fbpx

Чому українська фанера пролітає над Туреччиною

12/ 07/ 2018
Євген Кузьменко Координатор комітету деревообробної та меблевої галузі
Турецькі виробники фактично перетворюють Україну на сировинний придаток для турецьких компаній.

У своїх публічних заявах Президент та представники Уряду декларують політику підтримки вітчизняних деревообробних товаровиробників з метою створення продукції з великою доданою вартістю та переорієнтації експорту з деревної сировини на продукцію більш глибокого ступеню переробки. На жаль, на практиці, рішучих заходів щодо впровадження даних стратегій досі не було здійснено.

Прикладом успішного напрямку деревообробки є фанерна галузь. Українські виробники фанери реалізують свою продукцію на території України, а також експортують її в понад 40 країн світу. Продукція, яку виробляють українські фанерні підприємства має високу якість та користується високим попитом. Фанерні підприємства активно технічно переоснащуються – за останні 10 років в українську фанерну галузь інвестовано більше $600 млн. Оперуючи цими цифрами, може скластися враження, що фанерна галузь знаходиться в ідеальних умовах для розвитку та росту. Однак, на жаль, реальна ситуація виглядає зовсім інакше.

“Не завдяки, а всупереч” – ось як можна лаконічно описати розвиток виробництва фанери в Україні в нинішніх умовах. Сировиною для виготовлення фанери є березова та вільхова фансировина, об’єму якої на сьогоднішній день критично недостатньо для галузі, що суттєво стримує її розвиток.

Ситуація погіршується незахищеністю вітчизняного фанерного ринку. На фоні обмеженості вищезазначеного ресурсу ситуація ускладняється постійним збільшенням обсягів експорту деревної сировини – лущеного шпону з України. При цьому варто зазначити, що технологічний процес виготовлення лущеного шпону за набором технологічного обладнання є лише початковою стадією виготовлення фанери та складає лише третю частину всього процесу, тому має значно менший коефіцієнт переробки необробленої деревини та, відповідно, створює меншу додану вартість у кінцевому продукті. Іноземний виробник фанери, використовуючи дефіцитну українську деревину у вигляді напівфабрикату – лущеного шпону, кінцевий продукт створює вже на своїй території. Там же створюється основна додана вартість та сплачуються податки та збори.

Так, зокрема, обсяги сировини у вигляді лущеного шпону, що закуповується турецькими виробниками фанери (без сплати експортного мита в Україні), стрімко зростають (згідно з даними Державної служби статистики України, без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, дані за січень-грудень відповідного року щодо підкатегорії 4408900000):

Турецькі виробники фактично перетворюють Україну на сировинний придаток для турецьких компаній. При цьому, для захисту та підтримки своєї фанерної галузі Туреччина вводить індикативну митну вартість на імпортну фанеру, збільшує мито на імпорт фанери українського виробництва до рівня 27%. Такі заходи роблять економічно недоцільним придбання фанери з України, через що показники її продажу до Туреччини різко скоротилися. Крім того, Туреччина надає турецьким виробникам пільги в сплаті податків на початковий період та здійснює інші стимулюючі заходи.

Таким чином Туреччина щороку нарощує обсяги імпорту з України дефіцитної (в Україні) фанерної сировини і при цьому встановлює економічні бар’єри для імпорту української фанери на свій ринок.

На переконання експертів Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації, позиція української держави повинна базуватися на підтримці вітчизняних підприємств з максимально глибокою переробкою деревини, для випуску на світовий ринок готових продуктів з максимальною доданою вартістю.

На сьогоднішній день активно йде процес погодження умов угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Вказана угода обов’язково повинна передбачати умови, які б, зокрема, відповідали інтересам та потребам українських виробників фанери.

Наступним логічним кроком у цьому напрямку є фіксація в тексті Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною положення щодо встановлення ввізного мита у розмірі 0% на українську фанеру, що імпортується Туреччиною. Європейська Бізнес Асоціація вже направила відповідне звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Такі дії хоч і не створять чуда, проте однозначно покажуть, що Уряд на боці бізнесу і прагне зберегти українського виробника. А виробники зможуть і надалі нарощувати свої позиції на міжнародному ринку. Тож чекаємо на подальші кроки Уряду та сподіваємось на врахування позиції бізнесу.

Джерело: Новое время

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: