Лідери за обсягом NPL – держбанки

10/ 12/ 2021

Згідно з даними, які у жовтні оприлюднив НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) в банківській системі України з січня по вересень 2021 року скоротилася на 5 п.п. до 34,99% (станом на 1 січня 2021 року було 41%). В абсолютному вираженні портфель NPL в період з 1 січня по 1 вересня зменшився на 37 млрд грн до 393 млрд грн. «Ми спостерігаємо істотне зменшення частки проблемних кредитів з початку 2021 року. Основною причиною зниження рівня концентрації NPL в банківській системі України є зростання обсягу кредитування на 7% (+74 млрд грн з початку року), насамперед за рахунок видачі гривневих кредитів», – прокоментував директор департаменту інвестицій групи компаній Investohills Сергій Громов. За вісім місяців 2021 року обсяг гривневих кредитів, виданих нефінансовим корпораціям, помітно зріс на 15,4%, у річному вимірі – на 12,3%. Також помітно прискорилися темпи зростання кредитування домогосподарств – до 21,8% з початку року і на 17,2% в річному вимірі. Кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості за січень-серпень 2021 року зросли на 28,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Традиційно основна частина NPL – це 73% – припадає на державні банки. А саме: 177 млрд грн проблемної заборгованості сконцентровано в ПриватБанку, 111 млрд грн – в Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку. Решта NPL, близько 83 млрд грн, знаходиться в банках з іноземним капіталом, і ще 22 млрд грн – в банках з приватним українським капіталом. У процентному співвідношенні структура NPL виглядає так: ПриватБанк – 45%, інші держбанки – 28%, банки з іноземним капіталом – 21%, банки з приватним українським капіталом – 11%. Частка проблемних кредитів у сукупному обсязі кредитних портфелів державних банків досі перевищує 50%. При цьому треба враховувати, що значна частина NPL була трансформована в нерухомість (яка залишилася на балансах банків і, швидше за все, не приносить дохід), а частина кредитів – реструктуризована. Тобто, ситуація дещо гірша, ніж ми бачимо в банківських балансах. «Державні банки не використовують рекомендації НБУ, який наполягає на більш активному застосуванні на практиці постанови Кабінету Міністрів № 281 від 15 квітня 2020 року. Норми цього документа передбачають продаж на прилюдних торгах проблемних боргів, у тому числі з дисконтом. До теперішнього моменту не продавалися NPL-борги державних банків ні на Prozorro, ні на OpenMarket. Торги в процедурі банкрутства – не рахуються”, – підкреслив Сергій Громов. Велика частина проблемної заборгованості (більше 50% NPL) припадає на торгівлю. Причому 84% кредитів роздрібної торгівлі (це близько 140 млрд грн) є проблемними. А NPL сфери торгівлі більш ніж удвічі перевищує обсяг проблемної заборгованості всіх галузей промисловості. Частка NPL в промисловості – 33%. Проте, сума проблемних кредитів не зменшується. Хоча уряд регулярно робить заяви щодо пріоритетності розвитку промислового виробництва в країні. При цьому державні банки, які активно кредитують українських виробників, володіють всім інструментарієм із трансформації NPL-кредитів в стандартні шляхом реструктуризації боргів.

«Ми спостерігаємо істотне зменшення частки проблемних кредитів з початку 2021 року. Основною причиною зниження рівня концентрації NPL в банківській системі України є зростання обсягу кредитування на 7% (+74 млрд грн з початку року), насамперед за рахунок видачі гривневих кредитів», – прокоментував директор департаменту інвестицій групи компаній Investohills Сергій Громов.

За вісім місяців 2021 року обсяг гривневих кредитів, виданих нефінансовим корпораціям, помітно зріс на 15,4%, у річному вимірі – на 12,3%. Також помітно прискорилися темпи зростання кредитування домогосподарств – до 21,8% з початку року і на 17,2% в річному вимірі. Кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості за січень-серпень 2021 року зросли на 28,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Традиційно основна частина NPL – це 73% – припадає на державні банки. А саме: 177 млрд грн проблемної заборгованості сконцентровано в ПриватБанку, 111 млрд грн – в Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку. Решта NPL, близько 83 млрд грн, знаходиться в банках з іноземним капіталом, і ще 22 млрд грн – в банках з приватним українським капіталом. У процентному співвідношенні структура NPL виглядає так: ПриватБанк – 45%, інші держбанки – 28%, банки з іноземним капіталом – 21%, банки з приватним українським капіталом – 11%.

Частка проблемних кредитів у сукупному обсязі кредитних портфелів державних банків досі перевищує 50%. При цьому треба враховувати, що значна частина NPL була трансформована в нерухомість (яка залишилася на балансах банків і, швидше за все, не приносить дохід), а частина кредитів – реструктуризована. Тобто, ситуація дещо гірша, ніж ми бачимо в банківських балансах.

«Державні банки не використовують рекомендації НБУ, який наполягає на більш активному застосуванні на практиці постанови Кабінету Міністрів № 281 від 15 квітня 2020 року. Норми цього документа передбачають продаж на прилюдних торгах проблемних боргів, у тому числі з дисконтом. До теперішнього моменту не продавалися NPL-борги державних банків ні на Prozorro, ні на OpenMarket. Торги в процедурі банкрутства – не рахуються”, – підкреслив Сергій Громов.

Велика частина проблемної заборгованості (більше 50% NPL) припадає на торгівлю. Причому 84% кредитів роздрібної торгівлі (це близько 140 млрд грн) є проблемними. А NPL сфери торгівлі більш ніж удвічі перевищує обсяг проблемної заборгованості всіх галузей промисловості.

Частка NPL в промисловості – 33%. Проте, сума проблемних кредитів не зменшується. Хоча уряд регулярно робить заяви щодо пріоритетності розвитку промислового виробництва в країні. При цьому державні банки, які активно кредитують українських виробників, володіють всім інструментарієм із трансформації NPL-кредитів в стандартні шляхом реструктуризації боргів.