fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Коригування митної вартості. Як бізнесу відстояти свої інтереси

17/ 11/ 2023
  Авторка: Ксенія Шеїн, керівниця практики Вирішення спорів та напрямку Агробізнес Juscutum Більша частина імпортерів може похизуватися складнощами, які виникають під час визначення митної вартості товарів. Зумовлено це або небажанням митних органів визнавати контрактну ціну товарів та необґрунтованим збільшенням їх митної вартості, або вимогами надати величезну кількість документів. Дедалі частіше митні органи безпідставно застосовують резервні методи визначення товарів, що призводить або до судового оскарження відповідних рішень, або до відкликання митних декларацій для коригування вартості. Варто зауважити, що більш ніж у 70% випадків судові процеси закінчуються не на користь митних органів, що призводить до додаткових втрат бюджету на відшкодування судових витрат, понесених імпортерами. Важливо розуміти, які є підстави для коригування митної вартості товарів, щоб уникнути можливих спорів та суперечок між митними органами та учасниками зовнішньоекономічних операцій. Ось деякі з таких підстав. Включення вартості пакування та маркування у вартість товару. Доволі часто митні органи доходять висновку про те, що у наданих до митного оформлення (контрактах, інвойсах, пакувальних листах, тощо) недостатньо інформації для визначення складової митної вартості товарів (витрат на пакування). Не зупиняє митників і вказівка в договорі, що ціна на товар включає вартість експортного пакування (палети + коробки + плівка + пластикові стяжки…) та маркування. Про хибність такого підходу митних органів свідчить і судова практика, наприклад, постанова Верховного Суд від 17 січня 2023 року у справі №0440/5532/18. У цій постанові суд касаційної інстанції наголосив на тому, що ціна товару згідно з умовами FOB охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування і маркування, тому сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях, а тому згідно з положеннями підпункту в п. 1 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар. Окремої уваги в цій справі заслуговують зауваження митного органу, що в контрактах та інвойсах зазначена була вартість товарів за штуку, а в митній декларації у якості додаткових одиниць було задекларовано пари. Можна було б погодитись із такими зауваженнями, якби предметом декларування не було взуття (тапки), а оскільки взуття підлягає реалізації саме парами, з урахуванням цілісного показника товару, було б дивно декларувати кожен тапок окремо. Недоліки первинних документів. Трапляються ситуації, коли митні органи безпідставно посилаються на недоліки певних первинних документів, наприклад, описки чи неточності в прайс-листах, СMR, і з цих підстав безпідставно завищують митну вартість товарів. Про протиправність таких дій неодноразово зазначав Верховний Суд. Так, наприклад, у постанові від 10 травня 2023 року року у справі № 815/1780/17, ВС зазначив, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, а тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару. У цій справі суд касаційної інстанції зазначив про те, що відсутність у митних деклараціях реквізитів зовнішньоекономічного контракту не є доказом не підтвердження митної вартості товару, адже митницею не надано нормативно-правового обгрунтування обов’язковості цього реквізиту у декларації для експорту КНР. Аналогічна позиція, тільки щодо неточностей у CMR, викладена ВС у постанові від 20 червня 2023 року у справі №380/1221/20, в якій суд зазначає про те, що недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумнівів щодо правильності визначення вартості товару. Недодання до ціни транспортних витрат або страхових платежів. Доволі часто, коригуючи митну вартість товарів, митниця залишає поза увагою умови поставки товарів і безпідставно збільшує вартість товару, додаючи витрати на його транспортування. Аналогічні дії митниці були предметом розгляду у справі №825/2410/16, в якій ВС у постанові від 16 червня 2023 року наголосив на тому, що в разі поставки товару на умовах CFR транспортні витрати вже є включеними до фактурної вартості товару, тому під час визначення митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У свою чергу, ненадання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, у випадку поставки товарів на умовах поставки CIF, також не можуть бути підставою для коригування митної вартості. Дана позиція підтверджена й усталеною судовою практикою, зокрема, постановою ВС від 15.08.2023 у справі №815/2304/16. Якщо узагальнити все вищенаведене, можна дійти висновку про обов’язок митних органів оцінювати числові значення митної вартості товарів та здійснювати митне оформлення товарів за основним методом – ціною договору, якщо всі надані декларантом документи в своїй сукупності дають можливість визначити умови поставки, ідентифікувати задекларований товар, його характеристики та властивості, підтвердити задекларовану ціну. Тому, якщо Ви впевнені в тому, що подали для митного декларування повний пакет необхідних документів, на підставі яких митний орган мав змогу здійснити перевірки правильності визначення вартості товарів, оскаржуйте рішення про коригування митної вартості товарів до суду для недопущення протиправних зловживань митними органами в майбутньому. Джерело: Економічна Правда

Авторка: Ксенія Шеїн, керівниця практики Вирішення спорів та напрямку Агробізнес Juscutum

Більша частина імпортерів може “похизуватися” складнощами, які виникають під час визначення митної вартості товарів. Зумовлено це або небажанням митних органів визнавати контрактну ціну товарів та необґрунтованим збільшенням їх митної вартості, або вимогами надати величезну кількість документів.

Дедалі частіше митні органи безпідставно застосовують резервні методи визначення товарів, що призводить або до судового оскарження відповідних рішень, або до відкликання митних декларацій для коригування вартості.

Варто зауважити, що більш ніж у 70% випадків судові процеси закінчуються не на користь митних органів, що призводить до додаткових втрат бюджету на відшкодування судових витрат, понесених імпортерами.

Важливо розуміти, які є підстави для коригування митної вартості товарів, щоб уникнути можливих спорів та суперечок між митними органами та учасниками зовнішньоекономічних операцій.

Ось деякі з таких підстав.

Включення вартості пакування та маркування у вартість товару

Доволі часто митні органи доходять висновку про те, що у наданих до митного оформлення (контрактах, інвойсах, пакувальних листах, тощо) недостатньо інформації для визначення складової митної вартості товарів (витрат на пакування).

Не зупиняє митників і вказівка в договорі, що ціна на товар включає вартість експортного пакування (палети + коробки + плівка + пластикові стяжки…) та маркування.

Про хибність такого підходу митних органів свідчить і судова практика, наприклад, постанова Верховного Суд від 17 січня 2023 року у справі №0440/5532/18. У цій постанові суд касаційної інстанції наголосив на тому, що ціна товару згідно з умовами FOB охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування і маркування, тому сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях, а тому згідно з положеннями підпункту “в” п. 1 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар.

Окремої уваги в цій справі заслуговують зауваження митного органу, що в контрактах та інвойсах зазначена була вартість товарів за штуку, а в митній декларації у якості додаткових одиниць було задекларовано пари.

Можна було б погодитись із такими зауваженнями, якби предметом декларування не було взуття (тапки), а оскільки взуття підлягає реалізації саме парами, з урахуванням цілісного показника товару, було б дивно декларувати кожен тапок окремо.

Недоліки первинних документів

Трапляються ситуації, коли митні органи безпідставно посилаються на недоліки певних первинних документів, наприклад, описки чи неточності в прайс-листах, СMR, і з цих підстав безпідставно завищують митну вартість товарів.

Про протиправність таких дій неодноразово зазначав Верховний Суд. Так, наприклад, у постанові від 10 травня 2023 року року у справі № 815/1780/17, ВС зазначив, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, а тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару.

У цій справі суд касаційної інстанції зазначив про те, що відсутність у митних деклараціях реквізитів зовнішньоекономічного контракту не є доказом не підтвердження митної вартості товару, адже митницею не надано нормативно-правового обгрунтування обов’язковості цього реквізиту у декларації для експорту КНР.

Аналогічна позиція, тільки щодо неточностей у CMR, викладена ВС у постанові від 20 червня 2023 року у справі №380/1221/20, в якій суд зазначає про те, що недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумнівів щодо правильності визначення вартості товару.

Недодання до ціни транспортних витрат або страхових платежів

Доволі часто, коригуючи митну вартість товарів, митниця залишає поза увагою умови поставки товарів і безпідставно збільшує вартість товару, додаючи витрати на його транспортування.

Аналогічні дії митниці були предметом розгляду у справі №825/2410/16, в якій ВС у постанові від 16 червня 2023 року наголосив на тому, що в разі поставки товару на умовах CFR транспортні витрати вже є включеними до фактурної вартості товару, тому під час визначення митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У свою чергу, ненадання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, у випадку поставки товарів на умовах поставки CIF, також не можуть бути підставою для коригування митної вартості. Дана позиція підтверджена й усталеною судовою практикою, зокрема, постановою ВС від 15.08.2023 у справі №815/2304/16.

Якщо узагальнити все вищенаведене, можна дійти висновку про обов’язок митних органів оцінювати числові значення митної вартості товарів та здійснювати митне оформлення товарів за основним методом – ціною договору, якщо всі надані декларантом документи в своїй сукупності дають можливість визначити умови поставки, ідентифікувати задекларований товар, його характеристики та властивості, підтвердити задекларовану ціну.

Тому, якщо Ви впевнені в тому, що подали для митного декларування повний пакет необхідних документів, на підставі яких митний орган мав змогу здійснити перевірки правильності визначення вартості товарів, оскаржуйте рішення про коригування митної вартості товарів до суду для недопущення протиправних зловживань митними органами в майбутньому.

Джерело: Економічна Правда

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: