fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Чи виправдав 2021 надії на екологічні зміни?

11/ 01/ 2022
  Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку . Найбільш яскраві ініціативи уряду та парламенту у сфері екології та сталого розвитку: наскільки співпали пріоритети влади та бізнесу. У 2021 бізнес покладав значні надії на екологічні реформи.  Спілкуючись з членами Європейської Бізнес Асоціації, ми чули про необхідність зменшення викидів парникових газів, реформу екологічних фінансів та і цільового використання екологічних податків, удосконалення законодавства про оцінку впливу на довкілля (ОВД). Також про реформу державного екологічного контролю та контролю промислового забруднення, державну підтримку проєктів з екомодернізації промисловості, використання альтернативних видів палива у тому числі на біомасі, реформу управління відходами та запровадження принципів циркулярної економіки тощо. Так, цього року врешті вдалось уніфікувати для всіх областей перелік документів для отримання дозволу на викиди (Міндовкілля затвердило наказ №297 з відповідною інформаційною карткою).  Прецедентом створення єдиної процедури на національному рівні же стало те, що на початку року Європейська Бізнес Асоціація зверталась до Хмельницької ОДА з проханням привести документи у відповідність до чинного законодавства. 20 жовтня ВРУ підтримала законопроєкт №4507 про забезпечення енергоефективності під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії.  В Україні вперше встановлюються вимоги з енергоефективності до закупівель та оренди будівель органами влади, а також обов’язок щороку закладати до Держбюджету фінансування програм з енергоефективності не менше 1% від загальної суми видатків.  Відтак, чекаємо на затвердження нової Державної програми енергоефективності на період до 2027 року та шляхів її фінансування на 2022 і наступні роки. Крім того, після 7 років механізм державного фінансування природоохоронних заходів у бізнесі нарешті розблоковано (прийнято постанову КМУ №1060).   Так, компанії будь-якої галузі можуть претендувати на державну допомогу для капітальних інвестицій та додаткових інвестиційних витрат, пільгових кредитів на застосування нових екологічних стандартів та завчасну адаптацію до них, скорочення викидів парникових газів тощо.  Розмір державної допомоги може сягати 100% необхідних коштів. У 2020 році підприємства отримали 10,8 млрд грн державної допомоги, і це означає, що механізм працює.  Втім, все частіше трапляються випадки, коли державна допомога, надавачами якої є органи влади центрального та місцевого рівнів, визнається незаконною. Наприклад, у зв’язку з вже наявними пільгами чи іншими формами державної підтримки у компанії або якщо самі надавачі такої допомоги не дотримались встановленої процедури і строків інформування про такі кейси АМКУ тощо. Тому поки що бізнес досить обережно ставиться до цього інструменту. Центральною подією року стало затвердження Урядом Другого Національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької угоди.  Документ встановлює нову кліматичну ціль для України — скоротити до 2030 року викиди парникових газів на 65% порівняно з 1990 роком.  Як відомо, для реалізації цієї мети знадобиться 102 млрд євро, з яких більшість – це кошти бізнесу, інші механізми фінансування наразі опрацьовуються.  Однак, ефект від НВВ2 (Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди) для українських компаній не однозначний. Так, встановлена ціль є більш амбітною, ніж у ЄС (55%) і може бути додатковим козирем на міжнародних переговорах.  Проте, за відсутності доступу до міжнародного фінансування і розробленої дорожньої карти та секторальних політик, реалізація НВВ2 може виявитись непідйомним фінансовим тягарем для бізнесу, якому простіше буде перенести свої активи в інші країни з більш сприятливими інвестиційними умовами.  Попри сміливу кліматичну ціль, можливе прикордонне вуглецеве коригування (СВАМ) залишається під питанням в Україні. Так, з позиції Мінекономіки СВАМ завдасть шкоди українській економіці і є додатковою надбудовою до вже існуючих відносин між Україною та ЄС.  Оскільки Україна поділяє кліматичні цілі та амбіції ЄС і зобов’язалася наблизити свою екологічну та кліматичну політику до правил ЄС відповідно до Угоди про асоціацію, українські організації мають право бути виключеними зі сфери дії CBAM.  Окремий фокус зроблено на можливій появі неправомірних переваг для виробників з ЄС, які на додачу до безкоштовних квот у рамках європейської схеми торгівлі квотами на викиди матимуть доступ і до надходжень від CBAM.  Це, в свою чергу, дискримінує українську продукцію та українських виробників, які поки що не мають такої підтримки та вимушені будуть субсидувати конкурентів.  Бізнес-спільнота вдячна Мінекономіки та готова співпрацювати з Урядом України та ЄС щодо всіх елементів кліматичної політики з метою на внесення відповідних змін в проєкт регламенту щодо СВАМ. Неочікуваною для бізнесу стала новина про створення Спеціалізованої екологічної прокуратури. Передбачається, що основною функцією екопрокуратури буде посилення напрямку протидії злочинам проти довкілля.  Так, у 2020 році майже 80% кримінальних правопорушень у сфері довкілля стосувались незаконної вирубки, перевезення, зберігання та збуту лісу, заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом тощо.  Більше того, за даними Держекоінспекції, найбільші збитки держава отримує саме через незаконне використання природних ресурсів.  Сподіваємось, саме на цьому сконцентрує діяльність Спецекопрокуратура та однойменні самостійні структурні підрозділи в обласних прокуратурах. Також цього року було внесено зміни до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), що допоможе виконати євроінтеграційні зобов’язання у сфері зменшення промислового забруднення.  Розроблений Нацплан передбачає зниження на 72% викиди оксидів азоту до 2033 року, на 95% викиди сірки та пилу до 2028 року.  Так, у НПСВ визначено установки, які повинні бути оснащені пило-, сірко- та азотоочистки, або виведені з експлуатації через певний період часу.  Перегляд Нацплану був неминучим – інакше операторам установок довелося б зупиняти роботу енергоблоків, що призвело б до дефіциту потужностей і зниження ефективності енергетичної системи України.  Наразі бізнес-спільнота очікує на продовження комунікації та визначення джерел фінансування реалізації НПСВ. І наостанок, цього року було прийнято Закон, який підвищує окремі екологічні податки. Вже з 1 січня 2022 року ставки екоподатку за скиди забруднення у воду збільшуються на 30% та поступово підвищуються у вісім разів до 2025 року, на 5% зростуть ставки на викиди в повітря, а за розміщення відходів – на 10%.  Основним нововведенням є зростання ставки на викиди СО2 на 200% з 10 грн/т до 30 грн/т. Востаннє податок на вуглець піднімали у 2019 році одразу на 2340% - з 0,41 грн до 10 грн за 1 тонну.  Однак, особливого результату це не дало – за підсумками того самого року викиди парникових газів скоротилися на 2%. Проблема ж полягає у тому, що кошти від сплати податку на викиди СО2 в Україні надходять до загального фонду держбюджету і не мають цільового призначення.  У 2020 році Україна отримала від податку на вуглець близько 940 млн гривень, але ці гроші пішли переважно на боротьбу з коронавірусом і на будівництво доріг.  Протягом року були спроби вирішити питання цільового використання коштів – через оновлення переліку природоохоронних заходів, на які можна витрачати кошти екоподатку, створення різних фондів.  Однак, відповідного проєкту змін до Бюджетного кодексу наразі немає, тому збільшення податків сприймається бізнес-спільнотою виключно як додаткове фіскальне навантаження.  Звісно, це не вичерпний перелік усіх здобутків та недопрацювань цього року. Однак, точно можна сказати, що якісні зміни були випрацювані в тривалих дискусіях і бізнес не збирається зупинятись на досягнутому.  Ми переконані, що саме шляхом постійного діалогу та прозорого законотворчого процесу вже наступного року ми зможемо відзвітувати про інші екологічні успіхи, які так потрібні нашій країні. Джерело: Економічна правда
Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку
Найбільш яскраві ініціативи уряду та парламенту у сфері екології та сталого розвитку: наскільки співпали пріоритети влади та бізнесу.

У 2021 бізнес покладав значні надії на екологічні реформи. 

Спілкуючись з членами Європейської Бізнес Асоціації, ми чули про необхідність зменшення викидів парникових газів, реформу екологічних фінансів та і цільового використання екологічних податків, удосконалення законодавства про оцінку впливу на довкілля (ОВД).

Також про реформу державного екологічного контролю та контролю промислового забруднення, державну підтримку проєктів з екомодернізації промисловості, використання альтернативних видів палива у тому числі на біомасі, реформу управління відходами та запровадження принципів циркулярної економіки тощо.

Так, цього року врешті вдалось уніфікувати для всіх областей перелік документів для отримання дозволу на викиди (Міндовкілля затвердило наказ №297 з відповідною інформаційною карткою). 

Прецедентом створення єдиної процедури на національному рівні же стало те, що на початку року Європейська Бізнес Асоціація зверталась до Хмельницької ОДА з проханням привести документи у відповідність до чинного законодавства.

20 жовтня ВРУ підтримала законопроєкт №4507 про забезпечення енергоефективності під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. 

В Україні вперше встановлюються вимоги з енергоефективності до закупівель та оренди будівель органами влади, а також обов’язок щороку закладати до Держбюджету фінансування програм з енергоефективності не менше 1% від загальної суми видатків. 

Відтак, чекаємо на затвердження нової Державної програми енергоефективності на період до 2027 року та шляхів її фінансування на 2022 і наступні роки.

Крім того, після 7 років механізм державного фінансування природоохоронних заходів у бізнесі нарешті розблоковано (прийнято постанову КМУ №1060).  

Так, компанії будь-якої галузі можуть претендувати на державну допомогу для капітальних інвестицій та додаткових інвестиційних витрат, пільгових кредитів на застосування нових екологічних стандартів та завчасну адаптацію до них, скорочення викидів парникових газів тощо. 

Розмір державної допомоги може сягати 100% необхідних коштів. У 2020 році підприємства отримали 10,8 млрд грн державної допомоги, і це означає, що механізм працює. 

Втім, все частіше трапляються випадки, коли державна допомога, надавачами якої є органи влади центрального та місцевого рівнів, визнається незаконною.

Наприклад, у зв’язку з вже наявними пільгами чи іншими формами державної підтримки у компанії або якщо самі надавачі такої допомоги не дотримались встановленої процедури і строків інформування про такі кейси АМКУ тощо. Тому поки що бізнес досить обережно ставиться до цього інструменту.

Центральною подією року стало затвердження Урядом Другого Національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької угоди. 

Документ встановлює нову кліматичну ціль для України — скоротити до 2030 року викиди парникових газів на 65% порівняно з 1990 роком. 

Як відомо, для реалізації цієї мети знадобиться 102 млрд євро, з яких більшість – це кошти бізнесу, інші механізми фінансування наразі опрацьовуються. 

Однак, ефект від НВВ2 (Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди) для українських компаній не однозначний. Так, встановлена ціль є більш амбітною, ніж у ЄС (55%) і може бути додатковим козирем на міжнародних переговорах. 

Проте, за відсутності доступу до міжнародного фінансування і розробленої дорожньої карти та секторальних політик, реалізація НВВ2 може виявитись непідйомним фінансовим тягарем для бізнесу, якому простіше буде перенести свої активи в інші країни з більш сприятливими інвестиційними умовами. 

Попри сміливу кліматичну ціль, можливе прикордонне вуглецеве коригування (СВАМ) залишається під питанням в Україні. Так, з позиції Мінекономіки СВАМ завдасть шкоди українській економіці і є додатковою надбудовою до вже існуючих відносин між Україною та ЄС. 

Оскільки Україна поділяє кліматичні цілі та амбіції ЄС і зобов’язалася наблизити свою екологічну та кліматичну політику до правил ЄС відповідно до Угоди про асоціацію, українські організації мають право бути виключеними зі сфери дії CBAM. 

Окремий фокус зроблено на можливій появі неправомірних переваг для виробників з ЄС, які на додачу до безкоштовних квот у рамках європейської схеми торгівлі квотами на викиди матимуть доступ і до надходжень від CBAM. 

Це, в свою чергу, дискримінує українську продукцію та українських виробників, які поки що не мають такої підтримки та вимушені будуть субсидувати конкурентів. 

Бізнес-спільнота вдячна Мінекономіки та готова співпрацювати з Урядом України та ЄС щодо всіх елементів кліматичної політики з метою на внесення відповідних змін в проєкт регламенту щодо СВАМ.

Неочікуваною для бізнесу стала новина про створення Спеціалізованої екологічної прокуратури. Передбачається, що основною функцією екопрокуратури буде посилення напрямку протидії злочинам проти довкілля. 

Так, у 2020 році майже 80% кримінальних правопорушень у сфері довкілля стосувались незаконної вирубки, перевезення, зберігання та збуту лісу, заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом тощо. 

Більше того, за даними Держекоінспекції, найбільші збитки держава отримує саме через незаконне використання природних ресурсів. 

Сподіваємось, саме на цьому сконцентрує діяльність Спецекопрокуратура та однойменні самостійні структурні підрозділи в обласних прокуратурах.

Також цього року було внесено зміни до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), що допоможе виконати євроінтеграційні зобов’язання у сфері зменшення промислового забруднення. 

Розроблений Нацплан передбачає зниження на 72% викиди оксидів азоту до 2033 року, на 95% викиди сірки та пилу до 2028 року. 

Так, у НПСВ визначено установки, які повинні бути оснащені пило-, сірко- та азотоочистки, або виведені з експлуатації через певний період часу. 

Перегляд Нацплану був неминучим – інакше операторам установок довелося б зупиняти роботу енергоблоків, що призвело б до дефіциту потужностей і зниження ефективності енергетичної системи України. 

Наразі бізнес-спільнота очікує на продовження комунікації та визначення джерел фінансування реалізації НПСВ.

І наостанок, цього року було прийнято Закон, який підвищує окремі екологічні податки. Вже з 1 січня 2022 року ставки екоподатку за скиди забруднення у воду збільшуються на 30% та поступово підвищуються у вісім разів до 2025 року, на 5% зростуть ставки на викиди в повітря, а за розміщення відходів – на 10%. 

Основним нововведенням є зростання ставки на викиди СО2 на 200% з 10 грн/т до 30 грн/т. Востаннє податок на вуглець піднімали у 2019 році одразу на 2340% – з 0,41 грн до 10 грн за 1 тонну. 

Однак, особливого результату це не дало – за підсумками того самого року викиди парникових газів скоротилися на 2%. Проблема ж полягає у тому, що кошти від сплати податку на викиди СО2 в Україні надходять до загального фонду держбюджету і не мають цільового призначення. 

У 2020 році Україна отримала від податку на вуглець близько 940 млн гривень, але ці гроші пішли переважно на боротьбу з коронавірусом і на будівництво доріг. 

Протягом року були спроби вирішити питання цільового використання коштів – через оновлення переліку природоохоронних заходів, на які можна витрачати кошти екоподатку, створення різних фондів. 

Однак, відповідного проєкту змін до Бюджетного кодексу наразі немає, тому збільшення податків сприймається бізнес-спільнотою виключно як додаткове фіскальне навантаження. 

Звісно, це не вичерпний перелік усіх здобутків та недопрацювань цього року. Однак, точно можна сказати, що якісні зміни були випрацювані в тривалих дискусіях і бізнес не збирається зупинятись на досягнутому. 

Ми переконані, що саме шляхом постійного діалогу та прозорого законотворчого процесу вже наступного року ми зможемо відзвітувати про інші екологічні успіхи, які так потрібні нашій країні.

Джерело: Економічна правда

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: