Бізнес відреагував на уточнення тимчасових валютних обмежень НБУ

08/ 09/ 2022

5 вересня Національний банк оприлюднив постанову № 197 від 02.09.2022, якою оновлені та уточнені тимчасові валютні обмеження, встановлені постановою НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Як зазначає НБУ у своєму пресрелізі, прийняті уточнення щодо валютних обмежень мають на меті забезпечення макроекономічної стійкості України. Так, від 6 вересня українським позичальникам дозволено переказувати іноземну валюту зовнішнім кредиторам для сплати процентних платежів за відповідними кредитами. Регулятор очікує, що це рішення дасть змогу поліпшити умови ведення бізнесу, що важливо для відновлення економіки України та матиме контрольований вплив на міжнародні резерви. Однак, під обмеження по виплатах відсотків потрапляють кредитні договори з нерезидентами, виплати по яких фактично робилися тоді, коли потрібно було погашати зобов’язання за кредитними договорами перед іноземними фінансовими установами на рівні нерезидента-кредитора (материнська компанія). Акціонерні кредитні договори часто мають положення, які дають певну гнучкість у виборі часу перерахування тіла та нарахованих відсотків. Наприклад, у випадку, коли згідно з кредитною угодою дата погашення кредиту - 31 грудня 2024 року, відсотки сплачуються після настання остаточної дати погашення кредиту. При цьому позичальник має право на дострокове погашення кредиту та на самостійне обрання порядку погашення зобов’язань. Також під обмеження потрапляють кредити, по яких є хоча б якась заборгованість, а по акціонерних кредитах вона, як правило, є, у звязку з тим, що виплати по них здійснюються по факту у міру потреби та за наявності коштів, оскільки відповідальність за прострочення відсутня. Таким чином, дозволом НБУ на переказ іноземної валюти зовнішніми кредиторами для сплати процентних платежів не можуть скористатися компанії, у яких за умовами кредитних договорів дата сплати відповідних процентних платежів не припадає на період з 24 лютого 2022 року до 10 серпня 2022 року, оскільки під датою сплати процентних платежів за кредитним договором слід розуміти кінцеву (найбільш віддалену) дату, яка визначена умовами кредитного договору для своєчасного виконання такого платежу. Також в нинішніх умовах, коли дохідність окремих українських підприємств суттєво відрізняється через регіональну специфіку чи через втрату майна внаслідок бойових дій, не виглядає обґрунтованим обмеження щодо можливості сплати грошових зобов’язань по процентах за рахунок внутрішньо-групових позик (не кредитних коштів). Крім того, Національний банк визначив, що для здійснення розрахунків у іноземній валюті підприємство має спочатку використовувати наявну в нього іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку України. При цьому, банкам забороняється припиняти валютний нагляд за дотриманням українським бізнесом граничних строків розрахунків за операцією з експорту або імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом взаємозаліку. На думку бізнес-спільноти, хоч ці зміни й спрямовані на регулювання і захист платіжного балансу країни під час війни, вони значно обмежують право бізнесу на здійснення операцій з валютою. Наприклад, ті компанії, в структурі бізнесу яких наявна експортна частина, мають зобов’язання перед закордонними споживачами по ремонту і обслуговуванню техніки, а також необхідність в просуванні брендів і товару на цих ринках. Тож Європейська Бізнес Асоціація вітає позитивні для бізнесу зміни у тимчасовому валютному регулюванні. Разом з цим, сподіваємося на те, що запроваджені зміни дійсно сприятимуть збереженню макроекономічної стійкості України в контексті воєнного стану та забезпечать регулятору можливість врахування пропозицій бізнесу щодо перегляду валютних обмежень, зокрема в частині: збільшення лімітів по безготівкових розрахунках за товари та послуги за кордоном з використанням гривневих корпоративних платіжних карток; задоволення потреби страховиків у виконанні своїх обов’язків зі сплати перестрахових премій за договорами перестрахування із перестраховиками-нерезидентами для забезпечення платоспроможності страховиків та виконання договірних зобов’язань; доповнення переліку виключень із заборони на здійснення транскордонних переказів валютних цінностей клієнтів уповноважених установ з метою забезпечення можливості здійснювати поточні розрахунки з міжнародними платіжними системами, де прямим учасником є оператори поштового зв’язку, зокрема операцій з перерахування післяплати у гривнях / іноземній валюті, стягнутої з одержувачів міжнародних поштових відправлень на території України, відповідно до угод між оператором поштового зв’язку України та поштовими службами іноземних країн.

Так, від 6 вересня українським позичальникам дозволено переказувати іноземну валюту зовнішнім кредиторам для сплати процентних платежів за відповідними кредитами. Регулятор очікує, що це рішення дасть змогу поліпшити умови ведення бізнесу, що важливо для відновлення економіки України та матиме контрольований вплив на міжнародні резерви. Однак, під обмеження по виплатах відсотків потрапляють кредитні договори з нерезидентами, виплати по яких фактично робилися тоді, коли потрібно було погашати зобов’язання за кредитними договорами перед іноземними фінансовими установами на рівні нерезидента-кредитора (материнська компанія). Акціонерні кредитні договори часто мають положення, які дають певну гнучкість у виборі часу перерахування тіла та нарахованих відсотків. Наприклад, у випадку, коли згідно з кредитною угодою дата погашення кредиту – 31 грудня 2024 року, відсотки сплачуються після настання остаточної дати погашення кредиту. При цьому позичальник має право на дострокове погашення кредиту та на самостійне обрання порядку погашення зобов’язань. Також під обмеження потрапляють кредити, по яких є хоча б якась заборгованість, а по акціонерних кредитах вона, як правило, є, у зв’язку з тим, що виплати по них здійснюються по факту у міру потреби та за наявності коштів, оскільки відповідальність за прострочення відсутня. Таким чином, дозволом НБУ на переказ іноземної валюти зовнішніми кредиторами для сплати процентних платежів не можуть скористатися компанії, у яких за умовами кредитних договорів дата сплати відповідних процентних платежів не припадає на період з 24 лютого 2022 року до 10 серпня 2022 року, оскільки під датою сплати процентних платежів за кредитним договором слід розуміти кінцеву (найбільш віддалену) дату, яка визначена умовами кредитного договору для своєчасного виконання такого платежу. Також в нинішніх умовах, коли дохідність окремих українських підприємств суттєво відрізняється через регіональну специфіку чи через втрату майна внаслідок бойових дій, не виглядає обґрунтованим обмеження щодо можливості сплати грошових зобов’язань по процентах за рахунок внутрішньо-групових позик (не кредитних коштів).

Крім того, Національний банк визначив, що для здійснення розрахунків у іноземній валюті підприємство має спочатку використовувати наявну в нього іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку України. При цьому, банкам забороняється припиняти валютний нагляд за дотриманням українським бізнесом граничних строків розрахунків за операцією з експорту або імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом взаємозаліку. На думку бізнес-спільноти, хоч ці зміни й спрямовані на регулювання і захист платіжного балансу країни під час війни, вони значно обмежують право бізнесу на здійснення операцій з валютою. Наприклад, ті компанії, в структурі бізнесу яких наявна експортна частина, мають зобов’язання перед закордонними споживачами по ремонту і обслуговуванню техніки, а також необхідність в просуванні брендів і товару на цих ринках.

Тож Європейська Бізнес Асоціація вітає позитивні для бізнесу зміни у тимчасовому валютному регулюванні. Разом з цим, сподіваємося на те, що запроваджені зміни дійсно сприятимуть збереженню макроекономічної стійкості України в контексті воєнного стану та забезпечать регулятору можливість врахування пропозицій бізнесу щодо перегляду валютних обмежень, зокрема в частині:

збільшення лімітів по безготівкових розрахунках за товари та послуги за кордоном з використанням гривневих корпоративних платіжних карток;
задоволення потреби страховиків у виконанні своїх обов’язків зі сплати перестрахових премій за договорами перестрахування із перестраховиками-нерезидентами для забезпечення платоспроможності страховиків та виконання договірних зобов’язань;
доповнення переліку виключень із заборони на здійснення транскордонних переказів валютних цінностей клієнтів уповноважених установ з метою забезпечення можливості здійснювати поточні розрахунки з міжнародними платіжними системами, де прямим учасником є оператори поштового зв’язку, зокрема операцій з перерахування післяплати у гривнях / іноземній валюті, стягнутої з одержувачів міжнародних поштових відправлень на території України, відповідно до угод між оператором поштового зв’язку України та поштовими службами іноземних країн.