fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Чому ЕВА підтримує Дія City

30/ 09/ 2021
  Ольга Куничак. Менеджерка ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації. Щопівроку ЕВА публікує Індекс інвестиційної привабливості України на базі опитування компаній-членів. Проблеми, які впливають на певні сектори економіки, є характерними, зокрема, і для компаній з ІТ-сфери. Усі вони належать до так званих «проблем фундаменту»: відсутність верховенства права, неефективна робота судової та правоохоронної системи, непередбачувані умови ведення бізнесу, наявність тіньової економіки тощо. Унаслідок цього, 50% опитаних у першому півріччі 2021 року схарактеризували інвестиційний клімат України, імовірніше, як несприятливий. Інвестиції в ІТ мають свою специфіку. Одна з найбільших інвестицій – людський капітал. Що розвинутіші таланти в компанії, то вона потужніша. Тож реформування ІТ-освіти на кожному зі щаблів, через які проходять юні фахівці, – ключове питання. Модернізація навчальних програм, зміна підходу до викладання математики та англійської, популяризація професії ІТ-спеціаліста серед абітурієнтів, реформування вищої освіти, зокрема навчання ІТ-спеціальностям за межами винятково технічних ВНЗ, – необхідні компоненти трансформації освітньої системи України. До того ж члени ЕВА з ІТ-сектору давно відстоюють позицію: інвестиції прийдуть в Україну, коли тут будуть створені кращі умови для інкорпорування ІТ-компаній, коли передбачуваність податкової системи зафіксують на тривалий час, коли неправомірний тиск з боку правоохоронних органів буде нівельовано. Важливе значення має також стабільність: щоб правила гри не змінювалися з приходом нової влади. Тепер з’явилася перспектива, що ці вимоги втілять у життя. На початку серпня Президент підписав базовий закон, що закладає основи для створення в Україні спеціального режиму для ІТ – Дія City. Європейська Бізнес Асоціація була і є активним учасником діалогу щодо напрацювання законодавчої бази для спецрежиму. Ми були й залишаємося в постійній комунікації з Міністерством цифрової трансформації України, з парламентарями, провели чимало робочих зустрічей і надали чимало пропозицій та зауважень до закону. На 90% наші пропозиції було враховано. Зокрема, ми акцентували увагу на кількох речах. По-перше, зробити вступ до організації резидентів Дія City, так званої СРО, необов’язковим. Важливо, щоб компанії могли самостійно обирати чи створювати об’єднання, яке захищатиме їхні інтереси, водночас зможе оминути практику «вхідних квитків» чи будь-яких додаткових платежів під час вступу до спецрежиму. Цю пропозицію ухвалили. По-друге, нашим пріоритетом стало забезпечення прозорого входу компаній до спецрежиму за декларативним принципом набуття статусу резидента Дія City, й так само прозорий процес втрати резидентства. І цього вдалося досягнути. В останній редакції закону про Дія City, підписаній Президентом, з’явилася можливість судового та адміністративного оскарження втрати статусу. По-третє, для ЕВА було важливим залишити компаніям можливість довести свою відповідність критеріям членства в Дія City без суб’єктивної оцінки тієї чи іншої державної надбудови. У цьому контексті компромісним рішенням став щорічний незалежний аудит. Водночас аудиторський висновок, що підтверджує відповідність, не означає повноцінний аудит. Він потребує значно менше часу та ресурсів. Отож такий варіант наразі влаштовує більшість компаній, яких слово «аудит» спершу відштовхувало. Варто також зауважити, що незалежним аудитом ми нівелюємо вплив державних контролюючих органів на резидентів Дія City: вони не можуть вимагати документів від компаній, не можуть проводити перевірки. Компанії зберігають максимальний рівень автономії. Перша редакція базового закону про Дія City також містила досить широкі повноваження регулятора. Імовірно, що автори документу не ставили перед собою мети контролювати бізнес. Ця редакція була лише першою спробою Мінцифри побудувати робочу інституційну конструкцію навколо спецрежиму. Але, спільно з Міністерством, ми швидко дійшли згоди, що ІТ-індустрія в Україні ніколи не була й не буде зарегульованою, адже це дає їй змогу розвиватися. Тож цю свободу варто підтримувати й надалі. У фінальній версії закону повноваження Міністерства зведено до мінімуму. Наразі головним пріоритетом у роботі над Дія City є податковий законопроєкт №5376. Він уже пройшов перше читання в парламенті. Для нас важливо – зберегти податкові ставки приблизно на рівні податкового навантаження на ФОПів, щоб компанії могли продовжувати конкурувати на міжнародній арені. Поточна редакція законопроєкту №5376 це гарантує, тож ЕВА виступила з публічною підтримкою зазначених у тексті документу податкових ставок. Водночас ми подали своє зауваження до проєкту закону, яке стосується, певно, технічної помилки щодо розміру єдиного соціального внеску: передбачене в законопроєкті ЄСВ у розмірі 22% має нараховуватися не з усього окладу, а з мінімальної зарплати. Позиція авторів законопроєкту збігається з нашою. Для нас також важливо залишити компаніям можливість працювати з ФОП. Адже частина компаній-членів ЕВА вітають нові «правила гри» в межах Дія City, а частина – залишаються більш консервативними. Ми маємо знайти баланс між інтересами усіх гравців ринку. Він закладений у положенні законопроєкту, яке передбачає, що компанії, які в межах Дія City обиратимуть сплату податку на прибуток (18%) замість ПнВК (9%), зможуть вільно та без обмежень співпрацювати з ФОП. Важливо, щоб процес підготовки та ухвалення податкового законопроєкту про Дія City проходив так само прозоро, як базовий законопроєкт №4303, нині — Закон №1667-ІХ. В основі цього процесу лежить велика робота Міністерства цифрової трансформації і міністра Федорова, зокрема, з усіма стейкхолдерами – ІТ-компаніями, бізнес-асоціаціями, Міністерством фінансів тощо. Завдяки цій роботі в податковому законопроєкті закладено сприятливі для бізнесу податкові ставки, які до того ж зафіксовано на 25 років. Тож ми їх підтримуємо й будемо підтримувати ще впевненіше, коли побачимо фінальну редакцію документу. ЕВА об’єднує близько 1000 компаній як українських, так і міжнародних. І вони пильно стежать за ситуацією в Україні. У Європі немає подібних до Дія City пропозицій за податковими ставками для ІТ. Важливою є реформа ІТ-освіти, яка реалізовуватиметься разом із Дія City. І ми сподіваємося на ухвалення закону, аналогічного до «маски-шоу стоп» (проєкт №2740, який, на жаль, було знято з розгляду у ВРУ 7 вересня), що зробить галузь захищенішою. До нас зверталися компанії зі Швеції, Британії, Австрії – тема про Дія City шириться й вона досить популярна. Гадаю, що коли механізм зафункціонує повною мірою (тобто коли як закони, так і підзаконні акти будуть остаточно та бездоганно виписано) — компанії з радістю ставатимуть резидентами. У бізнесу є позитивні очікування, підкріплені критичним мисленням. Дія City – дуже комплексна реформа, що несе багато змін. Однак оптимізм буде виправданий з часом, коли всі позитивні новації спецрежиму запрацюють на повну потужність. Я вважаю, що від запровадження Дія City виграють усі. Зростання ІТ-галузі продовжиться, збільшаться валютні надходження, зросте обсяг експорту, податкові надходження, кількість робочих місць тощо. Ми вітаємо появу альтернативи поточним умовам розвитку ІТ-сфери. Компанії зможуть робити комфортний вибір: продовжувати роботу на звичних умовах чи користуватися перевагами від вступу до Дія City. Україна вже себе зарекомендувала надійним постачальником ІТ-послуг та осередком потужних «компаній-єдинорогів». Якщо цей кредит довіри ми підкріпимо ще й новими вигідними умовами для розвитку продуктових компаній та стартапів, то в підсумку це гарантовано матиме позитивний вплив на розвиток ІТ-індустрії. Джерело: The Page
Ольга Куничак Менеджерка ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації
Щопівроку ЕВА публікує Індекс інвестиційної привабливості України на базі опитування компаній-членів. Проблеми, які впливають на певні сектори економіки, є характерними, зокрема, і для компаній з ІТ-сфери. Усі вони належать до так званих «проблем фундаменту»: відсутність верховенства права, неефективна робота судової та правоохоронної системи, непередбачувані умови ведення бізнесу, наявність тіньової економіки тощо. Унаслідок цього, 50% опитаних у першому півріччі 2021 року схарактеризували інвестиційний клімат України, імовірніше, як несприятливий.

Інвестиції в ІТ мають свою специфіку. Одна з найбільших інвестицій – людський капітал. Що розвинутіші таланти в компанії, то вона потужніша. Тож реформування ІТ-освіти на кожному зі щаблів, через які проходять юні фахівці, – ключове питання.

Модернізація навчальних програм, зміна підходу до викладання математики та англійської, популяризація професії ІТ-спеціаліста серед абітурієнтів, реформування вищої освіти, зокрема навчання ІТ-спеціальностям за межами винятково технічних ВНЗ, – необхідні компоненти трансформації освітньої системи України.

До того ж члени ЕВА з ІТ-сектору давно відстоюють позицію: інвестиції прийдуть в Україну, коли тут будуть створені кращі умови для інкорпорування ІТ-компаній, коли передбачуваність податкової системи зафіксують на тривалий час, коли неправомірний тиск з боку правоохоронних органів буде нівельовано. Важливе значення має також стабільність: щоб правила гри не змінювалися з приходом нової влади.

Тепер з’явилася перспектива, що ці вимоги втілять у життя. На початку серпня Президент підписав базовий закон, що закладає основи для створення в Україні спеціального режиму для ІТ – Дія City.

Європейська Бізнес Асоціація була і є активним учасником діалогу щодо напрацювання законодавчої бази для спецрежиму. Ми були й залишаємося в постійній комунікації з Міністерством цифрової трансформації України, з парламентарями, провели чимало робочих зустрічей і надали чимало пропозицій та зауважень до закону.

На 90% наші пропозиції було враховано. Зокрема, ми акцентували увагу на кількох речах.

По-перше, зробити вступ до організації резидентів Дія City, так званої СРО, необов’язковим. Важливо, щоб компанії могли самостійно обирати чи створювати об’єднання, яке захищатиме їхні інтереси, водночас зможе оминути практику «вхідних квитків» чи будь-яких додаткових платежів під час вступу до спецрежиму. Цю пропозицію ухвалили.

По-друге, нашим пріоритетом стало забезпечення прозорого входу компаній до спецрежиму за декларативним принципом набуття статусу резидента Дія City, й так само прозорий процес втрати резидентства. І цього вдалося досягнути. В останній редакції закону про Дія City, підписаній Президентом, з’явилася можливість судового та адміністративного оскарження втрати статусу.

По-третє, для ЕВА було важливим залишити компаніям можливість довести свою відповідність критеріям членства в Дія City без суб’єктивної оцінки тієї чи іншої державної надбудови. У цьому контексті компромісним рішенням став щорічний незалежний аудит. Водночас аудиторський висновок, що підтверджує відповідність, не означає повноцінний аудит. Він потребує значно менше часу та ресурсів. Отож такий варіант наразі влаштовує більшість компаній, яких слово «аудит» спершу відштовхувало.

Варто також зауважити, що незалежним аудитом ми нівелюємо вплив державних контролюючих органів на резидентів Дія City: вони не можуть вимагати документів від компаній, не можуть проводити перевірки. Компанії зберігають максимальний рівень автономії.

Перша редакція базового закону про Дія City також містила досить широкі повноваження регулятора. Імовірно, що автори документу не ставили перед собою мети контролювати бізнес. Ця редакція була лише першою спробою Мінцифри побудувати робочу інституційну конструкцію навколо спецрежиму. Але, спільно з Міністерством, ми швидко дійшли згоди, що ІТ-індустрія в Україні ніколи не була й не буде зарегульованою, адже це дає їй змогу розвиватися. Тож цю свободу варто підтримувати й надалі. У фінальній версії закону повноваження Міністерства зведено до мінімуму.

Наразі головним пріоритетом у роботі над Дія City є податковий законопроєкт №5376. Він уже пройшов перше читання в парламенті. Для нас важливо – зберегти податкові ставки приблизно на рівні податкового навантаження на ФОПів, щоб компанії могли продовжувати конкурувати на міжнародній арені. Поточна редакція законопроєкту №5376 це гарантує, тож ЕВА виступила з публічною підтримкою зазначених у тексті документу податкових ставок.

Водночас ми подали своє зауваження до проєкту закону, яке стосується, певно, технічної помилки щодо розміру єдиного соціального внеску: передбачене в законопроєкті ЄСВ у розмірі 22% має нараховуватися не з усього окладу, а з мінімальної зарплати. Позиція авторів законопроєкту збігається з нашою.

Для нас також важливо залишити компаніям можливість працювати з ФОП. Адже частина компаній-членів ЕВА вітають нові «правила гри» в межах Дія City, а частина – залишаються більш консервативними. Ми маємо знайти баланс між інтересами усіх гравців ринку. Він закладений у положенні законопроєкту, яке передбачає, що компанії, які в межах Дія City обиратимуть сплату податку на прибуток (18%) замість ПнВК (9%), зможуть вільно та без обмежень співпрацювати з ФОП.

Важливо, щоб процес підготовки та ухвалення податкового законопроєкту про Дія City проходив так само прозоро, як базовий законопроєкт №4303, нині — Закон №1667-ІХ. В основі цього процесу лежить велика робота Міністерства цифрової трансформації і міністра Федорова, зокрема, з усіма стейкхолдерами – ІТ-компаніями, бізнес-асоціаціями, Міністерством фінансів тощо. Завдяки цій роботі в податковому законопроєкті закладено сприятливі для бізнесу податкові ставки, які до того ж зафіксовано на 25 років. Тож ми їх підтримуємо й будемо підтримувати ще впевненіше, коли побачимо фінальну редакцію документу.

ЕВА об’єднує близько 1000 компаній як українських, так і міжнародних. І вони пильно стежать за ситуацією в Україні. У Європі немає подібних до Дія City пропозицій за податковими ставками для ІТ.

Важливою є реформа ІТ-освіти, яка реалізовуватиметься разом із Дія City. І ми сподіваємося на ухвалення закону, аналогічного до «маски-шоу стоп» (проєкт №2740, який, на жаль, було знято з розгляду у ВРУ 7 вересня), що зробить галузь захищенішою.

До нас зверталися компанії зі Швеції, Британії, Австрії – тема про Дія City шириться й вона досить популярна. Гадаю, що коли механізм зафункціонує повною мірою (тобто коли як закони, так і підзаконні акти будуть остаточно та бездоганно виписано) — компанії з радістю ставатимуть резидентами. У бізнесу є позитивні очікування, підкріплені критичним мисленням. Дія City – дуже комплексна реформа, що несе багато змін. Однак оптимізм буде виправданий з часом, коли всі позитивні новації спецрежиму запрацюють на повну потужність.

Я вважаю, що від запровадження Дія City виграють усі. Зростання ІТ-галузі продовжиться, збільшаться валютні надходження, зросте обсяг експорту, податкові надходження, кількість робочих місць тощо. Ми вітаємо появу альтернативи поточним умовам розвитку ІТ-сфери. Компанії зможуть робити комфортний вибір: продовжувати роботу на звичних умовах чи користуватися перевагами від вступу до Дія City.

Україна вже себе зарекомендувала надійним постачальником ІТ-послуг та осередком потужних «компаній-єдинорогів». Якщо цей кредит довіри ми підкріпимо ще й новими вигідними умовами для розвитку продуктових компаній та стартапів, то в підсумку це гарантовано матиме позитивний вплив на розвиток ІТ-індустрії.

Джерело: The Page

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: