Дерегуляція та страхування воєнних ризиків можуть дати поштовх галузі надрокористування, – дослідження EBA

Попри повномасштабну війну, значна частина бізнесу продовжує інвестувати в українські надра та очікує від держави подальшого спрощення регуляторних і дозвільних процедур. 

Так, 56% опитаних компаній здійснювали інвестиції у надра протягом 2022–2026 років: 42% інвестували до 10 млн доларів/євро, 12% — понад 15 млн, ще 2% — від 10 до 15 млн.

Це демонструють результати опитування «Надрокористування в умовах війни та перспективи розвитку», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією серед представників галузі.

У 2026 році 41,7% компаній ведуть господарську діяльність у звичайному режимі. Водночас 26,7% підприємств, діяльність яких була зупинена у зв’язку з повномасштабним вторгненням, вже повністю відновили роботу, ще 25% — відновили її частково. При цьому 6,7% опитаних компаній зазначили, що їхня діяльність досі повністю зупинена.

Водночас 35% підприємств зазнали втрат виробничих потужностей або інфраструктури через війну.

27% компаній не зафіксували падіння доходів у поточному році, ще 15% повідомили про їх зростання. Водночас у 25% підприємств доходи скоротилися менш ніж на 10%, у 15% — на 11–30%, у 10% — на 31–50%, а ще у 8% — більш ніж на 50%.

На думку бізнесу, найвищий пріоритет для покращення діяльності надрокористування мають питання доступу до земельних ділянок — 74% та оцінки впливу на довкілля — 64%. Далі з деяким відривом йдуть питання управління відходами, обрахунку вартості спеціальних дозволів та угод про розподіл продукції.

Проблемність саме цих процедур підтверджують і відкриті відповіді компаній. Серед найчастіше згадуваних труднощів — отримання та оформлення прав на земельні ділянки, проходження ОВД, погодження документації, внесення змін і продовження спеціальних дозволів, а також відсутність належної координації між різними державними органами.

Зокрема, респонденти наголошують, що проблемою є не окремі процедури, а радше проходження численних погоджень, їхня тривалість та недостатня міжвідомча координація.

Окремим викликом для бізнесу залишається взаємодія з державними органами. 66% опитаних компаній заявили, що стикалися з тиском з боку правоохоронних або контролюючих органів у процесі діяльності.

Думки бізнесу щодо потенційної реорганізації та оптимізації Державної служби геології та надр думки бізнесу розділилися: 52% не погоджуються з такою ідеєю, тоді як 48% готові її підтримати.

Важливим питанням для галузі залишається процедура продажу спеціальних дозволів на користування надрами. 84% респондентів вважають необхідним врегулювати проведення аукціонів у випадках, коли участь у них бере лише один учасник. Проти виступили 16%.

62% компаній вважають, що геологічна інформація недостатньо доступна для прийняття інвестиційних рішень, тоді як 38% оцінюють її доступність як достатню.

Окремо бізнес оцінив потенційний вплив Угоди між урядами України та США про створення Інвестиційного фонду відбудови на збільшення інвестицій у галузь, зокрема під час воєнного стану. Середня оцінка склала 2,48 бала з 5 можливих.

Найбільшим викликом воєнного часу для галузі компанії називають мобілізацію ключових працівників та дефіцит кваліфікованих кадрів — 72% усіх обраних відповідей. На другому місці — корупційні ризики у сфері — 52%, далі проблеми з енергопостачанням — 37% та відсутність доступу до портів, ускладнення залізничних перевезень та імпорту/експорту — 33%.

Серед державних заходів, які могли б стимулювати розвиток галузі та підтримати її в умовах війни, найбільше компаній назвали спрощення процедур землевідведення — 66% та спрощення процедур оцінки впливу на довкілля — 57%. Наступними за важливістю стали страхування воєнних ризиків — 51%, тимчасове зниження ставок рентної плати за користування надрами — 49%, спрощення дозвільних процедур — 41%, податкові пільги для нових інвестиційних проєктів — 39% та забезпечення стабільності податкового і регуляторного законодавства — 38%.