fbpx

Голова EBA: «Тіньова економіка частково допомагає Україні вистояти в коронакризі?»

17/ 02/ 2021
  Автор: Павло Харламов, Mind.ua Анна Деревянко – про РРО, план реформ Кабміну та про Бюро економічної безпеки Анна Дерев’янко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. Європейська Бізнес Асоціація – найбільше в Україні об’єднання, яке представляє інтереси іноземних та вітчизняних компаній. Анна Дерев’янко, яка очолює EBA з 2003 року, вміє дипломатично вести діалог із будь-якою владою в Україні, а члени асоціації регулярно зустрічаються і з президентом, і з прем’єр-міністром. При цьому Дерев’янко дотримується думки, що критикувати дії влади можна й потрібно. Але критика має бути конструктивною. Тому варто пропонувати альтернативи тим ініціативам, з якими бізнес не згоден. При цьому в деяких питаннях EBA виступає союзником Кабміну та Верховної Ради й вступає в конфронтацію з малим і середнім бізнесом. Наприклад, підтримує фіскалізацію, проти якої різко висловлюється малий бізнес, і не схвалює податок на виведений капітал. Mind поговорив із Анною Деревянко про те, наскільки успішні реформи нинішнього уряду, чому Україна пережила 2020 рік легше, ніж багато інших країн, а також про боротьбу з ухиленням від податків і тіньовою економікою. У вас і членів асоціації 4 лютого відбулася зустріч із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Які ключові тези він озвучив щодо подальших реформ і розвитку української економіки? – Дуже складно почути за пів години відповіді на всі питання, які хвилюють бізнес. Але низку важливих сигналів ми від премєра отримали. Він запевнив, що уряд не має наміру згортати розпочаті реформи. Зокрема, на 2021 рік заплановано перезапуск фондового ринку, старт накопичувального пенсійного забезпечення, реформування системи правосуддя, розвиток ринку «зеленої» енергетики, посилення боротьби з тіньовою економікою, зокрема, за рахунок фіскалізації та прозорості роботи митних органів. До речі, важливо зазначити, що вже в принципі багато зроблено в сфері макроекономічного управління й у банківській системі, що дозволило Україні без драматичних потрясінь пройти період пандемії. Наприклад, економіка багатьох країн 2020 року просіла на 8–9% і більше. Ми в ЕВА, якщо чесно, теж прогнозували, що український ВВП провалиться більш ніж на 10%. Але падіння виявилося не таким глибоким і сягнуло всього 4%. 2021 року, за словами Дениса Шмигаля, цілком можливо, нам вдасться вийти принаймні на 4,6% зростання ВВП. А як ці прогнози прем’єра сприйняли представники асоціації? – Загалом бізнес розділяє та підтримує прагнення й наміри Кабміну. І багато компаній, які були присутні на зустрічі, погодилися з тим, що 2020 рік справді міг бути значно гірше. За оцінками деяких членів EBA, зростання економіки України 2021 року може перевищити 5%. Звичайно, багато чого залежатиме від розвитку ситуації з пандемією. Але загалом бізнес вже адаптувався до нових реалій, до карантинних обмежень, які поки уряд скасовувати не планує. Тому цього року такі чинники суттєво на економіку не впливатимуть. Крім того, Шмигаль заявив, що медицина зараз уже набагато краще готова до нових можливих сплесків захворюваності на коронавірус і зможе пережити їх без колапсу. Це вселяє певний оптимізм. Плани реформ – це добре. Але яких реальні змін вдалося досягти за останні роки, що говорить бізнес? – Що зазначають компанії, так це точкові поліпшення в роботі митниці, осучаснення митного тарифу, зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПДВ-накладних, ухвалення закону про підтримку виробників електроенергії з альтернативних джерел, затвердження методики RAB-тарифів. А також – легалізація інтернет-торгівлі ліками, старт впровадження електронної акцизної марки, введення мораторію на податкові перевірки під час карантину. Є й деякі інші речі, але все ж хотілося б і змін у фундаментальних речах. Якщо проаналізувати різні сектори економіки, які компанії вийшли з 2020 року з найменшими втратами? – Стабільна ситуація у фінансовому секторі. Все непогано у важкій промисловості, особливо в підприємств, які орієнтовані на експорт, все добре в IT-галузі, що, втім, не дивно. Зростає фармацевтика й роздрібна торгівля. Очікувано все складно в ресторанному та готельному бізнесі. Хоча варто зауважити, що в Україні HoReCa ще не в такому жалюгідному стані, як за кордоном, у тому ж Євросоюзі. Як ви думаєте, з чим це пов’язано? – Я неодноразово спілкувалася з людьми, які живуть в ЄС, зокрема у Франції. Вони розповідають, що навіть у центрі Парижа не працюють музеї, розваги, закрита велика частина готелів і ресторанів. Тобто обмеження й заборони там набагато жорсткіше, ніж в Україні. І дисципліна щодо дотримання цих обмежень там набагато вище, ніж у нас. Тому наша слабкість у вигляді тіньової економіки певною мірою виручає Україну й дає можливість бізнесу вижити в такій складній ситуації. Проте ви та члени EBA не підтримуєте ті обмеження, що вводилися в нашій країні? – Будь-які обмеження шкодять економіці. З іншого боку, стресові ситуації змушують «ворушитися», змінюватися, знаходити нестандартні рішення, що в підсумку йдуть бізнесу на користь. Як приклад – перехід на дистанційну роботу, проведення нарад і зустрічей онлайн. Якоюсь мірою завдяки цим інструментам ти стаєш більш продуктивним, витрачаєш менше часу на поїздки й логістику. Взагалі, головне в усіх цих заходах – збереження здоровя своїх співробітників. Тому бізнес мириться з обмеженнями, забезпечує персонал засобами індивідуального захисту, проводить тестування, а деякі компанії вже закладають бюджети на вакцинацію співробітників. Напевно, все-таки не зовсім коректно порівнювати ситуацію в українській і європейській економіці, адже ЄС виділяє величезні бюджети на підтримку локального бізнесу. А що в нас? – На цьому етапі нам дійсно потрібно визнати, що держава бізнесу допомогти фінансово не може. Не може або не хоче? – Я вважаю, наша влада розуміє, що людям дійсно складно. Але потрібно дивитися на факти обєктивно. Є система охорони здоровя, яку потрібно зміцнювати й посилювати. Є система освіти, її теж необхідно підтримувати. Є армія, правоохоронні органи, які забезпечують безпеку, і їм також потрібне фінансування. Зрештою, є пенсіонери, яким держава повинна платити пенсії. У підсумку в бюджеті практично не залишається коштів на те, щоб виплачувати адресну допомогу бізнесу. На жаль, але це так. І при цьому триває будівництво доріг. Так, це потрібно робити. Але, можливо, зараз це не першочергове завдання? – Ніколи не буде ідеального моменту, коли потрібно фінансувати щось одне й відмолятися від інвестицій в інше, у ту саму інфраструктуру. Але в цьому і проявляється мудрість влади, коли вона ухвалює сильні й часом непопулярні рішення, які є важливими  для розвитку країни в майбутньому. До речі, далеко не весь бізнес потребує цієї підтримки. Багато великих компаній просять, щоб їм просто не заважали працювати, а Рада та Кабмін нехай здійснюють реформи. Хоча малому й середньому бізнесу допомога з бюджету не завадила б. Адже ці підприємці – найвразливіший прошарок, який найсильніше страждає від кризових явищ в економіці. До речі, про малий і середній бізнес. Ви підтримуєте його фіскалізацію та перехід на РРО. Чому? – Ми чи не єдині, хто схвалює фіскалізацію. Та водночас ми прекрасно розуміємо тих, хто противиться цим процесам. Будемо відверті: зручно не платити податки. Але тоді підприємець, який ухиляється від оподаткування, не має права вимагати від держави виконання покладених на неї функцій. Забезпечувати судочинство, охорону здоровя, соціальні виплати тощо. Крім того, у такому разі ми в принципі не зможемо розраховувати на будь-які якісні зміни в країні, оскільки самі підтримуємо й заохочуємо невиконання законів. Тому ми за рівні правила гри для всіх. Це правильний підхід. Так, переходити в законну площину складно. Але в перспективі бізнес від цього тільки виграє. Йому не потрібно ховатися, боятися перевірок і штрафів, і загалом бізнес-модель стає більш стійкою та життєздатною. При цьому підприємцям має бути легко й комфортно працювати «по-білому». І ми всіма руками за те, щоб були не тільки звичайні касові апарати, а й програмні РРО. Але ви ж згодні з тим, що фіскалізація – не панацея в боротьбі з ухиленням від сплати податків? – Це всього лише інструмент, його потрібно впроваджувати одночасно зі зниженням навантаження на фонд оплати праці (зарплатних податків. – Mind). І в жодному разі не можна вводити прогресивну шкалу оподаткування доходів, оскільки це ще більше заганятиме бізнес у тінь. Ну і, звичайно ж, є необхідним контроль за виконанням усіх цих норм. Без нього жоден закон не працюватиме. А як ви ставитеся до ідеї податкової амністії та «нульового» декларування? Чи допоможе це в боротьбі з тіньовою економікою? – У мене стримане ставлення. Кожен раз, коли змінюється влада, постійно виникає ідея амністії, яку згодом відкладають. Це провокує непотрібний громадський резонанс і напруженість, породжує недовіру до цього інструменту. До того ж в умовах неефективної правової та судової системи, а також через брак персональної відповідальності представників Державної податкової служби за зловживання, амністія та загальне декларування будуть даремними і навіть шкідливими. Ви не раз висловлювалися проти введення податку на виведений капітал. Ваша думка в цьому питанні не змінилося? – За умови, що ПнВК поширюватиметься лише на малий і середній бізнес – чому б і ні. Адже, якщо великі компанії залишаться на загальній системі зі сплатою податку на прибуток, втрати бюджету від податку на виведений капітал будуть мінімальними. З іншого боку, не зрозуміло, що робити тоді зі спрощеною системою оподаткування. Якщо вона залишається – постає питання, як це все функціонуватиме разом. Як ви оцінюєте ухвалений закон про Бюро економічної безпеки? – Члени нашої асоціації, які аналізували відповідний законопроєкт, бачать ризик, що новий орган стане зліпком із податкової міліції, але під іншою вивіскою. Фінальну версію закону ще ніхто не бачив, і не ясно, чи збережуться в СБУ повноваження з розслідування економічних злочинів. Не зрозуміло, якою буде процедура відбору кадрів у бюро. Хоча премєр-міністр запевнив нас, що СБУ до таких правопорушень доступу точно не матиме, і БЕБ стане єдиним органом із правом розслідування економічних злочинів. Втім, жодна структура не може відразу ж працювати ідеально, завжди потрібен час, щоб виправити прогалини й недоліки. Це теж треба розуміти. Чи стало в принципі менше тиску з боку силових структур на бізнес за останні рік-два? – У нашому бізнес-середовищі, яке представляє EBA (а це понад 1000 компаній), кричущих і драматичних випадків взагалі не було. Але все ж періодично повідомлення про правоохоронну систему, яка працює неефективно, надходять. Крім того, деякі компанії скаржаться якраз на бездіяльність правоохоронців, коли йдеться про боротьбу з конкретними порушеннями. На жаль, і правоохоронна машина, і судова гілка є вкрай неповороткими. Правду знайти вкрай складно. Сподіваємося, 2021 року зміни в цьому напрямі все ж будуть. У грудні EBA оприлюднила індекс інвестпривабливості України, він істотно знизився. Які ваші очікування щодо припливу інвестицій на 2021 рік? – Ліквідність на глобальному ринку є. Але навіть українські бізнесмени, які шукають, куди б вкласти гроші, дивляться за межі країни – на США, на Західну Європу. Це говорить про те, що довіри до вітчизняної економіки немає. Тому, поки не зміниться імідж країни на міжнародній арені й поки держава не почне нормально виконувати свої інституційні функції, захищаючи інвестиції, не варто чекати, що до нас кинуться натовпи інвесторів. Тому важливо відновлювати співпрацю зі стратегічними міжнародними партнерами – МВФ, ЄБРР, Світовим банком, тому що це дає позитивний сигнал інвесторам. Крім того, необхідний постійний діалог з органами влади та проведення фундаментальних реформ у країні. Важливо, щоб бізнес не тільки слухали, а й чули. Адже, як показує наш індекс, системні проблеми все ж залишаються незмінними. І це запит від нас до влади. А ми зі свого боку готові всіляко сприяти змінам і надавати експертизу з питань, у яких у спільноти є необхідність. Джерело: Mind.ua

Автор: Павло Харламов, Mind.ua

Анна Дерев’янко – про РРО, план реформ Кабміну та про Бюро економічної безпеки

Анна Дерев’янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації
Європейська Бізнес Асоціація – найбільше в Україні об’єднання, яке представляє інтереси іноземних та вітчизняних компаній. Анна Дерев’янко, яка очолює EBA з 2003 року, вміє дипломатично вести діалог із будь-якою владою в Україні, а члени асоціації регулярно зустрічаються і з президентом, і з прем’єр-міністром. При цьому Дерев’янко дотримується думки, що критикувати дії влади можна й потрібно. Але критика має бути конструктивною. Тому варто пропонувати альтернативи тим ініціативам, з якими бізнес не згоден.

При цьому в деяких питаннях EBA виступає союзником Кабміну та Верховної Ради й вступає в конфронтацію з малим і середнім бізнесом. Наприклад, підтримує фіскалізацію, проти якої різко висловлюється малий бізнес, і не схвалює податок на виведений капітал.

Mind поговорив із Анною Дерев’янко про те, наскільки успішні реформи нинішнього уряду, чому Україна пережила 2020 рік легше, ніж багато інших країн, а також про боротьбу з ухиленням від податків і тіньовою економікою.

У вас і членів асоціації 4 лютого відбулася зустріч із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Які ключові тези він озвучив щодо подальших реформ і розвитку української економіки?

– Дуже складно почути за пів години відповіді на всі питання, які хвилюють бізнес. Але низку важливих сигналів ми від прем’єра отримали. Він запевнив, що уряд не має наміру згортати розпочаті реформи. Зокрема, на 2021 рік заплановано перезапуск фондового ринку, старт накопичувального пенсійного забезпечення, реформування системи правосуддя, розвиток ринку «зеленої» енергетики, посилення боротьби з тіньовою економікою, зокрема, за рахунок фіскалізації та прозорості роботи митних органів.

До речі, важливо зазначити, що вже в принципі багато зроблено в сфері макроекономічного управління й у банківській системі, що дозволило Україні без драматичних потрясінь пройти період пандемії. Наприклад, економіка багатьох країн 2020 року просіла на 8–9% і більше. Ми в ЕВА, якщо чесно, теж прогнозували, що український ВВП провалиться більш ніж на 10%. Але падіння виявилося не таким глибоким і сягнуло всього 4%. 2021 року, за словами Дениса Шмигаля, цілком можливо, нам вдасться вийти принаймні на 4,6% зростання ВВП.

А як ці прогнози прем’єра сприйняли представники асоціації?

– Загалом бізнес розділяє та підтримує прагнення й наміри Кабміну. І багато компаній, які були присутні на зустрічі, погодилися з тим, що 2020 рік справді міг бути значно гірше.

За оцінками деяких членів EBA, зростання економіки України 2021 року може перевищити 5%. Звичайно, багато чого залежатиме від розвитку ситуації з пандемією. Але загалом бізнес вже адаптувався до нових реалій, до карантинних обмежень, які поки уряд скасовувати не планує. Тому цього року такі чинники суттєво на економіку не впливатимуть.

Крім того, Шмигаль заявив, що медицина зараз уже набагато краще готова до нових можливих сплесків захворюваності на коронавірус і зможе пережити їх без колапсу. Це вселяє певний оптимізм.

Плани реформ – це добре. Але яких реальні змін вдалося досягти за останні роки, що говорить бізнес?

– Що зазначають компанії, так це точкові поліпшення в роботі митниці, осучаснення митного тарифу, зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПДВ-накладних, ухвалення закону про підтримку виробників електроенергії з альтернативних джерел, затвердження методики RAB-тарифів.

А також – легалізація інтернет-торгівлі ліками, старт впровадження електронної акцизної марки, введення мораторію на податкові перевірки під час карантину. Є й деякі інші речі, але все ж хотілося б і змін у фундаментальних речах.

Якщо проаналізувати різні сектори економіки, які компанії вийшли з 2020 року з найменшими втратами?

– Стабільна ситуація у фінансовому секторі. Все непогано у важкій промисловості, особливо в підприємств, які орієнтовані на експорт, все добре в IT-галузі, що, втім, не дивно. Зростає фармацевтика й роздрібна торгівля.

Очікувано все складно в ресторанному та готельному бізнесі. Хоча варто зауважити, що в Україні HoReCa ще не в такому жалюгідному стані, як за кордоном, у тому ж Євросоюзі.

Як ви думаєте, з чим це пов’язано?

– Я неодноразово спілкувалася з людьми, які живуть в ЄС, зокрема у Франції. Вони розповідають, що навіть у центрі Парижа не працюють музеї, розваги, закрита велика частина готелів і ресторанів. Тобто обмеження й заборони там набагато жорсткіше, ніж в Україні. І дисципліна щодо дотримання цих обмежень там набагато вище, ніж у нас.

Тому наша слабкість у вигляді тіньової економіки певною мірою виручає Україну й дає можливість бізнесу вижити в такій складній ситуації.
Проте ви та члени EBA не підтримуєте ті обмеження, що вводилися в нашій країні?

– Будь-які обмеження шкодять економіці. З іншого боку, стресові ситуації змушують «ворушитися», змінюватися, знаходити нестандартні рішення, що в підсумку йдуть бізнесу на користь. Як приклад – перехід на дистанційну роботу, проведення нарад і зустрічей онлайн.

Якоюсь мірою завдяки цим інструментам ти стаєш більш продуктивним, витрачаєш менше часу на поїздки й логістику. Взагалі, головне в усіх цих заходах – збереження здоров’я своїх співробітників. Тому бізнес мириться з обмеженнями, забезпечує персонал засобами індивідуального захисту, проводить тестування, а деякі компанії вже закладають бюджети на вакцинацію співробітників.

Напевно, все-таки не зовсім коректно порівнювати ситуацію в українській і європейській економіці, адже ЄС виділяє величезні бюджети на підтримку локального бізнесу. А що в нас?

– На цьому етапі нам дійсно потрібно визнати, що держава бізнесу допомогти фінансово не може.

Не може або не хоче?

– Я вважаю, наша влада розуміє, що людям дійсно складно. Але потрібно дивитися на факти об’єктивно. Є система охорони здоров’я, яку потрібно зміцнювати й посилювати. Є система освіти, її теж необхідно підтримувати.

Є армія, правоохоронні органи, які забезпечують безпеку, і їм також потрібне фінансування. Зрештою, є пенсіонери, яким держава повинна платити пенсії. У підсумку в бюджеті практично не залишається коштів на те, щоб виплачувати адресну допомогу бізнесу. На жаль, але це так.
І при цьому триває будівництво доріг. Так, це потрібно робити. Але, можливо, зараз це не першочергове завдання?

– Ніколи не буде ідеального моменту, коли потрібно фінансувати щось одне й відмолятися від інвестицій в інше, у ту саму інфраструктуру. Але в цьому і проявляється мудрість влади, коли вона ухвалює сильні й часом непопулярні рішення, які є важливими  для розвитку країни в майбутньому.

До речі, далеко не весь бізнес потребує цієї підтримки. Багато великих компаній просять, щоб їм просто не заважали працювати, а Рада та Кабмін нехай здійснюють реформи. Хоча малому й середньому бізнесу допомога з бюджету не завадила б. Адже ці підприємці – найвразливіший прошарок, який найсильніше страждає від кризових явищ в економіці.

До речі, про малий і середній бізнес. Ви підтримуєте його фіскалізацію та перехід на РРО. Чому?

– Ми чи не єдині, хто схвалює фіскалізацію. Та водночас ми прекрасно розуміємо тих, хто противиться цим процесам. Будемо відверті: зручно не платити податки. Але тоді підприємець, який ухиляється від оподаткування, не має права вимагати від держави виконання покладених на неї функцій. Забезпечувати судочинство, охорону здоров’я, соціальні виплати тощо. Крім того, у такому разі ми в принципі не зможемо розраховувати на будь-які якісні зміни в країні, оскільки самі підтримуємо й заохочуємо невиконання законів.

Тому ми за рівні правила гри для всіх. Це правильний підхід. Так, переходити в законну площину складно. Але в перспективі бізнес від цього тільки виграє. Йому не потрібно ховатися, боятися перевірок і штрафів, і загалом бізнес-модель стає більш стійкою та життєздатною.

При цьому підприємцям має бути легко й комфортно працювати «по-білому». І ми всіма руками за те, щоб були не тільки звичайні касові апарати, а й програмні РРО.
Але ви ж згодні з тим, що фіскалізація – не панацея в боротьбі з ухиленням від сплати податків?

– Це всього лише інструмент, його потрібно впроваджувати одночасно зі зниженням навантаження на фонд оплати праці (зарплатних податків. – Mind). І в жодному разі не можна вводити прогресивну шкалу оподаткування доходів, оскільки це ще більше заганятиме бізнес у тінь. Ну і, звичайно ж, є необхідним контроль за виконанням усіх цих норм. Без нього жоден закон не працюватиме.

А як ви ставитеся до ідеї податкової амністії та «нульового» декларування? Чи допоможе це в боротьбі з тіньовою економікою?

– У мене стримане ставлення. Кожен раз, коли змінюється влада, постійно виникає ідея амністії, яку згодом відкладають. Це провокує непотрібний громадський резонанс і напруженість, породжує недовіру до цього інструменту.

До того ж в умовах неефективної правової та судової системи, а також через брак персональної відповідальності представників Державної податкової служби за зловживання, амністія та загальне декларування будуть даремними і навіть шкідливими.

Ви не раз висловлювалися проти введення податку на виведений капітал. Ваша думка в цьому питанні не змінилося?

– За умови, що ПнВК поширюватиметься лише на малий і середній бізнес – чому б і ні. Адже, якщо великі компанії залишаться на загальній системі зі сплатою податку на прибуток, втрати бюджету від податку на виведений капітал будуть мінімальними.

З іншого боку, не зрозуміло, що робити тоді зі спрощеною системою оподаткування. Якщо вона залишається – постає питання, як це все функціонуватиме разом.
Як ви оцінюєте ухвалений закон про Бюро економічної безпеки?

– Члени нашої асоціації, які аналізували відповідний законопроєкт, бачать ризик, що новий орган стане зліпком із податкової міліції, але під іншою вивіскою. Фінальну версію закону ще ніхто не бачив, і не ясно, чи збережуться в СБУ повноваження з розслідування економічних злочинів. Не зрозуміло, якою буде процедура відбору кадрів у бюро.

Хоча прем’єр-міністр запевнив нас, що СБУ до таких правопорушень доступу точно не матиме, і БЕБ стане єдиним органом із правом розслідування економічних злочинів. Втім, жодна структура не може відразу ж працювати ідеально, завжди потрібен час, щоб виправити прогалини й недоліки. Це теж треба розуміти.

Чи стало в принципі менше тиску з боку силових структур на бізнес за останні рік-два?

– У нашому бізнес-середовищі, яке представляє EBA (а це понад 1000 компаній), кричущих і драматичних випадків взагалі не було. Але все ж періодично повідомлення про правоохоронну систему, яка працює неефективно, надходять.

Крім того, деякі компанії скаржаться якраз на бездіяльність правоохоронців, коли йдеться про боротьбу з конкретними порушеннями. На жаль, і правоохоронна машина, і судова гілка є вкрай неповороткими. Правду знайти вкрай складно. Сподіваємося, 2021 року зміни в цьому напрямі все ж будуть.

У грудні EBA оприлюднила індекс інвестпривабливості України, він істотно знизився. Які ваші очікування щодо припливу інвестицій на 2021 рік?

– Ліквідність на глобальному ринку є. Але навіть українські бізнесмени, які шукають, куди б вкласти гроші, дивляться за межі країни – на США, на Західну Європу. Це говорить про те, що довіри до вітчизняної економіки немає. Тому, поки не зміниться імідж країни на міжнародній арені й поки держава не почне нормально виконувати свої інституційні функції, захищаючи інвестиції, не варто чекати, що до нас кинуться натовпи інвесторів.

Тому важливо відновлювати співпрацю зі стратегічними міжнародними партнерами – МВФ, ЄБРР, Світовим банком, тому що це дає позитивний сигнал інвесторам. Крім того, необхідний постійний діалог з органами влади та проведення фундаментальних реформ у країні.

Важливо, щоб бізнес не тільки слухали, а й чули. Адже, як показує наш індекс, системні проблеми все ж залишаються незмінними. І це запит від нас до влади. А ми зі свого боку готові всіляко сприяти змінам і надавати експертизу з питань, у яких у спільноти є необхідність.

Джерело: Mind.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: