fbpx

МСБ під мікроскопом: як бачать український бізнес у ЄС

23/ 12/ 2020
  Олена Еро. Менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації. У контексті співпраці України з міжнародними партнерами зазвичай ми чуємо тільки про такі масштабні речі, як кредитні транші від МВФ чи введення промислового безвізу. Однак це лише верхівка айсбергу міжнародної кооперації. Насправді дипломатичний контакт між державами здійснюється на всіх можливих рівнях, зокрема і в напрямі надання підтримки місцевому малому бізнесу. Що думають посли та торговельні представники про розвиток малого підприємництва в Україні, розповіла Mind менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації Олена Еро.  Франція: синергія дипломатії та бізнесу. У відсотковому порівнянні частка малого бізнесу в французькій економіці в контексті доданої вартості трохи поступається українським показникам – 45% проти 61,3 %. До того ж французький сектор МСБ становить приблизно половину з усіх найманих працівників країни, а в Україні – 73,1%. Незважаючи на це, французи дають українцям значну фору в плані заходів підтримки бізнесу. В рамках нинішньої антикризової програми уряд Франції пропонує малому бізнесу широкий спектр схем фінансування від BPI France (державного інвестиційного банку) та фонду солідарності, через який підприємець може отримати до 333 євро/день компенсації за вимушене закриття на карантин. Водночас і французький, і український малий бізнес дуже слабко представлені за кордоном, бо в них немає достатньо ресурсів для експортної діяльності. На думку Етьєна де Понсена, надзвичайного і повноважного посла Франції в Україні, для розвязання цієї проблеми треба залучити допомогу безпосередньо від держави у формуванні необхідних інституційних умов. Так, французький уряд створив державну мережу інститутів Business France, яка діє на платформі дипломатичних установ Франції в 58 країнах. Така інституція також є в Посольстві Франції у Києві і займається вона просуванням експортного потенціалу французьких МСБ в Україні. Думаю, щось подібне з фокусом на малих підприємств можна відкрити при українських посольствах у різних куточках світу. Тим паче, можна взяти для цього за основу існуючу платформу Ukraine. Open for U.  Люксембург: магніт для стартапів. Розмова з Арно Люм’є, співзасновником та членом ради директорів, Ukraine-Luxembourg Business Club, відкрила зовсім новий погляд на Люксембург та його комплексний підхід до підприємництва. Щоб розвивати тут малий бізнес та робити його більш конкурентоспроможним, ця крихітна країна побудувала цілісну екосистему з власною державною онлайн-платформою, де можна, посеред іншого, знайти інформацію про всі грантові програми для підприємців. Доступ до програм відкритий для громадянина будь-якої країни, якщо його бізнес зареєстрований у Люксембурзі. Пан Люм’є розповів про команду розробників з України, яка виграла грант у розмірі 50 000 євро за програмою Fit4Start для розвитку свого фінтех-стартапу. Подібних програм дуже багато, вони в основному націлені на фінансування інноваційних бізнес-ідей: Fit4Digital, Fit4Service, Fit4Innovation, Fit4horizon2020. Вразило також те, що в герцогстві діють Державне агентство з інновацій, Люксембурзьке відомство експорту, Дім підприємництва та інші цікаві структури, створені для всебічної підтримки бізнесу. Україна останніми роками теж почала рухатися в напрямку підприємницької екосистеми. Але як правильно зазначив пан Люм’є, на жаль, політична нестабільність та фінансова залежність від іноземних партнерів заважає цій системі повноцінно розвиватися. Звичайно, українські підприємці вміють швидко адаптуватися до кризових умов, однак тут проблема криється в іншому – недовіра бізнесу до державних інститутів. І, на мою думку, без кредиту довіри навіть найбільш розгалужена екосистема не приверне до себе підприємницьких талантів. Тому треба повільними кроками відновлювати довірчі відносини між бізнесом і державою, насамперед, через взаємовигідну співпрацю. Такі ініціативи вже запускає, наприклад, Український фонд стартапів спільно з Європейською Бізнес Асоціацією. Словенія – Бельгія – Україна: співпраця під час пандемії. Окрім системних проблем, Україна вимушена боротися з негативними наслідками коронакризи так само, як і інші країни. Тому на дипломатичних зустрічах активно обговорюються можливі форми співпраці між державами в цьому контексті. Так, разом із Томажем Менціном, надзвичайним і повноважним послом Словенії в Україні, ми ведемо переговори щодо організації Україно-Словенського бізнес форуму у 2021 році для МСБ. До участі в заході будуть запрошені малі підприємці обох країн, а також обрані представники влади та великого бізнесу з України та Словенії. Цей форум має стати платформою для відкритого діалогу між двома країнами з питань підтримки малого бізнесу під час пандемії. Про необхідність подібних ініціатив говорили також з надзвичайним і повноважним послом Бельгії в Україні – Алексом Ленартсом. Він відмітив позитивну тенденцію розвитку проєкту Unlimit Ukraine і запропонував акцентувати увагу на найбільш постраждалі від пандемії сектори економіки, зокрема малі підприємства, що працюють у HoReCa. Отже, це слушна пропозиція, адже цей сектор здебільшого представлений підприємствами МСБ, для яких поточна ситуація з карантинними обмеженнями позбавляє можливості заробітку. Болгарія: мікропідприємці, що прагнуть діджиталізації. У Болгарії мікропідприємства складають 90% від всіх зареєстрованих МСБ і саме вони грають основоположну роль у становленні болгарського приватного сектору. Проблемами малого підприємництва завідує окремий орган при Міністерстві економіки Болгарії – Державне агентство з розвитку малих та середніх підприємств (BSMEPA). Як останнє нововведення відомство пропонує місцевим підприємцям електронну послугу «МСБ радника», за допомогою якої можна знайти інформацію про фінансові механізми підтримки бізнесу під час пандемії, а також забронювати консультацію з експертом для вияснення деталей. Тому болгари раді, що вони не одні на шляху до цифровізації адміністративних процедур, що полегшують життя власникам підприємств, та всіляко готові обмінюватися з Україною своїм досвідом. Згодна з думкою пана Стефана Софронієва, голови департаменту торговельно-економічних відносин при Посольстві Болгарії в Україні, про те, що культура підприємництва наших обидвох країн відзначається креативним підходом до розвязання нестандартних проблем. Але на відміну від своїх болгарських колег, українські підприємці не можуть повноцінно реалізувати свій потенціал через обмеженість фінансових ресурсів. Тому Посольство Болгарії в Україні запустило грантову програму Bulgarian Development Aid для розвитку українських мікро, малих та середніх підприємств. Так, минулого року до посольства були надіслані більше ніж 300 заявок з описом проєктів для участі в конкурсі. Під час зустрічі пан Софронієв також запропонував проєкту Unlimit Ukraine та його учасникам – малим підприємцям – спробувати свої сили в отриманні гранту 2021 року. Тож будемо очікувати на подальшу плідну взаємодію між нашими країнами щодо актуальних питань для українського та болгарського бізнесу. Як мовиться, для дипломатії не існує несуттєвих тем. Тож і сфера малого підприємництва зовсім не є нерозвіданою, натомість це величезний простір для обміну досвідом між підприємцями та урядовцями зацікавлених держав для напрацювання спільних ініціатив, що слугують інтересам усіх сторін. Джерело: Mind.UA
Олена Еро Менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації
У контексті співпраці України з міжнародними партнерами зазвичай ми чуємо тільки про такі масштабні речі, як кредитні транші від МВФ чи введення промислового безвізу. Однак це лише верхівка айсбергу міжнародної кооперації. Насправді дипломатичний контакт між державами здійснюється на всіх можливих рівнях, зокрема і в напрямі надання підтримки місцевому малому бізнесу.

Що думають посли та торговельні представники про розвиток малого підприємництва в Україні, розповіла Mind менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації Олена Еро

Франція: синергія дипломатії та бізнесу

У відсотковому порівнянні частка малого бізнесу в французькій економіці в контексті доданої вартості трохи поступається українським показникам – 45% проти 61,3 %. До того ж французький сектор МСБ становить приблизно половину з усіх найманих працівників країни, а в Україні – 73,1%.

Незважаючи на це, французи дають українцям значну фору в плані заходів підтримки бізнесу. В рамках нинішньої антикризової програми уряд Франції пропонує малому бізнесу широкий спектр схем фінансування від BPI France (державного інвестиційного банку) та фонду солідарності, через який підприємець може отримати до 333 євро/день компенсації за вимушене закриття на карантин.

Водночас і французький, і український малий бізнес дуже слабко представлені за кордоном, бо в них немає достатньо ресурсів для експортної діяльності.

На думку Етьєна де Понсена, надзвичайного і повноважного посла Франції в Україні, для розв’язання цієї проблеми треба залучити допомогу безпосередньо від держави у формуванні необхідних інституційних умов.

Так, французький уряд створив державну мережу інститутів Business France, яка діє на платформі дипломатичних установ Франції в 58 країнах. Така інституція також є в Посольстві Франції у Києві і займається вона просуванням експортного потенціалу французьких МСБ в Україні. Думаю, щось подібне з фокусом на малих підприємств можна відкрити при українських посольствах у різних куточках світу. Тим паче, можна взяти для цього за основу існуючу платформу Ukraine. Open for U. 

Люксембург: магніт для стартапів

Розмова з Арно Люм’є, співзасновником та членом ради директорів, Ukraine-Luxembourg Business Club, відкрила зовсім новий погляд на Люксембург та його комплексний підхід до підприємництва.

Щоб розвивати тут малий бізнес та робити його більш конкурентоспроможним, ця крихітна країна побудувала цілісну екосистему з власною державною онлайн-платформою, де можна, посеред іншого, знайти інформацію про всі грантові програми для підприємців. Доступ до програм відкритий для громадянина будь-якої країни, якщо його бізнес зареєстрований у Люксембурзі.

Пан Люм’є розповів про команду розробників з України, яка виграла грант у розмірі 50 000 євро за програмою Fit4Start для розвитку свого фінтех-стартапу. Подібних програм дуже багато, вони в основному націлені на фінансування інноваційних бізнес-ідей: Fit4Digital, Fit4Service, Fit4Innovation, Fit4horizon2020.

Вразило також те, що в герцогстві діють Державне агентство з інновацій, Люксембурзьке відомство експорту, Дім підприємництва та інші цікаві структури, створені для всебічної підтримки бізнесу.

Україна останніми роками теж почала рухатися в напрямку підприємницької екосистеми. Але як правильно зазначив пан Люм’є, на жаль, політична нестабільність та фінансова залежність від іноземних партнерів заважає цій системі повноцінно розвиватися.

Звичайно, українські підприємці вміють швидко адаптуватися до кризових умов, однак тут проблема криється в іншому – недовіра бізнесу до державних інститутів. І, на мою думку, без кредиту довіри навіть найбільш розгалужена екосистема не приверне до себе підприємницьких талантів.

Тому треба повільними кроками відновлювати довірчі відносини між бізнесом і державою, насамперед, через взаємовигідну співпрацю. Такі ініціативи вже запускає, наприклад, Український фонд стартапів спільно з Європейською Бізнес Асоціацією.

Словенія – Бельгія – Україна: співпраця під час пандемії

Окрім системних проблем, Україна вимушена боротися з негативними наслідками коронакризи так само, як і інші країни. Тому на дипломатичних зустрічах активно обговорюються можливі форми співпраці між державами в цьому контексті.

Так, разом із Томажем Менціном, надзвичайним і повноважним послом Словенії в Україні, ми ведемо переговори щодо організації Україно-Словенського бізнес форуму у 2021 році для МСБ. До участі в заході будуть запрошені малі підприємці обох країн, а також обрані представники влади та великого бізнесу з України та Словенії.

Цей форум має стати платформою для відкритого діалогу між двома країнами з питань підтримки малого бізнесу під час пандемії.

Про необхідність подібних ініціатив говорили також з надзвичайним і повноважним послом Бельгії в Україні – Алексом Ленартсом. Він відмітив позитивну тенденцію розвитку проєкту Unlimit Ukraine і запропонував акцентувати увагу на найбільш постраждалі від пандемії сектори економіки, зокрема малі підприємства, що працюють у HoReCa.

Отже, це слушна пропозиція, адже цей сектор здебільшого представлений підприємствами МСБ, для яких поточна ситуація з карантинними обмеженнями позбавляє можливості заробітку.

Болгарія: мікропідприємці, що прагнуть діджиталізації

У Болгарії мікропідприємства складають 90% від всіх зареєстрованих МСБ і саме вони грають основоположну роль у становленні болгарського приватного сектору.

Проблемами малого підприємництва завідує окремий орган при Міністерстві економіки Болгарії – Державне агентство з розвитку малих та середніх підприємств (BSMEPA). Як останнє нововведення відомство пропонує місцевим підприємцям електронну послугу «МСБ радника», за допомогою якої можна знайти інформацію про фінансові механізми підтримки бізнесу під час пандемії, а також забронювати консультацію з експертом для вияснення деталей.

Тому болгари раді, що вони не одні на шляху до цифровізації адміністративних процедур, що полегшують життя власникам підприємств, та всіляко готові обмінюватися з Україною своїм досвідом.

Згодна з думкою пана Стефана Софронієва, голови департаменту торговельно-економічних відносин при Посольстві Болгарії в Україні, про те, що культура підприємництва наших обидвох країн відзначається креативним підходом до розв’язання нестандартних проблем.

Але на відміну від своїх болгарських колег, українські підприємці не можуть повноцінно реалізувати свій потенціал через обмеженість фінансових ресурсів. Тому Посольство Болгарії в Україні запустило грантову програму Bulgarian Development Aid для розвитку українських мікро, малих та середніх підприємств.

Так, минулого року до посольства були надіслані більше ніж 300 заявок з описом проєктів для участі в конкурсі.

Під час зустрічі пан Софронієв також запропонував проєкту Unlimit Ukraine та його учасникам – малим підприємцям – спробувати свої сили в отриманні гранту 2021 року. Тож будемо очікувати на подальшу плідну взаємодію між нашими країнами щодо актуальних питань для українського та болгарського бізнесу.

Як мовиться, для дипломатії не існує несуттєвих тем. Тож і сфера малого підприємництва зовсім не є нерозвіданою, натомість це величезний простір для обміну досвідом між підприємцями та урядовцями зацікавлених держав для напрацювання спільних ініціатив, що слугують інтересам усіх сторін.

Джерело: Mind.UA

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: