Фінансування, досвід інших, ресурси та виклики – в Асоціації обговорити питання відбудови України
Вчора в Європейській Бізнес Асоціації (в рамках комітету з відновлення) відбувся захід, в рамках якого обговорили питання того як українським громадам та регіонам забезпечити стале відновлення в умовах сьогодення.
До зустрічі долучилась Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації держвлади та місцевого самоврядування. Голова комітету акцентувала на важливості державної політики сталого відновлення регіонів. Так, необхідним є аналіз економічного потенціалу громад, бо від цього залежить швидкість їх відбудови та подальшого розвитку. Не менш важливим для громад є питання демографії та людського капіталу. Олена наголосила також на програми з розмінування, адже кожна громада має зрозуміти, скільки часу та ресурсів їй потрібно на забезпечення безпечного простору.
Олена Шуляк зазначила, що вагомим викликом для кожної громади залишається і питання будівельного сміття, яке множиться після нових і нових обстрілів окупантів, а також висловила сподівання, що в Україні скоро з’явиться і Стратегія циркулярної економіки.
Підсумовуючи Шуляк наголосила на важливості розробки Програм комплексного відновлення в кожній громаді, де будуть враховані всі проблеми, потенціал громади та подальше бачення її відновлення та розвитку. У цьому процесі важлива і роль бізнесу, який має бути активним учасником процесу комплексного відновлення України.
Ольга Балицька, співголова Комітету ЕВА з відновлення та керівниця практики в PWC сфокусувалась на досвіді відбудови інших країн і міст після воєнних конфліктів та уроках, які б Україна могла для себе винести. Так, мова йшла про 5 країн. В Іраку, з мінусів, відбудова відбувалась без вивчення потреб (одним з ключових фокусів було відновлення енергетики – міжнародна спільнота спрямувала кошти на відбудову енергетичних об’єктів, але частина не була підключена\деколи ефективність складала 30-40% від реальної потужності тощо). Крім того, в країні витрачали досить мало на дійсно розбудову інституційної спроможності органів державної влади. Основний урок для України – важлива синергія донорських проєктів, центральної влади та влади на місцях та бізнесу – як робити правильні проєкти з правильними наслідками.
Наступною країною стала Хорватія. Так, позитив, який країна отримала від відбудови – Хорватія стала членом ЄС. Крім того, відбулося зростання соціальної та культурної сфери. Але помилка була в тому, що держава дивилась на відновлення через призму відбудови – фізичне відновлення інфраструктури було стрімким, але великим питанням були спроможності країни, економічний потенціал, належна прозорість процесів тощо.
Боснія та Герцеговина мали, видається, найбільш негативний досвід відбудови. Для демонстрації цього факту ось один з відгуків від міжнародної спільноти – поки донори давали кошти, влада була готова співпрацювати з партнерами. Проте, коли мова йшла про реформу митних та податкових органів – був опір, і значно охочіше влада йшла на діалог щодо проєктів відбудови.
Ще один кейс – досвід США в рамках відновлення після урагану Катріна в 2005 році. Так, в той період не було оперативного реагування на ситуацію через сильну забюрократизованість процедур. Після цього катаклізму влада дійшла до висновку, що потрібно не ситуативне реагування, а комплексна стратегія існування, уникнення катаклізмів та відновлення, якщо такі траплятимуться.
Вважається, що Японія мала найбільш успішний досвід відбудови, ще і за свої кошти. Крім того, країна мала покроковий план відбудови. Проте, все ж були і недоліки – Японія не зробила акцент на спілкування з громадами та бізнесом, зокрема, малим та середнім.
Тому, аналізуючи всі вище зазначені та інші кейси, для ефективної відбудови важливі: підвищення інституційної спроможності держави та залучення ефективних менеджерів до реформ, цільова допомога громадам, пряме залучення бізнесу в синергії з громадами, координація проєктів, що реалізуються, перехід з реагування на катастрофи на сталу систему, комплексне планування відбудови, прозорість та відкритість тощо. З детальною презентацією можна ознайомитись за посиланням.
Віра Савченко, виконавча директорка BDO Україна та також співголова Комітету ЕВА з відновлення зосередилась на сталому відновленні муніципалітетів та опитуванні муніципалітетів в контексті відбудови. Так, було опитано 200-300 громад. 95% громад висловили потребу в додатковому навчанні стосовно роботи з грантовими проєктами (навіть якщо є донор, який готовий дати гроші). Адже 83% громад пишуть самі гранти, проте, 73% муніципалітетів визнають, що їм все ж не вистачає таких спеціалістів. Тільки 17% громад розробили стратегію інтегровано розвитку через таку низьку спроможність, але майже всі розуміють важливість питання. Водночас, навіть з-поміж громад, що мають плани відновлення, лише 11% мають в цьому плані зелені ініціативи. Тому, важливим та ефективним рішенням може бути краще напрацювання механізмів як бізнес може розвиватись разом з громадами (покращення закону про державно-приватне партнерство, менше бюрократії тощо). Всі результати дослідження можна переглянути тут.
В рамках другої панелі українські громади презентували себе, інвестиційну привабливість свого регіону, демографічну ситуацію, виклики та стан комплексної програми відновлення, проблеми, з якими вони стикаються в рамках цього процесу. З презентаціями громад можна ознайомитись з посиланнями нижче:
Окремо піднімались питання сталого фінансування, інфраструктури та ресурсів в рамках процесу відбудови.
Так, Мар’яна Семенишин, керівниця команди «Розвиток» програми U-LEAD поділилась, яким чином ULEAD долучається до відбудови. Так, вона посилює спроможність громад у підготовці якісних проєктів відбудови. Нараз Програма працює з 20 громадами над 25 проєктами, які мають бути готові до отримання фінансування. В рамках цієї підтримки ULEAD фінансує розробку проєктної документації, допомагає розробити аплікаційні форми , навчає співробіників громад управляти підготовкою проєктів. У фокусі U-LEAD: малі та середні громади, які постраждали від збройної агресіі російської федерації. 25 проєктів, розміром від 03 до 10 млн. євро охоплюють сектори: освіта, охорона здоровʼя, транспорт, водопостачання і водовідведення, поводження з відходами. Серед основних проблем, з якими зустрічаються громади та U-LEAD у роботі над підготовкою проєктів: складність в обґрунтуванні доцільності проєктів, тривалий час на отримання дозвільних документів та оформлення земельних ділянок, складність в розумінні та впровадженні принципу ʼвідбудувати, краще, ніж булоʼ. Проте якщо у громад є команда для підготовки таких проєктів, то така робота під силу навіть невеликим громадам. Це засвідчує досвід U-LEAD. Також вона підтвердила, що програма U-LEAD буде працювати ще впродовж 2025-2027 років. Презентація ініціативи з підготовки проєктів відбудови також доступна за посиланням.
Віктор Нестуля, Керівник Проєктного офісу DREAM поділився статусом розвитку платформи. Так, з DREAM вже працюють всі Міністерства, обласні військові адміністрації, чимало громад та багато інших установ і організацій. Кожен користувач систему отримує постійну підтримку від команди, як через індивідуальні Telegram чати, бот, постійні навчання від DREAM Academy, так і один від одного в рамках Спільноти DREAM.
Наразі DREAM вже інтегрує чимало інформації, яка стосується відбудови – з РПЗМ про руйнування, з Прозорро про закупівлі, з держказначейства про оплати, з ЄДЕССБ про статус ПКД тощо. Також йде робота над інтеграцією з рядом інших реєстрів та баз даних, наприклад Нацслужбою здоров’я.
Система вже вміє допомагати розподіляти кошти відповідно до методик пріоретизації для забезпечення максимальної ефективності використання коштів для вирішення проблем на рівні громад. Будь-хто має можливість перевірити кожен проект, що подавався субвенцію та зрозуміти, чому він отримав те чи інше фінансування, який пріоритет проєкту. Поступово система створює все більше можливостей для громад подати свій проєкт на отримання фінансування та управляти ним.
Зараз з системою працює кілька донорів, які і відбирають проєкти безпосередньо через DREAM. Наприклад, UNICEF, Міжнародна організація міграції тощо. Також можна перевірити, куди витрачено кошти Урядів інших країн.
Крім того, відбувається поступовий перехід до single project pipeline. Наразі DREAM допомагає зібрати концепції інвестиційних проєктів що потребують фінансування в тому числі з державного бюджету для подальшого розгляду Стратегічною інвестиційною радою.
Single project pipeline стане важливим в тому числі і для підприємців – аби і бізнес розумів які є пріоритетні проєкти та що планується фінансувати з державного бюджету, бюджету громад, донорів тощо.
З оновлень, вже є модуль аналітики, де можна переглянути, хто і на що дає гроші, які проєкти профінансовано тощо. Крім того, карта – map.dream.gov.ua , де можна переглянути, що відбувається з кожним проєктом. Водночас, в планах впровадження модулю сталості проєкту, який серед іншого буде враховувати й викиди СО2 та інші важливі аспекти сталості. Тому, важливо, щоб громади вже розуміли принцип build back better та навчалися готувати відповідні проєкти.
Крім того, відбулися презентації від компанії Saint–Gobain Ukraine з акцентом на важливість зеленої компоненти в проєктах з відбудови та «Велюкс Мансардні Вікна» щодо нової концепції living places.
Щиро дякуємо усім спікерам та учасникам за зустріч, змістовні обговорення та цікаві інсайти!
Запис зустрічі можна переглянути за посиланням.
