fbpx

Діджиталізація vs імітація: чому в Україні гальмує технологічний прогрес

01/ 11/ 2017

І не зростає внутрішній попит на новітні технологічні рішення

Ще на початку минулого століття британський економіст Джон Кейнс визначив, що попит стимулює пропозицію. Однак для українських реалій це не завжди так, і особливо якщо це стосується високотехнологічних ІТ-продуктів. Вітчизняний бізнес-ринок, швидше за все, наслідує принципи «закону Сея», за яким саме пропозиція формує потребу в певному товарі чи послузі. Власне, це та ситуація, коли підприємство може роками працювати з використанням застарілих методик і засиллям людської праці на кожному етапі. Та як тільки технології з’являються в конкурента, стають умовою кредиту чи міжнародного гранту, підприємство «вимушене» ставати на рейки інноваційності.

Технологічний прогрес у сфері HR. Тиждень тому відбувся спільний захід комітетів інформаційних технологій та управління персоналу Європейської Бізнес Асоціації щодо використання великих даних та аналітики для ефективного процесу рекрутингу й управління HR-процесами. На зустрічі українські ІТ-компанії поділились особистим і міжнародним досвідом використання автоматизованих рішень для пошуку, найму, мотивації та утримання спеціалістів.

Цікавим є й те, що деякі компанії вже тривалий час використовують чат-боти для телефонних чи Skype-співбесід, а інші, завдяки аналізу великих даних, навіть прогнозують звільнення співробітників на декілька місяців вперед. Наприклад, несподівано виявилось, що за статистикою однієї з компаній, 16% працівників, які нещодавно отримали підвищення платні, згодом звільнились.

Україна технологічно – все ще у минулому сторіччі. Власне, такий технологічний стрибок у HR-сфері наштовхує на думку: якщо все так просто і легко, то чому компанії досі не користуються досягненнями українських ІТ-розробок? Чому, наприклад, HR-фахівці продовжують вести свої бази в Excel-таблицях, займатись «ручним» пошуком кандидатів у соціальних мережах чи на сайтах пошуку роботи, витрачати ефективний час на розмови з потенційними претендентами і перебирати сотні резюме в пошуку потрібного?

Відповідь на всі ці питання одна: в Україні дуже низький внутрішній попит на технології. І йдеться не лише про HR, але і про інші важливі напрямки бізнесу: починаючи з call-центрів компаній, де людський фактор оператора часом коштує бізнесу лояльності клієнта, і закінчуючи обробкою найкоротшого і менш затратного маршруту логістики продукції.

Сучасні технології сьогодні покликані не лише спрощувати основні бізнес-процеси, розвантажувати спеціалістів, але й зменшувати операційні витрати. Однак, на жаль, ці об’єктивні фактори поки не є достатнім рушієм впровадження інноваційних рішень вітчизняними компаніями. Адже це велика стаття бюджету, і через нестабільність економіки та коливання ринку важко спрогнозувати, коли ж технологічні рішення окупляться.

Майбутнє – за ІТ. Та попри песимістичні тенденції, деякі компанії на українському ринку розвиваються в ногу з часом, застосовуючи сучасні технології в щоденних процесах. Тут варто згадати і флагмана цифрових банківських послуг – ПриватБанк, і сектор е-commerce (Rozetka.ua, «Нова пошта»), М2М-рішення для бізнесу в структурі послуг телеком-операторів, і нещодавню заяву компанії «Миронівський хлібопродукт» (МХП) інвестувати кошти в розвиток цифрового сільського господарства.

Можна ще довго розповідати про необхідність і важливість розвитку внутрішнього ІТ-ринку, актуальність впровадження сучасних технологій компаніями. Сьогодні потрібні більш рішучі кроки бізнесу в напрямку діджиталізації, а отже, постійно формувати і втілювати стратегії її розвитку, запроваджувати необхідні технологічні зміни. Інакше наша країна серйозно програватиме не те що світовому чи європейському ринкам, але й найближчим сусідам.

Джерело: Mind

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: