Бізнес на низькому старті: у чому песимізм малих підприємців

26/ 03/ 2021

Прослухати онлайн Зупинити   І яка в цьому роль держави Олена Еро. Менеджер проекту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації. Наприкінці минулого року Європейська Бізнес Асоціація разом із Mind.ua провела дослідження настроїв малого бізнесу, щоб дізнатися, з якими думками та відчуттями він починатиме 2021 рік. На жаль, результати виявилися не надто оптимістичними – погіршилися не тільки настрої підприємців, а й очікування на найближчі пів року. Більше того, за всю історію дослідження з 2017 року результати видалися найбільш песимістичними. Тож чому переважають здебільшого негативні оцінки, й чи лише пандемія вплинула на настрої малого бізнесу, розповіла Mind менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації Олена Еро. Непростий збіг обставин. На початку цього року дослідження зафіксувало падіння Індексу настроїв малого бізнесу до 2,38 балів з 5-ти можливих, порівняно з 3,07 балами минулого року. Зниження оцінок торкнулося також очікування позитивних змін у майбутньому. Раніше прогнози підприємців були більш оптимістичними, ніж їхні оцінки поточного стану справ, у середньому на 20%. Але вперше за чотири роки проведення дослідження оцінка очікувань перевищує поточний стан лише на 10%. Так, тільки 27% підприємців очікують поліпшення стану справ протягом найближчих 6 місяців проти торішніх 59%. Водночас 52% підприємців прогнозують погіршення ситуації. Такий песимізм цілком може пояснюватися тим, що опитування проводилося в грудні 2020 року, і саме в цей період було оголошено про впровадження жорстких обмежувальних заходів після свят. І хоча держава заявила про свою готовність підтримати малих підприємців під час січневого локдауну, запропонована нею програма фінансової допомоги в розмірі 8000 грн ніяк не додавала підприємцям впевненості в майбутньому. Наприклад, деякі ФОПи зіткнулися з обмеженнями по КВЕДах та технічними несправностями. Певний скептицизм був також щодо суми грошової підтримки. На думку 84% малих підприємців, 8000 грн не могли компенсувати збитки від двотижневого простою бізнесу через карантин. Загалом внаслідок пандемії у більш ніж половини підприємців (58%) суттєво зменшилася кількість замовлень, хоча при цьому обсяг постійних витрат у вигляді податків та навантаження на фонд оплати праці залишився незмінним. Враховуючи повільні темпи розгортання вакцинації в країні та загрози вже третьої хвилі обмежувальних заходів, такий стан речей для малого бізнесу може тривати ще нескінченно довго. Принаймні, у найближчі шість місяців позитивних змін навряд чи варто чекати, тож оцінка бізнесом своїх перспектив виявилася цілком виправданою. Кредити поза доступом. Звичайно, ми розуміємо, що можливості України з надання фінансової допомоги тим, хто її потребує, є доволі обмеженими. Тому ми підтримували ідею розширення антикризової складової державного проєкту «Доступні кредити 5-7-9%». Додані інструменти з рефінансування поточних заборгованостей і поповнення обігових коштів відразу стали використовуватися підприємцями. Про підвищений попит саме на ці компоненти програми також свідчать дані Офісу розвитку малого і середнього підприємництва при Мінекономіки. Станом на кінець лютого 2021 року обсяг виданих кредитів для рефінансування та покриття постійних витрат склав 12,2 млрд грн та 5,4 млрд грн відповідно, що значно випередило обсяг інвестиційних кредитів – 3,7 млрд грн. Це й не дивно, адже за результатами нашого дослідження, лише кожен п’ятий підприємець планує брати кредит, щоб розвивати свій бізнес. Натомість кожен третій підприємець готовий вкластися в справу власними коштами, і майже стільки ж підприємців взагалі не планують інвестувати цього року. Отже, попри запуск програми 5-7-9%, представники малого бізнесу досі не повною мірою оцінили привабливість кредитів як інвестиційного інструменту. Поки що більшість ресурсів проєкту спрямовані на антикризову підтримку бізнесу, але це відбувається за рахунок створення нових та розвитку потенціалу наявних підприємств. Через бюрократичні складнощі з доведенням своєї платоспроможності та життєздатності нових проєктів малим підприємцям часто відмовляють у видачі кредитів з інвестиційною метою. Наслідки не змусили себе довго чекати – кількість тих, хто вважає, що отримати кредит в Україні важко або ж взагалі неможливо, зросла на 10% у порівнянні з минулим роком і зараз складає 64%. Під тиском податків. Серед підприємців також існує думка, що можна цілком обійтися без підтримки держави, головне – щоб не заважали працювати. Однак і з цим завданням державна система не дуже справляється. В антирейтингу найбільших перешкод для бізнесу вже котрий рік не зникає рівень податкового та фіскального тиску. І хоча цього року з лідерської позиції його змістили низька купівельна спроможність населення та влив локдауну, ми все ж сподіваємося, що ці фактори тут не назавжди. Натомість обтяжливе оподаткування залишиться з нами й після завершення пандемії і продовжуватиме стримувати зростання сектору МСБ. Так, 31% підприємців хотіли б, щоб відбулося спрощення поточної системи оподаткування та подачі звітності, а також загалом зниження рівня податків. Зокрема, досить обтяжливим для малого бізнесу є сплата ставки єдиного соціального внеску у 22%, особливо для ФОПів 2 та 3 груп, які відіграють значну роль у створенні нових робочих місць. До того ж у грудні 2021 року планується зростання мінімальної заробітної плати до 6500 грн, що відповідно збільшить розмір внеску. Ставка ЄСВ на рівні більш ніж 20% в умовах скрутної економічної ситуації в країні спонукатимуть частину бізнесу платити працівникам заробітну плату «в конверт», тим самим стимулюючи зростання тіньової зайнятості. Водночас варто зазначити, що певні податкові пільги та регуляторні пом’якшення все-таки відбуваються, але мають тимчасовий характер – лише на період карантину – і впроваджуються досить хаотично. Хочеться, щоб реформа системи оподаткування відбувалася більш системно. Діяти, а не чекати. Негатив у настроях малого бізнесу був спричинений, здебільшого, неконтрольованим фактором пандемії та її наслідків. Але й держава виявилася не до кінця готовою до низки проблем нової реальності через те, що роками не розвязувалися питання з неефективною податковою системою, бюрократією, корупцією, тіньовою економікою та відсутністю стимулів для розвитку підприємництва в країні. Більшість антикризових заходів, по суті, були запроваджені уперше, тому бізнес ще не встиг оцінити їх довгостроковий ефект і не знає, чого очікувати найближчим часом. Будемо сподіватися, що курс на комплексні рішення для підтримки економіки та бізнесу триватиме і 2021 року, щоб попри всю непередбачуваність малі підприємці могли бути впевненими, що після кризи в них будуть можливості для розвитку й масштабування. Джерело: Mind.ua

І яка в цьому роль держави

Олена Еро Менеджер проекту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації

Наприкінці минулого року Європейська Бізнес Асоціація разом із Mind.ua провела дослідження настроїв малого бізнесу, щоб дізнатися, з якими думками та відчуттями він починатиме 2021 рік. На жаль, результати виявилися не надто оптимістичними – погіршилися не тільки настрої підприємців, а й очікування на найближчі пів року. Більше того, за всю історію дослідження з 2017 року результати видалися найбільш песимістичними. Тож чому переважають здебільшого негативні оцінки, й чи лише пандемія вплинула на настрої малого бізнесу, розповіла Mind менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації Олена Еро.

Непростий збіг обставин

На початку цього року дослідження зафіксувало падіння Індексу настроїв малого бізнесу до 2,38 балів з 5-ти можливих, порівняно з 3,07 балами минулого року. Зниження оцінок торкнулося також очікування позитивних змін у майбутньому. Раніше прогнози підприємців були більш оптимістичними, ніж їхні оцінки поточного стану справ, у середньому на 20%. Але вперше за чотири роки проведення дослідження оцінка очікувань перевищує поточний стан лише на 10%. Так, тільки 27% підприємців очікують поліпшення стану справ протягом найближчих 6 місяців проти торішніх 59%. Водночас 52% підприємців прогнозують погіршення ситуації.

Такий песимізм цілком може пояснюватися тим, що опитування проводилося в грудні 2020 року, і саме в цей період було оголошено про впровадження жорстких обмежувальних заходів після свят. І хоча держава заявила про свою готовність підтримати малих підприємців під час січневого локдауну, запропонована нею програма фінансової допомоги в розмірі 8000 грн ніяк не додавала підприємцям впевненості в майбутньому.

