Лобіювання по-новому: нові вимоги та виклики для бізнесу з 1 вересня

01/ 09/ 2025

Вікторія Куликова. Керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації. 1 вересня 2025 року в Україні набирає чинності Закон «Про лобіювання» №3606-IX. Це перший в історії нашої держави системний акт, що регулює прозоре представництво інтересів бізнесу та громадськості у взаємодії з державними органами. Для багатьох компаній таке нововведення може стати справжнім викликом, адже змінюється сама культура комунікації з владою. Водночас нове законодавство відкриває й нові можливості для тих, хто готовий працювати за європейськими правилами. Лобіювання: стереотипи та реальність В українському суспільстві слово «лобіювання» тривалий час мало негативні конотації. Часто воно асоціювалося з кулуарними домовленостями, непрозорим впливом чи навіть корупційними практиками. Водночас у країнах Європейського Союзу, США та багатьох інших демократичних державах лобіювання давно визнане нормальною практикою. Це прозорий механізм, який дозволяє бізнесу, громадським організаціям та іншим стейкхолдерам відстоювати свої інтереси легально, відкрито і з дотриманням етичних стандартів. У цивілізованому світі лобіювання — це не про «домовитися за зачиненими дверима», а про чіткі правила діалогу між державою та суспільством. Новий український Закон «Про лобіювання» покликаний перенести цю практику у правове поле, зробити її зрозумілою, регульованою та соціально прийнятною. Тож, спробуємо розібратись, на кого поширюється нове регулювання, якими є його ключові вимоги, а також надамо основні рекомендації від Комітету Європейської Бізнес Асоціації з лобіювання та прозорих політик, яким чином бізнесу та усім, хто так чи інакше взаємодіє з органами влади підготуватись до впровадження нових вимог. Новий Закон наразі не надає визначення терміну «лобіст», проте пояснює, що є лобіюванням, а саме – діяльність юридичної чи фізичної особи у власних комерційних інтересах або інтересах бенефіціара з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання (тобто певний державний орган або його посадову особу) стосовно предмета лобіювання (тобто певного нормативно правового акту, як-то закону, постанови, наказу або їх проєктів. Комерційний інтерес Закон трактує дуже широко та розуміє під ним не лише грошові кошти, а й будь-які особисті переваги або вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які можна отримати внаслідок впливу чи спроби впливу на об’єкт лобіювання в результаті прийняття або внесення змін до предмету лобіювання. Тобто лобіюванням є діяльність, яка спрямована на внесення змін до законодавства у власних інтересах або інтересах осіб, яких ви представляєте. Відтак, якщо юридична або фізична особа після 1 вересня 2025 року здійснює лобіювання, то на таку особу поширюються вимоги Закону Про лобіювання. Окремо, хотіла б наголосити, що новий Закон стосується не лише великих компаній чи бізнес-асоціацій, а й громадських організацій, експертних спільнот чи окремих консультантів, які здійснюють лобіювання у власних комерційних інтересах або інтересах своїх бенефіціарів. Відтак, юридичні та фізичні особи, які здійснюють лобіювання повинні з 1 вересня 2025 року виконувати вимоги нового Закону, який серед іншого передбачає: Реєстрацію в Реєстрі прозорості, який адмініструватиме НАЗК та який має бути запущений до 1 вересня 2025 року. Тут обов’язково мають бути зареєстровані лобісти, лобістські угоди, відомості про клієнтів та сфери інтересів. Лобіювання з 1 вересня 2025 року без реєстрації – заборонене. Регулярну звітність — двічі на рік лобісти повинні подавати детальні звіти про предмети лобіювання та кошти, витрачені на лобіювання в розрізі кожної сфери, комунікації та зустрічі з представниками органів влади щодо предметів лобіювання. Правила комунікації з державними органами: будь-які зустрічі, заходи, офіційні листи чи інші форми взаємодії з владою, що мають ознаки лобіювання, підлягають відображенню в звітності. Етичні обмеження: заборонено фінансувати чи винагороджувати посадовців за сприяння, маскувати лобіювання під благодійність, а також поєднувати державні посади з лобістською діяльністю. Порушення цих правил передбачає адміністративну та фінансову відповідальність, а також репутаційні ризики. Тому, Асоціація пропонує на рік відтермінувати санкцій за порушення вимог нового Закону, щоб компанії мали час підготуватись до впровадження нових вимог, в тому числі навчитись подавати досить детальну звітність до Реєстру прозорості, сформувати внутрішні політики, провести навчання співробітників, тощо. Окрім цього, Комітет Асоціації з лобіювання та прозорих політик пропонує низку змін і до самого Закону про лобіювання. Адже, хоч Асоціація і підтримувала ухвалення Закону про лобіювання як ключового кроку для розвитку прозорого діалогу між бізнесом і державою, ми також наголошували: документ приймався в досить стислі терміни й містить низку