fbpx

Ефективний механізм IТ-ФОП: загрози, переваги і світові тенденції

20/ 07/ 2020
Ольга Куничак менеджер ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації
Вже досить довго в повітрі витає бажання зробити щось з ІТ ФОПами - змінити, переробити, заборонити. В той же час, саме ця контрактна модель дозволяє українській ІТ-індустрії нарощувати потенціал +25% щорічно та успішно конкурувати на міжнародному ринку.

Через карантинні обмеження та безробіття ситуація у світі значно погіршилась й розвинуті країни намагаються зробити все, аби підтримати свого внутрішнього виробника. Тому виникає риторичне запитання: чи дійсно так необхідно, особливо зараз, змінювати правила гри для однієї з найперспективніших сфер економіки України?

Українська ІТ-індустрія вже давно на слуху, в основному – через її швидкі темпи росту, високі зарплати та майбутні перспективи. Описати ситуацію можна за допомогою наступної алегорії: зазначені елементи – є ті самі міфічні три слони, які тримають на собі землю (тобто ІТ), а стоять вони на величезній черепасі – контрактних взаємовідносинах «Компанія-ФОП».

Безсумнівно, розвиток інформаційних технологій більшою мірою залежить саме від людського капіталу – талановитих українців з ґрунтовною математичною підготовкою, знанням англійської мови та неабиякими амбіціями. Проте організація успішного, конкурентного на міжнародній арені бізнесу стала можливим якраз через використання та адаптацію на свій лад механізму, запровадженого в Україні в 1998 році, на основі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Станом на 13 травня 2020 року (за даними Мін’юсту) в Україні налічувалось близько 183 000 ФОПів за ІТ-КВЕДами, в той час як у 2019 цей показник становив ~151 000, а у 2018 ~123 000. Якщо ж перенести статистику на довгостроковий проміжок – у 2001 в Україні всього (ФОПи і КЗпП) налічувалось близько 38 000 айтішників.

Тобто, у порівнянні з минулим роком приріст ІТ-фахівців сьогодні становить +22%, а якщо враховувати й тих, хто працевлаштований за КЗпП – загальна кількість айтішників перевищує 200 000 спеціалістів. Таким чином українська ІТ-індустрія зберегла свій звичний та феноменальний ріст у 25-30% щорічно.

Але радіти рано: хоч закриті кордони та карантинні обмеження безпосередньо не впливають на об’єм послуг ІТ, очікується, що ситуація все ж погіршиться.

Так, за даними фахівців Комітету ІТ Європейської Бізнес Асоціації, стагнація росту креативної індустрії на довгій дистанції все ж очікується. Попередньо, на початку карантинних обмежень, вже було зрозуміло, що втримати звичний ріст індустрії у 20-30% буде доволі складно, і самоціль компаній полягала у збереженні показників 2019-го року.

Якщо наразі зміни мало відчутні, то з часом вони матимуть значний вплив.

Мова йде про глобальну конкуренцію та державну політику протекціонізму багатьох країн: ситуація з пандемією підняла рівень безробіття, тому країни наразі намагаються максимально підтримати своїх власних виробників, аби більшість можливих товарів та послуг надавались саме своїми резидентами, а не імпортувались з інших країн. Прикладів доволі багато: США виділили $2 трлн. для стимулювання внутрішньої економіки, Німеччина пропонує своїм компаніям необмежені кредити, Уряд Данії погодився оплачувати 75% витрат на зарплати для приватних компаній, тощо. Країни намагаються стабілізувати ситуацію всередині, надати ще більше конкурентних переваг для бізнесу, спростити його ведення та зробити все можливе аби уникнути кризи/стагнації росту. Адже, за різними даними, у другому півріччі 2020 року очікується рівень безробіття у діапазоні 6-7,5% по світу, тобто – більше 200 000 млн. кваліфікованих та безробітних кадрів.

Тож враховуючи складність ситуації, сьогодні максимально важливо підтримати нашу українську ІТ-індустрію. Як би парадоксально не звучало, у даному випадку йдеться не про стимулювання індустрії інформаційних технологій додатковим фінансуванням, податковими послабленнями або ж необмеженими кредитами, а про збереження існуючої моделі взаємодії компанії з ФОПами без ризиків її перекваліфікації. Тобто, аби підтримати українське ІТ – додаткових витрат не потрібно, навіть навпаки: при підтримці у вигляді збереження поточних умов та варіантів взаємодії індустрія продовжуватиме рости, що, в свою чергу, зменшить рівень безробіття та збільшить податкові надходження. Водночас, будь-які зміни як в механізмі співпраці, так і в оподаткуванні можуть загнати індустрію у глухий кут і від цього не виграє ніхто.

Три причини, чому контрактний механізм «Компанія-ФОП» такий важливий

Перш за все, це гнучкість. І хоча спрощена система оподаткування при створені не мала такої мети – вона виявилась тим необхідним та зручним механізмом, що дозволив ІТ-індустрії працювати за новими, креативними правилами. ІТ-фахівці працюють на декілька компаній одночасно, постійно рухаються між проєктами: фіналізують одні, починають другі, планують треті, тощо. Тобто не існує конкретної прив’язки до чогось статичного – відбувається постійний рух, мало не щодня може змінюватись функціонал та job description і в такому випадку працювати за КЗпП – просто неможливо.

По-друге, такий механізм є зручним. ІТ-спеціалісти не мають прив’язки до офісу, вони можуть працювати з будь-якої точки світу. А за допомогою сучасних державних сервісів – таких як «Дія» – можна відкрити ФОП за 10 хвилин без тони бюрократії та зіпсованого паперу. Крім того, такий механізм нівелює обмеження чи заборони – як повідомлення за місяць-два роботодавця про намір покинути роботу, тощо. В сучасній, мобільній ІТ-індустрії за декілька місяців можна створити мільярдний стартап, освоїти нову технологію, мову програмування, тощо. Час в сфері інформаційних технологій – один з основних ресурсів, і саме зручність існуючої моделі допомагає його економити та використовувати з користю. 

По-третє, така модель є інноваційною. Доки інші країни світу шукають подібні механізми співпраці, намагаються створити зручну контрактну модель – в Україні вже існує ефективне рішення. Рішення, яке забезпечує 25-відсотковий ріст індустрії щорічно, яке відповідає сучасним креативним вимогам та задовольняє потреби ринку.

Тож виникає справедливе запитання - навіщо руйнувати те, що робить нас конкурентними у світі та добре працює?

Стосовно розвитку ІТ держава має доволі амбітні цілі – 450 тисяч фахівців зайнятих в ІТ та понад $10 млрд. у ВВП країни протягом наступних п’яти років. Проте слід пам’ятати, що така позитивна динаміка, яка спостерігається зараз, існує саме за допомогою сформованих контрактних відносин між компанією та ФОП. Цей механізм є необхідною складовою для стабільності індустрії і не важливо, чи ми говоримо про вільну економічну зону «Дія Сіті», чи про звичайний формат роботи ІТ-компаній.

Словом, наразі важливо забезпечити максимально комфортні та звичні умови для усього бізнесу, включаючи сферу інформаційних технологій. Зрештою, розвиток сфери інформаційних технологій – це інвестиція в майбутнє, адже беручи до уваги світовий технологічний розвиток, діджиталізацію та електронізацію – саме ІТ буде однією з рушійних сил подальшого розвитку.

Джерело: LIGA ZAKON

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: