Останні тренди відносин бізнесу з правоохоронними органами. Як не потрапити під приціл?

23/ 06/ 2021

Прослухати онлайн Зупинити     На сьогодні проблема взаємодії з правоохоронними органами стосується не лише мікро- та малого бізнесу, підприємців, що працюють у регіонах, а й великих міжнародних компаній і стратегічних інвесторів. Ситуації, в яких держава через законодавчий орган, судову систему та мережу правоохоронних органів створює нові, не завжди зручні для підприємців, умови, - важко назвати прийнятними як з точки зору заохочення громадян до започаткування або розвитку власного бізнесу, так і з позиції намагань держави залучити зовнішні інвестиції в нашу країну. Тому 23 липня 2021 року на Робочій групі з корпоративної безпеки Асоціації в Одесі ми окреслили актуальні тенденції у відносинах між бізнесом та правоохоронними, в тому числі, новоствореними структурами, очікування від реформи правоохоронних органів та поділились досвідом мінімізації ризиків для власників бізнесу. Експерти Олексій Задоєнко, адвокат, радник АО Arzinger, кандидат юридичних наук та Олександр Максименко, радник практики кримінального права та захисту бізнесу АО Arzinger, адвокат, розповіли, що правоохоронні органи зазвичай звертають увагу на корпоративну структуру компанії, раптовий стрибок у доходах, участь у тендерних закупівлях, роботу з бюджетними коштами тощо. Підставою для реєстрації кримінального провадження можуть бути матеріали податкової інспекції, публікації у ЗМІ, заява співробітника. Однак Загалом КПК України дозволяє відкрити кримінальне провадження за будь-яким фактом. Основними ризиками кримінального провадження, в якому фігурує компанія можуть стати обшуки в приміщеннях компанії, допити керівництва та співробітників, накладення арештів на майно або корпоративні права компанії, передача вашого майна в управління АРМА, а також те, що КПК України не обмежує кількість слідчих дій. Експерти також порадили звернути увагу на слабкі місця бізнесу. «Зачіпкою» можуть бути: внутрішня корпоративна структура, сумнівний контрагент, претензії з боку податкової, сумнівні активи компанії, корпоративні війни. Пан Задоєнко та пан Максименко також поділились як традиційними, так  нетрадиційними методами захисту бізнесу. В свою чергу Катерина Морозова, керівниця Південноукраїнського офісу зазначила, що багато компаній уже впроваджують таку посаду як GR, або ж керівників  корпоративної безпеки і держава у свою чергу повільно, але рухається на зустріч бізнесу. Так, почали проводити конкурси на такі позиції як менеджер зі зв’язків з бізнесом, дизайнер-аналітик (який створює інформаційні дайджести в рамках обміну інформацією держави та бізнесу),  інвестиційний радник тощо.  Пішла тенденція створення окремих офісів взаємодії з бізнесом та допомоги підприємцям – що лягає в основу багатьох комунікаційних політичних стратегій.  При Державній фіскальній службі був створений Офіс ефективної взаємодії з бізнесом, з яким у нашого Офісу уже є один успішно вирішений кейс. Пані Морозова також зазначила, що Асоціація зверталася на початку року до президента Володимира Зеленського, премєра Дениса Шмигаля, глави МВС Арсена Авакова з проханням приділити належну увагу реформуванню правоохоронної системи у 2021 році та закликала не допускати ситуації, коли правоохоронні органи кошмарять бізнес.

На сьогодні проблема взаємодії з правоохоронними органами стосується не лише мікро- та малого бізнесу, підприємців, що працюють у регіонах, а й великих міжнародних компаній і стратегічних інвесторів. Ситуації, в яких держава через законодавчий орган, судову систему та мережу правоохоронних органів створює нові, не завжди зручні для підприємців, умови, – важко назвати прийнятними як з точки зору заохочення громадян до започаткування або розвитку власного бізнесу, так і з позиції намагань держави залучити зовнішні інвестиції в нашу країну. Тому 23 липня 2021 року на Робочій групі з корпоративної безпеки Асоціації в Одесі ми окреслили актуальні тенденції у відносинах між бізнесом та правоохоронними, в тому числі, новоствореними структурами, очікування від реформи правоохоронних органів та поділились досвідом мінімізації ризиків для власників бізнесу.

Експерти Олексій Задоєнко, адвокат, радник АО Arzinger, кандидат юридичних наук та Олександр Максименко, радник практики кримінального права та захисту бізнесу АО Arzinger, адвокат, розповіли, що правоохоронні органи зазвичай звертають увагу на корпоративну структуру компанії, раптовий стрибок у доходах, участь у тендерних закупівлях, роботу з бюджетними коштами тощо. Підставою для реєстрації кримінального провадження можуть бути матеріали податкової інспекції, публікації у ЗМІ, заява співробітника. Однак Загалом КПК України дозволяє відкрити кримінальне провадження за будь-яким фактом. Основними ризиками кримінального провадження, в якому фігурує компанія можуть стати обшуки в приміщеннях компанії, допити керівництва та співробітників, накладення арештів на майно або корпоративні права компанії, передача вашого майна в управління АРМА, а також те, що КПК України не обмежує кількість слідчих дій. Експерти також порадили звернути увагу на слабкі місця бізнесу. «Зачіпкою» можуть бути: внутрішня корпоративна структура, сумнівний контрагент, претензії з боку податкової, сумнівні активи компанії, корпоративні війни. Пан Задоєнко та пан Максименко також поділились як традиційними, так  нетрадиційними методами захисту бізнесу.

В свою чергу Катерина Морозова, керівниця Південноукраїнського офісу зазначила, що багато компаній уже впроваджують таку посаду як GR, або ж керівників  корпоративної безпеки і держава у свою чергу повільно, але рухається на зустріч бізнесу. Так, почали проводити конкурси на такі позиції як менеджер зі зв’язків з бізнесом, дизайнер-аналітик (який створює інформаційні дайджести в рамках обміну інформацією держави та бізнесу),  інвестиційний радник тощо.  Пішла тенденція створення окремих офісів взаємодії з бізнесом та допомоги підприємцям – що лягає в основу багатьох комунікаційних політичних стратегій.  При Державній фіскальній службі був створений Офіс ефективної взаємодії з бізнесом, з яким у нашого Офісу уже є один успішно вирішений кейс. Пані Морозова також зазначила, що Асоціація зверталася на початку року до президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, глави МВС Арсена Авакова з проханням приділити належну увагу реформуванню правоохоронної системи у 2021 році та закликала не допускати ситуації, коли правоохоронні органи “кошмарять” бізнес.