fbpx

«Поле Чудес»: кому дозволять завозити агрохімію в Україну

17/ 03/ 2021
  Які нові правила ввезення для цих товарів готує Верховна Рада Наприкінці минулого року Верховна Рада у першому читанні прийняла нові правила ввезення на територію України засобів захисту рослин. З огляду на початок сезону для аграрної сфери ці питання набувають актуальності, адже зачіпають інтереси цього бізнесу. Що передбачає документ, про його позитивні моменти і недоліки розповіли Mind експерти Європейської Бізнес Асоціації.  Номер і дата реєстрації: №2289 від 18.10.2019 року Автори:  Тарасов Олег Сергійович Чайківський Іван Адамович Кучер Микола Іванович Білозір Лариса Миколаївна Устенко Олексій Олегович Юрчишин Петро Васильович Етап: друге читання Ціна питання. Розблокування можливості завезення в Україну інноваційних засобів захисту рослин в цілях державних випробувань та наукових досліджень. Зміст. Проєктом Закону №2289 пропонується скасувати третє речення частини другої статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», яке було введено в Закон без громадського обговорення наприкінці 2015 року.  Ним визначено, що обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їхньої державної реєстрації в країні, де вони виробляються. Але на практиці цю норму зазвичай виконати неможливо. Препарати у більшості випадків виробляються на заводах, які розміщені біля джерел необхідних корисних копалин або в районах великих промислових зон, що є логічним з точки зору організації правильної логістики, доступності до кадрового ресурсу тощо. У більшості випадків виробники фізично не можуть проводити  дослідження своїх препаратів в країні виробництва, адже часто там взагалі інші кліматичні та географічні умови для ведення аграрного господарства, відсутні шкідники або цільові культури. Відповідно, такі продукти просто неможливо зареєструвати в країні виробництва. Важливо зазначити, що навіть у випадку проведення таких досліджень, вони не мали б актуальності для України, бо враховують зовсім інші типи ґрунтів, шкідників та хвороб сільськогосподарських культур. Слід  зазначити, що  такої  норми не  існує  в  законодавстві Європейського Союзу та розвинутих країн. Хто виграє. По-перше, у виграші буде український сільгоспвиробник. У коротко- та середньостроковій перспективі він отримає доступ до останніх світових досягнень агрохімічної науки, що матиме позитивний вплив як на кількість зібраного урожаю, так і на його якість. По-друге, виграє внутрішній споживач, який буде мати безпечнішу та якіснішу, а потенційно і дешевшу (за рахунок збільшення урожайності) продукцію. По-третє, виграє держава, яка є одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в світі. Краща якість та безпечність експортованої продукції – це перспектива ширшого охвату наявних та відкриття нових ринків експорту. Окрім того, виграє і українська агрохімічна наука, інвестиції в яку зі сторони міжнародної бізнес-спільноти протягом останніх років скоротилися на 80-90%. Розблокування питання ввезення зразків для державних випробувань та наукових досліджень уже цього року дасть можливість уповноваженим науково-дослідним установам долучитися  до роботи з найновішими діючими речовинами та препаративними формами. Врешті-решт, виграє навколишнє середовище. У переважній більшості випадків кожне нове покоління ЗЗР є на порядок безпечнішим за попередників: має меншу норму витрат, швидший період напіврозпаду та нижчий клас небезпеки. У свою чергу, знижується не тільки прямий вплив препарату на навколишнє середовище, а й опосередкований: зниження витрат та кратності обробок призводить до зменшення використання води та пального сільськогосподарською технікою; швидший період напіврозпаду та нижчий клас небезпеки ведуть до мінімізації накопичення залишків у продукції. Хто програє. Недобросовісні виробники пост-патентних продуктів, контрабандисти та фальсифікатори. У зв’язку з тим, що уже п’ятий рік міжнародні виробники інноваційних ЗЗР не можуть ввозити новітні препарати, які б могли за рахунок своєї ефективності поступово витісняти сірий та чорний ринки, за різними оцінками, щорічний обіг сірого (контрабандного) та чорного (фальсифікованого) ринків ЗЗР на території України складає біля 5 мільярдів гривень. У випадку прийняття проєкту Закону №2289 ця ніша поступово має бути заповнена добросовісними виробниками ЗЗР. Прогнозована позиція фракцій.  «Слуга народу» – за; «Європейська Солідарність» – за; «Голос» – за; «Довіра» – за; «За майбутнє» – за. Шанс на прийняття. Високий. У першому читанні проєкт Закону отримав 239 голосів. З урахуванням того, що до другого читання він був доопрацьований та отримав підтримку усіх провідних бізнес-асоціацій України, європейської асоціації CropLife Europe та Представництва ЄС в Україні, очікується отримання достатньої кількості голосів. Альтернативні законопроєкти. Відсутні. Оцінка EBA. Потребує якнайскорішого прийняття. Асоціація повністю підтримує його прийняття як надважливого для українського сектору економіки.  

Які нові правила ввезення для цих товарів готує Верховна Рада

Наприкінці минулого року Верховна Рада у першому читанні прийняла нові правила ввезення на територію України засобів захисту рослин. З огляду на початок сезону для аграрної сфери ці питання набувають актуальності, адже зачіпають інтереси цього бізнесу. Що передбачає документ, про його позитивні моменти і недоліки розповіли Mind експерти Європейської Бізнес Асоціації. 

Номер і дата реєстрації: №2289 від 18.10.2019 року

Автори: 
Тарасов Олег Сергійович
Чайківський Іван Адамович
Кучер Микола Іванович
Білозір Лариса Миколаївна
Устенко Олексій Олегович
Юрчишин Петро Васильович

Етап: друге читання

Ціна питання. Розблокування можливості завезення в Україну інноваційних засобів захисту рослин в цілях державних випробувань та наукових досліджень.

Зміст. Проєктом Закону №2289 пропонується скасувати третє речення частини другої статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», яке було введено в Закон без громадського обговорення наприкінці 2015 року.  Ним визначено, що обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їхньої державної реєстрації в країні, де вони виробляються. Але на практиці цю норму зазвичай виконати неможливо.

Препарати у більшості випадків виробляються на заводах, які розміщені біля джерел необхідних корисних копалин або в районах великих промислових зон, що є логічним з точки зору організації правильної логістики, доступності до кадрового ресурсу тощо. У більшості випадків виробники фізично не можуть проводити  дослідження своїх препаратів в країні виробництва, адже часто там взагалі інші кліматичні та географічні умови для ведення аграрного господарства, відсутні шкідники або цільові культури. Відповідно, такі продукти просто неможливо зареєструвати в країні виробництва.

Важливо зазначити, що навіть у випадку проведення таких досліджень, вони не мали б актуальності для України, бо враховують зовсім інші типи ґрунтів, шкідників та хвороб сільськогосподарських культур.
Слід  зазначити, що  такої  норми не  існує  в  законодавстві Європейського Союзу та розвинутих країн.

Хто виграє. По-перше, у виграші буде український сільгоспвиробник. У коротко- та середньостроковій перспективі він отримає доступ до останніх світових досягнень агрохімічної науки, що матиме позитивний вплив як на кількість зібраного урожаю, так і на його якість.

По-друге, виграє внутрішній споживач, який буде мати безпечнішу та якіснішу, а потенційно і дешевшу (за рахунок збільшення урожайності) продукцію.

По-третє, виграє держава, яка є одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в світі. Краща якість та безпечність експортованої продукції – це перспектива ширшого охвату наявних та відкриття нових ринків експорту.

Окрім того, виграє і українська агрохімічна наука, інвестиції в яку зі сторони міжнародної бізнес-спільноти протягом останніх років скоротилися на 80-90%. Розблокування питання ввезення зразків для державних випробувань та наукових досліджень уже цього року дасть можливість уповноваженим науково-дослідним установам долучитися  до роботи з найновішими діючими речовинами та препаративними формами.

Врешті-решт, виграє навколишнє середовище. У переважній більшості випадків кожне нове покоління ЗЗР є на порядок безпечнішим за попередників: має меншу норму витрат, швидший період напіврозпаду та нижчий клас небезпеки. У свою чергу, знижується не тільки прямий вплив препарату на навколишнє середовище, а й опосередкований: зниження витрат та кратності обробок призводить до зменшення використання води та пального сільськогосподарською технікою; швидший період напіврозпаду та нижчий клас небезпеки ведуть до мінімізації накопичення залишків у продукції.

Хто програє. Недобросовісні виробники пост-патентних продуктів, контрабандисти та фальсифікатори. У зв’язку з тим, що уже п’ятий рік міжнародні виробники інноваційних ЗЗР не можуть ввозити новітні препарати, які б могли за рахунок своєї ефективності поступово витісняти сірий та чорний ринки, за різними оцінками, щорічний обіг сірого (контрабандного) та чорного (фальсифікованого) ринків ЗЗР на території України складає біля 5 мільярдів гривень. У випадку прийняття проєкту Закону №2289 ця ніша поступово має бути заповнена добросовісними виробниками ЗЗР.

Прогнозована позиція фракцій. 
«Слуга народу» – за;
«Європейська Солідарність» – за;
«Голос» – за;
«Довіра» – за;
«За майбутнє» – за.

Шанс на прийняття. Високий. У першому читанні проєкт Закону отримав 239 голосів. З урахуванням того, що до другого читання він був доопрацьований та отримав підтримку усіх провідних бізнес-асоціацій України, європейської асоціації CropLife Europe та Представництва ЄС в Україні, очікується отримання достатньої кількості голосів.

Альтернативні законопроєкти. Відсутні.

Оцінка EBA. Потребує якнайскорішого прийняття. Асоціація повністю підтримує його прийняття як надважливого для українського сектору економіки.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: