fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Куди рухається ринок побутової техніки в країні?

10/ 01/ 2020
  Вікторія Куликова. Менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації. Законодавчі зміни для індустрії побутової техніки та електроніки, які мали місце в Україні в 2019 році, тісно переплетені із імплементацією стратегічного курсу держави на європейську інтеграцію. Так, наприклад, у 2019-му Україна продовжила гармонізувати сферу технічного регулювання у відповідності із Директивами ЄС. Було прийнято більше десяти регламентів щодо вимог до екологічного дизайну окремих типів техніки, а також зміни до ряду профільних законів, наприклад, щодо метрології, стандартизації, технічного регулювання. Які ж знакові для індустрії події сталися в 2019-му?. Так, для бізнесу ТОП-3 є наступним. З ухваленням змін до Закону про ринковий нагляд, Україна фактично завершила виконання домашнього завдання необхідного для підписання Угоди АСАА з ЄС про так званий промисловий безвіз або взаємне визнання оцінки відповідності для промислових товарів. Україна йшла до цього вже декілька років, і ми сподіваємося, що в 2020-му відбудуться результативні переговори з ЄС щодо підписання Угоди та її розширення на нові групи товарів. Також можна виділити прийняття Законів 128-IX та 129-IX щодо детінізації економіки України. Вони передбачають підвищення відповідальності за невидачу фіскальних чеків, адже наразі штраф становить лише 1 гривню. Також вони створюють мотивацію для покупців контролювати отримання фіскальних чеків через механізм так званого кешбеку або компенсації споживачам вартості товару в разі виявлення випадків ухилення від сплати податків. Окрім цього, поступово розширюється сфера обов’язкового використання касових апаратів та передбачається можливість використовувати паралельно з традиційними касовими апаратами сучасні технології для проведення розрахунків, зокрема, програмне забезпечення, яке можна буде встановити на мобільний телефон або інший пристрій.  У повному обсязі ці закони мають запрацювати в жовтні 2020 року та можуть суттєво змінити картину індустрії. Адже на  сьогодні однією з головних проблем для законослухняних компаній є нелегальний імпорт техніки та електроніки в Україну, який по окремим категоріям обладнання складає 50-70%. Така техніка найчастіше реалізується через мережу інтернет без сплати податків та митних платежів. Крім того, часто вона не призначена для ринку України, не має необхідних документів, і може не підлягати гарантійному обслуговуванню. Водночас бізнес дуже сподівається, що позитивні нововведення, про які йшлося вище, не будуть скасовані подальшими необдуманими рішеннями, наприклад, в результаті прийняття законопроєкту №2453 та скасування необхідності надавати фіскальні чеки в разі продажу товарів через Інтернет. Чого ж очікує індустрія від 2020-го?. Одним з пріоритетів бізнесу на цей рік є розробка та ухвалення змін до законів про захист прав споживачів та про електронну комерцію. Адже на сьогодні існуючі вимоги Закону про електронну комерцію, як-то зазначення інформацію про продавця та його офіційну адресу, за якою до нього можна буде звернутися в разі виникнення проблем із товаром, фактично, не виконуються. Це означає, що до таких продавців не можуть прийти перевіряючі органи та у разі порушення – притягти до відповідальності, наприклад, якщо вони торгують підробками або іншим чином вводять в оману споживача. Так, за інформацією Держпродспоживслужби, з усіх скарг, що надійшли на їх адресу та стосувались товарів придбаних в мережі Інтернет, розглянути та відреагувати вдалось лише 1%. В інших випадках змоги ідентифікувати та відшукати продавця – не було. Наступним важливим напрямком є спрощення вимог до маркування та покращення якості роботи перевіряючих органів. Адже складається враження, що інспектори замість того аби моніторити небезпечну продукцію або ефективно захищати права ошуканих споживачів воліють перевіряти виключно добросовісних підприємців. Більше того, притягувати останніх до відповідальності за надумані порушення, як-то відсутність адреси заводу виробника або офіційної назви імпортера на фені чи пилососі. Тож аби змінити цю ситуацію бізнес пропонує, з одного боку, змінювати мотивацію перевіряючих органів та підходи їх до роботи, наприклад, вводити персональну відповідальність за зловживання, які завдали економічної шкоди суб’єктам господарювання, з іншого боку, – здійснювати виплату гідних зарплат перевіряючим органам. Водночас прибирати із законодавства норми, які дають інспекторам можливості для зловживань та тиску на бізнес. У цьому ключі в 2020 році бізнес пропонує схвалити зміни до деяких технічних регламентів або принаймні розробити методичні рекомендації для перевіряючих органів. Підсумовуючи, можна зазначити, що 2019 рік був для індустрії досить успішним і насиченим законодавчими змінами. У той же час 2020 рік обіцяє бути не менш цікавим, тож з нетерпінням чекаємо цікавих новин. Джерело: Журнал Бізнес
Вікторія Куликова Менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації
Законодавчі зміни для індустрії побутової техніки та електроніки, які мали місце в Україні в 2019 році, тісно переплетені із імплементацією стратегічного курсу держави на європейську інтеграцію.

Так, наприклад, у 2019-му Україна продовжила гармонізувати сферу технічного регулювання у відповідності із Директивами ЄС. Було прийнято більше десяти регламентів щодо вимог до екологічного дизайну окремих типів техніки, а також зміни до ряду профільних законів, наприклад, щодо метрології, стандартизації, технічного регулювання.

Які ж знакові для індустрії події сталися в 2019-му?

Так, для бізнесу ТОП-3 є наступним.

З ухваленням змін до Закону про ринковий нагляд, Україна фактично завершила виконання “домашнього завдання” необхідного для підписання Угоди АСАА з ЄС про так званий “промисловий безвіз” або взаємне визнання оцінки відповідності для промислових товарів. Україна йшла до цього вже декілька років, і ми сподіваємося, що в 2020-му відбудуться результативні переговори з ЄС щодо підписання Угоди та її розширення на нові групи товарів.

Також можна виділити прийняття Законів 128-IX та 129-IX щодо детінізації економіки України. Вони передбачають підвищення відповідальності за невидачу фіскальних чеків, адже наразі штраф становить лише 1 гривню. Також вони створюють мотивацію для покупців контролювати отримання фіскальних чеків через механізм так званого “кешбеку” або компенсації споживачам вартості товару в разі виявлення випадків ухилення від сплати податків.

Окрім цього, поступово розширюється сфера обов’язкового використання касових апаратів та передбачається можливість використовувати паралельно з традиційними касовими апаратами сучасні технології для проведення розрахунків, зокрема, програмне забезпечення, яке можна буде встановити на мобільний телефон або інший пристрій. 

У повному обсязі ці закони мають запрацювати в жовтні 2020 року та можуть суттєво змінити картину індустрії. Адже на  сьогодні однією з головних проблем для законослухняних компаній є нелегальний імпорт техніки та електроніки в Україну, який по окремим категоріям обладнання складає 50-70%. Така техніка найчастіше реалізується через мережу інтернет без сплати податків та митних платежів. Крім того, часто вона не призначена для ринку України, не має необхідних документів, і може не підлягати гарантійному обслуговуванню.

Водночас бізнес дуже сподівається, що позитивні нововведення, про які йшлося вище, не будуть скасовані подальшими необдуманими рішеннями, наприклад, в результаті прийняття законопроєкту №2453 та скасування необхідності надавати фіскальні чеки в разі продажу товарів через Інтернет.

Чого ж очікує індустрія від 2020-го?

Одним з пріоритетів бізнесу на цей рік є розробка та ухвалення змін до законів про захист прав споживачів та про електронну комерцію. Адже на сьогодні існуючі вимоги Закону про електронну комерцію, як-то зазначення інформацію про продавця та його офіційну адресу, за якою до нього можна буде звернутися в разі виникнення проблем із товаром, фактично, не виконуються. Це означає, що до таких продавців не можуть прийти перевіряючі органи та у разі порушення – притягти до відповідальності, наприклад, якщо вони торгують підробками або іншим чином вводять в оману споживача.

Так, за інформацією Держпродспоживслужби, з усіх скарг, що надійшли на їх адресу та стосувались товарів придбаних в мережі Інтернет, розглянути та відреагувати вдалось лише 1%. В інших випадках змоги ідентифікувати та відшукати продавця – не було.

Наступним важливим напрямком є спрощення вимог до маркування та покращення якості роботи перевіряючих органів. Адже складається враження, що інспектори замість того аби моніторити небезпечну продукцію або ефективно захищати права ошуканих споживачів воліють перевіряти виключно добросовісних підприємців. Більше того, притягувати останніх до відповідальності за надумані порушення, як-то відсутність адреси заводу виробника або офіційної назви імпортера на фені чи пилососі.

Тож аби змінити цю ситуацію бізнес пропонує, з одного боку, змінювати мотивацію перевіряючих органів та підходи їх до роботи, наприклад, вводити персональну відповідальність за зловживання, які завдали економічної шкоди суб’єктам господарювання, з іншого боку, – здійснювати виплату гідних зарплат перевіряючим органам. Водночас прибирати із законодавства норми, які дають інспекторам можливості для зловживань та тиску на бізнес.

У цьому ключі в 2020 році бізнес пропонує схвалити зміни до деяких технічних регламентів або принаймні розробити методичні рекомендації для перевіряючих органів. Підсумовуючи, можна зазначити, що 2019 рік був для індустрії досить успішним і насиченим законодавчими змінами. У той же час 2020 рік обіцяє бути не менш цікавим, тож з нетерпінням чекаємо цікавих новин.

Джерело: Журнал “Бізнес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: