Бізнес просить доопрацювати постанову про сервіс фіксації фактів шкоди довкіллю та не дублювати вже існуючі норми

09/ 06/ 2023

Наразі на розгляді уряду перебуває проєкт постанови Кабміну «Деякі питання функціонування «ЕкоЗагрози» та фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу» (Постанова про ЕкоЗагрозу). Так, Європейська Бізнес Асоціація підтримує ідею прийняття окремого положення про «ЕкоЗагрозу» як інформаційно-комунікаційну систему, яка організаційно та функціонально складається з веб-сайту та мобільного додатка сервісу фіксації екологічних загроз на території України. Разом з тим, в документі є досить неоднозначні положення, якими пропонується врегулювати деякі вже законодавчо визначені питання. 1) Запровадження нового виду позапланових екологічних перевірок. Постанова про ЕкоЗагрозу вводить алгоритм проведення огляду (обстеження) місця можливого заподіяння шкоди та збитків навколишньому природному середовищу, внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та/або заподіяння шкоди та збитків навколишньому природному середовищу, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Здійснюють огляд представники Держекоінспекції. За потреби вони можуть використовувати вимірювальні прилади, інше обладнання, а також відбирати проби та здійснювати інструментально-лабораторні вимірювання усіх екологічних показників. Підставою для таких оглядів можуть стати електронні звернення через онлайн-платформу «ЕкоЗагроза», а також будь-яке інше письмове, електронне або усне звернення. Для здійснення огляду видається наказ, а за результатами – складається акт. Але, на підприємствах і так проходять екологічні перевірки, які регулюються окремими нормативно-правовими актами, зокрема спеціальним Законом про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V тощо. 2) Дублювання процедури визначення шкоди та збитків довкіллю внаслідок військових дій Відповідно до Постанови про ЕкоЗагрозу, огляд (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу може здійснюватись, зокрема і для оцінки шкоди і збитків довкіллю, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Водночас, Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Постанова Кабміну №326 від 20 березня 2022 року) встановлено єдині підходи та основні вимоги до проведення оцінки збитків, завданих, зокрема земельним ресурсам, надрам, лісам, водним ресурсам, атмосферному повітрю, природно-заповідному фонду тощо. Сьогодні затверджено щонайменше 7 методик у частині визначення збитків довкіллю внаслідок збройної агресії рф. Додатком до Порядку надано достатній перелік способів здійснення оцінки збитків, завданих постраждалим, що включає проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або може бути результатом проведення судової експертизи. Наприклад, при здійсненні стандартизованої оцінки збитків, яка проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування, визначається розмір збитків, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів, спричинених збройною агресією рф. За результатами стандартизованої оцінки збитків органами державної влади або органами місцевого самоврядування складається акт оцінки збитків. Окрім того, у випадку пошкоджень або руйнувань будівель або споруд, у тому числі і тих, що належать суб’єктам господарювання, що є постійним наслідком збройної агресії Російської Федерації, їх фіксація здійснюється відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (постанова Кабміну №473 від 19 квітня 2022 року). За результатами здійснення робіт з обстеження пошкоджених об’єктів складається акт комісійного обстеження. Таким чином, процес виявлення наслідків заподіяної шкоди на навколишнє природне середовище та визначення збитків від військових дій є достатньо врегульованим на законодавчому рівні – тому, з постанови це питання слід прибрати. Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.. За останніми даними, сума збитків, завданих рф надрам, атмосферному повітрю, водним та земельним ресурсам України, перевищує 8 трлн гривень. Як зазначають у Міндовкілля, для підрахунку використовуються сім методик, розроблених Держекоінспекцією та Держгеонадрами. Таким чином, виходить, що у механізми фіксації шкоди та визначення збитків працюють. В такому випадку напрошується інший висновок, що Постанова про ЕкоЗагрозу першочергово спрямована на запровадження нового виду позапланових екологічних перевірок, що у випадку перевірок бізнесу, має відповідати чинному законодавству. «Пропонований Постановою про ЕкоЗагрозу підхід наділення представників контролюючого органу надмірними і не зовсім властивими їм повноваженнями при одночасному звуженні прав підприємців, визначених законодавством, може надати негативний сигнал представникам бізнес-спільноти, які вже понад рік щодня спрямовують свої зусилля на підтримку економіки країни не лише шляхом збереження робочих місць та сплати податків, але й надають гуманітарну допомогу населенню, забезпечують медичні заклади, допомагають внутрішньо-переміщеним особам, організовують сховища для населення та укріплення міст, допомагають військовим тощо», - зазначає Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Відтак, з метою запобігання дублювання чинних законодавчих процедур, потенційної дискреції повноважень контролюючого органу та недопущення тиску на бізнес, звертаємось до Уряду з проханням доопрацювати Постанову про ЕкоЗагрозу і не приймати її у поточній редакції.

Разом з тим, в документі є досить неоднозначні положення, якими пропонується врегулювати деякі вже законодавчо визначені питання.

1) Запровадження нового виду позапланових екологічних перевірок.

Постанова про ЕкоЗагрозу вводить алгоритм проведення огляду (обстеження) місця можливого заподіяння шкоди та збитків навколишньому природному середовищу, внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та/або заподіяння шкоди та збитків навколишньому природному середовищу, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Здійснюють огляд представники Держекоінспекції. За потреби вони можуть використовувати вимірювальні прилади, інше обладнання, а також відбирати проби та здійснювати інструментально-лабораторні вимірювання усіх екологічних показників.

Підставою для таких оглядів можуть стати електронні звернення через онлайн-платформу «ЕкоЗагроза», а також будь-яке інше письмове, електронне або усне звернення. Для здійснення огляду видається наказ, а за результатами – складається акт.

Але, на підприємствах і так проходять екологічні перевірки, які регулюються окремими нормативно-правовими актами, зокрема спеціальним Законом про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V тощо.

2) Дублювання процедури визначення шкоди та збитків довкіллю внаслідок військових дій

Відповідно до Постанови про ЕкоЗагрозу, огляд (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу може здійснюватись, зокрема і для оцінки шкоди і збитків довкіллю, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Водночас, Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Постанова Кабміну №326 від 20 березня 2022 року) встановлено єдині підходи та основні вимоги до проведення оцінки збитків, завданих, зокрема земельним ресурсам, надрам, лісам, водним ресурсам, атмосферному повітрю, природно-заповідному фонду тощо. Сьогодні затверджено щонайменше 7 методик у частині визначення збитків довкіллю внаслідок збройної агресії рф.

Додатком до Порядку надано достатній перелік способів здійснення оцінки збитків, завданих постраждалим, що включає проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або може бути результатом проведення судової експертизи. Наприклад, при здійсненні стандартизованої оцінки збитків, яка проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування, визначається розмір збитків, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів, спричинених збройною агресією рф. За результатами стандартизованої оцінки збитків органами державної влади або органами місцевого самоврядування складається акт оцінки збитків.

Окрім того, у випадку пошкоджень або руйнувань будівель або споруд, у тому числі і тих, що належать суб’єктам господарювання, що є постійним наслідком збройної агресії Російської Федерації, їх фіксація здійснюється відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (постанова Кабміну №473 від 19 квітня 2022 року). За результатами здійснення робіт з обстеження пошкоджених об’єктів складається акт комісійного обстеження.

Таким чином, процес виявлення наслідків заподіяної шкоди на навколишнє природне середовище та визначення збитків від військових дій є достатньо врегульованим на законодавчому рівні – тому, з постанови це питання слід прибрати.

Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

За останніми даними, сума збитків, завданих рф надрам, атмосферному повітрю, водним та земельним ресурсам України, перевищує 8 трлн гривень. Як зазначають у Міндовкілля, для підрахунку використовуються сім методик, розроблених Держекоінспекцією та Держгеонадрами. Таким чином, виходить, що у механізми фіксації шкоди та визначення збитків працюють. В такому випадку напрошується інший висновок, що Постанова про ЕкоЗагрозу першочергово спрямована на запровадження нового виду позапланових екологічних перевірок, що у випадку перевірок бізнесу, має відповідати чинному законодавству.

«Пропонований Постановою про ЕкоЗагрозу підхід наділення представників контролюючого органу надмірними і не зовсім властивими їм повноваженнями при одночасному звуженні прав підприємців, визначених законодавством, може надати негативний сигнал представникам бізнес-спільноти, які вже понад рік щодня спрямовують свої зусилля на підтримку економіки країни не лише шляхом збереження робочих місць та сплати податків, але й надають гуманітарну допомогу населенню, забезпечують медичні заклади, допомагають внутрішньо-переміщеним особам, організовують сховища для населення та укріплення міст, допомагають військовим тощо», – зазначає Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Відтак, з метою запобігання дублювання чинних законодавчих процедур, потенційної дискреції повноважень контролюючого органу та недопущення тиску на бізнес, звертаємось до Уряду з проханням доопрацювати Постанову про ЕкоЗагрозу і не приймати її у поточній редакції.