Бізнес просить прибрати ризики додаткового адміністративного та фіскального тиску в законодавстві про захист прав споживачів

06/ 04/ 2023

На початку року Європейська Бізнес Асоціація вже виступала категорично проти деяких норм законопроєкту №6134 «Про захист прав споживачів», адже вони суперечать положенням європейських директив, посилюють регуляторний тиск на бізнес та містять корупційні та інші ризики. Серед положень, які категорично не підтримуються бізнесом – створення двох нових, досить монопольних за своїми функціями, уповноважених органів – громадської спілки «Спілка громадських об’єднань споживачів» та Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. Передбачається, що вони будуть мати розширені нетипові повноваження по контролю за діяльністю бізнесу та притягненню їх до відповідальності, наприклад, проводити додаткові перевірки бізнесу; накладати штрафи; визначати розміру відшкодування; проводити обов’язкові платні навчання для підприємців; тощо. Пропозиціями до проєкту Закону також пропонується надати компетентному органу повноваження проводити контрольні перевірки бізнесу щодо наявності призначених осіб, відповідальних за захист прав споживачів, і накладати штрафи за невиконання або несвоєчасне виконання цих вимог. Безумовно, в європейських країнах є подібні організації, однак, вони не мають впливу на господарську діяльність суб’єктів господарювання. Водночас, серед ризикових пропозицій – ідея запровадити здійснення розгляду справ у порядку позасудового розв’язання спорів та прийняття рішень Комісією на підставі висновків Спілки. Хоча, відповідно до законодавства України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди може визначати лише суд. Занепокоєння бізнесу загострилось через нещодавно зареєстрований законопроєкт №9095 щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів. Так, документом пропонується збільшити розміри штрафів за певні види адміністративних правопорушень та встановити кримінальну відповідальність за надання недостовірної інформації про продукцію. Варто зауважити, що бізнес готовий відповідати за дії чи бездіяння, які певним чином вплинули на споживача. Водночас, в умовах, коли в країні фундамент з верховенства права та ефективної системи боротьби з корупцією ще не сформовано є побоювання, що така норма, на жаль, може призвести до зловживань з боку контролюючих органів та можливість створення неправомірного тиску на бізнес. Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи та Голів інших комітетів ВРУ з пропозицією не підтримувати законопроєкт №9095 та законопроєкт №6134 з наявними нормами, що можуть сприяти вчиненню надмірного адміністративного та фіскального тиску на бізнес. Так, щодо останнього документу, як вже спільнота зазначала, його варто направити на повторне доопрацювання, врахувавши застереження та зауваження підприємців і виключно потім виносити на голосування в зал. Ну і, паралельно, ми як країна маємо працювати над становлення системи верховенства права, аби, працюючи, бізнес відчував та розумів, що в будь-якому випадку органи державної влади захищають інтереси бізнесу.

Серед положень, які категорично не підтримуються бізнесом – створення двох нових, досить монопольних за своїми функціями, уповноважених органів – громадської спілки «Спілка громадських об’єднань споживачів» та Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. Передбачається, що вони будуть мати розширені нетипові повноваження по контролю за діяльністю бізнесу та притягненню їх до відповідальності, наприклад, проводити додаткові перевірки бізнесу; накладати штрафи; визначати розміру відшкодування; проводити обов’язкові платні навчання для підприємців; тощо.

Пропозиціями до проєкту Закону також пропонується надати компетентному органу повноваження проводити контрольні перевірки бізнесу щодо наявності призначених осіб, відповідальних за захист прав споживачів, і накладати штрафи за невиконання або несвоєчасне виконання цих вимог. Безумовно, в європейських країнах є подібні організації, однак, вони не мають впливу на господарську діяльність суб’єктів господарювання.

Водночас, серед ризикових пропозицій – ідея запровадити здійснення розгляду справ у порядку позасудового розв’язання спорів та прийняття рішень Комісією на підставі висновків Спілки. Хоча, відповідно до законодавства України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди може визначати лише суд.

Занепокоєння бізнесу загострилось через нещодавно зареєстрований законопроєкт №9095 щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів. Так, документом пропонується збільшити розміри штрафів за певні види адміністративних правопорушень та встановити кримінальну відповідальність за надання недостовірної інформації про продукцію. Варто зауважити, що бізнес готовий відповідати за дії чи бездіяння, які певним чином вплинули на споживача. Водночас, в умовах, коли в країні фундамент з верховенства права та ефективної системи боротьби з корупцією ще не сформовано є побоювання, що така норма, на жаль, може призвести до зловживань з боку контролюючих органів та можливість створення неправомірного тиску на бізнес.

Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи та Голів інших комітетів ВРУ з пропозицією не підтримувати законопроєкт №9095 та законопроєкт №6134 з наявними нормами, що можуть сприяти вчиненню надмірного адміністративного та фіскального тиску на бізнес. Так, щодо останнього документу, як вже спільнота зазначала, його варто направити на повторне доопрацювання, врахувавши застереження та зауваження підприємців і виключно потім виносити на голосування в зал. Ну і, паралельно, ми як країна маємо працювати над становлення системи верховенства права, аби, працюючи, бізнес відчував та розумів, що в будь-якому випадку органи державної влади захищають інтереси бізнесу.