Правила оподаткування доходу експедитора–нерезидента

10/ 12/ 2020

Автор: Марія Бєлогуб, Керівник судової практики, адвокат АО «ADVISERS» При взаємодії суб’єктів господарювання з іноземними експедиторами, перевізниками виникає закономірне питання щодо порядку та правил оподаткування їх доходів. Актуальність питання продиктоване неоднозначною практикою застосування державними органами податкового законодавства. Укладаючи договори про надання транспортно-експедиторських послуг з іноземними компаніями, необхідно враховувати, що під час здійснення розрахунків, резидент України виступатиме податковим агентом при сплаті податку на дохід нерезидента, який не здійснює діяльність на території України через своє постійне представництво. Будь-який дохід, який виплачується резидентом нерезиденту за виконання робіт або надання послуг підлягає за загальним правилом оподаткуванню за ставкою 15 %. Виключення з цього правила можуть застосовуватись у випадках, якщо Податковим кодексом України передбачено звільнення від оподаткування доходу або встановлено іншу ставку податку для певних видів доходів, або дохід не підлягає оподаткуванню в силу наявності міжнародного договору України з країною резиденції контрагента. Визначаючи порядок та ставки оподаткування, доцільно відповісти на два запитання: які послуги надає експедитор та чи надає експедитор послуги самостійно або залучає третіх осіб? Якщо експедитор є перевізником та самостійно без залучення третіх осіб надає послуги перевезення вантажу, суперечностей у порядку оподаткування наразі не виникає. Слід пам’ятати, що визначення фрахту згідно з податковим законодавством є дещо іншим, ширшим. Фрахтом є винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. Ставка податку чітко визначена у пп. «г» пп. 141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України. Послуги перевезення вантажу, що надаються нерезидентом експедитором, підлягають оподаткуванню як фрахт за ставкою 6%. Аналогічної позиції дотримується й податкова служба. А як же оподатковувати дохід нерезидента, в разі якщо послуги з перевезення вантажу здійснюються експедитором із залученням третіх осіб? В більшості випадків суб’єкти господарювання у разі здійснення виплати винагороди за послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги експедитору-нерезиденту використовують положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток. Звільненню від оподаткування може передувати довгий процес проведення переговорів з нерезидентами та отримання довідок, які підтверджують податкове резидентство їх країни. Цікавий висновок висловив з цього приводу Рівненський окружний адміністративний суд. «Кошти, які надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору, а потім перераховуються ним третім особам на оплату послуг, зазначених у договорі транспортного експедирування, є транзитними та доходом не визнаються, бо не відповідають критеріям визнання доходу: не збільшують активи і не зменшують зобов`язання, що обумовлюють збільшення власного капіталу». За висновками суду сплачені позивачем кошти на користь нерезидента є компенсацією вартості наданих послуг та не підлягають оподаткуванню. Виходить, що резиденти не зобов’язані утримувати податок з доходу нерезидентів, надавати податковому органу документи, які підтверджують статус податкового резидента їх іноземного контрагента? Протилежної позиції дотримується податкова служба та інший Шостий апеляційний адміністративний суд, зокрема якщо нерезидент-експедитор є посередником та залучає до виконання третіх осіб, що надають послуги з перевезення, компенсація таких виплат резидентом є іншим доходом та оподатковується за загальним правилом за ставкою податку 15% «При виплаті нерезиденту доходу джерелом походження з України, резидент України повинен був утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15%». Ще більшу неясність для суб’єктів господарювання вносить податкова служба, роз’яснюючи, що плата нерезиденту за надані резиденту транспортно-експедиторські послуги не є об’єктом оподаткування. Так, фрахт та транспортно–експедиторська послуга є різними за своїм змістом послугами. Плата за перевезення вантажу, яку сплачує клієнт на користь експедитора, включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу. Кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора, не є доходом, оскільки не збільшують його активи. Виключенням із загального правила оподаткування за ставкою 15 % є звільнення від оподаткування за «доходи нерезидентів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента˂...˃» За такою логікою податкової служби, у випадку якщо експедитор – нерезидент надає послуги й з організації перевезення, такі витрати відповідно до підпункту «к» п.п. 141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування. Цікавим є й висновок Верховного Суду За загальним правилом, якщо нерезидент виступає як експедитор він може обрати декілька способів виконання операцій: безпосереднє здійснення перевезення або організація перевезення. Якщо нерезидент, виступаючи як експедитор, здійснює лише організацію перевезення, а не саме перевезення, отримані експедитором від клієнта кошти можуть мати характер: а) плати за послуги перевезення, яку буде передано безпосереднім перевізникам; б) плати за послуги з навантаження, розвантаження, схову тощо; в) винагороди експедитора. Отже, виходячи із зазначеного вище правового регулювання, перші дві складові охоплюються поняттям фрахту. Таким чином, відповідно до норм ПК України, позивач, здійснюючи операції з нерезидентом та виплачуючи йому суми фрахту, повинен був сплачувати податок за ставкою 6%». Неусталена судова практика, різний підхід до тлумачення законодавства податкових органів та судів, залишають питання правильності оподаткування доходів експедитора–нерезидента дискусійним та неоднозначним. Наразі АО «ADVISERS» ініціює перед бізнес інституціями звернення з метою отримання консультацій, роз’яснень з проблемного для експедиторів питання. Чекаємо на коментарі та пропозиції від суб’єктів господарювання для можливого обговорення та врахування їх у зверненні. Керівник судової практики, адвокат АО «ADVISERS» Бєлогуб Марія [email protected], +380505324557

Автор: Марія Бєлогуб, Керівник судової практики, адвокат АО «ADVISERS»

При взаємодії суб’єктів господарювання з іноземними експедиторами, перевізниками виникає закономірне питання щодо порядку та правил оподаткування їх доходів. Актуальність питання продиктоване неоднозначною практикою застосування державними органами податкового законодавства.

Укладаючи договори про надання транспортно-експедиторських послуг з іноземними компаніями, необхідно враховувати, що під час здійснення розрахунків, резидент України виступатиме податковим агентом при сплаті податку на дохід нерезидента, який не здійснює діяльність на території України через своє постійне представництво.

Будь-який дохід, який виплачується резидентом нерезиденту за виконання робіт або надання послуг підлягає за загальним правилом оподаткуванню за ставкою 15 %. Виключення з цього правила можуть застосовуватись у випадках, якщо Податковим кодексом України передбачено звільнення від оподаткування доходу або встановлено іншу ставку податку для певних видів доходів, або дохід не підлягає оподаткуванню в силу наявності міжнародного договору України з країною резиденції контрагента.

Визначаючи порядок та ставки оподаткування, доцільно відповісти на два запитання: які послуги надає експедитор та чи надає експедитор послуги самостійно або залучає третіх осіб?

Якщо експедитор є перевізником та самостійно без залучення третіх осіб надає послуги перевезення вантажу, суперечностей у порядку оподаткування наразі не виникає.

Слід пам’ятати, що визначення фрахту згідно з податковим законодавством є дещо іншим, ширшим. Фрахтом є винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Ставка податку чітко визначена у пп. «г» пп. 141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України.

Послуги перевезення вантажу, що надаються нерезидентом експедитором, підлягають оподаткуванню як фрахт за ставкою 6%. Аналогічної позиції дотримується й податкова служба.

А як же оподатковувати дохід нерезидента, в разі якщо послуги з перевезення вантажу здійснюються експедитором із залученням третіх осіб?

В більшості випадків суб’єкти господарювання у разі здійснення виплати винагороди за послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги експедитору-нерезиденту використовують положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток. Звільненню від оподаткування може передувати довгий процес проведення переговорів з нерезидентами та отримання довідок, які підтверджують податкове резидентство їх країни.

Цікавий висновок висловив з цього приводу Рівненський окружний адміністративний суд. «Кошти, які надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору, а потім перераховуються ним третім особам на оплату послуг, зазначених у договорі транспортного експедирування, є транзитними та доходом не визнаються, бо не відповідають критеріям визнання доходу: не збільшують активи і не зменшують зобов`язання, що обумовлюють збільшення власного капіталу».

За висновками суду сплачені позивачем кошти на користь нерезидента є компенсацією вартості наданих послуг та не підлягають оподаткуванню.

Виходить, що резиденти не зобов’язані утримувати податок з доходу нерезидентів, надавати податковому органу документи, які підтверджують статус податкового резидента їх іноземного контрагента?

Протилежної позиції дотримується податкова служба та інший Шостий апеляційний адміністративний суд, зокрема якщо нерезидент-експедитор є посередником та залучає до виконання третіх осіб, що надають послуги з перевезення, компенсація таких виплат резидентом є іншим доходом та оподатковується за загальним правилом за ставкою податку 15%

«При виплаті нерезиденту доходу джерелом походження з України, резидент України повинен був утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15%».

Ще більшу неясність для суб’єктів господарювання вносить податкова служба, роз’яснюючи, що плата нерезиденту за надані резиденту транспортно-експедиторські послуги не є об’єктом оподаткування.

Так, фрахт та транспортно–експедиторська послуга є різними за своїм змістом послугами.

Плата за перевезення вантажу, яку сплачує клієнт на користь експедитора, включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу. Кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора, не є доходом, оскільки не збільшують його активи.

Виключенням із загального правила оподаткування за ставкою 15 % є звільнення від оподаткування за «доходи нерезидентів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента˂…˃»

За такою логікою податкової служби, у випадку якщо експедитор – нерезидент надає послуги й з організації перевезення, такі витрати відповідно до підпункту «к» п.п. 141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.

Цікавим є й висновок Верховного Суду

“За загальним правилом, якщо нерезидент виступає як експедитор він може обрати декілька способів виконання операцій: безпосереднє здійснення перевезення або організація перевезення.

Якщо нерезидент, виступаючи як експедитор, здійснює лише організацію перевезення, а не саме перевезення, отримані експедитором від клієнта кошти можуть мати характер:

а) плати за послуги перевезення, яку буде передано безпосереднім перевізникам;
б) плати за послуги з навантаження, розвантаження, схову тощо;
в) винагороди експедитора.”

Отже, виходячи із зазначеного вище правового регулювання, перші дві складові охоплюються поняттям фрахту. Таким чином, відповідно до норм ПК України, позивач, здійснюючи операції з нерезидентом та виплачуючи йому суми фрахту, повинен був сплачувати податок за ставкою 6%».

Неусталена судова практика, різний підхід до тлумачення законодавства податкових органів та судів, залишають питання правильності оподаткування доходів експедитора–нерезидента дискусійним та неоднозначним.

Наразі АО «ADVISERS» ініціює перед бізнес інституціями звернення з метою отримання консультацій, роз’яснень з проблемного для експедиторів питання.

Чекаємо на коментарі та пропозиції від суб’єктів господарювання для можливого обговорення та врахування їх у зверненні.

Керівник судової практики, адвокат АО «ADVISERS» Бєлогуб Марія [email protected], +380505324557

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Правила оподаткування доходу експедитора–нерезидента

Вхід або Зареєструватися

Зареєструватися або увійти

← Назад до входу

Політика конфіденційності Європейської Бізнес Асоціації (EBA Privacy Policy)

бізнес ресурси

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: