Кліматичні цілі України мають сприяти конкурентоздатності вітчизняного бізнесу, – ЕВА

07/ 06/ 2024

«З 2019 року темпи виконання «довкіллєвого» блоку євроінтеграційних реформ в рамках Угоди про Асоціацію були, м’яко кажучи, не показовими, а в частині протидії зміні клімату і зовсім скромними. Зараз нам як країні дали другий шанс. Із прийняттям плану Ukraine Facility, ми маємо конкретні завдання з чітким таймінгом та ступенем виконання, де в пріоритеті – зелений перехід і механізми його здійснення. Це саме те, на чому ми маємо сфокусуватись і взяти собі у якості дорожньої карти. Водночас, і бізнес, що продовжує працювати попри щоденні обстріли, перебої електропостачання, і посилення мобілізаційних заходів, вважає, що кліматичні зобов’язання мають бути реалістичними, але і відповідати очікуванням партнерів. Адже наше завдання – зберегти економіку». Про це сьогодні, 7 червня, заявила Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації під час круглого столу «Нова кліматична політика як виклик та можливість для України», організованого Екокомітетом ВРУ. 23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а 8 листопада 2023 року цього Європейська Комісія рекомендувала Європейській Раді розпочати переговори про вступ України до ЄС. Відтак, це обумовлює необхідність для економіки України здійснення певних трансформацій з урахуванням вимог та стандартів ЄС, які передбачають, зокрема зелений енергетичний перехід та досягнення вуглецевої нейтральності. Так, у цьому контексті експерти Асоціації зосередились, у першу чергу, на кліматичному законопроєкті. 31 травня 2024 року у ВРУ було зареєстровано законопроєкт «Про основні засади державної кліматичної політики» №11310. ЕВА долучалась до громадського обговорення цього документу в Міндовкілля, і вдячна за врахування пропозиції. Зокрема, за нашої ініціативи у тексті з’явилась ціль скорочення викидів парникових газів до 35% до 2030 року порівняно з даними 1990 року, як це закріплено в Оновленому Національно визначеному внеску України до Паризької угоди (НВВ2). Окрім того, можливість надання державної допомоги суб’єктам господарювання приведено у відповідність до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» №1555-VII від 1 липня 2014 року тощо. При цьому, питання розробки механізму СВАМ до товарів, що імпортуються з третіх країн на митну територію України не приймається до уваги у жодному з вищезгаданих актів. Як зазначили в Міндовкілля, «створення механізму прикордонного вуглецевого коригування імпорту товарів на митну територію України можливо лише після здійснення всебічного аналізу можливих наслідків його запровадження та формування необхідних передумов для його створення з урахуванням досвіду впровадження СВАМ ЄС та інших світових дотичних практик». Нещодавно Офіс зеленого економічного переходу при Міністерстві економіки України проводив перший вебінар для бізнесу щодо звітування в рамках СВАМ. Відтак, з огляду на наявну експертизу, Екокомітету доцільно рекомендувати Мінекономіки запропонувати Офісу вивчити це питання, тим більше, що Великобританія, яка є донором створення Офісу, сама збирається запровадити СВАМ до 2027 року. Також представники Асоціації звернули увагу на екологічний податок на викиди СО2. Його реформування, зокрема у частині використання надходжень, було видалено як один із пріоритетів екологічної політики Верховної Ради України ще наприкінці 2019 року. З того часу у парламенті зареєстрували понад 20 законопроєктів щодо перегляду концепції екологічного податку, і навіть один, так званий «ресурсний» законопроект був прийнятий у 2021 році. Окрім підвищення ставки екоподатку за викиди СО2 на 300% до 30 грн/т, він встановлював, що 70% від сплачених підприємствами переробної галузі та галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря мали спрямовуватись на заходи, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю (декарбонізацію) галузями. Для цього до червня 2022 року у ВРУ мав бути внесений окремий законопроект змін до Бюджетного кодексу, що встановив би порядок використання цих коштів, але цього до сих пір не сталось. Зараз ми маємо схожу ситуацію. Внесеними у квітні 2023 року змінами до Бюджетного кодексу у складі спеціального фонду Державного бюджету України створено Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації (Фонд декарбонізації), куди з 1 січня спрямовуються 100% надходжень від сплати екоподатку на викиди СО2. Передбачається, що кошти з Фонду декарбонізації будуть спрямовані, у тому числі, на фінансове забезпечення заходів та державних цільових програм у сфері енергоефективності, збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива і скорочення викидів вуглецю, а також на фінансове забезпечення компенсації, відшкодування, здешевлення зобов’язань фізичних та юридичних осіб за кредитними та лізинговими договорами у цих же напрямках. Використання коштів Фонду декарбонізації має здійснюватися відповідно до затвердженого Кабміном порядку. Але порядку, традиційно, немає. На наш погляд, Екокомітету доцільно звернутись до Уряду із запитом щодо уточнення процесу розробки порядку використання коштів Фонду декарбонізації та прискорення його винесення на громадське обговорення. Для розуміння, у 2021 році надходження від екоподатку на викиди СО2 до Держбюджету України склали 1,183 млрд грн. У 2022 році цей показник сягнув 1,639 млрд грн, у 2023 році – 1,953 млрд грн, а у першому кварталі 2024 вдалось зібрати 669,8 тисяч грн. Європейська Бізнес Асоціація вдячна Екокомітету за можливість висловити думку бізнес-спільноти і сподівається на врахування наданих пропозицій при подальшій законотворчій роботі.

Про це сьогодні, 7 червня, заявила Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації під час круглого столу «Нова кліматична політика як виклик та можливість для України», організованого Екокомітетом ВРУ.

23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а 8 листопада 2023 року цього Європейська Комісія рекомендувала Європейській Раді розпочати переговори про вступ України до ЄС. Відтак, це обумовлює необхідність для економіки України здійснення певних трансформацій з урахуванням вимог та стандартів ЄС, які передбачають, зокрема зелений енергетичний перехід та досягнення вуглецевої нейтральності.

Так, у цьому контексті експерти Асоціації зосередились, у першу чергу, на кліматичному законопроєкті. 31 травня 2024 року у ВРУ було зареєстровано законопроєкт «Про основні засади державної кліматичної політики» №11310. ЕВА долучалась до громадського обговорення цього документу в Міндовкілля, і вдячна за врахування пропозиції. Зокрема, за нашої ініціативи у тексті з’явилась ціль скорочення викидів парникових газів до 35% до 2030 року порівняно з даними 1990 року, як це закріплено в Оновленому Національно визначеному внеску України до Паризької угоди (НВВ2). Окрім того, можливість надання державної допомоги суб’єктам господарювання приведено у відповідність до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» №1555-VII від 1 липня 2014 року тощо.

При цьому, питання розробки механізму СВАМ до товарів, що імпортуються з третіх країн на митну територію України не приймається до уваги у жодному з вищезгаданих актів. Як зазначили в Міндовкілля, «створення механізму прикордонного вуглецевого коригування імпорту товарів на митну територію України можливо лише після здійснення всебічного аналізу можливих наслідків його запровадження та формування необхідних передумов для його створення з урахуванням досвіду впровадження СВАМ ЄС та інших світових дотичних практик». Нещодавно Офіс зеленого економічного переходу при Міністерстві економіки України проводив перший вебінар для бізнесу щодо звітування в рамках СВАМ. Відтак, з огляду на наявну експертизу, Екокомітету доцільно рекомендувати Мінекономіки запропонувати Офісу вивчити це питання, тим більше, що Великобританія, яка є донором створення Офісу, сама збирається запровадити СВАМ до 2027 року.

Також представники Асоціації звернули увагу на екологічний податок на викиди СО2. Його реформування, зокрема у частині використання надходжень, було видалено як один із пріоритетів екологічної політики Верховної Ради України ще наприкінці 2019 року. З того часу у парламенті зареєстрували понад 20 законопроєктів щодо перегляду концепції екологічного податку, і навіть один, так званий «ресурсний» законопроект був прийнятий у 2021 році. Окрім підвищення ставки екоподатку за викиди СО2 на 300% до 30 грн/т, він встановлював, що 70% від сплачених підприємствами переробної галузі та галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря мали спрямовуватись на заходи, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю (декарбонізацію) галузями. Для цього до червня 2022 року у ВРУ мав бути внесений окремий законопроект змін до Бюджетного кодексу, що встановив би порядок використання цих коштів, але цього до сих пір не сталось.

Зараз ми маємо схожу ситуацію. Внесеними у квітні 2023 року змінами до Бюджетного кодексу у складі спеціального фонду Державного бюджету України створено Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації (Фонд декарбонізації), куди з 1 січня спрямовуються 100% надходжень від сплати екоподатку на викиди СО2. Передбачається, що кошти з Фонду декарбонізації будуть спрямовані, у тому числі, на фінансове забезпечення заходів та державних цільових програм у сфері енергоефективності, збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива і скорочення викидів вуглецю, а також на фінансове забезпечення компенсації, відшкодування, здешевлення зобов’язань фізичних та юридичних осіб за кредитними та лізинговими договорами у цих же напрямках. Використання коштів Фонду декарбонізації має здійснюватися відповідно до затвердженого Кабміном порядку. Але порядку, традиційно, немає. На наш погляд, Екокомітету доцільно звернутись до Уряду із запитом щодо уточнення процесу розробки порядку використання коштів Фонду декарбонізації та прискорення його винесення на громадське обговорення.

Для розуміння, у 2021 році надходження від екоподатку на викиди СО2 до Держбюджету України склали 1,183 млрд грн. У 2022 році цей показник сягнув 1,639 млрд грн, у 2023 році – 1,953 млрд грн, а у першому кварталі 2024 вдалось зібрати 669,8 тисяч грн.

Європейська Бізнес Асоціація вдячна Екокомітету за можливість висловити думку бізнес-спільноти і сподівається на врахування наданих пропозицій при подальшій законотворчій роботі.