fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Кінець рекордам: чим загрожує аграріям нова інструкція щодо обліку зерна?

21/ 10/ 2021
  Ірина Душник. Виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур. Вже четвертий рік поспіль Україна встановлює вражаючі рекорди в аграрній сфері. Станом на сьогодні українські аграрії зібрали найбільше за історію України збіжжя ранніх зернових, бобових та ріпаку – більше 52 млн тонн. Загалом прогнозують, що цьогорічний врожай зернових, зернобобових та олійних досягне рекордних 105 млн тонн, а експорт перевищить 65 млн тонн. Крім того, основні конкуренти України на світовому ринку зернових мають проблеми з врожаєм, тож на фоні відновлення економіки сформувався великий попит на українське зерно, а отже виробники можуть продати свій продукт з рекордним прибутком. Але всі ці оптимістичні прогнози можуть бути перекреслені одним міністерським наказом – «Про затвердження Інструкції з ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових та зернопереробних підприємствах усіх форм власності». Нова стара інструкція. Історія інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном тягнеться ще з радянських часів, оскільки спочатку на території України Інструкція застосовувалась в редакції наказу Міністерства заготовок СРСР №55 від 15 лютого 1978 року. Потім за час незалежності документ змінив дві редакції –  наказу Міністерства аграрної політики України №310 від 11 липня 2005 року та наказу №661 від 13 жовтня 2008. Останній діяв майже дев’ять років, доки у 2017 році Кабінет Міністрів не прийняв рішення скасувати наказ про затвердження інструкції як документу, що втратив актуальність та встановлює регуляторні бар’єри.  За останні 4 роки відсутності подібного регулювання бізнес переконався у тому, що у такому документі немає потреби, а його існування в значній мірі зводилось до створення умов для здійснення тиску на бізнес. Водночас влітку цього року офіційний веб-сайт Мінагрополітики опублікував для громадського обговорення проєкт наказу, яким пропонується відновити бюрократичну інструкцію з якісно-кількісного обліку зерна. На мою думку, цей проєкт інструкції є кроком назад у питанні дерегуляції зернової галузі. Експортувати, але не змішувати. Так, до 2017 року інструкція була основним документом, який впроваджував заборону на змішування різних класів зерна одного виду. Для представників агробізнесу неможливість формувати змішані партії зернових означає зайві логістичні витрати, дефіцит потужностей для одночасного зберігання зерна різних класів, надмірна тривалість перевалки зернових у портах та перевантаженість транспортної інфраструктури.  Також відновлення обмежень щодо змішування  ускладнить життя  вітчизняним експортерам та зробить експорт менш привабливим з точки зору прибутків. В результаті, країна втратить значні надходження з експорту зернових. Слід зазначити, що формування змішаних партій зерна не несе жодних ризиків для експортерів. На сьогодні учасники світового ринку зернових при оформленні своїх експортних операцій переважно використовують стандарт контрактів Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами – GAFTA. При цьому GAFTA не обмежує жодним чином гравців ринку у змішуванні партій різних класів зернових. Дерегуляція vs Повернення до СРСР. Отже, проєкт інструкції є пережитком радянських часів, адже більшість норм інструкції не відповідають сучасним практикам ведення зернового бізнесу, а також містять багато інших недоліків. Зокрема, питання обліку зерна – це здебільшого питання бухгалтерського обліку, які регулюються іншими нормами законодавства. Відповідно, для представників бізнес-спільноти є не зовсім зрозумілим те, чому на відміну від інших галузей економіки для зернової галузі пропонується додаткове регулювання відповідних питань. Загалом за останні роки були прийняті помітні кроки для дерегуляції ринку зерна, що, в свою чергу, привело до видимих економічних результатів. Завдяки послабленню регуляторних бар’єрів знизилися адміністративні витрати бізнесу, в той час як збільшився рівень оборотності агропродукції. Вільні кошти аграрні компанії використовували для свого розвитку як технологічного, так і організаційного.  В підсумку це обертається в серію рекордів в аграрному секторі, яким пишається вся країна. Експортний потенціал зернового ринку України зростає з кожним роком, тому ми не можемо допустити, щоб проєкт інструкції відкинув агросектор на 4 роки назад. Тож давайте  приймати рішення з оглядом не на минуле, а на майбутнє успішної країни. Джерело: Latifundist
Ірина Душник Виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур
Вже четвертий рік поспіль Україна встановлює вражаючі рекорди в аграрній сфері. Станом на сьогодні українські аграрії зібрали найбільше за історію України збіжжя ранніх зернових, бобових та ріпаку – більше 52 млн тонн. Загалом прогнозують, що цьогорічний врожай зернових, зернобобових та олійних досягне рекордних 105 млн тонн, а експорт перевищить 65 млн тонн.

Крім того, основні конкуренти України на світовому ринку зернових мають проблеми з врожаєм, тож на фоні відновлення економіки сформувався великий попит на українське зерно, а отже виробники можуть продати свій продукт з рекордним прибутком. Але всі ці оптимістичні прогнози можуть бути перекреслені одним міністерським наказом – «Про затвердження Інструкції з ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових та зернопереробних підприємствах усіх форм власності».

Нова стара інструкція

Історія інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном тягнеться ще з радянських часів, оскільки спочатку на території України Інструкція застосовувалась в редакції наказу Міністерства заготовок СРСР №55 від 15 лютого 1978 року. Потім за час незалежності документ змінив дві редакції –  наказу Міністерства аграрної політики України №310 від 11 липня 2005 року та наказу №661 від 13 жовтня 2008. Останній діяв майже дев’ять років, доки у 2017 році Кабінет Міністрів не прийняв рішення скасувати наказ про затвердження інструкції як документу, що втратив актуальність та встановлює регуляторні бар’єри. 

За останні 4 роки відсутності подібного регулювання бізнес переконався у тому, що у такому документі немає потреби, а його існування в значній мірі зводилось до створення умов для здійснення тиску на бізнес.

Водночас влітку цього року офіційний веб-сайт Мінагрополітики опублікував для громадського обговорення проєкт наказу, яким пропонується відновити бюрократичну інструкцію з якісно-кількісного обліку зерна. На мою думку, цей проєкт інструкції є кроком назад у питанні дерегуляції зернової галузі.

Експортувати, але не змішувати

Так, до 2017 року інструкція була основним документом, який впроваджував заборону на змішування різних класів зерна одного виду. Для представників агробізнесу неможливість формувати змішані партії зернових означає зайві логістичні витрати, дефіцит потужностей для одночасного зберігання зерна різних класів, надмірна тривалість перевалки зернових у портах та перевантаженість транспортної інфраструктури.  Також відновлення обмежень щодо змішування  ускладнить життя  вітчизняним експортерам та зробить експорт менш привабливим з точки зору прибутків. В результаті, країна втратить значні надходження з експорту зернових.

Слід зазначити, що формування змішаних партій зерна не несе жодних ризиків для експортерів. На сьогодні учасники світового ринку зернових при оформленні своїх експортних операцій переважно використовують стандарт контрактів Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами – GAFTA. При цьому GAFTA не обмежує жодним чином гравців ринку у змішуванні партій різних класів зернових.

Дерегуляція vs Повернення до СРСР

Отже, проєкт інструкції є пережитком радянських часів, адже більшість норм інструкції не відповідають сучасним практикам ведення зернового бізнесу, а також містять багато інших недоліків. Зокрема, питання обліку зерна – це здебільшого питання бухгалтерського обліку, які регулюються іншими нормами законодавства. Відповідно, для представників бізнес-спільноти є не зовсім зрозумілим те, чому на відміну від інших галузей економіки для зернової галузі пропонується додаткове регулювання відповідних питань.

Загалом за останні роки були прийняті помітні кроки для дерегуляції ринку зерна, що, в свою чергу, привело до видимих економічних результатів. Завдяки послабленню регуляторних бар’єрів знизилися адміністративні витрати бізнесу, в той час як збільшився рівень оборотності агропродукції. Вільні кошти аграрні компанії використовували для свого розвитку як технологічного, так і організаційного.  В підсумку це обертається в серію рекордів в аграрному секторі, яким пишається вся країна. Експортний потенціал зернового ринку України зростає з кожним роком, тому ми не можемо допустити, щоб проєкт інструкції відкинув агросектор на 4 роки назад. Тож давайте  приймати рішення з оглядом не на минуле, а на майбутнє успішної країни.

Джерело: Latifundist

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: