Бізнес говорить про певні труднощі з впровадженням європейської системи моніторингу парникових газів

18/ 02/ 2022

Прослухати онлайн Зупинити   З 1 січня 2021 року вступив у дію Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, який став першим кроком для створення ринку торгівлі квотами на викиди. До 31 березня 2022 року компанії мають подати перші верифіковані звіти разом із затвердженими планами моніторингу за попередній рік. Водночас, наразі компанії-учасники Європейської Бізнес Асоціації стикаються з низкою ризиків, що можуть негативно вплинути як на реалізацію цього положення, так і на діяльність підприємств. По-перше, йдеться про відмови у затвердженні планів моніторингу. Наразі оператори стикаються із труднощами в процесі затвердження стандартних планів моніторингу з боку Міндовкілля, в тому числі з недотриманням строків розгляду. По-друге, кількість верифікаторів є недостатньою. На сьогодні за стандартом ДСТУ ISO 14065:2015 акредитовані лише три компанії-верифікатори, причому два з них з’явились протягом останніх двох тижнів. Фактично, компанії, які підпадають під дію закону, були позбавлені можливості заздалегідь провести відповідні тендери та обрати контрагента, та й ринок даних послуг не виглядає достатньо конкурентним. Окремо постає питання, чи встигнуть близько 400 компаній отримати якісні послуги затвердження даних щодо викидів від трьох верифікаторів протягом 1,5 місяців? Ймовірно, потрібно або продовжувати строки подачі звітів або забезпечити умови для тимчасової подачі неверифікованих звітів. По-третє, можуть мати місце розбіжності у підходах до розрахунку та сплати податку на викиди СО2. Відповідно до податкового законодавства, компанії зобов’язані щоквартально подавати податкові декларації на викиди СО2. І якщо раніше чіткої єдиної для всіх методики розрахунку викидів не було, то тепер після запровадження уніфікованих підходів дані деяких компаній можуть суттєво змінитись. Враховуючи останні події, є побоювання, аби це не стало черговим приводом для претензій з боку податкової інспекції. Відтак, бізнесу потрібні роз’яснення щодо розрахунку та сплати екоподатку за викиди СО2. По-четверте, можливість санкцій з боку Держекоінспекції. Усі вищезгадані суперечності очевидно негативно вплинуть на прагнення бізнесу дотриматись вимог закону. Це, у свою чергу, може призвести до застосування до підприємств санкцій, зокрема, з боку Держекоінспекції. Тому доречно було б виключити відповідні питання з предмету перевірок екоінспекторів. Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА. Створення ринку торгівлі квотами – це не лише наше євроінтеграційне зобов′язання, це чи не єдиний шанс для українських експортерів пом’якшити застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) до своєї продукції з боку ЄС. Адже тільки верифіковані дані про викиди СО2 дозволять компаніям довести ефективність здійснених заходів з декарбонізації виробництва та зберегти конкурентні позиції на європейському ринку. Ми не можемо допустити затягування реформи, особливо за поточних економічних умов. Саме тому Європейська Бізнес Асоціація звернулась до Прем’єр-міністра з проханням втрутитись та сприяти залученню до діалогу усіх стейкхолдерів – бізнес, Міндовкілля, Держекоінспекцію. Сподіваємось, ситуацію буде вирішено найближчим часом і у 2022 році ми зможемо отримати перші верифіковані дані про викиди парникових газів для подальшого запуску ринку торгівлі квотами.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

З 1 січня 2021 року вступив у дію Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, який став першим кроком для створення ринку торгівлі квотами на викиди.

До 31 березня 2022 року компанії мають подати перші верифіковані звіти разом із затвердженими планами моніторингу за попередній рік.

Водночас, наразі компанії-учасники Європейської Бізнес Асоціації стикаються з низкою ризиків, що можуть негативно вплинути як на реалізацію цього положення, так і на діяльність підприємств.

По-перше, йдеться про відмови у затвердженні планів моніторингу. Наразі оператори стикаються із труднощами в процесі затвердження стандартних планів моніторингу з боку Міндовкілля, в тому числі з недотриманням строків розгляду.

По-друге, кількість верифікаторів є недостатньою. На сьогодні за стандартом ДСТУ ISO 14065:2015 акредитовані лише три компанії-верифікатори, причому два з них з’явились протягом останніх двох тижнів. Фактично, компанії, які підпадають під дію закону, були позбавлені можливості заздалегідь провести відповідні тендери та обрати контрагента, та й ринок даних послуг не виглядає достатньо конкурентним. Окремо постає питання, чи встигнуть близько 400 компаній отримати якісні послуги затвердження даних щодо викидів від трьох верифікаторів протягом 1,5 місяців? Ймовірно, потрібно або продовжувати строки подачі звітів або забезпечити умови для тимчасової подачі неверифікованих звітів.

По-третє, можуть мати місце розбіжності у підходах до розрахунку та сплати податку на викиди СО2. Відповідно до податкового законодавства, компанії зобов’язані щоквартально подавати податкові декларації на викиди СО2. І якщо раніше чіткої єдиної для всіх методики розрахунку викидів не було, то тепер після запровадження уніфікованих підходів дані деяких компаній можуть суттєво змінитись. Враховуючи останні події, є побоювання, аби це не стало черговим приводом для претензій з боку податкової інспекції. Відтак, бізнесу потрібні роз’яснення щодо розрахунку та сплати екоподатку за викиди СО2.

По-четверте, можливість санкцій з боку Держекоінспекції. Усі вищезгадані суперечності очевидно негативно вплинуть на прагнення бізнесу дотриматись вимог закону. Це, у свою чергу, може призвести до застосування до підприємств санкцій, зокрема, з боку Держекоінспекції. Тому доречно було б виключити відповідні питання з предмету перевірок екоінспекторів.

Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА

Створення ринку торгівлі квотами – це не лише наше євроінтеграційне зобов′язання, це чи не єдиний шанс для українських експортерів пом’якшити застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) до своєї продукції з боку ЄС. Адже тільки верифіковані дані про викиди СО2 дозволять компаніям довести ефективність здійснених заходів з декарбонізації виробництва та зберегти конкурентні позиції на європейському ринку. Ми не можемо допустити затягування реформи, особливо за поточних економічних умов. Саме тому Європейська Бізнес Асоціація звернулась до Прем’єр-міністра з проханням втрутитись та сприяти залученню до діалогу усіх стейкхолдерів – бізнес, Міндовкілля, Держекоінспекцію.

Сподіваємось, ситуацію буде вирішено найближчим часом і у 2022 році ми зможемо отримати перші верифіковані дані про викиди парникових газів для подальшого запуску ринку торгівлі квотами.

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.