На думку 84% малих підприємців, 8000 грн не могли компенсувати збитки від двотижневого простою бізнесу через карантин. Загалом внаслідок пандемії у більш ніж половини підприємців (58%) суттєво зменшилася кількість замовлень, хоча при цьому обсяг постійних витрат у вигляді податків та навантаження на фонд оплати праці залишився незмінним.

Враховуючи повільні темпи розгортання вакцинації в країні та загрози вже третьої хвилі обмежувальних заходів, такий стан речей для малого бізнесу може тривати ще нескінченно довго. Принаймні, у найближчі шість місяців позитивних змін навряд чи варто чекати, тож оцінка бізнесом своїх перспектив виявилася цілком виправданою.

Кредити поза доступом

Звичайно, ми розуміємо, що можливості України з надання фінансової допомоги тим, хто її потребує, є доволі обмеженими. Тому ми підтримували ідею розширення антикризової складової державного проєкту «Доступні кредити 5-7-9%». Додані інструменти з рефінансування поточних заборгованостей і поповнення обігових коштів відразу стали використовуватися підприємцями.

Про підвищений попит саме на ці компоненти програми також свідчать дані Офісу розвитку малого і середнього підприємництва при Мінекономіки. Станом на кінець лютого 2021 року обсяг виданих кредитів для рефінансування та покриття постійних витрат склав 12,2 млрд грн та 5,4 млрд грн відповідно, що значно випередило обсяг інвестиційних кредитів – 3,7 млрд грн.

Отже, попри запуск програми 5-7-9%, представники малого бізнесу досі не повною мірою оцінили привабливість кредитів як інвестиційного інструменту. Поки що більшість ресурсів проєкту спрямовані на антикризову підтримку бізнесу, але це відбувається за рахунок створення нових та розвитку потенціалу наявних підприємств. Через бюрократичні складнощі з доведенням своєї платоспроможності та життєздатності нових проєктів малим підприємцям часто відмовляють у видачі кредитів з інвестиційною метою. Наслідки не змусили себе довго чекати – кількість тих, хто вважає, що отримати кредит в Україні важко або ж взагалі неможливо, зросла на 10% у порівнянні з минулим роком і зараз складає 64%.

Під тиском податків

Серед підприємців також існує думка, що можна цілком обійтися без підтримки держави, головне – щоб не заважали працювати. Однак і з цим завданням державна система не дуже справляється. В антирейтингу найбільших перешкод для бізнесу вже котрий рік не зникає рівень податкового та фіскального тиску. І хоча цього року з лідерської позиції його змістили низька купівельна спроможність населення та влив локдауну, ми все ж сподіваємося, що ці фактори тут не назавжди. Натомість обтяжливе оподаткування залишиться з нами й після завершення пандемії і продовжуватиме стримувати зростання сектору МСБ.

До того ж у грудні 2021 року планується зростання мінімальної заробітної плати до 6500 грн, що відповідно збільшить розмір внеску. Ставка ЄСВ на рівні більш ніж 20% в умовах скрутної економічної ситуації в країні спонукатимуть частину бізнесу платити працівникам заробітну плату «в конверт», тим самим стимулюючи зростання тіньової зайнятості.

Водночас варто зазначити, що певні податкові пільги та регуляторні пом’якшення все-таки відбуваються, але мають тимчасовий характер – лише на період карантину – і впроваджуються досить хаотично. Хочеться, щоб реформа системи оподаткування відбувалася більш системно.

Діяти, а не чекати

Негатив у настроях малого бізнесу був спричинений, здебільшого, неконтрольованим фактором пандемії та її наслідків. Але й держава виявилася не до кінця готовою до низки проблем нової реальності через те, що роками не розв’язувалися питання з неефективною податковою системою, бюрократією, корупцією, тіньовою економікою та відсутністю стимулів для розвитку підприємництва в країні.

Будемо сподіватися, що курс на комплексні рішення для підтримки економіки та бізнесу триватиме і 2021 року, щоб попри всю непередбачуваність малі підприємці могли бути впевненими, що після кризи в них будуть можливості для розвитку й масштабування.

Джерело: Mind.ua