Оптимізація трудових відносин: новини законодавства

19/ 07/ 2022

1 липня Верховна Рада України прийняла Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин (далі – Закон). Закон підписано Президентом та набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон передбачає наступні ключові зміни у відносинах працівника та роботодавця. Скасування середнього заробітку мобілізованим працівникам Закон скасовує вимогу для роботодавців зберігати за мобілізованими працівниками середній заробіток. Отже, за такими працівниками зберігається лише посада та місце роботи. Електронні документи Закон деталізує, що обмін інформацією з працівниками в електронній формі, включаючи ознайомлення з наказами та повідомленнями роботодавця, допускається з обов’язковим накладенням електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Однак сторони можуть визначити альтернативні способи обміну інформацією у трудовому договорі. Окрім цього на період військового стану сторони можуть погодити альтернативні варіанти обміну наказами, повідомленнями та іншими документами з питань організації трудових відносин. Нові підстави припинення та розірвання трудового договору Закон передбачає нові підстави для припинення трудового договору, а саме: смерть роботодавця-фізичної особи або працівника (набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у звязку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Звільнення за такої підстави можливе без згоди профспілки, однак лише, якщо немає можливості перевести працівника на іншу роботу. У такому разі роботодавець має повідомити працівника про звільнення за 10 днів, виплатити вихідну допомогу у розмірі однієї заробітної плати та забезпечити поворотний найм, якщо протягом року після звільнення він найматиме на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Повідомлення про зміну умов оплати праці в бік погіршення На період воєнного стану повідомлення працівника про введення нових умов оплати праці допускається без дотримання двомісячного строку попередження. Обовязки роботодавця перед початком роботи Закон встановлює новий перелік відомостей, які роботодавець зобовязаний довести до відома працівнику: місце роботи і своє місцезнаходження, посаду і перелік обов’язків, умови праці, час роботи і відпочинку, тривалість щорічної відпустки і розмір заробітної плати, тощо. Відпустки Протягом воєнного стану: за рішенням роботодавця основна щорічна відпустка може бути обмежена до 24 календарних днів роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обовязковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів Закон передбачає нове правило оплати часу відпусток – оплата відбувається до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором. Призупинення дії трудового договору Закон визначає, що передумовою призупинення є неможливість для обох сторін виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, у зв’язку з військовою агресією. Окрім цього встановлюється, що призупинення оформлюється наказом, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обовязки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і особисті дані відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору. Подібні накази роботодавця можливо оскаржити у спрощеному порядку до Держпраці. За погодженням з військовою адміністрацією Держпраці може внести припис про скасування відповідного наказу, що є обовязковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису. Спори про оплату праці У разі порушення строків виплати сум при звільненні, суд може зобовязати роботодавця виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки у розрахунку по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Позовна давність для таких спорів встановлюється у три місяці. Строки звернення до суду можуть бути подовжені у разі їх пропуску, проте якщо минуло не більше одного року. Інші зміни Закон також визначає особливості тривалості робочого часу, інформування про розміри виплат при звільненні, відносин за строковим трудовим договором тощо. Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до радника Asters Інеси Летич та юриста Ірини Шапошнікової.

1 липня Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин” (далі – “Закон“). Закон підписано Президентом та набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон передбачає наступні ключові зміни у відносинах працівника та роботодавця.

Скасування середнього заробітку мобілізованим працівникам

Закон скасовує вимогу для роботодавців зберігати за мобілізованими працівниками середній заробіток. Отже, за такими працівниками зберігається лише посада та місце роботи.

Електронні документи

Закон деталізує, що обмін інформацією з працівниками в електронній формі, включаючи ознайомлення з наказами та повідомленнями роботодавця, допускається з обов’язковим накладенням електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Однак сторони можуть визначити альтернативні способи обміну інформацією у трудовому договорі.

Окрім цього на період військового стану сторони можуть погодити альтернативні варіанти обміну наказами, повідомленнями та іншими документами з питань організації трудових відносин.

Нові підстави припинення та розірвання трудового договору

Закон передбачає нові підстави для припинення трудового договору, а саме:

смерть роботодавця-фізичної особи або працівника (набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою)
відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль
неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Звільнення за такої підстави можливе без згоди профспілки, однак лише, якщо немає можливості перевести працівника на іншу роботу. У такому разі роботодавець має повідомити працівника про звільнення за 10 днів, виплатити вихідну допомогу у розмірі однієї заробітної плати та забезпечити поворотний найм, якщо протягом року після звільнення він найматиме на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Повідомлення про зміну умов оплати праці в бік погіршення

На період воєнного стану повідомлення працівника про введення нових умов оплати праці допускається без дотримання двомісячного строку попередження.

Обов’язки роботодавця перед початком роботи

Закон встановлює новий перелік відомостей, які роботодавець зобов’язаний довести до відома працівнику: місце роботи і своє місцезнаходження, посаду і перелік обов’язків, умови праці, час роботи і відпочинку, тривалість щорічної відпустки і розмір заробітної плати, тощо.

Відпустки

Протягом воєнного стану:

за рішенням роботодавця основна щорічна відпустка може бути обмежена до 24 календарних днів
роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки
роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів

Закон передбачає нове правило оплати часу відпусток – оплата відбувається до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Призупинення дії трудового договору

Закон визначає, що передумовою призупинення є неможливість для обох сторін виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, у зв’язку з військовою агресією.

Окрім цього встановлюється, що призупинення оформлюється наказом, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і особисті дані відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Подібні накази роботодавця можливо оскаржити у спрощеному порядку до Держпраці. За погодженням з військовою адміністрацією Держпраці може внести припис про скасування відповідного наказу, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Спори про оплату праці

У разі порушення строків виплати сум при звільненні, суд може зобов’язати роботодавця виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки у розрахунку по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Позовна давність для таких спорів встановлюється у три місяці. Строки звернення до суду можуть бути подовжені у разі їх пропуску, проте якщо минуло не більше одного року.

Інші зміни

Закон також визначає особливості тривалості робочого часу, інформування про розміри виплат при звільненні, відносин за строковим трудовим договором тощо.

Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до радника Asters Інеси Летич та юриста Ірини Шапошнікової.