Діджиталізація тваринництва в дії або розумій що їси

02/ 08/ 2019

Дмитро Кирилюк. Координатор комітету виробників ветеринарних препаратів . Галузь, до якої нові технології ще не дісталися. Першочергове завдання - створити загальнодержавноу систему з комплексною інформацією. Тема держави у смартфоні на сьогодні активно обговорюється в країні. Безумовно, у нас вже є ряд успішних кейсів з діджиталізації, які стосуються, наприклад, сфери електронного самоврядування, сплати податків, ведення державних реєстрів тощо. Водночас, деякі напрямки все ще потребують активної роботи. Так, наприклад, аграрний сектор є драйвером української економіки. Проте діджиталізація державних послуг та внутрішніх систем підприємств тут відстає на порядок. І особливо нестачу електронних цифрових послуг відчуває галузь тваринництва. Однак, контроль за здоров’ям сільськогосподарських тварин прямо впливає на здоров’я людей. На сьогодні підприємства галузі тваринництва самостійно запроваджують електронні системи, які дозволяють контролювати стан здоров’я тварин, наприклад, створюючи електронні картки тварини, що містить інформацію про те, що вони їдять, чим хворіють, якими препаратами їх лікують тощо. Разом з тим, розвиток цієї системи не може бути повним без допомоги держави. Адже саме держава контролює якість продукції харчування, яка знаходиться, до прикладу, на ринках, в супермаркетах. І діджиталізація покликана автоматизувати та оптимізує ці процедури, зробити інформацію більш відкритою та прозорою. Для якісного контролю необхідним є створення загальнодержавної системиз комплексною інформацією від держаних контролюючих органів, ветеринарних лікарів та виробників ветеринарних препаратів. Головним завданням електронної системи має бути забезпечення простежуваності в процесі виробництва — всієї історії тварини — на якій фермі вона жила, який лікар її лікував, чи використовувались антибіотики або інші препарати, чи ефективним було лікування, яким було харчування тощо. Одним із ключових елементів системи простежуваності буде можливість контролювати рух препарату від моменту його першої появи на ринку(виробництва або імпорту) до кінцевого споживача. Цю частину будуть вести виробники ліків або імпортери, які вносять назву препарату та відповідну серію, уповноважені державні інститути та лабораторії, які підтверджують якість та безпечність продукту, дистриб’ютори, які вказують кількість продукту, який в них є в наявності та кому вони його реалізували, і, врешті решт, ветеринарний лікар на підприємстві, який, маючи доступ до цієї системи, перевіряє коли препарат цієї серії з’явився на ринку, ким був перевірений і де зберігався. Крім того, маючи цю інформацію, лікар зможе зробити обґрунтований вибір щодо застосування цього продукту на господарстві. Також ця система дозволить виробнику, державі та фермеру контролювати та швидко реагувати на побічні реакції від використання препарату. Система допоможе також контролювати використанням антибіотиків у тваринництві, що наразі є проблемним питанням, адже, в тому числі, впливає і на здоров’я людей, які споживають тварину продукцію. Система дозволить фермеру не купувати препарати як «кота в мішку» невідомого виробництва та якості, а споживачу — бути впевненим в безпечності своєї їжі. Крім того, підвищить безпечність продукції, яка є на ринку, та дасть можливість українцям отримати інформацію щодо місця виробництва та переробки молока, м’яса, яєць та іншої продукції тваринництва. Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації сьогодні працює над розробкою такої системи із врахуванням кращих ветеринарних практик та міжнародного досвіду, які покликані забезпечити якісні та безпечні ветеринарні лікарські засоби українським виробникам м’ясної та молочної продукції. Водночас, важливо, щоб і державні органи мобілізували свої зусилля задля розробки цієї системи. Тож, сподіваємось, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба активізують свої зусилля щодо розробки і вже до кінця року ми матимемо розроблену систему, закріплену законодавством. Джерело: Новое время

Дмитро Кирилюк Координатор комітету виробників ветеринарних препаратів

Галузь, до якої нові технології ще не дісталися. Першочергове завдання - створити загальнодержавноу систему з комплексною інформацією.

Тема держави у смартфоні на сьогодні активно обговорюється в країні. Безумовно, у нас вже є ряд успішних кейсів з діджиталізації, які стосуються, наприклад, сфери електронного самоврядування, сплати податків, ведення державних реєстрів тощо. Водночас, деякі напрямки все ще потребують активної роботи.

Так, наприклад, аграрний сектор є драйвером української економіки. Проте діджиталізація державних послуг та внутрішніх систем підприємств тут відстає на порядок. І особливо нестачу електронних цифрових послуг відчуває галузь тваринництва. Однак, контроль за здоров’ям сільськогосподарських тварин прямо впливає на здоров’я людей.

На сьогодні підприємства галузі тваринництва самостійно запроваджують електронні системи, які дозволяють контролювати стан здоров’я тварин, наприклад, створюючи електронні картки тварини, що містить інформацію про те, що вони їдять, чим хворіють, якими препаратами їх лікують тощо.

Разом з тим, розвиток цієї системи не може бути повним без допомоги держави. Адже саме держава контролює якість продукції харчування, яка знаходиться, до прикладу, на ринках, в супермаркетах. І діджиталізація покликана автоматизувати та оптимізує ці процедури, зробити інформацію більш відкритою та прозорою.

Для якісного контролю необхідним є створення загальнодержавної системиз комплексною інформацією від держаних контролюючих органів, ветеринарних лікарів та виробників ветеринарних препаратів. Головним завданням електронної системи має бути забезпечення простежуваності в процесі виробництва — всієї історії тварини — на якій фермі вона жила, який лікар її лікував, чи використовувались антибіотики або інші препарати, чи ефективним було лікування, яким було харчування тощо.

Одним із ключових елементів системи простежуваності буде можливість контролювати рух препарату від моменту його першої появи на ринку(виробництва або імпорту) до кінцевого споживача. Цю частину будуть вести виробники ліків або імпортери, які вносять назву препарату та відповідну серію, уповноважені державні інститути та лабораторії, які підтверджують якість та безпечність продукту, дистриб’ютори, які вказують кількість продукту, який в них є в наявності та кому вони його реалізували, і, врешті решт, ветеринарний лікар на підприємстві, який, маючи доступ до цієї системи, перевіряє коли препарат цієї серії з’явився на ринку, ким був перевірений і де зберігався. Крім того, маючи цю інформацію, лікар зможе зробити обґрунтований вибір щодо застосування цього продукту на господарстві. Також ця система дозволить виробнику, державі та фермеру контролювати та швидко реагувати на побічні реакції від використання препарату.

Система допоможе також контролювати використанням антибіотиків у тваринництві, що наразі є проблемним питанням, адже, в тому числі, впливає і на здоров’я людей, які споживають тварину продукцію.

Система дозволить фермеру не купувати препарати як «кота в мішку» невідомого виробництва та якості, а споживачу — бути впевненим в безпечності своєї їжі. Крім того, підвищить безпечність продукції, яка є на ринку, та дасть можливість українцям отримати інформацію щодо місця виробництва та переробки молока, м’яса, яєць та іншої продукції тваринництва.

Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації сьогодні працює над розробкою такої системи із врахуванням кращих ветеринарних практик та міжнародного досвіду, які покликані забезпечити якісні та безпечні ветеринарні лікарські засоби українським виробникам м’ясної та молочної продукції.

Водночас, важливо, щоб і державні органи мобілізували свої зусилля задля розробки цієї системи. Тож, сподіваємось, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба активізують свої зусилля щодо розробки і вже до кінця року ми матимемо розроблену систему, закріплену законодавством.

Джерело: Новое время