Понад 1 млрд євро податку на вуглець щороку сплачуватимуть українські експортери в ЄС в рамках СВАМ

31/ 05/ 2022

Прослухати онлайн Зупинити   У травні Комітет із навколишнього середовища, охорони здоровя та безпеки харчових продуктів у ЄС (ENVI) фіналізував своє бачення дизайну СВАМ і вже 6 червня документ буде винесено на голосування Європарламенту. При цьому, оновлений проєкт СВАМ має більш жорсткі вимоги порівняно з версією, яку оприлюднила Єврокомісія у липні минулого року. Так, окрім раніше пропонованих цементу, добрив, заліза, сталі, алюмінію та електроенергії, СВАМ розповсюджуватиметься також на водень, полімери та органічні хімічні речовини, що імпортуються до країн ЄС, а з часом покриватиме усі галузі, що підпадатимуть під європейську схему торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS). А разом із прямими викидами СО2, оподаткуванню будуть підлягати також непрямі викиди СО2, зокрема від використання електроенергії у процесі виробництва. Перехідний період СВАМ, протягом якого виробники не матимуть фінансових зобов’язань, триватиме два роки, замість трьох і вже з 1 січня 2025 року механізм запрацює повністю. Крім того, кошти, отримані від продажу сертифікатів СВАМ, підуть до бюджету ЄС, але ЄС має надати фінансову допомогу для декарбонізації найменш розвинутим країнам, до яких відповідно до класифікації ООН, відносяться бідні країни Азії та Африки, Україна до останніх не належить. За підрахунками експертів Європейської Бізнес Асоціації, якщо взяти до уваги останні ціни за тонну викидів СО2, тобто 84 євро, а також обсяги імпорту української продукції країнами ЄС, навантаження на українських виробників складе понад 1 млрд євро щорічно. Так, орієнтовно експортери цементної продукції додатково сплачуватимуть 3,2 млн євро, добрив – 74,2 млн євро, органічної хімічної продукції – 17,7 млн євро, полімерної продукції – 162,5 млн євро, металургії – 961,3 млн євро щорічно. Ольга Бойко. Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Поки ЄС, Велика Британія, Канада та США скасовують мита на українську продукцію, українські виробники можуть стикнутись із новим нетарифним бар’єром у вигляді СВАМ, звітування за яким розпочнеться вже з 2023 року. Однак, внаслідок розпочатої наприкінці лютого росією військової агресії було призупинено впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів як першого кроку до створення ринку торгівлі парниковими квотами в Україні. Відтак, українські підприємства не зможуть верифікувати свої викиди СО2 та подати відповідні СВАМ-декларації. Це, якщо нічого не зміниться, призведе до застосування до України усередненого показника вуглецеємності продукції, що підпадає під регулювання СВАМ. Як наслідок, українська продукція втратить свою конкурентоздатність на ринку ЄС, частка якого у 2021 році сягнула 40% всього експорту. Це – справжній форс-мажор, який має бути прийнятий до уваги європейською стороною і відображений у вигляді відстрочки застосування СВАМ до всіх секторів українського експорту. Асоціація вже протягом двох років системно звертається із офіційними листами до представників влади зі своїми пропозиціями щодо СВАМ та необхідністю залучити бізнес до роботи уже існуючої робочої групи при Офісі віце-премєрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції або ж створити нову, наприклад, при Мінекономіки.  Сподіваємось, цього разу голос бізнесу буде почуто і курс на лібералізацію торгівлі між Україною та ЄС буде продовжено. Довідково СВАМ – це інструмент, що входить в європейський пакет політик «Fit for 55», спрямованих на скорочення викидів СО2 в ЄС до 55% до 2030 року від рівня 1990. Роль CBAM полягає у запобіганні ризику «витоку» вуглецю (СО2) з ЄС та посиленні європейської системи торгівлі викидами парникових газів (EU ETS), допоки у значної кількості міжнародних партнерів ЄС ціноутворення на викиди парникових газів та інші політики не спрямовані на досягнення такого рівня кліматичних амбіцій як у ЄС. Таким чином, за рахунок СВАМ, ЄС прагне вирівняти «правила гри» для європейських виробників та імпортерів, а також спонукати інші країни до більш рішучого скорочення викидів парникових газів. Для розрахунку суми, необхідної для сплати СВАМ, у країнах, де немає ринку торгівлі квотами, будуть враховувати або середню вуглецеємність певної продукції в країні походження продукції, або верифіковані дані про викиди кожного окремого підприємства.

У травні Комітет із навколишнього середовища, охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів у ЄС (ENVI) фіналізував своє бачення дизайну СВАМ і вже 6 червня документ буде винесено на голосування Європарламенту.

При цьому, оновлений проєкт СВАМ має більш жорсткі вимоги порівняно з версією, яку оприлюднила Єврокомісія у липні минулого року. Так, окрім раніше пропонованих цементу, добрив, заліза, сталі, алюмінію та електроенергії, СВАМ розповсюджуватиметься також на водень, полімери та органічні хімічні речовини, що імпортуються до країн ЄС, а з часом покриватиме усі галузі, що підпадатимуть під європейську схему торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS). А разом із прямими викидами СО2, оподаткуванню будуть підлягати також непрямі викиди СО2, зокрема від використання електроенергії у процесі виробництва. Перехідний період СВАМ, протягом якого виробники не матимуть фінансових зобов’язань, триватиме два роки, замість трьох і вже з 1 січня 2025 року механізм запрацює повністю. Крім того, кошти, отримані від продажу сертифікатів СВАМ, підуть до бюджету ЄС, але ЄС має надати фінансову допомогу для декарбонізації найменш розвинутим країнам, до яких відповідно до класифікації ООН, відносяться бідні країни Азії та Африки, Україна до останніх не належить.

За підрахунками експертів Європейської Бізнес Асоціації, якщо взяти до уваги останні ціни за тонну викидів СО2, тобто 84 євро, а також обсяги імпорту української продукції країнами ЄС, навантаження на українських виробників складе понад 1 млрд євро щорічно. Так, орієнтовно експортери цементної продукції додатково сплачуватимуть 3,2 млн євро, добрив – 74,2 млн євро, органічної хімічної продукції – 17,7 млн євро, полімерної продукції – 162,5 млн євро, металургії – 961,3 млн євро щорічно.

Ольга Бойко Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації

Поки ЄС, Велика Британія, Канада та США скасовують мита на українську продукцію, українські виробники можуть стикнутись із новим нетарифним бар’єром у вигляді СВАМ, звітування за яким розпочнеться вже з 2023 року. Однак, внаслідок розпочатої наприкінці лютого росією військової агресії було призупинено впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів як першого кроку до створення ринку торгівлі парниковими квотами в Україні. Відтак, українські підприємства не зможуть верифікувати свої викиди СО2 та подати відповідні СВАМ-декларації. Це, якщо нічого не зміниться, призведе до застосування до України усередненого показника вуглецеємності продукції, що підпадає під регулювання СВАМ. Як наслідок, українська продукція втратить свою конкурентоздатність на ринку ЄС, частка якого у 2021 році сягнула 40% всього експорту. Це – справжній форс-мажор, який має бути прийнятий до уваги європейською стороною і відображений у вигляді відстрочки застосування СВАМ до всіх секторів українського експорту.

Асоціація вже протягом двох років системно звертається із офіційними листами до представників влади зі своїми пропозиціями щодо СВАМ та необхідністю залучити бізнес до роботи уже існуючої робочої групи при Офісі віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції або ж створити нову, наприклад, при Мінекономіки. 

Сподіваємось, цього разу голос бізнесу буде почуто і курс на лібералізацію торгівлі між Україною та ЄС буде продовжено.

Довідково

СВАМ – це інструмент, що входить в європейський пакет політик «Fit for 55», спрямованих на скорочення викидів СО2 в ЄС до 55% до 2030 року від рівня 1990. Роль CBAM полягає у запобіганні ризику «витоку» вуглецю (СО2) з ЄС та посиленні європейської системи торгівлі викидами парникових газів (EU ETS), допоки у значної кількості міжнародних партнерів ЄС ціноутворення на викиди парникових газів та інші політики не спрямовані на досягнення такого рівня кліматичних амбіцій як у ЄС. Таким чином, за рахунок СВАМ, ЄС прагне вирівняти «правила гри» для європейських виробників та імпортерів, а також спонукати інші країни до більш рішучого скорочення викидів парникових газів. Для розрахунку суми, необхідної для сплати СВАМ, у країнах, де немає ринку торгівлі квотами, будуть враховувати або середню вуглецеємність певної продукції в країні походження продукції, або верифіковані дані про викиди кожного окремого підприємства.