Бізнес визначив 10 пріоритетів на 2019 рік

21/ 01/ 2019

Бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації виділила 10 пріоритетів, важливих для розвитку бізнесу в 2019 році. Вони направлені на створення комфортних умов європейського рівня для роботи та забезпечення відчутних кроків для розвитку країни.

Перший стосується конкретних кроків в напрямку протидії тіньовій економіці.

Йде мова про тотальну фіскалізацію та запровадження новітніх технологій РРО, промотування безготівкових розрахунків та діджиталізацію процесів комунікації держава-бізнес-громадянин. До прикладу, E-Receipt, використання POS терміналу для передачі даних до ДФС. Про них бізнес говорив вже неодноразово і все ж сподівається, що цього року відчутні зміни буде зроблено.

Однак, будь-які зміни мають відбуватись комплексно. І, безумовно, ефективна система ринкового нагляду та контролю є важливим інструментом зниження рівня тіньової економіки. Так, актуальними на сьогодні для країни є боротьба з фальсифікацією молочних продуктів; запровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини, обов’язкової для ведення всіма постійними лісокористувачами; врегулюванні питання електронної комерції тощо. Очікуємо, що профільні органи звернуть на це увагу.

Другий – валютної лібералізації.

Минулого року було прийнято Закон «Про валюту і валютні операції». Однак, для повної імплементації закону важливо забезпечити виконання вторинного законодавства та зняти існуючі валютні обмеження на валютному ринку, щоб перейти до режиму вільного руху капіталу.

Третій – зниження податкового навантаження на фонд оплати праці та тиску на легальний бізнес.

Безумовно, бізнес розуміє необхідність пошуку ресурсів для поповнення Державного бюджету та Пенсійного фонду. В той же час, під гаслами боротьби з приховуванням реальних заробітних плат не слід запроваджувати вибіркове додаткове оподаткування саме сумлінних платників, які чесно декларують свої ринкові заробітні плати та сплачують податки.

Світлана Михайловська Заступник директора Європейської Бізнес Асоціації
Окремо варто згадати про перевірки бізнесу. Цього року знято мораторій. Тож бізнес очікує, що вони будуть проходити відкрито та відповідно до чинних законодавчих норм. Сподіваємось, додаткового фіскального та адміністративного навантаження на бізнес в контексті передвиборчої компанії не буде. Хто порушив – нехай чесно відповідає. Але без маніпуляцій. І це правило має бути дійсним для всіх – і для бізнесу, і для контролюючих органів. Наприклад, ми давно говорили про індивідуальну відповідальність посадовців контролюючих органів за шкоду, завдану бізнесу їх неправомірними діями. Така норма є в чинному Податковому кодексі, але на практиці вона де-факто не працює. Чому б забезпечити її належне виконання.
Четвертий – прийняття Трудового кодексу (проект Закону №1658) та врегулювання проблем з працевлаштуванням іноземців.

Про ці зміни бізнес говорить вже декілька років. Тож врешті варто зробити крок на зустріч європейським умовам трудового законодавства, відкрити ринок праці України для якісних міжнародних спеціалістів, змінити ще радянський Кодекс законів про працю в Україні, який на сьогодні діє, сучасним документом. Передбачити більшу свободу у договірних відносинах між роботодавцем та працівником, більш гнучкі форми обліку та планування робочого часу, обмежити роль профспілок у певних аспектах тощо.

П’ятий – продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС.

Тут варто виділити сферу ветеринарної медицини та фінальне прийняття відповідного Закону про ветеринарну медицину. Подальшої гармонізації із законодавством ЄС потребує і сфера експертизи реєстраційних матеріалів лікарських засобів, експертизи матеріалів клінічних випробувань. Необхідним також в розрізі «медичної реформи» є оновлення стандартів будівництва медичних установ, прийняття нових санітарних норм, стандартів медичних виробів. Технічні регламенти, до прикладу, на косметику, але з урахуванням позиції бізнесу, особливо щодо використання виключно INCI як визнаної у всьому світі номенклатури косметичних інгредієнтів для маркування. Ключове в цих аспектах – щоб, продукція відповідала вимогам, визначеним ЄС та бізнес не мав труднощів з постачання продукції з та до ЄС.

Окремо варто виділити питання інфраструктури та розпочати впровадження державно-приватного партнерства (проект Закону №8125 «Про концесії»). Закон охоплює значну кількість сфер, однак основна галузь застосування для нього –  інфраструктура, зокрема, морські порти. Станом на зараз документ очікує на розгляд у ВР у другому читанні і бізнес-спільнота сподівається, що законопроект буде прийнято з урахуванням пропозицій бізнесу.

Шостий – поводження з відходами.

Відповідальний бізнес за те, щоб поводитись в Україні з відходами по-європейськи, прозоро та відкрито, із запровадження розширеної відповідальності виробника. Так, модель має передбачати повну відповідальність виробника за те, що він випустив на ринок, в тому числі, збір, повторне використання/переробку чи утилізацію упаковки. Безумовно, для цього важливими є роздільний збір та сортування сміття. Адже ситуація з відходами досягає критичних масштабів, а кількість сміттєзвалищ росте (на сьогодні, вже більше 30 тис сміттєзвалищ – незаконні). Національну Стратегію поводження з відходами було прийнято ще в 2017 року. Бізнес вітає створення такого важливого документу та сподівається на імплементацію положень стратегії у вигляді відповідних законодавчих та підзаконних документів вже цього року.

Сьомий стосується питань митниці.

Минулого року тривала робота над врегулювання роботи «єдиного вікна» на митниці. В той же час, для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій важливим є впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО). Зараз існує 2 проекти Законів №4777 і №7473, в яких детально визначено статус таких операторів та їх функції. Наряду з впровадженням “єдиного вікна”, запровадження АЕО значно спростить процес митного оформлення вантажів для прозорого та легального бізнесу. Однак, вже близько 2 років триває робота у комітетах ВРУ. Важливо врешті це питання зрушити з місця.

Крім того, необхідно запровадити систему обміну інформацією з митними органами Європейського Союзу – New Computerised Transit System (NCTS). Для міжнародного бізнесу є важливим ефективна система обміну інформацією з митними органами, в тому числі, з країнами ЄС для забезпечення ефективного контролю і перешкоджання фальсифікації інформації про експорт та імпорт товарів.

Восьмий – охорони здоров’я.

Сфера містить багато складових, що потребують уваги. Частина питань, які вже, так чи інакше, розглядались і опрацьовувались раніше профільними державними органами, на нашу думку, мала б зайняти пріоритетні позиції і цього року. Зокрема, необхідно забезпечити наявність прозорих критеріїв для подальшого розширення програми «Доступні ліки», включення до неї нових нозологій/МНН. Питання подальшого ефективного застосування Національного переліку основних лікарських засобів також має неабияке значення, і ми сподіваємось, що це стане одним із пріоритетів.

На часі також впровадження стратегії щодо визначення і застосування належного ступеню доведення біоеквівалентності ліків. Сфера контролю якості ліків потребує концептуального перегляду, аби виключити будь-які дублювання, зокрема, для імпорту ліків, враховуючи чинне законодавство. Розвитку сфери клінічних досліджень органи влади почали приділяти більше уваги в минулому році, і ми очікуємо, що ця тенденція продовжиться на користь покращення умов проведення клінічних досліджень в Україні, збільшення кількості проектів, аби розширити доступ наших важкохворих пацієнтів до інноваційного лікування.

Дев’ятий – впровадження ринку землі шляхом прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Наразі, без його прийняття – скасування Мораторію на купівлю-продаж землі є неможливим. Тож бізнес-спільнота  підтримує прийняття даного Закону, з урахуванням кращих європейських практик.

І останнє, але не менш важливе, впровадження закону про ринок електроенергії з 1 липня 2019 року

А також запровадження аукціонів для купівлі/продажу електричної енергії виробленої із відновлюваних джерел енергії, що сприятиме рівномірному розвиток галузі та залученню інвестицій. На законодавчому рівні це допоможе закріпити прийняття проекту Закону 8449-д щодо зміни державної підтримки виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Сподіваємось, думку бізнесу буде почуто і рік подвійних виборів не стане причиною гальмування в країні.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: