EBA Засідання Правничого та Фінансово-податкового комітетів Асоціації в Одесі

17/ 10/ 2019

Країни по всьому світу все більше уваги приділяють директивам та діям, спрямованим на боротьбу з ухиленням від податків. І Україна - не виняток. За останні роки було запропоновано багато ініціатив і прийнято законодавчих змін, повязаних з реалізацією проекту так званої “деофшоризації”. Які саме нововведення очікують на корпоративний світ у 2020? Саме цьому питанню було присвячене спільне засідання Правничого та Фінансово-податкового комітетів Асоціації в Одесі 17 жовнтя 2019. Спікерами заходу виступили представники членської компанії Interlegal: Артур Ніцевич, Ірина Воєводіна, Дарія Ляшенко та Марта Сверликівська. Доповіді експертів були насичені найсвіжішою та найкатуальнішою інформацією щодо змін у законодавстві країн з пільговим оподаткуванням та оглядом найбезпечніших юрисдикцій, новинами та тенденціями у реєстрації бізнесу. Обговорили особливості обміну податковою інформацією, ризики для власників та норми відповідальності, засоби захисту активів, валютну лібералізацію та дискримінацію фіктивного підприємництва в Україні, перспективи прийняття закону про контрольовані компанії (КЗК /Controlled Foreign Corporation), впровадження BEPS в нашій країні та вплив запропонованих і вже імплементованих законодавчих змін на конкретні структури, що найчастіше використовуються українським бізнесом за кордоном. Основні меседжі нашої зустрічі: Концепція substance: основною причиною її економічної присутності стає позиція податкових органів держав, для яких недостатньо просто факту заснування компанії в країні реєстрації. При таких обставинах ризик втрати податкових пільг в країні реєстрації іноземної компанії, і донарахування податків в країні, де фактично ведеться діяльність, викликає особливі побоювання. Правила BEPS: містить рекомендації по боротьбі з уникненням оподаткування. Ідея тут полягає не в покаранні платників податків, а в кардинальній зміні правил гри. Необхідність впровадження в Україні правил BEPS не викликає опору, але питання зявляються, коли мова заходить про те, яким чином їх імплементувати?! Над цим Україна буде продовжувати працювати і в 2020 році, тож далі буде... Правила CRS: згідно з умовами стандарту банки збирають інформацію про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративних рахунках компаній-нерезидентів і передають її податковим органам своєї країни, які вже направляють цю інформацію автоматично в країну податкового резидентства власника такого рахунку. Питання про участь України в автоматичному обміні принципово вже давно вирішене. Залишилося тільки визначитися з термінами його впровадження (попередньо 2021) і створити до цього часу необхідну технічну і нормативно-правову базу. Єдина можливість сьогодні процвітати і виграти конкурентну гонку - звертатися до податкових юрисдикцій з хорошою репутацією. Сьогодні бізнесмен має право вести зовнішньоекономічну діяльність за допомогою будь-якої своєї іноземної компанії, АЛЕ така діяльність має носити реальний економічний характер, а не переслідувати виключно мету зменшення податкового навантаження .

01/

Країни по всьому світу все більше уваги приділяють директивам та діям, спрямованим на боротьбу з ухиленням від податків. І Україна – не виняток. За останні роки було запропоновано багато ініціатив і прийнято законодавчих змін, пов’язаних з реалізацією проекту так званої “деофшоризації”. Які саме нововведення очікують на корпоративний світ у 2020? Саме цьому питанню було присвячене спільне засідання Правничого та Фінансово-податкового комітетів Асоціації в Одесі 17 жовнтя 2019. Спікерами заходу виступили представники членської компанії Interlegal: Артур Ніцевич, Ірина Воєводіна, Дарія Ляшенко та Марта Сверликівська.

Доповіді експертів були насичені найсвіжішою та найкатуальнішою інформацією щодо змін у законодавстві країн з пільговим оподаткуванням та оглядом найбезпечніших юрисдикцій, новинами та тенденціями у реєстрації бізнесу. Обговорили особливості обміну податковою інформацією, ризики для власників та норми відповідальності, засоби захисту активів, валютну лібералізацію та дискримінацію фіктивного підприємництва в Україні, перспективи прийняття закону про контрольовані компанії (КЗК /Controlled Foreign Corporation), впровадження BEPS в нашій країні та вплив запропонованих і вже імплементованих законодавчих змін на конкретні структури, що найчастіше використовуються українським бізнесом за кордоном.

Основні меседжі нашої зустрічі:

Концепція substance: основною причиною її економічної присутності стає позиція податкових органів держав, для яких недостатньо просто факту заснування компанії в країні реєстрації. При таких обставинах ризик втрати податкових пільг в країні реєстрації іноземної компанії, і донарахування податків в країні, де фактично ведеться діяльність, викликає особливі побоювання.
Правила BEPS: містить рекомендації по боротьбі з уникненням оподаткування. Ідея тут полягає не в покаранні платників податків, а в кардинальній зміні “правил гри”. Необхідність впровадження в Україні правил BEPS не викликає опору, але питання з’являються, коли мова заходить про те, яким чином їх імплементувати?! Над цим Україна буде продовжувати працювати і в 2020 році, тож далі буде…
Правила CRS: згідно з умовами стандарту банки збирають інформацію про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративних рахунках компаній-нерезидентів і передають її податковим органам своєї країни, які вже направляють цю інформацію автоматично в країну податкового резидентства власника такого рахунку. Питання про участь України в автоматичному обміні принципово вже давно вирішене. Залишилося тільки визначитися з термінами його впровадження (попередньо 2021) і створити до цього часу необхідну технічну і нормативно-правову базу.
Єдина можливість сьогодні процвітати і виграти конкурентну гонку – звертатися до податкових юрисдикцій з хорошою репутацією. Сьогодні бізнесмен має право вести зовнішньоекономічну діяльність за допомогою будь-якої своєї іноземної компанії, АЛЕ така діяльність має носити реальний економічний характер, а не переслідувати виключно мету зменшення податкового навантаження .