Бізнес запропонував своє бачення Стратегії охорони здоров’я до 2030 року

09/ 11/ 2021

Міністерством охорони здоров’я України, відповідно до рішення РНБО, розпочато роботу з формування Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 року. Європейська Бізнес Асоціація закликає МОЗ до ґрунтовної, фахової та спільної роботи, що має забезпечити вироблення дійсно стратегічного і комплексного бачення. Такий документ має визначити шляхи розвитку галузі охорони здоров’я, в тому числі фармацевтичного сектору, на найближче десятиліття. Більше того, після прийняття цього документу забезпечити його виконання. Водночас, Стратегія – не єдиний документ, за ним слідує прийняття відповідних регуляторних актів та управлінських рішень. А отже, необхідним є залучення широкого кола представників фахової спільноти – аби рішення, що приймають були практичними та не відірваними від реальності. Крім того, робота над Стратегією не може відбуватись поспіхом, а потребує визначення достатнього часу для повноцінного експертного та громадського обговорення, а також ретельного виписування фінального тексту, що навряд чи є можливим зробити до 1 грудня 2021 року, як визначено наразі. При цьому, ключовим є дотримання принципів публічності, ефективності, збалансованості та врахування думки пацієнтів, виробників, лікарів, досвідчених управлінців та експертів сфери – профільних об’єднань. На жаль, попередні спроби створення документу на кшталт «стратегії» не були успішні. Попередня Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015 – 2020 років так і залишилась незатвердженим проєктом. Згодом з’явилась Державна стратегія реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року, яка була затверджена у 2018 році. Однак, вона також існує ізольовано – адже має відсилання до Плану дій поза-позаминулого Уряду й не оновлювалась з того часу. Аналіз та публічне інформування щодо виконання плану заходів нині, на жаль, не здійснюється. Зважаючи на таку передісторію, бізнес самостійно підготував «базу» для цього. 11 березня 2021 року Європейська Бізнес Асоціація презентувала Путівник Асоціації з реформ 2030 – комплексний стратегічний документ, який містить бачення бізнесу щодо необхідних реформ на найближчі 10 років. Окремий блок охоплює медичну та фармацевтичну галузі. Крім того, представники Асоціації були активно залучені до розробки Національної економічної стратегії на період до 2030 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України, що також містить деталізовані заходи держави у медичній та фармацевтичній сферах. Таким чином, ґрунтуючись на цих документах, Асоціація пропонує врахувати такі концептуальні положення до майбутньої Стратегії: Повноцінна та поступова інтеграція медичної та фармацевтичної сфер, у тому числі їх регулювання, до ЄС та його ринку. В цьому ключі також пропонуємо вже зараз розглядати Україну як складову частину «екосистеми ЄС», що формується в рамках Фармацевтичної стратегії для Європи. Остаточне підтвердження певної єдиної моделі фінансування системи охорони здоров’я на рівні держави, публічне пояснення змісту і базових складових вибраної моделі та її цілеспрямоване запровадження, без спроб відхилень та «окремих думок» від різних державних органів та/або гілок влади, що лише гальмує розвиток сфери. Стимулювання недержавного страхування як додаткового інструменту, в т.ч. через податкові знижки. Стратегічна пріоритизація державою інновацій в медицині, впровадження нових механізмів доступу до інновацій, що вже існують у розвинених країнах. Розробка плану дій щодо стимулювання в Україні проведення клінічних досліджень як R&D сфери та прямого доступу пацієнтів до найновітніших розробок. Розвиток біофармацевтичної галузі (в т.ч. щодо забезпечення вакцинами). Розширення державних програм та інструментів співоплати державою і громадянами вартості медичних послуг та лікарських засобів, медчних виробів, у тому числі реімбурсації їх вартості. Впровадження механізмів стимулювання вітчизняного виробництва лікарських засобів, локалізації та трансферу технологій, що відповідали б конкурентним та ринковим принципам (державне страхування експортних ризиків, кредитування для цілей переоснащення підприємств, визначення стабільного довгострокового державного замовлення, прискорена амортизація основних фондів тощо), з урахування зобов’язань України в рамках СОТ та Асоціації з ЄС. Діджиталізація галузі – як вже стандартні у світі інструменти: eHealth, eCTD, ePrescription, електронні реєстри, так і новітні технології: телехірургія, використання штучного інтелекту для профілактики, діагностики та лікування тощо; Побудова системи контролю ефективності та якості медичної допомоги в Україні. Укладання з ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА) щодо медичних виробів та підтвердження GMP на лікарські засоби. Гарантування правового захисту усіх об’єктів інтелектуальної власності, що відповідають встановленим критеріям (новизна, винахідницький рівень та придатність до промислового використання). Рух до членства України в Міжнародній раді з гармонізації технічних вимог до фармацевтичної продукції, призначеної для споживання людиною (ICH). Переорієнтація контрольної функції держави у фармацевтичній сфері на боротьбу з фальсифікацією, незаконним чи неконтрольованим обігом медичної продукції, «сірим» імпортом. Комітет з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації готовий стати майданчиком для широкої фахової дискусії проєкту майбутньої Стратегії. Тож сподіваємось на готовність до конструктивної співпраці з боку МОЗ України задля досягнення спільної мети – розробки якісної Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 року, а також її подальшої практичної реалізації, що має забезпечити значне покращення рівня доступності сучасної та ефективної медичної допомоги для громадян України.

Водночас, Стратегія – не єдиний документ, за ним слідує прийняття відповідних регуляторних актів та управлінських рішень. А отже, необхідним є залучення широкого кола представників фахової спільноти – аби рішення, що приймають були практичними та не відірваними від реальності. Крім того, робота над Стратегією не може відбуватись поспіхом, а потребує визначення достатнього часу для повноцінного експертного та громадського обговорення, а також ретельного виписування фінального тексту, що навряд чи є можливим зробити до 1 грудня 2021 року, як визначено наразі. При цьому, ключовим є дотримання принципів публічності, ефективності, збалансованості та врахування думки пацієнтів, виробників, лікарів, досвідчених управлінців та експертів сфери – профільних об’єднань.

На жаль, попередні спроби створення документу на кшталт «стратегії» не були успішні. Попередня Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015 – 2020 років так і залишилась незатвердженим проєктом. Згодом з’явилась Державна стратегія реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року, яка була затверджена у 2018 році. Однак, вона також існує ізольовано – адже має відсилання до Плану дій поза-позаминулого Уряду й не оновлювалась з того часу. Аналіз та публічне інформування щодо виконання плану заходів нині, на жаль, не здійснюється.

Зважаючи на таку передісторію, бізнес самостійно підготував «базу» для цього. 11 березня 2021 року Європейська Бізнес Асоціація презентувала Путівник Асоціації з реформ 2030 – комплексний стратегічний документ, який містить бачення бізнесу щодо необхідних реформ на найближчі 10 років. Окремий блок охоплює медичну та фармацевтичну галузі. Крім того, представники Асоціації були активно залучені до розробки Національної економічної стратегії на період до 2030 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України, що також містить деталізовані заходи держави у медичній та фармацевтичній сферах.

Таким чином, ґрунтуючись на цих документах, Асоціація пропонує врахувати такі концептуальні положення до майбутньої Стратегії:

Повноцінна та поступова інтеграція медичної та фармацевтичної сфер, у тому числі їх регулювання, до ЄС та його ринку. В цьому ключі також пропонуємо вже зараз розглядати Україну як складову частину «екосистеми ЄС», що формується в рамках Фармацевтичної стратегії для Європи.
Остаточне підтвердження певної єдиної моделі фінансування системи охорони здоров’я на рівні держави, публічне пояснення змісту і базових складових вибраної моделі та її цілеспрямоване запровадження, без спроб відхилень та «окремих думок» від різних державних органів та/або гілок влади, що лише гальмує розвиток сфери. Стимулювання недержавного страхування як додаткового інструменту, в т.ч. через податкові знижки.
Стратегічна пріоритизація державою інновацій в медицині, впровадження нових механізмів доступу до інновацій, що вже існують у розвинених країнах. Розробка плану дій щодо стимулювання в Україні проведення клінічних досліджень як R&D сфери та прямого доступу пацієнтів до найновітніших розробок. Розвиток біофармацевтичної галузі (в т.ч. щодо забезпечення вакцинами).
Розширення державних програм та інструментів співоплати державою і громадянами вартості медичних послуг та лікарських засобів, медчних виробів, у тому числі реімбурсації їх вартості.
Впровадження механізмів стимулювання вітчизняного виробництва лікарських засобів, локалізації та трансферу технологій, що відповідали б конкурентним та ринковим принципам (державне страхування експортних ризиків, кредитування для цілей переоснащення підприємств, визначення стабільного довгострокового державного замовлення, прискорена амортизація основних фондів тощо), з урахування зобов’язань України в рамках СОТ та Асоціації з ЄС.
Діджиталізація галузі – як вже стандартні у світі інструменти: eHealth, eCTD, ePrescription, електронні реєстри, так і новітні технології: телехірургія, використання штучного інтелекту для профілактики, діагностики та лікування тощо;
Побудова системи контролю ефективності та якості медичної допомоги в Україні.
Укладання з ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА) щодо медичних виробів та підтвердження GMP на лікарські засоби.
Гарантування правового захисту усіх об’єктів інтелектуальної власності, що відповідають встановленим критеріям (новизна, винахідницький рівень та придатність до промислового використання).
Рух до членства України в Міжнародній раді з гармонізації технічних вимог до фармацевтичної продукції, призначеної для споживання людиною (ICH).
Переорієнтація контрольної функції держави у фармацевтичній сфері на боротьбу з фальсифікацією, незаконним чи неконтрольованим обігом медичної продукції, «сірим» імпортом.

Комітет з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації готовий стати майданчиком для широкої фахової дискусії проєкту майбутньої Стратегії. Тож сподіваємось на готовність до конструктивної співпраці з боку МОЗ України задля досягнення спільної мети – розробки якісної Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 року, а також її подальшої практичної реалізації, що має забезпечити значне покращення рівня доступності сучасної та ефективної медичної допомоги для громадян України.