Контрабанда техніки. Чи є шляхи її подолання?

11/ 10/ 2019
Вікторія Куликова Менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації
Проблема реалізації нелегально ввезеної продукції через мережу інтернет гостро стоїть в Україні, а необхідність її вирішення неодноразово наголошувалась прозорим бізнесом.

Так, за результатами нещодавнього дослідження Ukraine Economic Outlook, обсяги контрабандних поставок в Україну за останні 5 років в середньому складають 10,6 мільярдів доларів на рік, а серед лідерів у контрабандних поставках є саме побутова техніка та електроніка, яка складає більше 20% від зазначеної цифри.

За оцінками експертів Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, обсяги нелегального імпорту по деяким категоріям обладнання складають 50-70%.

Так, компанії наводять приклади, коли вписавши в пошуковій стрічці прайс-агрегаторів товари того чи іншого бренду інколи виявляється, що 4 з 6 перших позицій посідають моделі, які офіційно ніколи не ввозились в Україну.

На жаль, про цю проблему бізнес говорить вже не один рік. Крім того, законодавчі норми, які мали б унеможливити здійснення торгівлі нелегальними товарами діють далеко не всі і не завжди. Так, наприклад, з березня 2017 року діє Постанова Уряду, що зобов’язує продавців видавати фіскальні чеки при продажу техніки та електроніки. Наявність такого чеку є не лише передумовою для отримання споживачами послуг з гарантійного обслуговування, а й свідчить про легальність ввезення та продажу товару. У той же час, цю норму виконують далеко не завжди, про що в тому числі свідчить й нещодавнє дослідження центру ТЕСТ, яке продемонструвало, що лише 6 з 20 найбільших інтернет-магазинів видали фіскальні чеки при продажу мобільного телефону.

Ще більшим є питання щодо менших магазинів чи, наприклад, продавців, які здійснюють торгівлю через так-звані маркетплейси.

Так, за даними компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, близько 80% сайтів інтернет-магазинів порушують вимоги законодавства та не надають інформацію, яка б дозволила здійснити їх ідентифікацію як суб’єкта електронної торгівлі. Крім того, понад 30% не надають інформацію щодо місця розташування або зазначають неправдиві дані. Знову ж таки, навіть якщо і вдасться відшукати порушника, то діючий штраф в 1 гривню за невидачу фіскального чеку, навряд чи мотивуватиме недобросовісного підприємця починати працювати в білу, сплачуючи податки та митні платежі.

Чи варто органам влади прикладати максимальні зусилля для того, щоб вирішити цю проблему та зменшити кількість нелегального імпорту?

Переконана, що так. Зрештою, від існування цієї проблеми страждають не лише законослухняні підприємці, які працюють у неконкурентних умовах та несуть репутаційні ризики в разі продажу неякісного товару під їхнім брендом. Від проблеми нелегального імпорту суттєвих втрат зазнає державний бюджет у зв’язку із недоотриманням мільярдів гривень податків та мит. Окрім цього, існування дешевого нелегального імпорту завдає шкоди українським виробникам, які сплачуючи усі податки не можуть конкурувати із нелегально ввезеною продукцією, про що неодноразово заявляли представники різних індустрій. Страждають від нелегального імпорту і споживачі, які ризикують придбати контрафактний або неякісний товар.

Що ж необхідно зробити для вирішення проблеми нелегального імпорту?

У першу чергу, унеможливити ввезення побутової техніки та електроніки поза митним оформленням в Україну.

Крім того, створити умови в середині країни аби реалізовувати таку продукцію було не вигідно, підвищити відповідальність за невидачу фіскальних чеків та поступово розширювати сферу обов’язкового застосування касових апаратів або їх аналогів. Перший крок до цього, вже зроблено. Зокрема, Верховна Рада ухвалила проєкти законів 1053-1 та 1073, які підвищують штрафи за невидачу чеків та зобов’язують всіх суб’єктів господарювання вести облік товарів, які відносять до ризикових груп, в тому числі, побутової техніки.

Окрім цього, законопроєкти передбачають ряд інших новел, як то, можливість використання безкоштовного програмного забезпечення встановленого, наприклад, на мобільний телефон або планшет замість традиційного касового апарата. Передбачається, що контролювати процес видачі фіскальних чеків будуть не лише контролюючі органи, а й споживачі, які зможуть онлайн перевірити справжність чеку та поскаржитись в Податкову службу у разі, якщо чек буде підробленим, що часто має місце сьогодні. Мотивувати споживачів долучатися до процесу перевірки має механізм кешбеку.

Сподіваємося, дані законопроєкти найближчим часом будуть підписані президентом України. У той же час, їх ефективність в якості інструменту для детінізації економіки буде залежати від того, як їх застосовуватимуть представники державних органів на місцях.

Іншою важливою передумовою для подолання проблеми нелегального імпорту є створення цивілізованих правил ведення електронної торгівлі. Так, більшість нелегально ввезених та підроблених товарів реалізуються саме через мережу Інтернет. Тому, все ж варто посилити захист прав онлайн споживачів та передбачити механізми притягнення до відповідальності підприємців, які порушують законодавство, до прикладу, не розміщуючи інформацію, яка б дала змогу їх ідентифікувати.

Зі свого боку, бізнес має низку пропозицій щодо конкретних кроків, які варто здійснити органам влади з метою врегулювання діяльність інтернет-магазинів, запобігання порушень прав споживачів при електронній комерції та виведення з тіні значного сегменту бізнесу і готовий обговорювати їх з державними органами.

Сподіваємося, думку законослухняного бізнесу буде почуто.

Джерело: Business.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: