fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес очікує на розумне поєднання фіскальної та кліматичної політик в Україні

22/ 07/ 2021
  На цьому акцентували представники Європейської Бізнес Асоціації під час сьогоднішнього закритого круглого столу «На шляху до вуглецевої нейтральності України: удосконалення підходів до оподаткування викидів вуглецю», що проходив на платформі Податкового комітету ВРУ. В ході заходу було представлено дослідження «Шляхи вдосконалення податку на викиди двоокису вуглецю в Україні», який став предметом дискусії представників Міндовкілля, парламентарів, Державної податкової служби, Державної фіскальної служби та бізнесу. Представники ЕВА відзначили позитивні моменти у дослідженні, зокрема – розуміння того, що екоподаток, який надходить до бюджету, повинен мати цільове використання, а також те, що самим лише підняттям ставок викиди СО2 не зменшити. Країні потрібні інші стимулюючі заходи. Перший зроблений крок у цьому напрямку – перегляд Постанови КМУ №1147, ініційований Міндовкілля. Цей документ регулює перелік заходів, які можуть вважатись природоохоронними та на які можуть витрачатись кошти з екоподатку. Враховуючи те, що за підрахунками експертів Європейської Бізнес Асоціації, Україна реально може скоротити викиди вуглецю на 60-55% від рівня 1990 року (тобто до 40-45% до 2030 року) за умови 15-20 млрд доларів інвестицій, нам необхідні відповідні фінансові механізми. Саме тому бізнес запропонував включити до переліку заходи, спрямовані на декарбонізацію та протидію зміні клімату. Окрім цього, Асоціація висловила підтримку важливості нагального перегляду кліматичної політики України, зокрема, в частині запровадження національної системи торгівлі викидами (СТВ) та удосконалення підходів до оподаткування викидів СО2. Водночас, на наш погляд, комбінування сплати за викиди СО2 у вигляді податку на енергоресурси (як це пропонується у дослідженні), з СТВ можливо у тому випадку, якщо платники/участники будуть з різних секторів. Наприклад, податок на енергоресурси, привязаний до викидів СО2, можуть платити транспортний сектор та домогосподарства, тоді як підприємства можуть брати участь у СТВ. По-перше, тоді не виникне ситуацій подвійного оподаткування за викиди СО2 для бізнесу. По-друге, завдяки запровадженому Законом про моніторинг, звітність та верифікацію (МЗВ) підходу до вимірювання викидів, обєктивність даних буде значно підвищено, а систему обліку та оподаткування – спрощено. По-третє, в СТВ потрапляє оподаткування тих викидів, які повязані з виробничими процесами, але не повязані напряму зі спалюванням палива. Відтак, не буде такої проблеми, що частина викидів СО2, не повязаних зі спалюванням палива, ніяк не оподатковується. По-четверте, доходи, отримані від продажу дозволів на викиди СО2 в межах СТВ, зокрема в європейських країнах, забезпечують надходження, які можуть бути використані на проєкти із зниження вмісту вуглецю, зменшення споживання енергії, підвищення енергоефективності, збільшення використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії. Тобто, з одного боку, ціна на викиди підвищує витрати, повязані з діяльністю, яка спричиняє забруднення, а з іншого – СТВ спонукає підприємства скорочувати викиди. Більш красномовно цей досвід представлено в ЄС, де основними платниками екологічних податків є домогосподарства, а не бізнес. Так, у 2018 році частка корпорацій у загальній сумі надходжень екоподатків становила 46,7%, при цьому у частині надходжень від енергетичних податків внесок бізнесу не перевищує 50%. Таким чином, у структурі тарифів для населення закладена екологічна складова, що дає споживачам змогу також усвідомлювати свій вплив на довкілля. Водночас прив’язка рівня витрат до обсягу споживаних природних ресурсів стимулює більш відповідальний підхід. Також дещо суперечливим у дослідженні звучить твердження, що «повернення коштів від екологічного податку суперечить принципу «забруднювач платить», відповідно до якого підприємство, яке забруднює довкілля, має компенсувати завдану шкоду». Цей висновок не зовсім коректний, адже підприємство, яке здійснює викиди, у будь-якому випадку платить за них – через відрахування у бюджет, де ці кошти розчиняться, або через інвестиції на природоохоронні заходи. До речі, як сказано у дослідженні, при розумному підході – це реальна практика деяких країн ЄС, що допомагає галузям промисловості з високими питомими викидами ПГ, чутливими до міжнародної конкуренції та такими, що створюють високу додану вартість для економіки, та забезпечують велику частку зайнятості, зменшити ризик втрати виробництва та конкурентоспроможності. Варто нагадати, що у кризовому 2020 році загальні витрати підприємств на екологічні проєкти зменшилися на 9% в порівнянні з 2019 роком – до 41,3 млрд грн. Але, загалом у всіх секторах збільшилися відрахування на охорону атмосферного повітря і протидію зміні клімату. При цьому, якщо держава стимулюватиме бізнес шляхом повернення частки екоподатку, ці інвестиції збільшаться. І тоді країні простіше буде виконувати цілі у сфері захисту довкілля та запобіганню його забрудненню, що є більш важливим, аніж сплата за нанесену по факту шкоду. Адже, якщо виходити з логіки компенсації шкоди від викидів та наповнення держбюджету, держава, виходить, навпаки, зацікавлена у збільшенні викидів та погіршенні стану довкілля, адже тоді надходження будуть більшими. Але ми все ж сподіваємось, що це не так. Європейська Бізнес Асоціація також підтримує встановлення нульової ставки податку на викиди СО2 для установок, що працюють на біомасі. По-перше, це відповідає Директиві 2003/87/ЄС про СТВ у якій зазначено, що при розрахунку викидів парникових газів для стаціонарних установок, коефіцієнт викидів для біомаси дорівнює нулю. По-друге, слід також взяти до уваги, що Директивою 2003/96/ЄC про реструктуризацію оподаткування продуктів енергії та електроенергії встановлюється можливість запровадження державами-членами ЄС повного звільнення або знижених ставок оподаткування енергетичних продуктів, виготовлених виключно на біомасі або на компонентах, які виготовлені з біомаси. По-третє, відповідно до запровадженої нещодавно системи МЗВ, для цілей моніторингу та розрахунку обсягу викидів парникових газів не враховуються викиди СО2, що походить з біомаси, у тому числі, яка є часткою змішаного палива/матеріалу. Таке правило розповсюджується на установки, для яких паливом є біомаса, змішане паливо або змішаний матеріал на основі загального вмісту вуглецю, що складається з частки біомаси та частки викопного палива. Саме тому, наразі цей Проєкт Закону потребує доопрацювання. У підсумку, ЕВА дякує за підготовку дослідження та сподівається, що коментарі та пропозиції бізнес-спільноти будуть також враховані при розробці майбутніх регуляторних актів у сфері оподаткування на викиди СО2. Довідково: Круглий стіл організовано в рамках проєкту «Україна в Європі: Парламентський вимір», який реалізовує Центр Ліберальної Сучасності у партнерстві з Фондом Східна Європа за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Співорганізаторами круглого столу також виступив Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

На цьому акцентували представники Європейської Бізнес Асоціації під час сьогоднішнього закритого круглого столу «На шляху до вуглецевої нейтральності України: удосконалення підходів до оподаткування викидів вуглецю», що проходив на платформі Податкового комітету ВРУ.

В ході заходу було представлено дослідження «Шляхи вдосконалення податку на викиди двоокису вуглецю в Україні», який став предметом дискусії представників Міндовкілля, парламентарів, Державної податкової служби, Державної фіскальної служби та бізнесу.

Представники ЕВА відзначили позитивні моменти у дослідженні, зокрема – розуміння того, що екоподаток, який надходить до бюджету, повинен мати цільове використання, а також те, що самим лише підняттям ставок викиди СО2 не зменшити. Країні потрібні інші стимулюючі заходи.

Перший зроблений крок у цьому напрямку – перегляд Постанови КМУ №1147, ініційований Міндовкілля. Цей документ регулює перелік заходів, які можуть вважатись природоохоронними та на які можуть витрачатись кошти з екоподатку. Враховуючи те, що за підрахунками експертів Європейської Бізнес Асоціації, Україна реально може скоротити викиди вуглецю на 60-55% від рівня 1990 року (тобто до 40-45% до 2030 року) за умови 15-20 млрд доларів інвестицій, нам необхідні відповідні фінансові механізми. Саме тому бізнес запропонував включити до переліку заходи, спрямовані на декарбонізацію та протидію зміні клімату.

Окрім цього, Асоціація висловила підтримку важливості нагального перегляду кліматичної політики України, зокрема, в частині запровадження національної системи торгівлі викидами (СТВ) та удосконалення підходів до оподаткування викидів СО2.

Водночас, на наш погляд, комбінування сплати за викиди СО2 у вигляді податку на енергоресурси (як це пропонується у дослідженні), з СТВ можливо у тому випадку, якщо платники/участники будуть з різних секторів. Наприклад, податок на енергоресурси, прив’язаний до викидів СО2, можуть платити транспортний сектор та домогосподарства, тоді як підприємства можуть брати участь у СТВ. По-перше, тоді не виникне ситуацій подвійного оподаткування за викиди СО2 для бізнесу. По-друге, завдяки запровадженому Законом про моніторинг, звітність та верифікацію (МЗВ) підходу до вимірювання викидів, об’єктивність даних буде значно підвищено, а систему обліку та оподаткування – спрощено. По-третє, в СТВ потрапляє оподаткування тих викидів, які пов’язані з виробничими процесами, але не пов’язані напряму зі спалюванням палива. Відтак, не буде такої проблеми, що частина викидів СО2, не пов’язаних зі спалюванням палива, ніяк не оподатковується. По-четверте, доходи, отримані від продажу дозволів на викиди СО2 в межах СТВ, зокрема в європейських країнах, забезпечують надходження, які можуть бути використані на проєкти із зниження вмісту вуглецю, зменшення споживання енергії, підвищення енергоефективності, збільшення використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії. Тобто, з одного боку, ціна на викиди підвищує витрати, пов’язані з діяльністю, яка спричиняє забруднення, а з іншого – СТВ спонукає підприємства скорочувати викиди.

Більш красномовно цей досвід представлено в ЄС, де основними платниками екологічних податків є домогосподарства, а не бізнес. Так, у 2018 році частка корпорацій у загальній сумі надходжень екоподатків становила 46,7%, при цьому у частині надходжень від енергетичних податків внесок бізнесу не перевищує 50%. Таким чином, у структурі тарифів для населення закладена екологічна складова, що дає споживачам змогу також усвідомлювати свій вплив на довкілля. Водночас прив’язка рівня витрат до обсягу споживаних природних ресурсів стимулює більш відповідальний підхід.

Також дещо суперечливим у дослідженні звучить твердження, що «повернення коштів від екологічного податку суперечить принципу «забруднювач платить», відповідно до якого підприємство, яке забруднює довкілля, має компенсувати завдану шкоду». Цей висновок не зовсім коректний, адже підприємство, яке здійснює викиди, у будь-якому випадку платить за них – через відрахування у бюджет, де ці кошти розчиняться, або через інвестиції на природоохоронні заходи. До речі, як сказано у дослідженні, при розумному підході – це реальна практика деяких країн ЄС, що допомагає галузям промисловості з високими питомими викидами ПГ, чутливими до міжнародної конкуренції та такими, що створюють високу додану вартість для економіки, та забезпечують велику частку зайнятості, зменшити ризик втрати виробництва та конкурентоспроможності.

Варто нагадати, що у кризовому 2020 році загальні витрати підприємств на екологічні проєкти зменшилися на 9% в порівнянні з 2019 роком – до 41,3 млрд грн. Але, загалом у всіх секторах збільшилися відрахування на охорону атмосферного повітря і протидію зміні клімату. При цьому, якщо держава стимулюватиме бізнес шляхом повернення частки екоподатку, ці інвестиції збільшаться. І тоді країні простіше буде виконувати цілі у сфері захисту довкілля та запобіганню його забрудненню, що є більш важливим, аніж сплата за нанесену по факту шкоду. Адже, якщо виходити з логіки компенсації шкоди від викидів та наповнення держбюджету, держава, виходить, навпаки, зацікавлена у збільшенні викидів та погіршенні стану довкілля, адже тоді надходження будуть більшими. Але ми все ж сподіваємось, що це не так.

Європейська Бізнес Асоціація також підтримує встановлення нульової ставки податку на викиди СО2 для установок, що працюють на біомасі. По-перше, це відповідає Директиві 2003/87/ЄС про СТВ у якій зазначено, що при розрахунку викидів парникових газів для стаціонарних установок, коефіцієнт викидів для біомаси дорівнює нулю. По-друге, слід також взяти до уваги, що Директивою 2003/96/ЄC про реструктуризацію оподаткування продуктів енергії та електроенергії встановлюється можливість запровадження державами-членами ЄС повного звільнення або знижених ставок оподаткування енергетичних продуктів, виготовлених виключно на біомасі або на компонентах, які виготовлені з біомаси. По-третє, відповідно до запровадженої нещодавно системи МЗВ, для цілей моніторингу та розрахунку обсягу викидів парникових газів не враховуються викиди СО2, що походить з біомаси, у тому числі, яка є часткою змішаного палива/матеріалу. Таке правило розповсюджується на установки, для яких паливом є біомаса, змішане паливо або змішаний матеріал на основі загального вмісту вуглецю, що складається з частки біомаси та частки викопного палива. Саме тому, наразі цей Проєкт Закону потребує доопрацювання.

У підсумку, ЕВА дякує за підготовку дослідження та сподівається, що коментарі та пропозиції бізнес-спільноти будуть також враховані при розробці майбутніх регуляторних актів у сфері оподаткування на викиди СО2.

Довідково: Круглий стіл організовано в рамках проєкту «Україна в Європі: Парламентський вимір», який реалізовує Центр Ліберальної Сучасності у партнерстві з Фондом Східна Європа за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Співорганізаторами круглого столу також виступив Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: