Energy Day: поточний стан та розвиток української енергетики

18/ 06/ 2025

12 червня Європейська Бізнес Асоціація провела щорічний захід Energy Day, що об’єднав бізнес, державні органи, експертів та міжнародних партнерів для аналізу поточних викликів і перспектив розвитку енергетичної галузі України. Світлана Михайловська, Заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації, підкреслила ключову роль енергетики для суспільства та економіки, зазначивши, що необхідно зосередитися на коротко- та середньострокових заходах, а також посиленні державної підтримки бізнесу в умовах атак на інфраструктуру, що тривають. Юлія Киян, Генеральна директорка Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України, наголосила, що енергетичний сектор залишається мішенню російських атак, але демонструє високу адаптивність. Вона акцентувала на важливості співпраці між державою, бізнесом і міжнародними партнерами для забезпечення стабільності та планування майбутнього. Роберт Кірхнер, Керівник команди з питань енергетики та клімату Berlin Economics, підкреслив, що енергетична стійкість України – це не лише питання безпеки, а й можливість для інновацій, сталого розвитку та інтеграції до європейського ринку. Він висловив упевненість у потенціалі зеленої трансформації для України та ЄС. Стан енергетичної інфраструктури та пріоритети галузевої політики Енергетична інфраструктура України зазнає систематичних атак із жовтня 2022 року, що призвело до значних руйнувань генераційних потужностей і об’єктів критичної інфраструктури. Попри це, у 2024 році вдалося відновити понад 50% втрачених потужностей. Новий виклик – газова безпека: після припинення транзиту російського газу зросла кількість атак на газові сховища, що ускладнює підготовку до опалювального сезону. Україна продовжує реалізацію енергетичної стратегії, спрямованої на збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Проте війна завдала удару по «зеленій» енергетиці: багато об’єктів зруйновано або окуповано. У короткостроковій перспективі країна повертається до вугільної генерації, але паралельно розвиває сонячну, вітрову та геотермальну енергетику для створення децентралізованої системи. Міністерство енергетики України запровадило ефективні механізми стабілізації: Гуманітарний хаб генераційної допомоги: передано понад 24 тис. тонн обладнання (автотрансформатори, кабелі, муфти) завдяки координації з донорами та спрощеному законодавству. Фонд підтримки енергетики, створений із Єврокомісією: акумульовано 1,1 млрд євро з прозорими процедурами, де тендери проводять незалежні агенти. Серед головних пріоритетів енергетичної політики України на 2025 рік – відновлення та захист критичної інфраструктури, накопичення газових резервів і відновлення пошкоджених об’єктів газової інфраструктури. Паралельно держава робить ставку на розвиток децентралізованої генерації та подальшу євроінтеграцію й лібералізацію енергетичного ринку. Олексій Брехт, т.в.о. голови правління НЕК «Укренерго», висловив подяку енергетикам за їхню стійкість під час війни та наголосив на ефективній співпраці з міжнародними партнерами у відновленні та зміцненні енергосистеми. Він зазначив, що стан енергосистеми влітку 2025 року – контрольований, генерація здатна задовольнити внутрішнє споживання, а імпорт/експорт електроенергії відбувається на комерційних умовах. Головний акцент – на розвитку ВДЕ та маневрової генерації, а також на підготовці до зими, що включає відновлення пошкоджених енергообєктів, захист інфраструктури та збільшення потужності інтерконекторів з державами ЄС. Генеральний директор Smart Energy Group, Олексій Заєць, підкреслив, що попри значні втрати від обстрілів та складну зиму 2024/25, компанія відновила видобуток газу, який наразі становить 60–65 тис. м3 на добу, і готова його значно збільшити до 750 тис. м3 за умови зняття регуляторних обмежень. «Приватному бізнесу потрібні лише безпека, стабільність і можливість працювати. Все інше ми зробимо самі». Він також подякував енергетикам за гарантування стабільного енергопостачання, що дозволило підтримувати видобуток в умовах війни. Дослідження Berlin Economics “Потенціал локалізації ланцюгів створення вартості зелених технологій в Україні” Україна має потенціал стати ключовим партнером у європейських ланцюгах створення вартості в секторі зелених технологій, з огляду на внутрішні плани щодо розгортання таких технологій та експортні амбіції, особливо до ЄС. Вітрові турбіни: Це найбільш перспективний сектор для локалізації виробництва. Україна може бути конкурентоспроможною щодо країн ЄС, зокрема у виробництві веж і лопатей, завдяки наявності місцевої сировини (сталь, цемент) та низькій вартості праці. Деяке допоміжне обладнання, як-от генератори та перетворювачі, вже виготовляється в Україні та може бути масштабованим. Це забезпечить створення робочих місць, економічні вигоди та стимулюватиме розвиток суміжних галузей. Сонячні панелі (PV): Україна навряд чи зможе конкурувати за ціною з китайськими або південно-східноазійськими виробниками сонячних панелей, проте аналогічна ситуація й у ЄС та США. Водночас, в Україні вже існує складання модулів, яке можна розширити, а також налагодити виробництво допоміжного обладнання (наприклад, інверторів, сталевих конструкцій) для задоволення внутрішнього та експортного попиту. Літій-іонні батареї: В Україні є родовища літію, однак перспективи поки що невизначені через низьку частку на світовому ринку, незрозумілі витрати на видобуток, довгі строки реалізації проєктів та високу потребу у капіталовкладеннях в умовах підвищених ризиків. Передумови для виробництва батарейних осередків наразі відсутні, однак зосередження на складанні батарей для систем накопичення енергії, електротранспорту та громадського транспорту може стати точкою зростання. Нішеві напрямки, наприклад, батареї для оборонних потреб, також можуть стати перспективними. Чому варто інвестувати у локалізацію зелених технологій в Україні? Очікуване різке зростання внутрішнього попиту до 2030 року — заплановано встановити 18 ГВт нових потужностей, з яких 12 ГВт — це сонячна енергетика, а 6 ГВт — вітрова. Виробництво зелених технологій спиратиметься на промисловий потенціал України, сприятиме диверсифікації економіки та економічному зростанню. Україна пропонує поєднання доступної та кваліфікованої робочої сили, доступу до сировини та потужного ІТ-сектору. Вигідне географічне розташування, близьке до ринків Центральної та Східної Європи, дозволяє зменшити логістичні витрати та забезпечити ефективний експорт. Прагнення України до членства в ЄС, що у майбутньому дозволить стати частиною спільного ринку обсягом близько 450 млн осіб, що є важливим фактором при прийнятті інвестиційних рішень. Владислав Шевченко, Комерційний та маркетинговий директор, Helios Strategia, підкреслив, що сонячна енергетика – це не лише про мегавати та економію. Це про те, що енергія має бути ресурсом для розвитку.Сьогодні ми створюємо генерацію, але не завжди маємо економіку, яка здатна її споживати. Локальні профіцити без локального попиту призводять до технічної нестабільності та неефективності. Тому важливо змінити підхід: думати не тільки де будувати, а хто і як буде споживати. Лише поєднання генерації, накопичення та економіки споживання зробить енергію ресурсом для індустріального зростання. Арон Керпел-Фроніус, Радник з питань енергетики, Делегація ЄС в Україні, наголосив на важливості стратегічного планування розміщення генерації та міжнародної інтеграції. Лібералізація ринку, незалежний регулятор і маркет-каплінг із ЄС до 2027 року є ключовими для залучення інвестицій. Марія Малая, Перша заступниця Голови Держенергоефективності, підкреслила, що на сьогодні енергоефективність і розвиток відновлюваної енергетики — це не просто глобальні тренди, а стратегічне питання національної безпеки та виживання. Повномасштабна війна докорінно змінила підходи до формування енергетичної політики. Вона змусила нас переосмислити принципи управління енергосектором, прискорити інтеграцію чистих технологій і впровадження сталих рішень. Вікторія Письменна, Головна юридична радниця, Elementum Energy, зазначила, що ринкові механізми продажу електроенергії у пріоритеті, але є виклики: відсутність воєнного страхування, ускладнена логістика та регуляторні бар’єри (прайс-кепи, обмеження обсягів продажу). Євген Лапченко, Керівник напряму регуляторних відносин, ДТЕК ВДЕ, розповів про інвестиції в 1,1 ГВт сонячної та вітрової енергетики та будівництво енергонакопичувачів (200 МВт). Проблеми: військові ризики, боргова криза (21 млрд грн), відсутність offtake гарантованого збуту електроенергії). Рішення: подолання боргів, зелені аукціони, створення фонду з ЄБРР і маркет-каплінг. Денис Костюк, Начальник Департаменту розвитку бізнесу, Нафтогаз, представив стратегію декарбонізації групи, яка включає сонячні станції (34 МВт), вітрові проєкти (450 МВт до 2030 року), когенерацію (до 300 МВт) та розвиток біометану. Стратегія стане публічною в першому кварталі 2026 року. Андрій Герус, Голова комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, підкреслив, що законодавство для функціонування енергосектору здебільшого ухвалене, але проблеми виникають на рівні імплементації та регуляторних рішень. Повернення ПДВ і лібералізація ринку залишаються ключовими питаннями. Європейська Бізнес Асоціація щиро вдячна партнерам з Berlin Economics, ДТЕК та Helios Strategia, а також представникам компаній і державних органів, які долучилися до дискусії.

Світлана Михайловська, Заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації, підкреслила ключову роль енергетики для суспільства та економіки, зазначивши, що необхідно зосередитися на коротко- та середньострокових заходах, а також посиленні державної підтримки бізнесу в умовах атак на інфраструктуру, що тривають.

Юлія Киян, Генеральна директорка Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України, наголосила, що енергетичний сектор залишається мішенню російських атак, але демонструє високу адаптивність. Вона акцентувала на важливості співпраці між державою, бізнесом і міжнародними партнерами для забезпечення стабільності та планування майбутнього.

Роберт Кірхнер, Керівник команди з питань енергетики та клімату Berlin Economics, підкреслив, що енергетична стійкість України – це не лише питання безпеки, а й можливість для інновацій, сталого розвитку та інтеграції до європейського ринку. Він висловив упевненість у потенціалі зеленої трансформації для України та ЄС.

Стан енергетичної інфраструктури та пріоритети галузевої політики

Енергетична інфраструктура України зазнає систематичних атак із жовтня 2022 року, що призвело до значних руйнувань генераційних потужностей і об’єктів критичної інфраструктури. Попри це, у 2024 році вдалося відновити понад 50% втрачених потужностей. Новий виклик – газова безпека: після припинення транзиту російського газу зросла кількість атак на газові сховища, що ускладнює підготовку до опалювального сезону.

Україна продовжує реалізацію енергетичної стратегії, спрямованої на збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Проте війна завдала удару по «зеленій» енергетиці: багато об’єктів зруйновано або окуповано. У короткостроковій перспективі країна повертається до вугільної генерації, але паралельно розвиває сонячну, вітрову та геотермальну енергетику для створення децентралізованої системи.

Міністерство енергетики України запровадило ефективні механізми стабілізації:

Гуманітарний хаб генераційної допомоги: передано понад 24 тис. тонн обладнання (автотрансформатори, кабелі, муфти) завдяки координації з донорами та спрощеному законодавству.
Фонд підтримки енергетики, створений із Єврокомісією: акумульовано 1,1 млрд євро з прозорими процедурами, де тендери проводять незалежні агенти.

Серед головних пріоритетів енергетичної політики України на 2025 рік – відновлення та захист критичної інфраструктури, накопичення газових резервів і відновлення пошкоджених об’єктів газової інфраструктури. Паралельно держава робить ставку на розвиток децентралізованої генерації та подальшу євроінтеграцію й лібералізацію енергетичного ринку.

Олексій Брехт, т.в.о. голови правління НЕК «Укренерго», висловив подяку енергетикам за їхню стійкість під час війни та наголосив на ефективній співпраці з міжнародними партнерами у відновленні та зміцненні енергосистеми. Він зазначив, що стан енергосистеми влітку 2025 року – контрольований, генерація здатна задовольнити внутрішнє споживання, а імпорт/експорт електроенергії відбувається на комерційних умовах. Головний акцент – на розвитку ВДЕ та маневрової генерації, а також на підготовці до зими, що включає відновлення пошкоджених енергооб’єктів, захист інфраструктури та збільшення потужності інтерконекторів з державами ЄС.

Генеральний директор Smart Energy Group, Олексій Заєць, підкреслив, що попри значні втрати від обстрілів та складну зиму 2024/25, компанія відновила видобуток газу, який наразі становить 60–65 тис. м3 на добу, і готова його значно збільшити до 750 тис. м3 за умови зняття регуляторних обмежень.

«Приватному бізнесу потрібні лише безпека, стабільність і можливість працювати. Все інше ми зробимо самі».

Він також подякував енергетикам за гарантування стабільного енергопостачання, що дозволило підтримувати видобуток в умовах війни.

Дослідження Berlin Economics “Потенціал локалізації ланцюгів створення вартості зелених технологій в Україні”

Україна має потенціал стати ключовим партнером у європейських ланцюгах створення вартості в секторі зелених технологій, з огляду на внутрішні плани щодо розгортання таких технологій та експортні амбіції, особливо до ЄС.

Вітрові турбіни: Це найбільш перспективний сектор для локалізації виробництва. Україна може бути конкурентоспроможною щодо країн ЄС, зокрема у виробництві веж і лопатей, завдяки наявності місцевої сировини (сталь, цемент) та низькій вартості праці. Деяке допоміжне обладнання, як-от генератори та перетворювачі, вже виготовляється в Україні та може бути масштабованим. Це забезпечить створення робочих місць, економічні вигоди та стимулюватиме розвиток суміжних галузей.

Сонячні панелі (PV): Україна навряд чи зможе конкурувати за ціною з китайськими або південно-східноазійськими виробниками сонячних панелей, проте аналогічна ситуація й у ЄС та США. Водночас, в Україні вже існує складання модулів, яке можна розширити, а також налагодити виробництво допоміжного обладнання (наприклад, інверторів, сталевих конструкцій) для задоволення внутрішнього та експортного попиту.

Літій-іонні батареї: В Україні є родовища літію, однак перспективи поки що невизначені через низьку частку на світовому ринку, незрозумілі витрати на видобуток, довгі строки реалізації проєктів та високу потребу у капіталовкладеннях в умовах підвищених ризиків. Передумови для виробництва батарейних осередків наразі відсутні, однак зосередження на складанні батарей для систем накопичення енергії, електротранспорту та громадського транспорту може стати точкою зростання. Нішеві напрямки, наприклад, батареї для оборонних потреб, також можуть стати перспективними.

Чому варто інвестувати у локалізацію зелених технологій в Україні?

Очікуване різке зростання внутрішнього попиту до 2030 року — заплановано встановити 18 ГВт нових потужностей, з яких 12 ГВт — це сонячна енергетика, а 6 ГВт — вітрова.
Виробництво зелених технологій спиратиметься на промисловий потенціал України, сприятиме диверсифікації економіки та економічному зростанню. Україна пропонує поєднання доступної та кваліфікованої робочої сили, доступу до сировини та потужного ІТ-сектору.
Вигідне географічне розташування, близьке до ринків Центральної та Східної Європи, дозволяє зменшити логістичні витрати та забезпечити ефективний експорт.
Прагнення України до членства в ЄС, що у майбутньому дозволить стати частиною спільного ринку обсягом близько 450 млн осіб, що є важливим фактором при прийнятті інвестиційних рішень.

Владислав Шевченко, Комерційний та маркетинговий директор, Helios Strategia, підкреслив, що сонячна енергетика – це не лише про мегавати та економію. Це про те, що енергія має бути ресурсом для розвитку.Сьогодні ми створюємо генерацію, але не завжди маємо економіку, яка здатна її споживати. Локальні профіцити без локального попиту призводять до технічної нестабільності та неефективності.

Тому важливо змінити підхід: думати не тільки де будувати, а хто і як буде споживати. Лише поєднання генерації, накопичення та економіки споживання зробить енергію ресурсом для індустріального зростання.

Арон Керпел-Фроніус, Радник з питань енергетики, Делегація ЄС в Україні, наголосив на важливості стратегічного планування розміщення генерації та міжнародної інтеграції. Лібералізація ринку, незалежний регулятор і маркет-каплінг із ЄС до 2027 року є ключовими для залучення інвестицій.

Марія Малая, Перша заступниця Голови Держенергоефективності, підкреслила, що на сьогодні енергоефективність і розвиток відновлюваної енергетики — це не просто глобальні тренди, а стратегічне питання національної безпеки та виживання. Повномасштабна війна докорінно змінила підходи до формування енергетичної політики. Вона змусила нас переосмислити принципи управління енергосектором, прискорити інтеграцію чистих технологій і впровадження сталих рішень.

Вікторія Письменна, Головна юридична радниця, Elementum Energy, зазначила, що ринкові механізми продажу електроенергії у пріоритеті, але є виклики: відсутність воєнного страхування, ускладнена логістика та регуляторні бар’єри (прайс-кепи, обмеження обсягів продажу).

Євген Лапченко, Керівник напряму регуляторних відносин, ДТЕК ВДЕ, розповів про інвестиції в 1,1 ГВт сонячної та вітрової енергетики та будівництво енергонакопичувачів (200 МВт). Проблеми: військові ризики, боргова криза (21 млрд грн), відсутність offtake гарантованого збуту електроенергії). Рішення: подолання боргів, зелені аукціони, створення фонду з ЄБРР і маркет-каплінг.

Денис Костюк, Начальник Департаменту розвитку бізнесу, Нафтогаз, представив стратегію декарбонізації групи, яка включає сонячні станції (34 МВт), вітрові проєкти (450 МВт до 2030 року), когенерацію (до 300 МВт) та розвиток біометану. Стратегія стане публічною в першому кварталі 2026 року.

Андрій Герус, Голова комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, підкреслив, що законодавство для функціонування енергосектору здебільшого ухвалене, але проблеми виникають на рівні імплементації та регуляторних рішень. Повернення ПДВ і лібералізація ринку залишаються ключовими питаннями.

Європейська Бізнес Асоціація щиро вдячна партнерам з Berlin Economics, ДТЕК та Helios Strategia, а також представникам компаній і державних органів, які долучилися до дискусії.