погіршується – адже індекс інвестиційної привабливості ЕВА демонструє безпрецедентне зниження настроїв генеральних директорів, співставне з оцінками 2013 року. Тож реформи, системні та продумані, потрібні заради змін, а не заради самих реформ.

І хоча коронакриза не змогла збити підприємців із ніг, але все ж декого вона сильно похитнула. Тож, базуючись на отриманому досвіді, кожному треба зробити висновки із ситуації та не опускати рук, рухатися вперед, адаптуватися, шукати нові ніші, бути гнучкими. Владі ж переходити від слів до дій та здійснювати структурні реформи, які дозволять Україні розвиватися за сталою моделлю, що додасть впевненості населенню й інвесторам у можливостях, прозорості та стабільності країни.

Джерело: Mind.UA

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: