Бізнес закликає скасувати застарілий Указ щодо штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки

10/ 06/ 2019

Для недопущення проходження готівки «поза касою» в 1995 році було прийнято Указ Президента №436. З 2001 року підстави для санкцій розширились і штрафи почали накладатись не тільки за неоприбуткування, а й за невчасне оприбуткування готівки. З часом, штрафні санкції почали застосовувати і за помилки в документообігу, повязані з людським фактором (неуважність, відсутність необхідних знань у касирів, бухгалтерів), наприклад, за описки або виправлення. При цьому, такі порушення не можуть бути направлені на приховування порушень касової дисципліни, адже документооборот здійснюється в електронному форматі – тож копії розрахункових документів і фіскальних чеків автоматично передаються до ДФС. Водночас, згідно з діючим законодавством, при торгівлі без фіскального чеку або взагалі без РРО штраф складає всього 1 грн. В той час як при застосуванні РРО, але за неповне або невчасне оприбуткування готівки - п’ятикратний штраф від вартості проданих з порушеннями товарів (послуг). Крістіна Лініченко. Менеджер комітету з роздрібної торгівлі. Складається не дуже чесна і навіть трохи абсурдна ситуація. Адже останнє правопорушення не несе суттєвої загрози економічній безпеці України. Водночас, існуючий розмір штрафів при торгівлі взагалі без РРО не відповідає співрозмірності здійсненого правопорушення. Адже що вигідніше – працювати не прозоро, взагалі не використовувати РРО і сплачувати штраф розміром 1 грн та постійно змінювати реквізити? Чи все ж використовувати РРО, при цьому вести бізнес чесно та відкрито, але як тільки із затримкою в годину оприбуткувати готівку – сплачувати шалені штрафи. Очевидно, що як наслідок, маємо такі кричущо негативні явища як, наприклад, тіньова економіка. Варто зазначити, що з набранням чинності Закон України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (тобто, з 2001 року) Указ №436 мав би припинити дію, оскільки Закон регулює ту ж сферу (використання РРО), що і Указ №436. Проте, такого не відбулося. Крім того, представники бізнесу неодноразово звертались до суду щодо оскарження норм Указу №436. Тож існує чимало судових рішень також на користь сумлінних платників податків. Власне, там також йдеться про те, що норми даного Указу не можуть бути підставою для накладення штрафів. Тож легальний бізнес вкотре наголошує, що важливо створювати умови, де працювати чесно має бути вигідніше. Європейська Бізнес Асоціація звертається до Президента України з проханням скасувати Указ №436 з метою зменшення регуляторного та адміністративного тиску на бізнес, поліпшення інвестиційного клімату та покращення умов ведення бізнесу в Україні. Нагадаємо, перший крок на шляху до відміни рудиментних та неефективних норм в регулюванні касової дисципліни минулого року вже було зроблено. Так, Наказом Мінфіну від 20.09.2018 було скасовано обов’язковість ведення Книги ОРО.

З часом, штрафні санкції почали застосовувати і за помилки в документообігу, пов’язані з людським фактором (неуважність, відсутність необхідних знань у касирів, бухгалтерів), наприклад, за описки або виправлення.

При цьому, такі порушення не можуть бути направлені на приховування порушень касової дисципліни, адже документооборот здійснюється в електронному форматі – тож копії розрахункових документів і фіскальних чеків автоматично передаються до ДФС.

Водночас, згідно з діючим законодавством, при торгівлі без фіскального чеку або взагалі без РРО штраф складає всього 1 грн. В той час як при застосуванні РРО, але за неповне або невчасне оприбуткування готівки – п’ятикратний штраф від вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

Крістіна Лініченко Менеджер комітету з роздрібної торгівлі

Складається не дуже чесна і навіть трохи абсурдна ситуація. Адже останнє правопорушення не несе суттєвої загрози економічній безпеці України. Водночас, існуючий розмір штрафів при торгівлі взагалі без РРО не відповідає співрозмірності здійсненого правопорушення. Адже що вигідніше – працювати не прозоро, взагалі не використовувати РРО і сплачувати штраф розміром 1 грн та постійно змінювати реквізити? Чи все ж використовувати РРО, при цьому вести бізнес чесно та відкрито, але як тільки із затримкою в годину оприбуткувати готівку – сплачувати шалені штрафи. Очевидно, що як наслідок, маємо такі кричущо негативні явища як, наприклад, тіньова економіка.

Варто зазначити, що з набранням чинності Закон України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (тобто, з 2001 року) Указ №436 мав би припинити дію, оскільки Закон регулює ту ж сферу (використання РРО), що і Указ №436. Проте, такого не відбулося.

Крім того, представники бізнесу неодноразово звертались до суду щодо оскарження норм Указу №436. Тож існує чимало судових рішень також на користь сумлінних платників податків. Власне, там також йдеться про те, що норми даного Указу не можуть бути підставою для накладення штрафів.

Тож легальний бізнес вкотре наголошує, що важливо створювати умови, де працювати чесно має бути вигідніше.

Європейська Бізнес Асоціація звертається до Президента України з проханням скасувати Указ №436 з метою зменшення регуляторного та адміністративного тиску на бізнес, поліпшення інвестиційного клімату та покращення умов ведення бізнесу в Україні.

Нагадаємо, перший крок на шляху до відміни рудиментних та неефективних норм в регулюванні касової дисципліни минулого року вже було зроблено. Так, Наказом Мінфіну від 20.09.2018 було скасовано обов’язковість ведення Книги ОРО.