положень, які потребують вдосконалення. Саме для цього у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти, які підтримуються Асоціацією: №13339 — пропонує уточнити визначення термінів, оптимізувати вимоги до звітності та передбачає стимули для зареєстрованих лобістів, аби зробити Реєстр прозорості більш ефективним та зручним. №13340-1 — має відтермінувати введення санкцій, щоб дати бізнесу час навчитися працювати за новими правилами. Обидва документи вже отримали підтримку профільних парламентських комітетів. Однак ухвалити їх до 1 вересня, на жаль, не встигли. Неприйняття змін, в свою чергу, створює ризик, що бізнес одразу зіштовхнеться із санкціями за невиконання нових вимог. Враховуючи, що багато процедур ще потребують роз’яснень і технічного доопрацювання, це може призвести до помилок і несправедливих штрафів. Тому, Асоціація закликає Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити законопроєкти №13339 і №13340-1 вже у вересні. Особливо нагальним є відтермінування санкцій: компанії мають отримати час на формування внутрішніх політик, підготовку звітності та навчання співробітників. Лише тоді новий механізм працюватиме як реальна основа для цивілізованого діалогу. Щодо основних рекомендацій Комітету Асоціації з лобіювання та прозорих політик в контексті виконання вимог Закону про лобіювання, то вони наступні. 1) Проведіть внутрішній аудит діяльності Визначте, які ваші контакти з державними органами можуть підпадати під визначення «лобіювання» (зустрічі, листи, експертні заходи, адвокаційні кампанії). З’ясуйте, чи діють у вас лобістські угоди — напряму чи через консультантів/асоціації. 2) Зареєструйтесь у Реєстрі прозорості Переконайтеся, що ви або ваша асоціація вчасно подали заявку до НАЗК. Якщо ви працюєте через асоціацію (наприклад, ЕВА), уточніть, як ваша діяльність буде відображена у Реєстрі. 3) Налаштуйте систему звітності Призначте відповідальних співробітників за підготовку звітів. Запровадьте внутрішні шаблони для фіксації зустрічей, заходів, листів, щоб нічого не пропустити. Ведіть календар комунікацій із державними органами. 4) Дотримуйтеся етичних стандартів Уникайте будь-яких «сірих зон»: подарунків, непрозорої благодійності чи неформальних домовленостей. Переконайтеся, що ваші співробітники розуміють заборони закону (особливо ті, хто напряму спілкується з держорганами). 5) Використовуйте асоціації Якщо у компанії немає достатнього ресурсу вести звітність самостійно — краще консолідувати лобістську діяльність через бізнес-асоціації. Це зменшить адміністративне навантаження та ризики. 6) Слідкуйте за змінами законодавства Закон «Про лобіювання» ще буде вдосконалюватися, наприклад, ЕВА лобіює ухвалення законопроєктів №13339 і №13340-1, які мають на меті уточнення термінів, оптимізацію звітності та відтермінування санкції. Поки вони не ухвалені, готуйтесь виконувати вимоги у повному обсязі, але відстежуйте новини та офіційні роз’яснення. 7) Проведіть навчання для співробітників Організуйте інструктаж чи тренінг для тих, хто бере участь у взаємодії з владою. Поясніть, що тепер кожна комунікація може мати юридичні наслідки, тому прозорість — це не «бюрократія», а захист. Головна рекомендація — діяти відкрито й документувати всі кроки. Якщо є сумнів — краще задекларувати контакт, ніж ризикувати порушенням. Ну і, звісно, запрошуємо всіх доєднуватись до нашої спільноти для обміну досвідом та спільного вирішення проблемних питань. Так, наприклад, в рамках Комітету Асоціації з лобіювання ми не лише активно співпрацюємо з НАЗК та Верховною Радою щодо запуску Реєстру прозорості, роз’яснень норм Закону, а й просуваємо зміни до законодавства, які дадуть бізнесу час на адаптацію та вдосконалять положення чинного закону. Закон «Про лобіювання» — це важливий крок уперед, який переводить відносини між державою та бізнесом у цивілізоване правове поле. Він дозволяє позбутися стереотипів про «тіньове» лобіювання й формує нову культуру прозорої взаємодії. Втім для того, щоб ця реформа дійсно запрацювала, потрібні швидкі кроки Парламенту. Ухвалення змін, зокрема відтермінування санкцій, дозволить бізнесу не боятися штрафів з першого дня, а спокійно адаптуватися до нових вимог. Асоціація і надалі залишатиметься партнером держави у впровадженні прозорого лобіювання, підтримуючи бізнес-спільноту на цьому складному, але необхідному шляху. Джерело: NV Бізнес

Вікторія Куликова Керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації

1 вересня 2025 року в Україні набирає чинності Закон «Про лобіювання» №3606-IX. Це перший в історії нашої держави системний акт, що регулює прозоре представництво інтересів бізнесу та громадськості у взаємодії з державними органами. Для багатьох компаній таке нововведення може стати справжнім викликом, адже змінюється сама культура комунікації з владою. Водночас нове законодавство відкриває й нові можливості для тих, хто готовий працювати за європейськими правилами.

Лобіювання: стереотипи та реальність

В українському суспільстві слово «лобіювання» тривалий час мало негативні конотації. Часто воно асоціювалося з кулуарними домовленостями, непрозорим впливом чи навіть корупційними практиками. Водночас у країнах Європейського Союзу, США та багатьох інших демократичних державах лобіювання давно визнане нормальною практикою. Це прозорий механізм, який дозволяє бізнесу, громадським організаціям та іншим стейкхолдерам відстоювати свої інтереси легально, відкрито і з дотриманням етичних стандартів. У цивілізованому світі лобіювання — це не про «домовитися за зачиненими дверима», а про чіткі правила діалогу між державою та суспільством.

Новий український Закон «Про лобіювання» покликаний перенести цю практику у правове поле, зробити її зрозумілою, регульованою та соціально прийнятною. Тож, спробуємо розібратись, на кого поширюється нове регулювання, якими є його ключові вимоги, а також надамо основні рекомендації від Комітету Європейської Бізнес Асоціації з лобіювання та прозорих політик, яким чином бізнесу та усім, хто так чи інакше взаємодіє з органами влади підготуватись до впровадження нових вимог.

Новий Закон наразі не надає визначення терміну «лобіст», проте пояснює, що є лобіюванням, а саме – діяльність юридичної чи фізичної особи у власних комерційних інтересах або інтересах бенефіціара з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання (тобто певний державний орган або його посадову особу) стосовно предмета лобіювання (тобто певного нормативно правового акту, як-то закону, постанови, наказу або їх проєктів. Комерційний інтерес Закон трактує дуже широко та розуміє під ним не лише грошові кошти, а й будь-які особисті переваги або вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які можна отримати внаслідок впливу чи спроби впливу на об’єкт лобіювання в результаті прийняття або внесення змін до предмету лобіювання. Тобто лобіюванням є діяльність, яка спрямована на внесення змін до законодавства у власних інтересах або інтересах осіб, яких ви представляєте.

Відтак, якщо юридична або фізична особа після 1 вересня 2025 року здійснює лобіювання, то на таку особу поширюються вимоги Закону “Про лобіювання”. Окремо, хотіла б наголосити, що новий Закон стосується не лише великих компаній чи бізнес-асоціацій, а й громадських організацій, експертних спільнот чи окремих консультантів, які здійснюють лобіювання у власних комерційних інтересах або інтересах своїх бенефіціарів. Відтак, юридичні та фізичні особи, які здійснюють лобіювання повинні з 1 вересня 2025 року виконувати вимоги нового Закону, який серед іншого передбачає:

Реєстрацію в Реєстрі прозорості, який адмініструватиме НАЗК та який має бути запущений до 1 вересня 2025 року. Тут обов’язково мають бути зареєстровані лобісти, лобістські угоди, відомості про клієнтів та сфери інтересів. Лобіювання з 1 вересня 2025 року без реєстрації – заборонене.
Регулярну звітність — двічі на рік лобісти повинні подавати детальні звіти про предмети лобіювання та кошти, витрачені на лобіювання в розрізі кожної сфери, комунікації та зустрічі з представниками органів влади щодо предметів лобіювання.
Правила комунікації з державними органами: будь-які зустрічі, заходи, офіційні листи чи інші форми взаємодії з владою, що мають ознаки лобіювання, підлягають відображенню в звітності.
Етичні обмеження: заборонено фінансувати чи винагороджувати посадовців за сприяння, маскувати лобіювання під благодійність, а також поєднувати державні посади з лобістською діяльністю.

Порушення цих правил передбачає адміністративну та фінансову відповідальність, а також репутаційні ризики. Тому, Асоціація пропонує на рік відтермінувати санкцій за порушення вимог нового Закону, щоб компанії мали час підготуватись до впровадження нових вимог, в тому числі навчитись подавати досить детальну звітність до Реєстру прозорості, сформувати внутрішні політики, провести навчання співробітників, тощо. Окрім цього, Комітет Асоціації з лобіювання та прозорих політик пропонує низку змін і до самого Закону про лобіювання. Адже, хоч Асоціація і підтримувала ухвалення Закону про лобіювання як ключового кроку для розвитку прозорого діалогу між бізнесом і державою, ми також наголошували: документ приймався в досить стислі терміни й містить низку положень, які потребують вдосконалення.

Саме для цього у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти, які підтримуються Асоціацією:

№13339 — пропонує уточнити визначення термінів, оптимізувати вимоги до звітності та передбачає стимули для зареєстрованих лобістів, аби зробити Реєстр прозорості більш ефективним та зручним.
№13340-1 — має відтермінувати введення санкцій, щоб дати бізнесу час навчитися працювати за новими правилами.

Обидва документи вже отримали підтримку профільних парламентських комітетів. Однак ухвалити їх до 1 вересня, на жаль, не встигли. Неприйняття змін, в свою чергу, створює ризик, що бізнес одразу зіштовхнеться із санкціями за невиконання нових вимог. Враховуючи, що багато процедур ще потребують роз’яснень і технічного доопрацювання, це може призвести до помилок і несправедливих штрафів.

Тому, Асоціація закликає Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити законопроєкти №13339 і №13340-1 вже у вересні. Особливо нагальним є відтермінування санкцій: компанії мають отримати час на формування внутрішніх політик, підготовку звітності та навчання співробітників. Лише тоді новий механізм працюватиме як реальна основа для цивілізованого діалогу.

Щодо основних рекомендацій Комітету Асоціації з лобіювання та прозорих політик в контексті виконання вимог Закону про лобіювання, то вони наступні.

1) Проведіть внутрішній аудит діяльності

Визначте, які ваші контакти з державними органами можуть підпадати під визначення «лобіювання» (зустрічі, листи, експертні заходи, адвокаційні кампанії).

З’ясуйте, чи діють у вас лобістські угоди — напряму чи через консультантів/асоціації.

2) Зареєструйтесь у Реєстрі прозорості

Переконайтеся, що ви або ваша асоціація вчасно подали заявку до НАЗК.

Якщо ви працюєте через асоціацію (наприклад, ЕВА), уточніть, як ваша діяльність буде відображена у Реєстрі.

3) Налаштуйте систему звітності

Призначте відповідальних співробітників за підготовку звітів.

Запровадьте внутрішні шаблони для фіксації зустрічей, заходів, листів, щоб нічого не пропустити.

Ведіть календар комунікацій із державними органами.

4) Дотримуйтеся етичних стандартів

Уникайте будь-яких «сірих зон»: подарунків, непрозорої благодійності чи неформальних домовленостей.

Переконайтеся, що ваші співробітники розуміють заборони закону (особливо ті, хто напряму спілкується з держорганами).

5) Використовуйте асоціації

Якщо у компанії немає достатнього ресурсу вести звітність самостійно — краще консолідувати лобістську діяльність через бізнес-асоціації. Це зменшить адміністративне навантаження та ризики.

6) Слідкуйте за змінами законодавства

Закон «Про лобіювання» ще буде вдосконалюватися, наприклад, ЕВА лобіює ухвалення законопроєктів №13339 і №13340-1, які мають на меті уточнення термінів, оптимізацію звітності та відтермінування санкції.

Поки вони не ухвалені, готуйтесь виконувати вимоги у повному обсязі, але відстежуйте новини та офіційні роз’яснення.

7) Проведіть навчання для співробітників

Організуйте інструктаж чи тренінг для тих, хто бере участь у взаємодії з владою.

Поясніть, що тепер кожна комунікація може мати юридичні наслідки, тому прозорість — це не «бюрократія», а захист.

Головна рекомендація — діяти відкрито й документувати всі кроки. Якщо є сумнів — краще задекларувати контакт, ніж ризикувати порушенням.

Ну і, звісно, запрошуємо всіх доєднуватись до нашої спільноти для обміну досвідом та спільного вирішення проблемних питань. Так, наприклад, в рамках Комітету Асоціації з лобіювання ми не лише активно співпрацюємо з НАЗК та Верховною Радою щодо запуску Реєстру прозорості, роз’яснень норм Закону, а й просуваємо зміни до законодавства, які дадуть бізнесу час на адаптацію та вдосконалять положення чинного закону.

Закон «Про лобіювання» — це важливий крок уперед, який переводить відносини між державою та бізнесом у цивілізоване правове поле. Він дозволяє позбутися стереотипів про «тіньове» лобіювання й формує нову культуру прозорої взаємодії.

Втім для того, щоб ця реформа дійсно запрацювала, потрібні швидкі кроки Парламенту. Ухвалення змін, зокрема відтермінування санкцій, дозволить бізнесу не боятися штрафів з першого дня, а спокійно адаптуватися до нових вимог.

Асоціація і надалі залишатиметься партнером держави у впровадженні прозорого лобіювання, підтримуючи бізнес-спільноту на цьому складному, але необхідному шляху.

Джерело: NV Бізнес