Чому Польща блокує українські вантажі

16/ 10/ 2018

Юлія Краснова. Керівник департаменту з регіонального розвитку. Не так давно Зона вільної торгівлі відкрила для України європейський ринок. Однак, не минуло й року, як виникла нова проблема. Величезні черги на кордонах. Наприкінці вересня 2018 року Західноукраїнський офіс Європейської Бізнес Асоціації отримав ряд звернень від найбільших компаній регіону щодо ускладнення перетину польсько-українського кордону в усіх без винятку пунктах пропуску. Це тягне за собою ряд ускладнень у роботі чесного та прозорого бізнесу. По-перше, створює суттєві перешкоди для виробничого процесу. По-друге, підприємства несуть значні збитки від безаргументовних простоїв товару. На початку вересня ця проблема набула широкого розголосу і в медіа. Основною причиною називали італійський страйк прикордонних та митних органів Республіки Польща, що був розпочатий наприкінці літа 2018 року. Так, суттєве сповільнення пропуску вантажів та їх митне оформлення з боку польської сторони почало спостерігатись у першій половині вересня. Починаючи з другої декади вересня, час перетину вантажівок через польсько-український кордон збільшився у середньому з 14 до 24 годин. Виходячи з інформації від компаній, станом на початок жовтня ситуація не зазнала покращення. Середня пропускна здатність залишається на рівні 24 годин для однієї вантажівки. А на деяких пунктах пропуску сягає навіть 60 годин. Що стосується затримок по найбільш завантажених пунктах пропуску, станом на початок жовтня 2018 року ми володіємо такою інформацією: Хребенне – Рава-Руська: в очікуванні 170 вантажівок; Корчова – Краківець: в очікуванні 280 вантажівок; Медика – Шегині: в очікуванні 150 вантажівок. За даними експертів, середній час перетину кордону у кожному із вищеперерахованих пунктів становить від 40 до 60 годин на один вантажний автомобіль. Щоб було розуміння критичності ситуації, у штатному режимі роботи україно-польського кордону для проходження такої кількості машин потрібно в середньому 8-10 годин. Через наддовгий час очікування на митниці компанії порушують терміни доставки вантажів до партнерів за межами країни, з якими співпрацюють. Це створює перешкоди для належного виконання договірних відносин українськими підприємствами. Крім того, така ситуація негативно впливає на бізнес-клімат в цілому. Чи може мати місце таке явище в цивілізованій європейській країні? Очевидно, що ні. А подальші затримки вантажів на кордоні можуть негативно вплинути на імідж України, Республіки Польща, а також їхніх бізнес-партнерів. Завдати шкоди діловій репутації українських підприємств та їхнім компаніям на території Європейського Союзу. Ситуація дійсно критична. Тож найближчим часом буде організовано круглий стіл щодо складнощів перетину державного кордону в напрямку Республіки Польща для обговорення вищезазначених питань та механізмів її врегулювання із залученням уповноважених представників органів державної влади. Точні дата та час будуть анонсовані додатково на сайті Європейської Бізнес Асоціації. Дуже сподіваюсь, питання не залишиться без уваги високопосадовців. Джерело: Новое время

Юлія Краснова Керівник департаменту з регіонального розвитку

Не так давно Зона вільної торгівлі відкрила для України європейський ринок. Однак, не минуло й року, як виникла нова проблема. Величезні черги на кордонах.

Наприкінці вересня 2018 року Західноукраїнський офіс Європейської Бізнес Асоціації отримав ряд звернень від найбільших компаній регіону щодо ускладнення перетину польсько-українського кордону в усіх без винятку пунктах пропуску. Це тягне за собою ряд ускладнень у роботі чесного та прозорого бізнесу. По-перше, створює суттєві перешкоди для виробничого процесу. По-друге, підприємства несуть значні збитки від безаргументовних простоїв товару.

На початку вересня ця проблема набула широкого розголосу і в медіа. Основною причиною називали “італійський” страйк прикордонних та митних органів Республіки Польща, що був розпочатий наприкінці літа 2018 року.

Так, суттєве сповільнення пропуску вантажів та їх митне оформлення з боку польської сторони почало спостерігатись у першій половині вересня. Починаючи з другої декади вересня, час перетину вантажівок через польсько-український кордон збільшився у середньому з 14 до 24 годин.

Виходячи з інформації від компаній, станом на початок жовтня ситуація не зазнала покращення. Середня пропускна здатність залишається на рівні 24 годин для однієї вантажівки. А на деяких пунктах пропуску сягає навіть 60 годин.

Що стосується затримок по найбільш завантажених пунктах пропуску, станом на початок жовтня 2018 року ми володіємо такою інформацією:

Хребенне – Рава-Руська: в очікуванні 170 вантажівок;
Корчова – Краківець: в очікуванні 280 вантажівок;
Медика – Шегині: в очікуванні 150 вантажівок.

За даними експертів, середній час перетину кордону у кожному із вищеперерахованих пунктів становить від 40 до 60 годин на один вантажний автомобіль. Щоб було розуміння критичності ситуації, у штатному режимі роботи україно-польського кордону для проходження такої кількості машин потрібно в середньому 8-10 годин.

Через наддовгий час очікування на митниці компанії порушують терміни доставки вантажів до партнерів за межами країни, з якими співпрацюють. Це створює перешкоди для належного виконання договірних відносин українськими підприємствами. Крім того, така ситуація негативно впливає на бізнес-клімат в цілому. Чи може мати місце таке явище в цивілізованій європейській країні? Очевидно, що ні.

А подальші затримки вантажів на кордоні можуть негативно вплинути на імідж України, Республіки Польща, а також їхніх бізнес-партнерів. Завдати шкоди діловій репутації українських підприємств та їхнім компаніям на території Європейського Союзу.

Ситуація дійсно критична. Тож найближчим часом буде організовано круглий стіл щодо складнощів перетину державного кордону в напрямку Республіки Польща для обговорення вищезазначених питань та механізмів її врегулювання із залученням уповноважених представників органів державної влади. Точні дата та час будуть анонсовані додатково на сайті Європейської Бізнес Асоціації. Дуже сподіваюсь, питання не залишиться без уваги високопосадовців.

Джерело: Новое время