fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес-спільнота занепокоєна ухваленням неконституційного закону щодо реструктуризації валютних кредитів

30/ 03/ 2021
  19.03.2021 Верховна Рада України прийняла у І читанні проєкт Закону щодо обов’язкової реструктуризації кредитів, наданих у іноземнів валюті («Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)»).   Бізнес-спільнота, обєднана Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торговельною палатою в Україні, Незалежною Асоціацією Банків та Форумом Провідних Міжнародних Фінансових Установ, занепокоєна рішенням ВРУ з огляду на ризик прийняття неконституційного Закону, що матиме негативні наслідки для економіки через зменшення надходжень до Державного бюджету. Крім того, імовірно, це заблокує реалізацію визначених Президентом України завдань з розвитку іпотечного кредитування та державних програм по забезпеченню населення і бізнесу доступними банківськими кредитами («Доступне житло під 7%», «5-7-9 доступні кредити бізнесу», тощо). Так, замість спрямування коштів на фінансування державних програм банки будуть змушені вливати вільні кошти в капітал, щоб покрити негативні наслідки ухвалення Закону. Ця ініціатива суттєво погіршує правове становище кредиторів у відносинах з боржниками, збільшує кредитні ризики та ризики втрати кредиторами активів.  Серед ключових причин необхідності відхилення законопроєкту, з огляду на суттєві недоліки пропонованого законодавчого регулювання, є: - безпідставне розповсюдження умов обовязкової (примусової) реструктуризації на всі споживчі кредити в іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання повністю не погашено, у т.ч. й ті, що обслуговуються належним чином;   - порушення конституційного принципу обов’язковості судових рішень та необхідості повторного розгляду судами спорів – пропоноване визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого за рішенням суду для стягнення боргу по кредиту, який підпадатиме під реструктуризацію, суперечить ст. 129-1 Конституції України щодо обов’язковості виконання судового рішення. ЦЕ вимагатиме від банків, у разі порушення клієнтом умов реструктуризації, повторно звертатися до суду і проходити тривалі судові процедури отримання за тим самим кредитним і іпотечними договорами судових рішень про стягнення; - негативні для Державного бюджету наслідки, адже пропонований у проєкті перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. У 2020р. 74 діючих банків забезпечили надходження до Держбюджету понад 7,09 млрд. грн. податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до бюджету від сплати податку на прибуток підприємств;   - продовження дії мораторію на стягнення забезпечення за валютними кредитами, всупереч позиції Президента України про те, що продовження дії мораторію є одним зі стримуючих факторів відновлення іпотеки. Мораторій діє понад шість років та дає змогу позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобовязання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків, негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності і загалом на належному функціонуванні банківської системи України. Наявність мораторію не стимулює позичальників до пошуку взаємоприйнятних шляхів врегулювання заборгованості і спричиняє негативний вплив на здатність банків виконувати свої зобовязання перед вкладниками; - недієвість пропонованого механізму реструктуризації кредитів, який передбачає лише подання заяви про проведення реструктуризації, але подальші дії сторін незрозумілі. Так, взагалі не передбачено вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації, погодження між сторонами умов проведення реструктуризації. Позиція бізнес-спільнот полягає у неприйнятності та необхідності зміни пропонованих у законопроєкті підходів до питання реструктуризації валютних кредитів. Насамперед, відмови від популістських рішень, які нівелюють права кредиторів в Україні, повністю перекладаючи на них відповідальність за невиконання боржником своїх зобов’язань. Відповідне звернення до Президента України було підписано 26 березня від імені Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в Україні, Незалежної Асоціації Банків та Форуму Провідних Міжнародних Фінансових Установ. Дуже сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

19.03.2021 Верховна Рада України прийняла у І читанні проєкт Закону щодо обов’язкової реструктуризації кредитів, наданих у іноземнів валюті («Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)»).  

Бізнес-спільнота, об’єднана Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торговельною палатою в Україні, Незалежною Асоціацією Банків та Форумом Провідних Міжнародних Фінансових Установ, занепокоєна рішенням ВРУ з огляду на ризик прийняття неконституційного Закону, що матиме негативні наслідки для економіки через зменшення надходжень до Державного бюджету. Крім того, імовірно, це заблокує реалізацію визначених Президентом України завдань з розвитку іпотечного кредитування та державних програм по забезпеченню населення і бізнесу доступними банківськими кредитами («Доступне житло під 7%», «5-7-9 доступні кредити бізнесу», тощо).

Так, замість спрямування коштів на фінансування державних програм банки будуть змушені вливати вільні кошти в капітал, щоб покрити негативні наслідки ухвалення Закону. Ця ініціатива суттєво погіршує правове становище кредиторів у відносинах з боржниками, збільшує кредитні ризики та ризики втрати кредиторами активів. 

Серед ключових причин необхідності відхилення законопроєкту, з огляду на суттєві недоліки пропонованого законодавчого регулювання, є:

– безпідставне розповсюдження умов обов’язкової (примусової) реструктуризації на всі споживчі кредити в іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання повністю не погашено, у т.ч. й ті, що обслуговуються належним чином;  

– порушення конституційного принципу обов’язковості судових рішень та необхідості повторного розгляду судами спорів – пропоноване визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого за рішенням суду для стягнення боргу по кредиту, який підпадатиме під реструктуризацію, суперечить ст. 129-1 Конституції України щодо обов’язковості виконання судового рішення. ЦЕ вимагатиме від банків, у разі порушення клієнтом умов реструктуризації, повторно звертатися до суду і проходити тривалі судові процедури отримання за тим самим кредитним і іпотечними договорами судових рішень про стягнення;

– негативні для Державного бюджету наслідки, адже пропонований у проєкті перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. У 2020р. 74 діючих банків забезпечили надходження до Держбюджету понад 7,09 млрд. грн. податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до бюджету від сплати податку на прибуток підприємств;  

– продовження дії мораторію на стягнення забезпечення за валютними кредитами, всупереч позиції Президента України про те, що продовження дії мораторію є одним зі стримуючих факторів відновлення іпотеки. Мораторій діє понад шість років та дає змогу позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов’язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків, негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності і загалом на належному функціонуванні банківської системи України. Наявність мораторію не стимулює позичальників до пошуку взаємоприйнятних шляхів врегулювання заборгованості і спричиняє негативний вплив на здатність банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками;

– недієвість пропонованого механізму реструктуризації кредитів, який передбачає лише подання заяви про проведення реструктуризації, але подальші дії сторін незрозумілі. Так, взагалі не передбачено вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації, погодження між сторонами умов проведення реструктуризації.

Позиція бізнес-спільнот полягає у неприйнятності та необхідності зміни пропонованих у законопроєкті підходів до питання реструктуризації валютних кредитів. Насамперед, відмови від популістських рішень, які нівелюють права кредиторів в Україні, повністю перекладаючи на них відповідальність за невиконання боржником своїх зобов’язань.

Відповідне звернення до Президента України було підписано 26 березня від імені Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в Україні, Незалежної Асоціації Банків та Форуму Провідних Міжнародних Фінансових Установ. Дуже сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: