Бізнес дещо погіршив оцінку податкової системи України

26/ 11/ 2019

Прослухати онлайн Зупинити   Такими є висновки експертного дослідження «Податковий індекс», яке Європейська Бізнес Асоціація регулярно проводить серед членських компаній. Нова хвиля опитування за період квітень – жовтень 2019 року демонструє деяке погіршення настроїв експертів – показник Індексу склав 2,90 балів з 5 можливих, у порівнянні з 2,98 у попередньому періоді. Таким чином, показник Індексу залишається в негативній площині протягом всієї історії дослідження з 2011 року. Переглянути презентацію Найбільш оптимістичними щодо стану податкової системи підприємці були наприкінці 2018 – на початку 2019 року. Зараз же спостерігаються точкові погіршення в оцінках респондентів, які власне і вплинули на зниження інтегрального показника. Так, зросла частка невдоволених податковим законодавством – 26%, тоді як у попередньому періоді таких було 23%. Ще 59% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним. Дещо зменшилась кількість респондентів, які ствердно відповіли на питання, чи сприяв чинний податковий режим веденню їхнього бізнесу – 64%, тоді як у минулому періоді таких було 68%.  Тільки 18% експертів оцінили процес підготовки податкової звітності та адміністрування податків позитивно, натомість 33% вважають процедуру обтяжливою. Експерти вказали основні фактори, які негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності для респондентів: Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків; Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів; Недосконалість електронної системи звітності; Поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них; Кількість платежів. За даний період відчутні прояви фіскального тиску відчули на собі 28% опитаних, що практично повторює результат у минулому періоді. 29% повідомили про те, що тиск був майже відсутній і ще 9% експертів взагалі не зіштовхнулися з цим явищем впродовж досліджуваного періоду. У попередньому періоді кількість останніх складала 18%, тож ми бачимо, що кількість таких компаній на сьогодні скоротилася вдвічі. Серед методів тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі: Необґрунтовані інформаційні запити; Необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та несприйняття ними контраргументів/пояснень; Упереджені рішення фіскальних органів; Технічні проблеми з роботою серверу під час подання електронної звітності та реєстрації податкових накладних з ПДВ. Результати опитування показали, що кількість незадоволених якістю податкових сервісів дещо зросла – 29% (у попередньому періоді – 24%). Водночас 33% опитаних підтвердили, що задоволені якістю податкового обслуговування, а ще 38% вказали на задовільний рівень послуг. Володимир Котенко. Голова Податкового комітету Асоціації. Розгляд Верховною Радою неоднозначних податкових ініціатив разом із планами їх майже негайного запровадження, без сумніву, став стресовим для підприємців, що не могло не вплинути на оцінку співпраці держави та бізнесу у податковій сфері. Традиційно бізнесу не вистачає часу на опрацювання нововведень та адаптацію до змін, тим більш це справедливо у випадках масштабних змін. Довідково: Під час розрахунків до уваги традиційно бралися 4 критерії: Якість податкового законодавства; Обтяжливість/легкість адміністрування податків; Фіскальний тиск; Якість податкового обслуговування (роботи податківців). Загальне значення Податкового Індексу являє собою інтегральний розрахунок середнього значення кожного з вищенаведених факторів. В опитуванні взяли участь 105 експертів Податкового комітету Асоціації. Партнер дослідження

Такими є висновки експертного дослідження «Податковий індекс», яке Європейська Бізнес Асоціація регулярно проводить серед членських компаній. Нова хвиля опитування за період квітень – жовтень 2019 року демонструє деяке погіршення настроїв експертів – показник Індексу склав 2,90 балів з 5 можливих, у порівнянні з 2,98 у попередньому періоді. Таким чином, показник Індексу залишається в негативній площині протягом всієї історії дослідження з 2011 року.

Переглянути презентацію

Найбільш оптимістичними щодо стану податкової системи підприємці були наприкінці 2018 – на початку 2019 року. Зараз же спостерігаються точкові погіршення в оцінках респондентів, які власне і вплинули на зниження інтегрального показника. Так, зросла частка невдоволених податковим законодавством – 26%, тоді як у попередньому періоді таких було 23%. Ще 59% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним.

Дещо зменшилась кількість респондентів, які ствердно відповіли на питання, чи сприяв чинний податковий режим веденню їхнього бізнесу – 64%, тоді як у минулому періоді таких було 68%. 

Тільки 18% експертів оцінили процес підготовки податкової звітності та адміністрування податків позитивно, натомість 33% вважають процедуру обтяжливою. Експерти вказали основні фактори, які негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності для респондентів:

• Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків;
• Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів;
• Недосконалість електронної системи звітності;
• Поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них;
• Кількість платежів.

За даний період відчутні прояви фіскального тиску відчули на собі 28% опитаних, що практично повторює результат у минулому періоді. 29% повідомили про те, що тиск був майже відсутній і ще 9% експертів взагалі не зіштовхнулися з цим явищем впродовж досліджуваного періоду. У попередньому періоді кількість останніх складала 18%, тож ми бачимо, що кількість таких компаній на сьогодні скоротилася вдвічі.

Серед методів тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі:

• Необґрунтовані інформаційні запити;
• Необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та несприйняття ними контраргументів/пояснень;
• Упереджені рішення фіскальних органів;
• Технічні проблеми з роботою серверу під час подання електронної звітності та реєстрації податкових накладних з ПДВ.

Результати опитування показали, що кількість незадоволених якістю податкових сервісів дещо зросла – 29% (у попередньому періоді – 24%). Водночас 33% опитаних підтвердили, що задоволені якістю податкового обслуговування, а ще 38% вказали на задовільний рівень послуг.

Володимир Котенко Голова Податкового комітету Асоціації

Розгляд Верховною Радою неоднозначних податкових ініціатив разом із планами їх майже негайного запровадження, без сумніву, став стресовим для підприємців, що не могло не вплинути на оцінку співпраці держави та бізнесу у податковій сфері. Традиційно бізнесу не вистачає часу на опрацювання нововведень та адаптацію до змін, тим більш це справедливо у випадках масштабних змін.

Довідково:

Під час розрахунків до уваги традиційно бралися 4 критерії:

• Якість податкового законодавства;
• Обтяжливість/легкість адміністрування податків;
• Фіскальний тиск;
• Якість податкового обслуговування (роботи податківців).

Загальне значення Податкового Індексу являє собою інтегральний розрахунок середнього значення кожного з вищенаведених факторів. В опитуванні взяли участь 105 експертів Податкового комітету Асоціації.

Партнер дослідження