fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес закликає переглянути використання антибіотиків у тваринництві

26/ 03/ 2019
  Дмитро Кирилюк. Координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів. Більшість великих тваринницьких ферм сьогодні використовують антибіотики на постійній основі під час відгодівлі. Враховуючи, що сьогодні в промислових масштабах тварини утримуються в одному приміщенні в значній кількості (в птахівництві, до прикладу, це десятки тисяч курей в одному пташнику), це дозволяє знизити ризики масового захворювання тварин. Адже у разі виявлення захворювання, таке приміщення має бути ізольоване, а продукція від тварин – заборонена до реалізації на час лікування. Разом з тим, перед початком використання антибіотиків, ветеринарні лікарі господарств, проводять аналіз чутливості тварин до цих антибіотиків. Що важливо для визначення дієвості та доцільності використання конкретних антибіотиків на визначеному господарстві. Водночас, в останні роки виникають випадки, коли тварини не є чутливими до все більшої кількості антибіотиків. І це стає неабияким викликом для галузі тваринництва. На жаль, враховуючи чинне законодавство, антибіотики є такими поширеними саме тому, що є найбільш доступними для виробників по ціні, а також тому, що інші засоби (більш безпечні) не є дозволеними в Україні. Якщо розглядати птахівництво, яке сьогодні є одним з найбільш розвинених в нашому тваринництві, однією з небезпечних хвороб (як для птиці, так і для людей) є сальмонельоз. В США та Європі, виробники продукції тваринництва використовують так звані «живі» вакцини, які передбачають вакцинацію птиці з перших днів її життя з метою посилення імунітету та стійкості до даного захворювання. В Україні вакцинація птиці від сальмонельозу дозволена лише на третьому тижні її життя. Тобто перші два тижні курчата є вразливими до сальмонельозу. А використання передового європейського досвіду вакцинації птиці та типів вакцин в Україні, нажаль, заборонено. Крім сальмонельозу існують і інші захворювання. Ще однією альтернативою протимікробним препаратам є автогенні вакцини. Вони виробляються та використовуються під конкретне господарство і конкретних тварин. Такий підхід дозволяє господарству не використовувати антибіотики та бути впевненими в тому, що тварини будуть проліковані необхідними ліками в необхідній кількості. Автогенні вакцини виготовляються компаніями-виробниками після проведення відповідних досліджень на господарстві.  Досвід Європейського Союзу. В ЄС постійно триває робота над посиленням контролю за реалізацією та використанням антибіотиків. В грудні минулого року було прийнято ряд законодавчих актів, які передбачають посилення контролю у ветеринарній медицині за їх використання. Повністю регулювання має вступити в силу до кінця 2021 року. Зі свого боку Україна взяла на себе зобов’язання до кінця 2019 року гармонізувати своє законодавство стосовно лікування та профілактики сальмонельозу птиці. Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської бізнес Асоціації вже передав свої пропозиції Держпродспоживслужбі, в основі яких лежить грунтовний аналіз європейського законодавства та кроки, які необхідно зробити для їх імплементації. Бізнес підтримує необхідність посилення регулювання за використанням антибіотиків. Разом з тим варто зауважити, що це посилення повинно відбуватися не лише шляхом заборон і посиленням адміністративного тиску. Важливою є саме ефективність контролю та запровадження використання альтернативних лікарських засобів, одними з яких є автогенні вакцини і регулювання яких сьогодні в Україні просто відсутнє. Посилення тиску на галузь через ускладнення доступу до антибіотиків та без запропонованих альтернатив буде лише сприяти тінізації бізнесу та загостренню епізоотичної ситуації в країні. Разом з тим, розумна дерегуляція дозволить підвищити якість та безпечність продукції тваринництва як для внутрішнього ринку, так і для продукції, яка експортується. Важливий крок в цьому напрямку вже було зроблено. 7 березня КМУ затвердив Національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів. Ним передбачається регуляція обігу антибіотиків в Україні. Вже до кінця 2 кварталу 2019 року передбачено розробка та прийняття документів, які регламентують більш жорсткі вимоги до використання антибіотиків у ветеринарній медицині та допоможуть впровадити якісну системи нагляду. Держпродспоживслужба вже розпочала роботу над розробкою власного відомчого плану. Тож бізнес сподівається, цього року в Україні все ж вдасться створити розумну та дієву систему використання антибіотиків та вчасно виконати зобов’язання, взяті перед міжнародною спільнотою. Джерело: Agropolit
Дмитро Кирилюк Координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів
Більшість великих тваринницьких ферм сьогодні використовують антибіотики на постійній основі під час відгодівлі.

Враховуючи, що сьогодні в промислових масштабах тварини утримуються в одному приміщенні в значній кількості (в птахівництві, до прикладу, це десятки тисяч курей в одному пташнику), це дозволяє знизити ризики масового захворювання тварин. Адже у разі виявлення захворювання, таке приміщення має бути ізольоване, а продукція від тварин – заборонена до реалізації на час лікування.

Разом з тим, перед початком використання антибіотиків, ветеринарні лікарі господарств, проводять аналіз чутливості тварин до цих антибіотиків. Що важливо для визначення дієвості та доцільності використання конкретних антибіотиків на визначеному господарстві. Водночас, в останні роки виникають випадки, коли тварини не є чутливими до все більшої кількості антибіотиків. І це стає неабияким викликом для галузі тваринництва.

На жаль, враховуючи чинне законодавство, антибіотики є такими поширеними саме тому, що є найбільш доступними для виробників по ціні, а також тому, що інші засоби (більш безпечні) не є дозволеними в Україні.

Якщо розглядати птахівництво, яке сьогодні є одним з найбільш розвинених в нашому тваринництві, однією з небезпечних хвороб (як для птиці, так і для людей) є сальмонельоз. В США та Європі, виробники продукції тваринництва використовують так звані «живі» вакцини, які передбачають вакцинацію птиці з перших днів її життя з метою посилення імунітету та стійкості до даного захворювання. В Україні вакцинація птиці від сальмонельозу дозволена лише на третьому тижні її життя. Тобто перші два тижні курчата є вразливими до сальмонельозу. А використання передового європейського досвіду вакцинації птиці та типів вакцин в Україні, нажаль, заборонено.

Крім сальмонельозу існують і інші захворювання. Ще однією альтернативою протимікробним препаратам є автогенні вакцини. Вони виробляються та використовуються під конкретне господарство і конкретних тварин. Такий підхід дозволяє господарству не використовувати антибіотики та бути впевненими в тому, що тварини будуть проліковані необхідними ліками в необхідній кількості. Автогенні вакцини виготовляються компаніями-виробниками після проведення відповідних досліджень на господарстві. 

Досвід Європейського Союзу

В ЄС постійно триває робота над посиленням контролю за реалізацією та використанням антибіотиків. В грудні минулого року було прийнято ряд законодавчих актів, які передбачають посилення контролю у ветеринарній медицині за їх використання. Повністю регулювання має вступити в силу до кінця 2021 року. Зі свого боку Україна взяла на себе зобов’язання до кінця 2019 року гармонізувати своє законодавство стосовно лікування та профілактики сальмонельозу птиці. Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської бізнес Асоціації вже передав свої пропозиції Держпродспоживслужбі, в основі яких лежить грунтовний аналіз європейського законодавства та кроки, які необхідно зробити для їх імплементації.

Бізнес підтримує необхідність посилення регулювання за використанням антибіотиків. Разом з тим варто зауважити, що це посилення повинно відбуватися не лише шляхом заборон і посиленням адміністративного тиску. Важливою є саме ефективність контролю та запровадження використання альтернативних лікарських засобів, одними з яких є автогенні вакцини і регулювання яких сьогодні в Україні просто відсутнє. Посилення тиску на галузь через ускладнення доступу до антибіотиків та без запропонованих альтернатив буде лише сприяти тінізації бізнесу та загостренню епізоотичної ситуації в країні. Разом з тим, розумна дерегуляція дозволить підвищити якість та безпечність продукції тваринництва як для внутрішнього ринку, так і для продукції, яка експортується.

Важливий крок в цьому напрямку вже було зроблено. 7 березня КМУ затвердив Національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів. Ним передбачається регуляція обігу антибіотиків в Україні. Вже до кінця 2 кварталу 2019 року передбачено розробка та прийняття документів, які регламентують більш жорсткі вимоги до використання антибіотиків у ветеринарній медицині та допоможуть впровадити якісну системи нагляду. Держпродспоживслужба вже розпочала роботу над розробкою власного відомчого плану.

Тож бізнес сподівається, цього року в Україні все ж вдасться створити розумну та дієву систему використання антибіотиків та вчасно виконати зобов’язання, взяті перед міжнародною спільнотою.

Джерело: Agropolit

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: