fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Проект мовного закону не має встановлювати розмір шрифту, адже це може призвести до суттєвих зловживань з боку контролюючих органів

25/ 01/ 2019
  Вікторія Куликова. Менеджер Комітету побутової електротехніки. Важливим питанням є розробка документу, який би одночасно створював належні умови для розвитку української мови і не перешкоджав бізнес-процесам. Нагадаємо, що 4 жовтня 2018 р. Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (законопроект №5670-д). «Мовний» законопроект викликав чималий інтерес не лише у гуманітаріїв чи політиків, а й у представників бізнесу. Отже, чи вплине новий закон на діяльність українських підприємств, які підводні камені можуть міститися у тексті законопроекту та чи можна буде їх оминути — на ці та інші актуальні запитання відповідає менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова. Яким чином мовний законопроект стосується діяльності підприємств? Законопроект регулює функціонування української мови, зокрема особливості її застосування у маркуванні, технічній документації, рекламі тощо. Наприклад, це стосується підприємств харчової промисловості, виробників і дистриб’юторів побутової техніки, лікарських засобів, медичних виробів тощо. Зі свого боку, бізнес-спільнота підтримує необхідність прийняття проекту закону. Але важливим питанням є розробка документу, який би одночасно створював належні умови для розвитку та функціонування української мови в країні і не перешкоджав бізнес-процесам. Тож деякі положення законопроекту потребують уточнень і доопрацювань. Наприклад, положення щодо мови маркування на етикетках, програмного інтерфейсу, технічної документації, мови реклами та терміну, коли нові правила набудуть чинності. Які потенційні проблеми можуть виникнути при впровадженні норм нового закону? Версія проекту Закону №5670-д, що була прийнята в першому читанні передбачає, що вся технічна документація та комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом мають бути українською мовою. Окрім цього, законопроект передбачає жорсткі вимоги до шрифту та текстового наповнення маркування. Зокрема, про це йдеться в ч. 6 ст. 26, де також вказано, що інформація про товари та послуги державною мовою не може бути меншою за наповнення будь-якою іншою мовою. А розмір шрифту тексту жодною іншою мовою не може бути більшим за розмір шрифту тексту державною мовою. Більше того, наразі законопроект передбачає дуже короткий перехідний період між датою його прийняття та набуттям чинності. Так, для положень, зазначених в ч. 6 ст. 26 — 6 місяців. Для адаптації технічного регулювання до нових правил — 1 рік. Це, очевидно, не дозволить бізнесу нормально підготуватись. Варто зауважити, що в Європі цей термін зазвичай становить 3 роки і більше. Це викликає занепокоєння у легального бізнесу. Адже виконання всіх вищезазначених вимог, наприклад, у сегменті побутової техніки, електроніки та медичних виробів не лише призведе до зменшення асортименту та лінійок товарів, призначених для ринку України, а й до значного збільшення вартості таких імпортних товарів. Крім того, можливе подальше збільшення обсягів нелегального ринку. Так, уже зараз обсяг нелегального імпорту деяких видів побутової техніки та електроніки в Україні перевищує 60%. Такі цифри пояснюються, зокрема й тим, що для багатьох споживачів чи не найважливішим фактором при придбанні товару є низька ціна, яка формується не лише за рахунок несплати податків, митних платежів, а й у зв’язку з відсутністю витрат на адаптацію товару до вимог українського законодавства. Тому введення додаткових вимог щодо розроблення користувацького інтерфейсу українською мовою, перекладу всього пакету технічної документації та ускладнення вимог до нанесення маркування можуть сприяти подальшому зростанню нелегального імпорту та тінізації економіки України. Які правки, на Вашу думку, допомогли б уникнути цих проблем? Звертаємо увагу, що на товар не завжди є можливість наносити ідентичні обсяги інформації різними мовами. Адже, наприклад, різні країни мають різні вимоги до маркування та до змісту самої інформації на етикетці. Тому просто переклад тексту на етикетці різними мовами не буде забезпечувати надання необхідної інформації споживачу. Тож у цій частині проект закону вимагає змін. Більше того, застосування термінів/позначень з використанням літер латинського алфавіту для виконання спеціальних вимог щодо змісту інформації для певних видів продукції є виправданим з точки зору захисту інтересів споживачів та забезпечення вільного руху товарів у міжнародній торгівлі, виконання наших зобов’язань по Угоді про Асоціації з ЄС, тощо. Одним з таких прикладів є маркування назв косметичних інгредієнтів літерами латинського алфавіту згідно з Міжнародною номенклатурою косметичних інгредієнтів (International Nomenclature of Cosmetic Ingredients (INCI). Велике значення має визначення самого поняття маркування, адже було прийнято проект Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» №8450 від 7 червня 2018 року, де формулювання терміну «маркування» (яке стосується харчової продукції) відповідає європейському законодавству. Тому, на думку експертів Асоціації, визначення потребує удосконалення. Також необхідно звернути увагу на товари, що імпортуються, і містять на етикетці загальну назву продукту, яка зазначається великими літерами. Так, відповідно до вищезазначеної норми Проекту Закону, цю назву необхідно буде зазначати у перекладі такого ж самого розміру. На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, Проект Закону не має встановлювати розмір шрифту. Адже це може призвести до суттєвих зловживань з боку контролюючих органів, коли навіть за незначне відхилення у розмірі шрифту компаніям будуть виставляти штрафи та обмежувати реалізацію товарів. Вважаємо, що достатньо передбачити, що розмір шрифту державною мовою має бути достатнім для його прочитання або взагалі прибрати дане положення, оскільки воно більш детально розкрито у спеціальних нормативно-правових актах в залежності від виду продукції. Аналогічна ситуація і з ч. 2 ст. 23 Проекту Закону, яка стосується користувацького інтерфейсу. Так, варто передбачити можливість його ведення або ж державною мовою, або ж мовою Європейського Союзу. Повернімося до питання про обов’язковий переклад українською мовою технічної документації та маркування — які терміни виконання Ви пропонуєте? Ч. 1 ст. 27 Проекту Закону передбачає, що технічна і проектна документація в Україні виготовляється державною мовою. Компанії-члени ЄБА вважають, що в разі прийняття такої редакції Проекту Закону технічна документація та реєстраційні досьє іноземних виробників ризикують бути визнані незаконними, оскільки не були складені українською мовою. Тож дане положення потребує змін. На думку бізнесу, акцент має бути наступним. Технічна і проектна документація на товари іноземного виробництва може надаватись офіційними мовами Європейського Союзу. Якщо така документація була складена офіційними мовами Європейського Союзу, її переклад державною мовою надається на вимогу державних органів у обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду. Варто зазначити, що технічна документація для побутової техніки, електроніки та медичних виробів, наприклад, протоколи досліджень товарів на відповідність тим чи іншим стандартам — це сотні сторінок тексту. Їх переклад українською мовою може в подальшому призвести до суттєвого зростання вартості продукції для кінцевого споживача. Переважна більшість технічної документації для побутової техніки та електроніки, а також реєстраційних досьє для лікарських засобів та медичних виробів готується іноземною мовою. Адже вони розраховані для користування вузьким колом спеціалістів. Окрім цього, в статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено регулювання подібних питань. Так, там зазначається, що на вимогу органів ринкового нагляду субєкти господарювання зобовязані за власний рахунок забезпечити переклад документів мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення такого нагляду. Як Ви можете прокоментувати введення нової посадової особи, що має право перевірки підприємств — уповноваженого із захисту державної мови? Дійсно, в Проекті Закону є норма щодо уповноваженого із захисту державної мови. Він має здійснювати контроль за використанням державної мови, відповідно до законопроекту, шляхом проведення мовної експертизи. Передбачається, що дана особа має право безперешкодно відвідувати підприємства, одержувати всі документи для проведення мовного інспектування. Однак, такий загальний функціонал викликає занепокоєння у бізнесу, оскільки існуватиме ризик зловживань. Тож бізнес-спільнота пропонує деталізувати повноваження такого Уповноваженого. Чи може бізнес донести свою точку зору з приводу цього законопроекту до парламенту? Чи є ефективні шляхи комунікації? Бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації підготувала відповідні пропозиції та вже звернулась до Комітету ВР з питань культури та духовності з проханням врахувати їх та доопрацювати законопроект перед другим читанням. Важливо зараз розробити якісне законодавство, враховуючи європейський досвід та практичне впровадження нових вимог на території України, аби потім отримати дієвий закон, а не витрачати час на внесення правок. Джерело: журнал У правовому полі
Вікторія Куликова Менеджер Комітету побутової електротехніки
Важливим питанням є розробка документу, який би одночасно створював належні умови для розвитку української мови і не перешкоджав бізнес-процесам.

Нагадаємо, що 4 жовтня 2018 р. Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (законопроект №5670-д). «Мовний» законопроект викликав чималий інтерес не лише у гуманітаріїв чи політиків, а й у представників бізнесу. Отже, чи вплине новий закон на діяльність українських підприємств, які підводні камені можуть міститися у тексті законопроекту та чи можна буде їх оминути — на ці та інші актуальні запитання відповідає менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.

Яким чином мовний законопроект стосується діяльності підприємств?

Законопроект регулює функціонування української мови, зокрема особливості її застосування у маркуванні, технічній документації, рекламі тощо. Наприклад, це стосується підприємств харчової промисловості, виробників і дистриб’юторів побутової техніки, лікарських засобів, медичних виробів тощо.

Зі свого боку, бізнес-спільнота підтримує необхідність прийняття проекту закону. Але важливим питанням є розробка документу, який би одночасно створював належні умови для розвитку та функціонування української мови в країні і не перешкоджав бізнес-процесам.

Тож деякі положення законопроекту потребують уточнень і доопрацювань. Наприклад, положення щодо мови маркування на етикетках, програмного інтерфейсу, технічної документації, мови реклами та терміну, коли нові правила набудуть чинності.

Які потенційні проблеми можуть виникнути при впровадженні норм нового закону?

Версія проекту Закону №5670-д, що була прийнята в першому читанні передбачає, що вся технічна документація та комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом мають бути українською мовою.

Окрім цього, законопроект передбачає жорсткі вимоги до шрифту та текстового наповнення маркування. Зокрема, про це йдеться в ч. 6 ст. 26, де також вказано, що інформація про товари та послуги державною мовою не може бути меншою за наповнення будь-якою іншою мовою. А розмір шрифту тексту жодною іншою мовою не може бути більшим за розмір шрифту тексту державною мовою.

Більше того, наразі законопроект передбачає дуже короткий перехідний період між датою його прийняття та набуттям чинності. Так, для положень, зазначених в ч. 6 ст. 26 — 6 місяців. Для адаптації технічного регулювання до нових правил — 1 рік. Це, очевидно, не дозволить бізнесу нормально підготуватись. Варто зауважити, що в Європі цей термін зазвичай становить 3 роки і більше.

Це викликає занепокоєння у легального бізнесу. Адже виконання всіх вищезазначених вимог, наприклад, у сегменті побутової техніки, електроніки та медичних виробів не лише призведе до зменшення асортименту та лінійок товарів, призначених для ринку України, а й до значного збільшення вартості таких імпортних товарів.

Крім того, можливе подальше збільшення обсягів нелегального ринку. Так, уже зараз обсяг нелегального імпорту деяких видів побутової техніки та електроніки в Україні перевищує 60%. Такі цифри пояснюються, зокрема й тим, що для багатьох споживачів чи не найважливішим фактором при придбанні товару є низька ціна, яка формується не лише за рахунок несплати податків, митних платежів, а й у зв’язку з відсутністю витрат на адаптацію товару до вимог українського законодавства.

Тому введення додаткових вимог щодо розроблення користувацького інтерфейсу українською мовою, перекладу всього пакету технічної документації та ускладнення вимог до нанесення маркування можуть сприяти подальшому зростанню нелегального імпорту та тінізації економіки України.

Які правки, на Вашу думку, допомогли б уникнути цих проблем?

Звертаємо увагу, що на товар не завжди є можливість наносити ідентичні обсяги інформації різними мовами. Адже, наприклад, різні країни мають різні вимоги до маркування та до змісту самої інформації на етикетці. Тому просто переклад тексту на етикетці різними мовами не буде забезпечувати надання необхідної інформації споживачу. Тож у цій частині проект закону вимагає змін.

Більше того, застосування термінів/позначень з використанням літер латинського алфавіту для виконання спеціальних вимог щодо змісту інформації для певних видів продукції є виправданим з точки зору захисту інтересів споживачів та забезпечення вільного руху товарів у міжнародній торгівлі, виконання наших зобов’язань по Угоді про Асоціації з ЄС, тощо. Одним з таких прикладів є маркування назв косметичних інгредієнтів літерами латинського алфавіту згідно з Міжнародною номенклатурою косметичних інгредієнтів (International Nomenclature of Cosmetic Ingredients (INCI).

Велике значення має визначення самого поняття маркування, адже було прийнято проект Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» №8450 від 7 червня 2018 року, де формулювання терміну «маркування» (яке стосується харчової продукції) відповідає європейському законодавству. Тому, на думку експертів Асоціації, визначення потребує удосконалення.

Також необхідно звернути увагу на товари, що імпортуються, і містять на етикетці загальну назву продукту, яка зазначається великими літерами. Так, відповідно до вищезазначеної норми Проекту Закону, цю назву необхідно буде зазначати у перекладі такого ж самого розміру.

На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, Проект Закону не має встановлювати розмір шрифту. Адже це може призвести до суттєвих зловживань з боку контролюючих органів, коли навіть за незначне відхилення у розмірі шрифту компаніям будуть виставляти штрафи та обмежувати реалізацію товарів.

Вважаємо, що достатньо передбачити, що розмір шрифту державною мовою має бути достатнім для його прочитання або взагалі прибрати дане положення, оскільки воно більш детально розкрито у спеціальних нормативно-правових актах в залежності від виду продукції.

Аналогічна ситуація і з ч. 2 ст. 23 Проекту Закону, яка стосується користувацького інтерфейсу. Так, варто передбачити можливість його ведення або ж державною мовою, або ж мовою Європейського Союзу.

Повернімося до питання про обов’язковий переклад українською мовою технічної документації та маркування — які терміни виконання Ви пропонуєте?

Ч. 1 ст. 27 Проекту Закону передбачає, що технічна і проектна документація в Україні виготовляється державною мовою. Компанії-члени ЄБА вважають, що в разі прийняття такої редакції Проекту Закону технічна документація та реєстраційні досьє іноземних виробників ризикують бути визнані незаконними, оскільки не були складені українською мовою. Тож дане положення потребує змін.

На думку бізнесу, акцент має бути наступним. Технічна і проектна документація на товари іноземного виробництва може надаватись офіційними мовами Європейського Союзу. Якщо така документація була складена офіційними мовами Європейського Союзу, її переклад державною мовою надається на вимогу державних органів у обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.

Варто зазначити, що технічна документація для побутової техніки, електроніки та медичних виробів, наприклад, протоколи досліджень товарів на відповідність тим чи іншим стандартам — це сотні сторінок тексту. Їх переклад українською мовою може в подальшому призвести до суттєвого зростання вартості продукції для кінцевого споживача.

Переважна більшість технічної документації для побутової техніки та електроніки, а також реєстраційних досьє для лікарських засобів та медичних виробів готується іноземною мовою. Адже вони розраховані для користування вузьким колом спеціалістів.

Окрім цього, в статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено регулювання подібних питань. Так, там зазначається, що на вимогу органів ринкового нагляду суб’єкти господарювання зобов’язані за власний рахунок забезпечити переклад документів мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення такого нагляду.

Як Ви можете прокоментувати введення нової посадової особи, що має право перевірки підприємств — уповноваженого із захисту державної мови?

Дійсно, в Проекті Закону є норма щодо уповноваженого із захисту державної мови. Він має здійснювати контроль за використанням державної мови, відповідно до законопроекту, шляхом проведення мовної експертизи. Передбачається, що дана особа має право безперешкодно відвідувати підприємства, одержувати всі документи для проведення мовного інспектування.

Однак, такий загальний функціонал викликає занепокоєння у бізнесу, оскільки існуватиме ризик зловживань. Тож бізнес-спільнота пропонує деталізувати повноваження такого Уповноваженого.

Чи може бізнес донести свою точку зору з приводу цього законопроекту до парламенту? Чи є ефективні шляхи комунікації?

Бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації підготувала відповідні пропозиції та вже звернулась до Комітету ВР з питань культури та духовності з проханням врахувати їх та доопрацювати законопроект перед другим читанням.

Важливо зараз розробити якісне законодавство, враховуючи європейський досвід та практичне впровадження нових вимог на території України, аби потім отримати дієвий закон, а не витрачати час на внесення правок.

Джерело: журнал “У правовому полі”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: