Фінансова стабільність, міжнародна допомога та страхування ризиків – як покращити інвестклімат в умовах війни

11/ 08/ 2022

Майже 80% генеральних директорів зазначили погіршення інвестиційного клімату в Україні за останні пів року, як продемонструвало останнє дослідження Європейської Бізнес Асоціації. Цілком очевидно, що повномасштабна війна стала тому визначальним чинником. Попри несприятливий клімат, 91% членських компаній Асоціації планують продовжувати працювати в Україні, а 55% збираються інвестувати в країну навіть у воєнний час. Тож 8 серпня під час експертної дискусії ми розпитали бізнес-лідерів, чи може бути країна, в якій йде війна, привабливою для інвестицій. Також звірили результати нашого дослідження з думками експертів – головне: Тіберіу Діма. Генеральний директор BASF в Україні. «У тумані війни складно побачити не тільки майбутнє, а й оточуючу нас зараз дійсність. Але, на мою думку, опитування достовірно відображає поточні настрої інвесторів. Концерн BASF продовжує повноцінну роботу в Україні, наші співробітники проводять зустрічі з клієнтами, регулярно перевіряють стан посівів на полях, досліджують використання засобів захисту рослин та підтримують українських фермерів, а також наших клієнтів в інших галузях промисловості. На наступний рік ми маємо оптимістичні плани і продовжуватимемо інвестувати у такі постійні напрямки нашої діяльності, як обмін знаннями, польові дослідження та заходи, спрямовані на підтримку клієнтів. Ми також плануємо відновити навчання наших співробітників у рамках програми розвитку персоналу. В останні місяці ми спостерігаємо, що наші клієнти поступово відновлюють свою діяльність, незважаючи на всі труднощі, спричинені війною. Бізнесу нічого не залишається, як адаптуватися до цієї нової реальності. І хоча фактор війни не піддається нашому контролю, вважаю, що українська влада все ж має продовжувати вирішувати проблеми, окреслені в дослідженні Індексу інвестиційної привабливості, такі як корупція, слабка судова система та тіньова економіка, які все ще залишаються основними перешкодами для інвесторів». Катерина Рожкова. Перший заступник Голови Національного банку України. «Руйнування інфраструктури і промислових потужностей, логістична блокада, зміна попиту населення, зниження купівельної спроможності громадян, а також невизначеність щодо перебігу військових дій не дають бізнесу можливості впевнено формувати інвестиційні плани. Однак економіка працює: змінюються пріоритети, багато підприємств переходять на державні замовлення, які забезпечують сьогодні стратегічні потреби нашої країни. У цьому великий внесок банківської системи, робота якої не зупинялася ні на хвилину з моменту повномасштабного вторгнення. З початку воєнних дій Національний банк зафіксував курс гривні до долара та ввів низку обмежень на рух капіталу. Такі обмеження сьогодні дають можливість знизити темп скорочення міжнародних резервів, які потрібні для критичних видатків. Наразі ми бачимо тиск на міжнародні резерви через значне падіння експорту на тлі швидкого відновлення імпорту, а також суттєві витрати наших громадян – вимушених переселенців за кордоном. Протягом повномасштабної війни Національний банк та Мінфін продали на міжбанківському валютному ринку 14,7 млрд доларів США, а з початку року ця сума перевищує 16 млрд доларів США. Водночас фінансова допомога, отримана від міжнародних партнерів, становить 13,7 млрд доларів США. З цієї точки зору додаткове оподаткування імпорту мало б позитивний ефект через його скорочення і зменшення відповідно попиту імпортерів на валюту. Крім того, це б стало додатковим джерелом надходжень до бюджету. В умовах широкомасштабної війни падіння ВВП та зростання інфляції емісійне фінансування дефіциту бюджету несе дуже значні ризики для економіки, бізнесу та громадян. Збільшення надходжень до бюджету, активізація внутрішніх ринкових запозичень разом із фінансовою допомогою, яку ми отримуємо від міжнародних партнерів, дадуть змогу мінімізувати обсяги емісії і втримати відносну макрофінансову стабільність, яка є необхідною передумовою для економіки в умовах війни і відбудови країни після Перемоги». Олена Волошина. Керівник діяльності Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC). «З початку війни Міжнародна Фінансова Корпорація IFC надає клієнтам кошти на фінансування оборотного капіталу , забезпечуючи їх постійним доступом до палива та інших ресурсів виробництва. Ми також залишаємо кредитні лінії відкритими для підтримки імпорту найважливіших товарів. На даний момент IFC готує широкий комплекс заходів у відповідь на регіональні та глобальні наслідки війни, зокрема в сфері глобальної продовольчої безпеки. Ми продовжуємо підтримкувиробників товарів першої необхідності, фінансуємо їх витрати на енергетичні та сільськогосподарські потреби, такі як насіння, добрива та землеробські знаряддя. Крім того, IFC допомагає малим підприємствам і внутрішньо переміщеним особам мати кращий доступ до фінансових послуг і, зрештою, Міжнародна Фінансова Корпорація прагне долучитися до відновлення країни, зокрема її транспортно-логістичної, енергетичної, муніципальної та житлової інфраструктур». Олександр Писарук. Голова правління Райффайзен Банку. «Можливості для інвестицій є досить обмеженими в країні, де йде війна. Інвестиційні проєкти зміщаються ближче до кордонів і їх не дуже багато. Загалом підприємці просять у банків кошти не для інвестицій, а для поповнення свого робочого капіталу. З високою інфляцією цей попит тільки посилюватиметься. Водночас кредитна дисципліна залишається на належному рівні, краще ніж зазвичай під час кризових періодів. Те ж саме можна сказати про банківську систему, яка переживає цю кризу краще, ніж попередні. Якщо війна закінчиться до кінця цього року, то банки впораються й без підтримки зі сторони. Ми розуміємо необхідність збереження державного платіжного балансу й відповідні заходи регулятора щодо цього. Країна має існувати на власні кошти, тим паче зараз їй активно допомагають міжнародні партнери. Саме тому в умовах війни найкращим гарантом для малого бізнесу є держава, яка бере на себе частину ризиків й має можливість надати за програмою 5-7-9% пільгові кредити». Олексій Грінченко. Генеральний директор «Аон Україна». «До 24 лютого ми пропонували своїм клієнтам страхування воєнних ризиків. Зараз ми збираємо заяви на компенсацію постраждалим збитків від війни, серед таких є об’єкти критичної інфраструктури, зокрема аеропорти, об’єкти енергетики, сільського господарства. Маємо алгоритм дій, збираємо докази пошкоджень та звертаємося до перестраховиків для відшкодування. Для продовження існуючого покриття воєнних ризиків треба перерахувати перестраховикам чергову суму премії, що є неможливим зараз згідно з 18 постановою НБУ, тому ми звертаємось до профільних Міністерств та НБУ щодо можливостей купівлі валюти та перерахування платежу на базі індивідуальної ліцензії. Також працюємо над подовженням облігаторів для страхових компаній, для чого теж потрібно терміново вирішити питання купівлі валюти та проплати премій перестраховикам. Компаніям, які не встигли себе застрахувати від військових ризиків до початку повномасштабної війни, буде складно отримати страхування зараз. Для майна це зараз неможливо. Напередодні війни значно виросли ціни на страхування воєнних ризиків. Так, у довоєнний період такий пакет міг коштувати від 0,25 % до 0.5% а зараз він є недоступним. Що стосується морських перевезень, які на днях були розблоковані, на їх страхування діє зараз ставка приблизно 5%. Тож якщо корабель везе вантаж на суму 5 млн доларів, то страховий пакет для нього коштуватиме 250 тисяч. Це дорого, але показує, що вже є страховики, які готові компенсувати ризики війни. Водночас без доступного страхування буде дуже складно залучити нові інвестиції. Потрібно, щоб на рівні держави та наднаціональних структур (Міжнародної Фінансової Корпорації, EBRD, MIGA ) домовилися про створення Фонду гарантій на суму не менш 5 млрд доларів. Також Україна отримує дуже багато міжнародних грантів та кредитів, можливо, частину цих коштів виділити на програму страхування воєнних ризиків для бізнесу». Ми дякуємо спікерам за змістовну дискусію! Сподіваємось, що ця криза для інвестиційної клімату мине незабаром й після завершення війни настрої інвесторів покращаться, а економіка рухатиметься в сторону подальшого зростання. Таку тенденцію ми спостерігали одразу після Революції гідності, тож маємо надію на аналогічну динаміку цього разу.

Майже 80% генеральних директорів зазначили погіршення інвестиційного клімату в Україні за останні пів року, як продемонструвало останнє дослідження Європейської Бізнес Асоціації. Цілком очевидно, що повномасштабна війна стала тому визначальним чинником. Попри несприятливий клімат, 91% членських компаній Асоціації планують продовжувати працювати в Україні, а 55% збираються інвестувати в країну навіть у воєнний час. Тож 8 серпня під час експертної дискусії ми розпитали бізнес-лідерів, чи може бути країна, в якій йде війна, привабливою для інвестицій. Також звірили результати нашого дослідження з думками експертів – головне:

Тіберіу Діма Генеральний директор BASF в Україні

«У тумані війни складно побачити не тільки майбутнє, а й оточуючу нас зараз дійсність. Але, на мою думку, опитування достовірно відображає поточні настрої інвесторів. Концерн BASF продовжує повноцінну роботу в Україні, наші співробітники проводять зустрічі з клієнтами, регулярно перевіряють стан посівів на полях, досліджують використання засобів захисту рослин та підтримують українських фермерів, а також наших клієнтів в інших галузях промисловості. На наступний рік ми маємо оптимістичні плани і продовжуватимемо інвестувати у такі постійні напрямки нашої діяльності, як обмін знаннями, польові дослідження та заходи, спрямовані на підтримку клієнтів. Ми також плануємо відновити навчання наших співробітників у рамках програми розвитку персоналу. В останні місяці ми спостерігаємо, що наші клієнти поступово відновлюють свою діяльність, незважаючи на всі труднощі, спричинені війною. Бізнесу нічого не залишається, як адаптуватися до цієї нової реальності. І хоча фактор війни не піддається нашому контролю, вважаю, що українська влада все ж має продовжувати вирішувати проблеми, окреслені в дослідженні Індексу інвестиційної привабливості, такі як корупція, слабка судова система та тіньова економіка, які все ще залишаються основними перешкодами для інвесторів».

Катерина Рожкова Перший заступник Голови Національного банку України

«Руйнування інфраструктури і промислових потужностей, логістична блокада, зміна попиту населення, зниження купівельної спроможності громадян, а також невизначеність щодо перебігу військових дій не дають бізнесу можливості впевнено формувати інвестиційні плани.

Однак економіка працює: змінюються пріоритети, багато підприємств переходять на державні замовлення, які забезпечують сьогодні стратегічні потреби нашої країни. У цьому великий внесок банківської системи, робота якої не зупинялася ні на хвилину з моменту повномасштабного вторгнення.

З початку воєнних дій Національний банк зафіксував курс гривні до долара та ввів низку обмежень на рух капіталу. Такі обмеження сьогодні дають можливість знизити темп скорочення міжнародних резервів, які потрібні для критичних видатків.

Наразі ми бачимо тиск на міжнародні резерви через значне падіння експорту на тлі швидкого відновлення імпорту, а також суттєві витрати наших громадян – вимушених переселенців за кордоном. Протягом повномасштабної війни Національний банк та Мінфін продали на міжбанківському валютному ринку 14,7 млрд доларів США, а з початку року ця сума перевищує 16 млрд доларів США. Водночас фінансова допомога, отримана від міжнародних партнерів, становить 13,7 млрд доларів США.

З цієї точки зору додаткове оподаткування імпорту мало б позитивний ефект через його скорочення і зменшення відповідно попиту імпортерів на валюту. Крім того, це б стало додатковим джерелом надходжень до бюджету.

В умовах широкомасштабної війни падіння ВВП та зростання інфляції емісійне фінансування дефіциту бюджету несе дуже значні ризики для економіки, бізнесу та громадян. Збільшення надходжень до бюджету, активізація внутрішніх ринкових запозичень разом із фінансовою допомогою, яку ми отримуємо від міжнародних партнерів, дадуть змогу мінімізувати обсяги емісії і втримати відносну макрофінансову стабільність, яка є необхідною передумовою для економіки в умовах війни і відбудови країни після Перемоги».

Олена Волошина Керівник діяльності Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC)

«З початку війни Міжнародна Фінансова Корпорація IFC надає клієнтам кошти на фінансування оборотного капіталу , забезпечуючи їх постійним доступом до палива та інших ресурсів виробництва. Ми також залишаємо кредитні лінії відкритими для підтримки імпорту найважливіших товарів. На даний момент IFC готує широкий комплекс заходів у відповідь на регіональні та глобальні наслідки війни, зокрема в сфері глобальної продовольчої безпеки. Ми продовжуємо підтримкувиробників товарів першої необхідності, фінансуємо їх витрати на енергетичні та сільськогосподарські потреби, такі як насіння, добрива та землеробські знаряддя. Крім того, IFC допомагає малим підприємствам і внутрішньо переміщеним особам мати кращий доступ до фінансових послуг і, зрештою, Міжнародна Фінансова Корпорація прагне долучитися до відновлення країни, зокрема її транспортно-логістичної, енергетичної, муніципальної та житлової інфраструктур».

Олександр Писарук Голова правління Райффайзен Банку

«Можливості для інвестицій є досить обмеженими в країні, де йде війна. Інвестиційні проєкти зміщаються ближче до кордонів і їх не дуже багато. Загалом підприємці просять у банків кошти не для інвестицій, а для поповнення свого робочого капіталу. З високою інфляцією цей попит тільки посилюватиметься. Водночас кредитна дисципліна залишається на належному рівні, краще ніж зазвичай під час кризових періодів. Те ж саме можна сказати про банківську систему, яка переживає цю кризу краще, ніж попередні. Якщо війна закінчиться до кінця цього року, то банки впораються й без підтримки зі сторони. Ми розуміємо необхідність збереження державного платіжного балансу й відповідні заходи регулятора щодо цього. Країна має існувати на власні кошти, тим паче зараз їй активно допомагають міжнародні партнери. Саме тому в умовах війни найкращим гарантом для малого бізнесу є держава, яка бере на себе частину ризиків й має можливість надати за програмою 5-7-9% пільгові кредити».

Олексій Грінченко Генеральний директор «Аон Україна»

«До 24 лютого ми пропонували своїм клієнтам страхування воєнних ризиків. Зараз ми збираємо заяви на компенсацію постраждалим збитків від війни, серед таких є об’єкти критичної інфраструктури, зокрема аеропорти, об’єкти енергетики, сільського господарства. Маємо алгоритм дій, збираємо докази пошкоджень та звертаємося до перестраховиків для відшкодування.

Для продовження існуючого покриття воєнних ризиків треба перерахувати перестраховикам чергову суму премії, що є неможливим зараз згідно з 18 постановою НБУ, тому ми звертаємось до профільних Міністерств та НБУ щодо можливостей купівлі валюти та перерахування платежу на базі індивідуальної ліцензії. Також працюємо над подовженням облігаторів для страхових компаній, для чого теж потрібно терміново вирішити питання купівлі валюти та проплати премій перестраховикам.

Компаніям, які не встигли себе застрахувати від військових ризиків до початку повномасштабної війни, буде складно отримати страхування зараз. Для майна це зараз неможливо. Напередодні війни значно виросли ціни на страхування воєнних ризиків. Так, у довоєнний період такий пакет міг коштувати від 0,25 % до 0.5% а зараз він є недоступним.

Що стосується морських перевезень, які на днях були розблоковані, на їх страхування діє зараз ставка приблизно 5%. Тож якщо корабель везе вантаж на суму 5 млн доларів, то страховий пакет для нього коштуватиме 250 тисяч. Це дорого, але показує, що вже є страховики, які готові компенсувати ризики війни. Водночас без доступного страхування буде дуже складно залучити нові інвестиції. Потрібно, щоб на рівні держави та наднаціональних структур (Міжнародної Фінансової Корпорації, EBRD, MIGA ) домовилися про створення Фонду гарантій на суму не менш 5 млрд доларів. Також Україна отримує дуже багато міжнародних грантів та кредитів, можливо, частину цих коштів виділити на програму страхування воєнних ризиків для бізнесу».

Ми дякуємо спікерам за змістовну дискусію! Сподіваємось, що ця криза для інвестиційної клімату мине незабаром й після завершення війни настрої інвесторів покращаться, а економіка рухатиметься в сторону подальшого зростання. Таку тенденцію ми спостерігали одразу після Революції гідності, тож маємо надію на аналогічну динаміку цього разу.