fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Покращення стану довкілля чи погіршення бізнес-клімату: чого очікувати від позачергового екологічного засідання?

14/ 07/ 2021
  У четвер, 15 липня Верховна Рада розгляне низку екологічних законопроєктів під час позачергового засідання. Так, мова йде про проєкт Закону №4167 про промислове забруднення, проєкт Закону №3091 про державний екологічний контроль, проєкт Закону №5339 про моніторинг забруднення атмосферного повітря та проєкт Закону №4461 про території Смарагдової мережі. Кожен з цих документів важливий для бізнесу, адже покликаний імплементувати в українське законодавство європейські підходи у сфері екологічного моніторингу та захисту довкілля, а саме атмосферного повітря, біорізноманіття. Європейська Бізнес Асоціація послідовно наголошує на необхідності реформи екоінспекції і важливості модернізації промисловості до рівня європейських стандартів, адже екологічні та кліматичні чинники все більше впливають на міжнародний економічний порядок денний. Більше того, експерти Асоціації постійно надають коментарі та пропозиції до законопроєктів, які мають допомогти впровадити європейські директиви, і при цьому не вбити бізнес. Але поки що усі вищезгадані документи об’єднує потенційна корупційна складова, інституційна неспроможність та неврахування українських економічних та правових реалій. Проєкт Закону №4167, двічі провалений парламентом у першому читанні, після низки доопрацювань за закритими дверима він все ще далекий від концепції реформи дозвільної системи у сфері промислового забруднення, що передбачена Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди та запровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Зокрема, проєкт Закону все ще регулює види діяльності, які не включені до переліку Директиви та для яких немає європейських НДТМ; не містить вичерпного переліку підстав для відмови у видачі, анулювання, зупинення  інтегрованого довкільного дозволу; передбачає встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів на всіх установках, в той час як в ЄС такі вимоги прописуються тільки в НДТМ та не для всіх галузей; не включає перехідного періоду для видів діяльності в категорії «енергетика» та зв’язку з Національним планом скорочення викидів (НПСВ), що є частиною Директиви 2010/75/ЄС; не передбачає залучення бізнесу до розробки та затвердження НДТМ; пропонує надто короткі строки та відсутність будь-якої державної допомоги для впровадження НДТМ, витрати на яку повністю ляжуть на плечі бізнесу. Саме тому виникає питання, а чи дійсно до другого читання будуть враховані усі вищезгадані зауваження, якщо протягом двох років урядової та парламентської роботи над текстом документу на них не звернули увагу? Законопроєкт №3091 був одразу направлений на доопрацювання та підготовку до повторного першого читання. Як заявляють розробники, документ сприятиме зміні негативного іміджу Державної екологічної інспекції шляхом створення нового органу та запровадження європейських підходів до здійснення контролю. Однак, з досвіду інших країн ЄС чомусь не були взяті гарні практики у частині розділення повноважень, запровадження відповідальності інспекторів за неправомірні дії, публічності результатів перевірок, співпраці з іншими державними органами тощо. В основі доопрацьованої версії проєкту Закону №3091 – все ті ж важелі тиску на бізнес та відсутність посилення напрямку боротьби з браконьєрством, незаконними рубками та добуванням корисних копалин, що наносять найбільших збитків державі. Найбільше питань викликає те, що хоч у тексті законопроєкту і написано, що в ньому дотримуються ієрархії чинного законодавства у сфері державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (Закон №877), але більшість положень все ж йому не відповідає. Так, мова йде про запровадження 4-ступеневої градації підприємств в залежності від ступеня ризику на довкілля; можливість вказувати у наказі про перевірку тільки адресу та перевіряти одразу усіх підприємців, що там розташовані; санкціонування за створення перешкод посадовим особам (недопуск). Окрім цього, законопроєктом чітко визначені повноваження та обов’язки як контролюючих органів, так і суб’єктів господарювання, але відповідальність за їх невиконання передбачено тільки для підприємств. Окремою «родзинкою» документу є положення про встановлення систем автоматизованого моніторингу протягом 6 місяців після набуття чинності законопроєкту. Хоча це положення вже передбачено законопроєктом №4167. Законодавча ініціатива №5339 вносить зміни до чинного законодавства в частині регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому, законопроєкт є таким собі синтезом ключових положень попередніх законопроєктів – обов’язок встановлення підприємствами автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин (передбачено в законопроєктах №4167 та №3091) без розуміння того, яким чином буде здійснюватись збір даних, та встановлює відповідальність за необґрунтоване недопущення до перевірки інспекторів ДЕІ (передбачено в законопроєкті №3091), чим нівелює право бізнесу на недопуск, передбачене чинним законодавством. Окрім цього, документ виділяє підприємствам не більше 10 років на здійснення заходів зі скорочення викидів забруднюючих речовин, нехтуючи при цьому як європейськими регламентами, що ніколи не обмежували право бізнесу на екомодернізацію у часі, так і практичним досвідом країн ЄС, які до сих пір впроваджують НДТМ з огляду на їх дороговартісність. Таким чином, обіцяне у пояснювальній записці до проєкту Закону твердження щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видачі дозволів на викиди, покращення державного регулювання, господарських відносин, зменшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання та скорочення їх адміністративних витрат, виглядає сумнівним. А сам документ скоріше виглядає як «рятівний круг», що у випадку неприйняття двох вищезгаданих законопроєктів, забезпечить законодавче закріплення точкових норм, які без комплексних реформ не сприятимуть зменшенню впливу промисловості на довкілля. І нарешті, проєкт Закону №4461, який має забезпечити збереження типів природних оселищ та видів природної фауни і флори на територіях Смарагдової мережі. Після низки зауважень від різних стейкхолдерів, у тому числі НАЗК, робочих груп, редакція документу так і залишилась без змін, на превеликий жаль бізнесу. Зокрема, деякі положення законопроєкту можуть мати неоднозначне трактування, а відтак, стати підставою для виникнення потенційних корупційних ризиків та ускладнити реалізацію інвестиційних проектів бізнесу: підприємства вимушені будуть отримувати додатковий документ дозвільного характеру для здійснення господарської діяльності, а саме висновок з оцінки впливу на території (другий висновок з оцінки впливу на довкілля – ОВД), та фактично двічі здійснювати процедуру, яка має на меті оцінити та зменшити негативний вплив планованої діяльності на навколишнє середовище; відсутність критеріїв для оцінки наявності/відсутності негативного впливу та чіткого переліку видів діяльності, які будуть обмежені та заборонені у зв’язку з неповною імплементацією Директиви 92/43/ЄС, яка таку інформацію наводить, а також робить виключення для проєктів, що становлять суспільний інтерес; відсутність чіткого переліку видів діяльності, щодо яких необхідно здійснювати оцінку впливу на території може призвести до розбіжностей у застосуванні норм проєкту Закону та корупційних ризиків, адже такі рішення на власний розсуд зможуть приймати уповноважені органи влади; відсутність чіткого розуміння, чи буде застосовуватись вимога щодо здійснення оцінки впливу на території для підприємств, які вже отримали дозвільні документи, але розпочали діяльність після прийняття проєкту Закону; необхідність проведення оцінки впливу на території у процесі здійснення землеустрою, а також перед отриманням низки документів дозвільного характеру. На практиці, це може призвести до необхідності проведення процедури кілька разів для реалізації одного проєкту. Особливу загрозу такий підхід становить для підприємств у сфері надрокористування, де може бути заблокована діяльність компаній, які придбали свої ліцензії через аукціони за сотні мільйонів гривень; відсутність перехідного періоду для імплементації планів управління територіями Смарагдової мережі, які розробляються протягом 6 років та потенційно встановлюватимуть заходи зі збереження біорізноманіття та перелік видів діяльності, які заборонені чи які обмежуються на території Смарагдової мережі. Підсумовуючи, хочемо виразити надію, що під гучними гаслами реформ у сфері очищення довкілля від негативного впливу народні депутати зможуть розгледіти законопроєкти, відверто спрямовані на очищення країни від інвесторів. Дуже сподіваємось, що це не є ціллю народних обранців і дане засідання не стане провальним з точки зору еко реформ. Європейська Бізнес Асоціація вкотре підкреслює свою готовність надати експертизу, долучитись до обговорення та очікує, що неодноразово надіслані пропозиції все ж будуть враховано!

У четвер, 15 липня Верховна Рада розгляне низку екологічних законопроєктів під час позачергового засідання. Так, мова йде про проєкт Закону №4167 про промислове забруднення, проєкт Закону №3091 про державний екологічний контроль, проєкт Закону №5339 про моніторинг забруднення атмосферного повітря та проєкт Закону №4461 про території Смарагдової мережі.

Кожен з цих документів важливий для бізнесу, адже покликаний імплементувати в українське законодавство європейські підходи у сфері екологічного моніторингу та захисту довкілля, а саме атмосферного повітря, біорізноманіття. Європейська Бізнес Асоціація послідовно наголошує на необхідності реформи екоінспекції і важливості модернізації промисловості до рівня європейських стандартів, адже екологічні та кліматичні чинники все більше впливають на міжнародний економічний порядок денний. Більше того, експерти Асоціації постійно надають коментарі та пропозиції до законопроєктів, які мають допомогти впровадити європейські директиви, і при цьому не вбити бізнес.

Але поки що усі вищезгадані документи об’єднує потенційна корупційна складова, інституційна неспроможність та неврахування українських економічних та правових реалій.

Проєкт Закону №4167, двічі провалений парламентом у першому читанні, після низки доопрацювань за закритими дверима він все ще далекий від концепції реформи дозвільної системи у сфері промислового забруднення, що передбачена Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди та запровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Зокрема, проєкт Закону все ще регулює види діяльності, які не включені до переліку Директиви та для яких немає європейських НДТМ; не містить вичерпного переліку підстав для відмови у видачі, анулювання, зупинення  інтегрованого довкільного дозволу; передбачає встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів на всіх установках, в той час як в ЄС такі вимоги прописуються тільки в НДТМ та не для всіх галузей; не включає перехідного періоду для видів діяльності в категорії «енергетика» та зв’язку з Національним планом скорочення викидів (НПСВ), що є частиною Директиви 2010/75/ЄС; не передбачає залучення бізнесу до розробки та затвердження НДТМ; пропонує надто короткі строки та відсутність будь-якої державної допомоги для впровадження НДТМ, витрати на яку повністю ляжуть на плечі бізнесу. Саме тому виникає питання, а чи дійсно до другого читання будуть враховані усі вищезгадані зауваження, якщо протягом двох років урядової та парламентської роботи над текстом документу на них не звернули увагу?

Законопроєкт №3091 був одразу направлений на доопрацювання та підготовку до повторного першого читання. Як заявляють розробники, документ сприятиме зміні негативного іміджу Державної екологічної інспекції шляхом створення нового органу та запровадження європейських підходів до здійснення контролю. Однак, з досвіду інших країн ЄС чомусь не були взяті гарні практики у частині розділення повноважень, запровадження відповідальності інспекторів за неправомірні дії, публічності результатів перевірок, співпраці з іншими державними органами тощо. В основі доопрацьованої версії проєкту Закону №3091 – все ті ж важелі тиску на бізнес та відсутність посилення напрямку боротьби з браконьєрством, незаконними рубками та добуванням корисних копалин, що наносять найбільших збитків державі.

Найбільше питань викликає те, що хоч у тексті законопроєкту і написано, що в ньому дотримуються ієрархії чинного законодавства у сфері державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (Закон №877), але більшість положень все ж йому не відповідає. Так, мова йде про запровадження 4-ступеневої градації підприємств в залежності від ступеня ризику на довкілля; можливість вказувати у наказі про перевірку тільки адресу та перевіряти одразу усіх підприємців, що там розташовані; санкціонування за створення перешкод посадовим особам (недопуск). Окрім цього, законопроєктом чітко визначені повноваження та обов’язки як контролюючих органів, так і суб’єктів господарювання, але відповідальність за їх невиконання передбачено тільки для підприємств. Окремою «родзинкою» документу є положення про встановлення систем автоматизованого моніторингу протягом 6 місяців після набуття чинності законопроєкту. Хоча це положення вже передбачено законопроєктом №4167.

Законодавча ініціатива №5339 вносить зміни до чинного законодавства в частині регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому, законопроєкт є таким собі синтезом ключових положень попередніх законопроєктів – обов’язок встановлення підприємствами автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин (передбачено в законопроєктах №4167 та №3091) без розуміння того, яким чином буде здійснюватись збір даних, та встановлює відповідальність за необґрунтоване недопущення до перевірки інспекторів ДЕІ (передбачено в законопроєкті №3091), чим нівелює право бізнесу на недопуск, передбачене чинним законодавством.

Окрім цього, документ виділяє підприємствам не більше 10 років на здійснення заходів зі скорочення викидів забруднюючих речовин, нехтуючи при цьому як європейськими регламентами, що ніколи не обмежували право бізнесу на екомодернізацію у часі, так і практичним досвідом країн ЄС, які до сих пір впроваджують НДТМ з огляду на їх дороговартісність. Таким чином, обіцяне у пояснювальній записці до проєкту Закону твердження щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видачі дозволів на викиди, покращення державного регулювання, господарських відносин, зменшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання та скорочення їх адміністративних витрат, виглядає сумнівним. А сам документ скоріше виглядає як «рятівний круг», що у випадку неприйняття двох вищезгаданих законопроєктів, забезпечить законодавче закріплення точкових норм, які без комплексних реформ не сприятимуть зменшенню впливу промисловості на довкілля.

І нарешті, проєкт Закону №4461, який має забезпечити збереження типів природних оселищ та видів природної фауни і флори на територіях Смарагдової мережі. Після низки зауважень від різних стейкхолдерів, у тому числі НАЗК, робочих груп, редакція документу так і залишилась без змін, на превеликий жаль бізнесу. Зокрема, деякі положення законопроєкту можуть мати неоднозначне трактування, а відтак, стати підставою для виникнення потенційних корупційних ризиків та ускладнити реалізацію інвестиційних проектів бізнесу:

  • підприємства вимушені будуть отримувати додатковий документ дозвільного характеру для здійснення господарської діяльності, а саме висновок з оцінки впливу на території (другий висновок з оцінки впливу на довкілля – ОВД), та фактично двічі здійснювати процедуру, яка має на меті оцінити та зменшити негативний вплив планованої діяльності на навколишнє середовище;
  • відсутність критеріїв для оцінки наявності/відсутності негативного впливу та чіткого переліку видів діяльності, які будуть обмежені та заборонені у зв’язку з неповною імплементацією Директиви 92/43/ЄС, яка таку інформацію наводить, а також робить виключення для проєктів, що становлять суспільний інтерес;
  • відсутність чіткого переліку видів діяльності, щодо яких необхідно здійснювати оцінку впливу на території може призвести до розбіжностей у застосуванні норм проєкту Закону та корупційних ризиків, адже такі рішення на власний розсуд зможуть приймати уповноважені органи влади;
  • відсутність чіткого розуміння, чи буде застосовуватись вимога щодо здійснення оцінки впливу на території для підприємств, які вже отримали дозвільні документи, але розпочали діяльність після прийняття проєкту Закону;
  • необхідність проведення оцінки впливу на території у процесі здійснення землеустрою, а також перед отриманням низки документів дозвільного характеру. На практиці, це може призвести до необхідності проведення процедури кілька разів для реалізації одного проєкту. Особливу загрозу такий підхід становить для підприємств у сфері надрокористування, де може бути заблокована діяльність компаній, які придбали свої ліцензії через аукціони за сотні мільйонів гривень;
  • відсутність перехідного періоду для імплементації планів управління територіями Смарагдової мережі, які розробляються протягом 6 років та потенційно встановлюватимуть заходи зі збереження біорізноманіття та перелік видів діяльності, які заборонені чи які обмежуються на території Смарагдової мережі.

Підсумовуючи, хочемо виразити надію, що під гучними гаслами реформ у сфері очищення довкілля від негативного впливу народні депутати зможуть розгледіти законопроєкти, відверто спрямовані на очищення країни від інвесторів. Дуже сподіваємось, що це не є ціллю народних обранців і дане засідання не стане провальним з точки зору еко реформ. Європейська Бізнес Асоціація вкотре підкреслює свою готовність надати експертизу, долучитись до обговорення та очікує, що неодноразово надіслані пропозиції все ж будуть враховано!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: