Deloitte: завдяки рішучій ще довоєнній підтримці шляху на євроінтеграцію з боку як нашого уряду, так і ЄС, український бізнес зберігає інтерес до сталого розвитку та готовий працювати на перспективу і в цій сфері також

28/ 10/ 2022

Європейська Бізнес Асоціація в рамках свого другого щорічного експертного дослідження «Індекс сталого розвитку» поспілкувалась із представниками соціально відповідальних компаній-членів ЕВА та попросила поділитись інформацією про те, як змінились пріоритети у сфері сталого розвитку у воєнний час та визначити чинники, що стоять на заваді або можуть сприяти сталому повоєнному відновленню. Тож представляємо наступних спікерів, представників компанії «Делойт» в Україні – партнера, керівника департаментів консалтингу та управління ризиками Єгора Григоренка та лідерку з корпоративної відповідальності та сталого розвитку Катерину Юрченко. Єгор Григоренко. Партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні. Чи є зараз запит від українського бізнесу на проєкти у сфері ESG? Чи змінила війна ставлення бізнесу до цього питання? Війна значним чином вплинула на плани українців, змусила переосмислити пріоритети. Зрештою, українські компанії, які були помітними в сфері ESG, можливо, сповільнили свою активність через повномасштабне вторгнення Росії, але не припинили діяльність. Звичайно, ми зараз здебільшого отримуємо запити від великого бізнесу, у той час як на рівні середнього чи малого активність суттєво загальмувала. Проте навіть там інтерес зберігається значною мірою завдяки тому, що раніше був рішуче підтриманий шлях на євроінтеграцію з боку як нашого уряду, так і ЄС. Український бізнес розуміє, що це накладатиме певні вимоги й треба працювати на перспективу і в цій сфері також. Водночас компоненти ESG – це не лише якийсь регуляторний тренд. Це й реакція на суспільні вимоги. Якщо подивитися на дослідження, зокрема 2022 Deloitte Global Gen Z and Millennial, щодо настроїв молодих поколінь, то як у виборі роботодавців, так і виробників товарів вони віддають перевагу компаніям, які мають певні стратегії у сфері ESG. Тобто це споживачі та працівники, які свідомо обирають відповідальний бізнес. Елементи ESG, якісно вбудовані в бізнес-процеси компаній, можуть давати суттєві конкурентні переваги, навіть фінансові. Наприклад, в Європі вже доволі розвинений ринок зеленого фінансування, та й боргові зобов’язання із зеленим елементом можуть давати вагому знижку у вартості запозичень – до 50-70 базисних пунктів. І це може бути доволі великою сумою для середніх та навіть великих компаній. Яка складова сталого розвитку є сьогодні найбільш значущою? На що українському бізнесу варто звернути увагу вже зараз? Український бізнес вже дуже багато робить у контексті соціальної складової ESG. Звичайно, зараз ці дії здебільшого пов’язані з викликами війни, найперше – це захист та безпека людей, а також допомога органам місцевого самоврядування, самоорганізованим спільнотам, щоб вони могли підтримувати свою цілісність, мали змогу утримувати важливу інфраструктуру, зокрема освітню та медичну. Водночас в українського бізнесу є багато завдань у напрямі корпоративного управління. Від чіткого розділення ролі власників та управлінської команди до розуміння того, як уникати конфлікту інтересів між різними стейкхолдерами або управляти ситуацією там, де цього конфлікту уникнути повністю неможливо. Над цим усім гравцям нашого ринку ще потрібно працювати. Варто зазначити, що й українське законодавство починає вдосконалюватися, створюючи відповідні передумови для прогресу в цій сфері. Згадати навіть новий закон «Про акціонерні товариства», який набере чинності з січня 2023 року. Інше важливе питання – кліматичні зміни. Зменшення вуглецевого сліду, поводження з відходами, розумне природокористування та інші аспекти вже є невід’ємною частиною свідомого бізнесу, який дбає про свою репутацію. В умовах, коли в світі набуває популярності практика звітування великими компаніями не лише щодо свого прогресу в питаннях сталого розвитку, але й розкриття всього ланцюжка створення вартості, включно з постачальниками, це змушує менші компанії ставати на трек ESG. Як «Делойт» може сприяти просуванню сфери ESG в Україні? Ми в «Делойт» відповідально ставимося до цього, бо це шанс інкорпорувати передовий досвід в українське культурне середовище. Як на рівні законодавчих ініціатив, так і на рівні взаємодії з бізнесом. Ми також намагаємося популяризувати тему різних компонентів ESG в Україні. Одна з ініціатив – це запуск проєкту Chapter Zero Ukraine & Caucasus, присвяченого управлінню кліматичними змінами та підвищенню обізнаності серед керівників компаній щодо питань сталого розвитку. Це таке добровільне об’єднання власників та керівників бізнесів, де вони можуть обмінюватись досвідом та обговорювати ініціативи, щоб впроваджувати їх у своїх компаніях та просуватися по кліматичній адженді. Володіючи значним досвідом роботи над проєктами в цій сфері як в Україні, так і за її межами, ми працюємо з українським бізнесом і пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір варіантів підтримки. Ми працюємо і з підготовкою нефінансових звітів із розкриттям певних ESG-показників, пропонуємо різний інструментарій для внутрішнього моніторингу прогресу в цій сфері, як-от управлінські дешборди, автоматизований збір інформації за екологічними показниками і показниками, пов’язаними з робочою силою, а також пропрацьовуємо й комплексні стратегії. У нас вже є певний досвід кооперації з урядом. Наприклад, Мінагрополітики ми надавали допомогу в розробці законопроєкту, який може дати старт реформі зрошення в Україні. Він має на меті розв’язати питання залучення інвестицій у реконструкцію застарілих іригаційних систем, а отже, сприяти підвищенню продуктивності сільськогосподарської діяльності та раціональному водокористуванню. Також ми ведемо одразу цілу низку проєктів на рівні громад у різних регіонах України. Починаючи від розроблення комплексної стратегії розвитку, яка, зокрема, включає ESG-пріоритети, та завершуючи проєктами в таких сферах, як водопостачання, модернізація сфери комунальних послуг тощо, з урахуванням стандартів ESG. Водночас нам було б дуже цікаво долучитися до повоєнної відбудови міст. У нас тут є певний досвід за межами України, який, я думаю, може бути цікавий органам місцевого самоврядування і державі загалом. Це відновлення є певним шансом зробити краще, а в деяких містах зробити цілі ареали сталого розвитку, які будуть фактично символізувати нову прогресивнішу Україну. Катерина Юрченко. Лідерка з корпоративної відповідальності та сталого розвитку «Делойт» в Україні. Як війна вплинула на програми сталого розвитку в «Делойт»? Війна радикально змінила нашу реальність, але водночас загартувала нас, змусила щодня проявляти стійкість і рішучість. Саме багаторічний курс «Делойт» на сталий розвиток та ціннісний фундамент компанії довів, що в найскладніші часи це допомагає бізнесу встояти. Ми переосмислили наші проєкти та сфокусувалися на найактуальніших питаннях допомоги Україні. Одне з найперших рішень від початку повномасштабного вторгнення Росії було перерахувати 100 тис. доларів США з коштів компанії для гуманітарної підтримки України. Окрім того, разом партнери та співробітники українського офісу лише за перший тиждень війни зібрали та перерахували на допомогу ЗСУ понад 1,5 млн грн власних коштів. Відтоді подібні збори відбуваються регулярно. Глобальна мережа «Делойт» і співробітники офісів з різних країн також демонструють солідарність з українцями – понад 7 млн доларів США перераховано на рахунки різних офіційних ініціатив, які допомагають Україні. Також, використовуючи власні знання та досвід, «Делойт» в Україні долучається до ініціатив, які допомагають державі та організаціям ефективніше керувати процесами під час війни. У 2022 фінансовому році компанія інвестувала 6200 годин у волонтерство співробітників, за обсягом часу це майже втричі більше, як порівняти з 2021 роком. Це пов’язано саме зі збільшенням кількості наших соціальних і pro bono-проєктів у відповідь на початок повномасштабної війни. Наприклад, «Делойт» надає аудиторські послуги на безоплатній основі в межах нашої підтримки фандрайзингової ініціативи Президента України UNITED24. Наші спеціалісти щоквартально перевіряють зведену фінансову звітність міністерств, які відповідають за ефективне використання пожертв. Водночас із перших днів повномасштабного вторгнення делойтівці докладали зусиль задля поширення актуальної, перевіреної інформації, корисної як для фізичних осіб, так і для бізнес-спільноти. Наприклад, у відповідь на надзвичайно популярний запит на інформацію щодо сплати податків українцями за кордоном команда податково-юридичного департаменту провела відкриті вебінари, де розглянула найпоширеніші запитання з цієї теми. Також попри війну ми не обходимо увагою культурні проєкти та продовжуємо підтримку українського кіно. В межах нашого партнерства з Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!» ми долучилися до підтримки національного туру «Кіно заради перемоги!». Це серія кінопоказів на підтримку наших захисників, внутрішньо переміщених осіб та місцевих громад. Як «Делойт» підтримує своїх співробітників в умовах війни? Фокусом наших зусиль є фізична безпека і психологічний добробут делойтівців. Від початку повномасштабного вторгнення ми надали можливість співробітникам працювати в тих обсягах, які були посильні й комфортні для них з урахуванням особистих обставин. До того ж компанія здійснила додаткову фінансову виплату всім співробітникам, а також надала разову допомогу на оренду помешкання співробітникам молодших рівнів, які були змушені переїхати в межах України. Серед наших колег є ті, хто боронить Україну на фронті. Ми дуже пишаємося ними і підтримуємо. Попри скасування зобов’язання для роботодавців сплачувати заробітну плату таким співробітникам, компанія продовжує виплати і планує робити це надалі, включно з щорічним переглядом зарплати. Також ми надали можливість нашим співробітникам працевлаштовуватися в офісах мережі «Делойт» в інших країнах. Варто додати, що в цих безпрецедентних обставинах український офіс і глобальна мережа діяли як єдиний механізм, завдяки чому нам вдалося реалізувати план релокації та оперативно допомогти тим, хто цього потребував. Турбота про психічне здоров’я співробітників залишається одним із наших пріоритетів. Компанія забезпечує делойтівцям доступ до групових занять із психологом. Також ми організовуємо вебінари з експертами, метою яких є підвищення обізнаності про те, як дбати про себе та підтримувати інших під час війни. Чи планує «Делойт» випускати Звіт зі сталого розвитку цього року? Уточніть, чому? Наразі ми готуємося представити Звіт про вплив «Делойт» в Україні за 2021–2022 фінансові роки. В ньому ми покажемо результати своєї діяльності в економічній та соціальній сферах і надамо інформацію про свій вплив на екологію. Також у Звіті будуть розкриті дії компанії у відповідь на виклики повномасштабної війни Росії в Україні. Сила «Делойт» полягає в принципах та цінностях, які ми для себе обрали і яких дотримуємося. Ми несемо відповідальність за свій вплив, тож ведемо відкритий діалог з нашими зацікавленими сторонами та розповідаємо в Звіті про наші конкретні дії. Сподіваємося, що це може надихнути діяти й інших.

Тож представляємо наступних спікерів, представників компанії «Делойт» в Україні – партнера, керівника департаментів консалтингу та управління ризиками Єгора Григоренка та лідерку з корпоративної відповідальності та сталого розвитку Катерину Юрченко.

Єгор Григоренко Партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні

Чи є зараз запит від українського бізнесу на проєкти у сфері ESG? Чи змінила війна ставлення бізнесу до цього питання?

Війна значним чином вплинула на плани українців, змусила переосмислити пріоритети.

Зрештою, українські компанії, які були помітними в сфері ESG, можливо, сповільнили свою активність через повномасштабне вторгнення Росії, але не припинили діяльність. Звичайно, ми зараз здебільшого отримуємо запити від великого бізнесу, у той час як на рівні середнього чи малого активність суттєво загальмувала. Проте навіть там інтерес зберігається значною мірою завдяки тому, що раніше був рішуче підтриманий шлях на євроінтеграцію з боку як нашого уряду, так і ЄС. Український бізнес розуміє, що це накладатиме певні вимоги й треба працювати на перспективу і в цій сфері також.

Водночас компоненти ESG – це не лише якийсь регуляторний тренд. Це й реакція на суспільні вимоги. Якщо подивитися на дослідження, зокрема 2022 Deloitte Global Gen Z and Millennial, щодо настроїв молодих поколінь, то як у виборі роботодавців, так і виробників товарів вони віддають перевагу компаніям, які мають певні стратегії у сфері ESG. Тобто це споживачі та працівники, які свідомо обирають відповідальний бізнес.

Елементи ESG, якісно вбудовані в бізнес-процеси компаній, можуть давати суттєві конкурентні переваги, навіть фінансові. Наприклад, в Європі вже доволі розвинений ринок зеленого фінансування, та й боргові зобов’язання із зеленим елементом можуть давати вагому знижку у вартості запозичень – до 50-70 базисних пунктів. І це може бути доволі великою сумою для середніх та навіть великих компаній.

Яка складова сталого розвитку є сьогодні найбільш значущою? На що українському бізнесу варто звернути увагу вже зараз?

Український бізнес вже дуже багато робить у контексті соціальної складової ESG. Звичайно, зараз ці дії здебільшого пов’язані з викликами війни, найперше – це захист та безпека людей, а також допомога органам місцевого самоврядування, самоорганізованим спільнотам, щоб вони могли підтримувати свою цілісність, мали змогу утримувати важливу інфраструктуру, зокрема освітню та медичну.

Водночас в українського бізнесу є багато завдань у напрямі корпоративного управління. Від чіткого розділення ролі власників та управлінської команди до розуміння того, як уникати конфлікту інтересів між різними стейкхолдерами або управляти ситуацією там, де цього конфлікту уникнути повністю неможливо. Над цим усім гравцям нашого ринку ще потрібно працювати. Варто зазначити, що й українське законодавство починає вдосконалюватися, створюючи відповідні передумови для прогресу в цій сфері. Згадати навіть новий закон «Про акціонерні товариства», який набере чинності з січня 2023 року.

Інше важливе питання – кліматичні зміни. Зменшення вуглецевого сліду, поводження з відходами, розумне природокористування та інші аспекти вже є невід’ємною частиною свідомого бізнесу, який дбає про свою репутацію. В умовах, коли в світі набуває популярності практика звітування великими компаніями не лише щодо свого прогресу в питаннях сталого розвитку, але й розкриття всього ланцюжка створення вартості, включно з постачальниками, це змушує менші компанії ставати на трек ESG.

Як «Делойт» може сприяти просуванню сфери ESG в Україні?

Ми в «Делойт» відповідально ставимося до цього, бо це шанс інкорпорувати передовий досвід в українське культурне середовище. Як на рівні законодавчих ініціатив, так і на рівні взаємодії з бізнесом.

Ми також намагаємося популяризувати тему різних компонентів ESG в Україні. Одна з ініціатив – це запуск проєкту Chapter Zero Ukraine & Caucasus, присвяченого управлінню кліматичними змінами та підвищенню обізнаності серед керівників компаній щодо питань сталого розвитку. Це таке добровільне об’єднання власників та керівників бізнесів, де вони можуть обмінюватись досвідом та обговорювати ініціативи, щоб впроваджувати їх у своїх компаніях та просуватися по кліматичній адженді.

Володіючи значним досвідом роботи над проєктами в цій сфері як в Україні, так і за її межами, ми працюємо з українським бізнесом і пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір варіантів підтримки. Ми працюємо і з підготовкою нефінансових звітів із розкриттям певних ESG-показників, пропонуємо різний інструментарій для внутрішнього моніторингу прогресу в цій сфері, як-от управлінські дешборди, автоматизований збір інформації за екологічними показниками і показниками, пов’язаними з робочою силою, а також пропрацьовуємо й комплексні стратегії.

У нас вже є певний досвід кооперації з урядом. Наприклад, Мінагрополітики ми надавали допомогу в розробці законопроєкту, який може дати старт реформі зрошення в Україні. Він має на меті розв’язати питання залучення інвестицій у реконструкцію застарілих іригаційних систем, а отже, сприяти підвищенню продуктивності сільськогосподарської діяльності та раціональному водокористуванню. Також ми ведемо одразу цілу низку проєктів на рівні громад у різних регіонах України. Починаючи від розроблення комплексної стратегії розвитку, яка, зокрема, включає ESG-пріоритети, та завершуючи проєктами в таких сферах, як водопостачання, модернізація сфери комунальних послуг тощо, з урахуванням стандартів ESG.

Водночас нам було б дуже цікаво долучитися до повоєнної відбудови міст. У нас тут є певний досвід за межами України, який, я думаю, може бути цікавий органам місцевого самоврядування і державі загалом.

Це відновлення є певним шансом зробити краще, а в деяких містах зробити цілі ареали сталого розвитку, які будуть фактично символізувати нову прогресивнішу Україну.

Катерина Юрченко Лідерка з корпоративної відповідальності та сталого розвитку «Делойт» в Україні

Як війна вплинула на програми сталого розвитку в «Делойт»?

Війна радикально змінила нашу реальність, але водночас загартувала нас, змусила щодня проявляти стійкість і рішучість. Саме багаторічний курс «Делойт» на сталий розвиток та ціннісний фундамент компанії довів, що в найскладніші часи це допомагає бізнесу встояти. Ми переосмислили наші проєкти та сфокусувалися на найактуальніших питаннях допомоги Україні.

Одне з найперших рішень від початку повномасштабного вторгнення Росії було перерахувати 100 тис. доларів США з коштів компанії для гуманітарної підтримки України. Окрім того, разом партнери та співробітники українського офісу лише за перший тиждень війни зібрали та перерахували на допомогу ЗСУ понад 1,5 млн грн власних коштів. Відтоді подібні збори відбуваються регулярно. Глобальна мережа «Делойт» і співробітники офісів з різних країн також демонструють солідарність з українцями – понад 7 млн доларів США перераховано на рахунки різних офіційних ініціатив, які допомагають Україні.

Також, використовуючи власні знання та досвід, «Делойт» в Україні долучається до ініціатив, які допомагають державі та організаціям ефективніше керувати процесами під час війни. У 2022 фінансовому році компанія інвестувала 6200 годин у волонтерство співробітників, за обсягом часу це майже втричі більше, як порівняти з 2021 роком. Це пов’язано саме зі збільшенням кількості наших соціальних і pro bono-проєктів у відповідь на початок повномасштабної війни.

01/

Наприклад, «Делойт» надає аудиторські послуги на безоплатній основі в межах нашої підтримки фандрайзингової ініціативи Президента України UNITED24. Наші спеціалісти щоквартально перевіряють зведену фінансову звітність міністерств, які відповідають за ефективне використання пожертв.

Водночас із перших днів повномасштабного вторгнення делойтівці докладали зусиль задля поширення актуальної, перевіреної інформації, корисної як для фізичних осіб, так і для бізнес-спільноти. Наприклад, у відповідь на надзвичайно популярний запит на інформацію щодо сплати податків українцями за кордоном команда податково-юридичного департаменту провела відкриті вебінари, де розглянула найпоширеніші запитання з цієї теми.

Також попри війну ми не обходимо увагою культурні проєкти та продовжуємо підтримку українського кіно. В межах нашого партнерства з Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!» ми долучилися до підтримки національного туру «Кіно заради перемоги!». Це серія кінопоказів на підтримку наших захисників, внутрішньо переміщених осіб та місцевих громад.

Як «Делойт» підтримує своїх співробітників в умовах війни?

Фокусом наших зусиль є фізична безпека і психологічний добробут делойтівців. Від початку повномасштабного вторгнення ми надали можливість співробітникам працювати в тих обсягах, які були посильні й комфортні для них з урахуванням особистих обставин.

До того ж компанія здійснила додаткову фінансову виплату всім співробітникам, а також надала разову допомогу на оренду помешкання співробітникам молодших рівнів, які були змушені переїхати в межах України.

Серед наших колег є ті, хто боронить Україну на фронті. Ми дуже пишаємося ними і підтримуємо. Попри скасування зобов’язання для роботодавців сплачувати заробітну плату таким співробітникам, компанія продовжує виплати і планує робити це надалі, включно з щорічним переглядом зарплати.

Також ми надали можливість нашим співробітникам працевлаштовуватися в офісах мережі «Делойт» в інших країнах. Варто додати, що в цих безпрецедентних обставинах український офіс і глобальна мережа діяли як єдиний механізм, завдяки чому нам вдалося реалізувати план релокації та оперативно допомогти тим, хто цього потребував.

Турбота про психічне здоров’я співробітників залишається одним із наших пріоритетів. Компанія забезпечує делойтівцям доступ до групових занять із психологом. Також ми організовуємо вебінари з експертами, метою яких є підвищення обізнаності про те, як дбати про себе та підтримувати інших під час війни.

Чи планує «Делойт» випускати Звіт зі сталого розвитку цього року? Уточніть, чому?

Наразі ми готуємося представити Звіт про вплив «Делойт» в Україні за 2021–2022 фінансові роки. В ньому ми покажемо результати своєї діяльності в економічній та соціальній сферах і надамо інформацію про свій вплив на екологію. Також у Звіті будуть розкриті дії компанії у відповідь на виклики повномасштабної війни Росії в Україні.

Сила «Делойт» полягає в принципах та цінностях, які ми для себе обрали і яких дотримуємося. Ми несемо відповідальність за свій вплив, тож ведемо відкритий діалог з нашими зацікавленими сторонами та розповідаємо в Звіті про наші конкретні дії. Сподіваємося, що це може надихнути діяти й інших.