fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Pragma: Проєкт Закону про основні засади державної кліматичної політики

12/ 06/ 2024
  Photo: Image by Mika Baumeister from Unsplash.com Матеріал підготовлено: Альона Шуліма, партнерка Pragma Consulting Group, PhD, Олена Ялієва, радниця Pragma Consulting Group У цьому випуску: Встановлення довгострокових кліматичних цілей Інструменти забезпечення низьковуглецевого розвитку Відслідковування досягнення кліматичних цілей З метою реалізації міжнародних зобов’язань у сфері кліматичної політики український уряд нещодавно розробив проєкт Закону України «Про основнізасади державної кліматичної політики», спрямований на запровадження системного підходу до боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї. 31 травнязаконопроєкт зареєстровано у Верховній Раді як під номером 11310.  Встановлення довгострокових кліматичних цілей Основною метою розробки проєкту Закону «Про основні засади державної кліматичної політики»  було встановленнядовгострокових кліматичних цілей та розробка процедур встановлення середньострокових цілей. Довгострокові цілі державної кліматичної політики встановлені в статті 4 проєкту і в цілому відповідають кліматичнимцілям, встановленим у Паризькій угоді та Європейському кліматичному законі: Досягнення кліматичної нейтральності – без встановлення часових рамок для досягнення цієї мети, на відміну відЄвропейського кліматичного закону, який передбачає досягнення такої мети до 2050 року; в якості проміжної ціліпроєкт закону передбачає скорочення чистих викидів парникових газів щонайменше на 65% порівняно з рівнями1990 року до 2030 року (у той час як Європейський кліматичний закон передбачає скорочення щонайменше на 55% до 2030 року); Утримування зростання глобальної середньої температури значно нижче 2°C порівняно з доіндустріальним рівнем іпродовження зусиль щодо обмеження підвищення температури до 1,5°C вище доіндустріального рівня шляхомзменшення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання, як це передбачено в Статті 2 Паризької угоди; Підвищення стійкості та зменшення ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, у тому числі у сфері громадського здоров’я, шляхом докладення зусиль, спрямованих на адаптацію до зміни клімату відповідно до статті 7 Паризької угоди. Частина 5 цієї ж статті передбачає, що середньострокові кліматичні цілі встановлюються в Довгостроковій кліматичнійстратегії, яка розробляється та затверджується в рамках реалізації цього закону, і повинна містити такі показники: досягнення зменшення викидів та збільшення абсорбції поглиначами парникових газів у різних сферах в порівнянні збазовим роком; збільшення частки використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України; зменшення енергоємності та вуглецеємності валового внутрішнього продукту; розвиток екологічно чистих та низьковуглецевих технологій та інфраструктури, а також впровадження природоорієнтованих рішень у різних секторах економіки; підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату, а також сприяння низьковуглецевому розвитку України та опірності до зміни клімату таким чином, щоб не ставити під загрозу виробництво продовольства; збільшення обсягів парникових газів, які видаляються з атмосферного повітря; інші заходи. Інструменти забезпечення низьковуглецевого розвитку Законопроєкт передбачає низку інструментів, які спрямовані на сприяння низьковуглецевому розвитку України черезстимулювання використання екологічно чистих технологій. Зокрема, законопроєкт передбачає такі види механізмів: фіскальні механізми, які наразі включають виключно вуглецевий (екологічний) податок для вітчизняних виробників; ринкові механізми, які базуватимуться на запровадженні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ); організаційно-економічні механізми сприяння низьковуглецевому розвитку, які включають інструменти, спрямовані на сприяння зеленому розвитку та створенню зелених робочих місць, підвищення вимог щодо енергоефективності; механізми державної допомоги бізнесу для підтримки його зусиль, спрямованих на зменшення викидів парникових газів та адаптацію до зміни клімату; інструменти стимулювання населення до участі у запобіганні змінам клімату та адаптації до них. Законопроєкт також передбачає перелік можливих механізмів фінансування заходів, спрямованих на запобігання зміні клімату та адаптацію до неї, включаючи інвестиції з бюджетів різних рівнів, доступні кредити, гранти, державно-приватне партнерство та страхування військових ризиків. Відслідковування досягнення кліматичних цілей З метою забезпечення моніторингу та оцінки ефективності державної кліматичної політики законопроєктом передбачено щорічне звітування. Центральні органи виконавчої влади, що відповідають за різні галузі економіки, щороку подають інформацію про вжиті заходи щодо запобігання зміні клімату та адаптації до них до Кабінету Міністрів України. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, у свою чергу, здійснює моніторинг таких заходів, а Науково-експертна рада з питань зміни клімату оцінює державні політики щодо запобігання зміні клімату та адаптації до неї. Результати моніторингу та оцінки в подальшому включаються до щорічного звіту Кабінету Міністрів України про виконання Програми діяльності Уряду. У разі оцінки певної державної політики як такої, що не відповідає цілям державної кліматичної політики, Кабінет Міністрів вживає заходів, спрямованих на узгодження такої політики з кліматичними цілями. Також усі проекти законодавчих актів оцінюються Кабінетом Міністрів на предмет їх відповідності цілям державної кліматичної політики ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Загальна інформація, надана в цьому інформаційному бюлетені, не є юридичною консультацією, не може вважатися юридичним джерелом і не може замінити пораду юриста, який ознайомився з фактами вашої справи. Надана інформація є точною на дату публікації, але візьміть до уваги, що законодавче регулювання постійно змінюється.

Photo: Image by Mika Baumeister from Unsplash.com

Матеріал підготовлено: Альона Шуліма, партнерка Pragma Consulting Group, PhD, Олена Ялієва, радниця Pragma Consulting Group

У цьому випуску:

  • Встановлення довгострокових кліматичних цілей
  • Інструменти забезпечення низьковуглецевого розвитку
  • Відслідковування досягнення кліматичних цілей

З метою реалізації міжнародних зобовязань у сфері кліматичної політики український уряд нещодавно розробив проєкт Закону України «Про основнізасади державної кліматичної політики», спрямований на запровадження системного підходу до боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї. 31 травнязаконопроєкт зареєстровано у Верховній Раді як під номером 11310. 

Встановлення довгострокових кліматичних цілей

Основною метою розробки проєкту Закону «Про основні засади державної кліматичної політики»  було встановленнядовгострокових кліматичних цілей та розробка процедур встановлення середньострокових цілей.

Довгострокові цілі державної кліматичної політики встановлені в статті 4 проєкту і в цілому відповідають кліматичнимцілям, встановленим у Паризькій угоді та Європейському кліматичному законі:

  • Досягнення кліматичної нейтральності – без встановлення часових рамок для досягнення цієї мети, на відміну відЄвропейського кліматичного закону, який передбачає досягнення такої мети до 2050 року; в якості проміжної ціліпроєкт закону передбачає скорочення чистих викидів парникових газів щонайменше на 65% порівняно з рівнями1990 року до 2030 року (у той час як Європейський кліматичний закон передбачає скорочення щонайменше на 55% до 2030 року);
  • Утримування зростання глобальної середньої температури значно нижче 2°C порівняно з доіндустріальним рівнем іпродовження зусиль щодо обмеження підвищення температури до 1,5°C вище доіндустріального рівня шляхомзменшення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання, як це передбачено в Статті 2 Паризької угоди;
  • Підвищення стійкості та зменшення ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, у тому числі у сфері громадського здоров’я, шляхом докладення зусиль, спрямованих на адаптацію до зміни клімату відповідно до статті 7 Паризької угоди.

Частина 5 цієї ж статті передбачає, що середньострокові кліматичні цілі встановлюються в Довгостроковій кліматичнійстратегії, яка розробляється та затверджується в рамках реалізації цього закону, і повинна містити такі показники:

  • досягнення зменшення викидів та збільшення абсорбції поглиначами парникових газів у різних сферах в порівнянні збазовим роком;
  • збільшення частки використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України;
  • зменшення енергоємності та вуглецеємності валового внутрішнього продукту;
  • розвиток екологічно чистих та низьковуглецевих технологій та інфраструктури, а також впровадження природоорієнтованих рішень у різних секторах економіки;
  • підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату, а також сприяння низьковуглецевому розвитку України та опірності до зміни клімату таким чином, щоб не ставити під загрозу виробництво продовольства;
  • збільшення обсягів парникових газів, які видаляються з атмосферного повітря;
  • інші заходи.

Інструменти забезпечення низьковуглецевого розвитку

Законопроєкт передбачає низку інструментів, які спрямовані на сприяння низьковуглецевому розвитку України черезстимулювання використання екологічно чистих технологій. Зокрема, законопроєкт передбачає такі види механізмів:

  • фіскальні механізми, які наразі включають виключно вуглецевий (екологічний) податок для вітчизняних виробників;
  • ринкові механізми, які базуватимуться на запровадженні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ);
  • організаційно-економічні механізми сприяння низьковуглецевому розвитку, які включають інструменти, спрямовані на сприяння зеленому розвитку та створенню зелених робочих місць, підвищення вимог щодо енергоефективності;
  • механізми державної допомоги бізнесу для підтримки його зусиль, спрямованих на зменшення викидів парникових газів та адаптацію до зміни клімату;
  • інструменти стимулювання населення до участі у запобіганні змінам клімату та адаптації до них.

Законопроєкт також передбачає перелік можливих механізмів фінансування заходів, спрямованих на запобігання зміні клімату та адаптацію до неї, включаючи інвестиції з бюджетів різних рівнів, доступні кредити, гранти, державно-приватне партнерство та страхування військових ризиків.

Відслідковування досягнення кліматичних цілей

З метою забезпечення моніторингу та оцінки ефективності державної кліматичної політики законопроєктом передбачено щорічне звітування. Центральні органи виконавчої влади, що відповідають за різні галузі економіки, щороку подають інформацію про вжиті заходи щодо запобігання зміні клімату та адаптації до них до Кабінету Міністрів України. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, у свою чергу, здійснює моніторинг таких заходів, а Науково-експертна рада з питань зміни клімату оцінює державні політики щодо запобігання зміні клімату та адаптації до неї.

Результати моніторингу та оцінки в подальшому включаються до щорічного звіту Кабінету Міністрів України про виконання Програми діяльності Уряду. У разі оцінки певної державної політики як такої, що не відповідає цілям державної кліматичної політики, Кабінет Міністрів вживає заходів, спрямованих на узгодження такої політики з кліматичними цілями. Також усі проекти законодавчих актів оцінюються Кабінетом Міністрів на предмет їх відповідності цілям державної кліматичної політики

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Загальна інформація, надана в цьому інформаційному бюлетені, не є юридичною консультацією, не може вважатися юридичним джерелом і не може замінити пораду юриста, який ознайомився з фактами вашої справи. Надана інформація є точною на дату публікації, але візьміть до уваги, що законодавче регулювання постійно змінюється.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: