fbpx

Антибіотики в тваринництві – так чи ні?

29/ 08/ 2018
  Дмитро Кирилюк. Kоординатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації. Сьогодні люди все більше піклуються про здорове харчування. Кількість та якість дієт змінюється постійно, оскільки вагомим аргументом на користь корисного харчування є бажання людей зміцнювати організм та попереджувати хвороби, забезпечуючи організм всім необхідним. Водночас для підтримки організму ми використовуємо різноманітні методи лікування. Ще в давнину люди відкрили цілющі якості трав для лікування. З плином часу та розвитком науки і технологій люди навчились комбінувати трави, виділяти діючі речовини та комбінувати їх для оптимального лікування тих чи інших хвороб. Вже потім було здійснено одне із найбільш вагомих досягнень медичної науки — відкриття перших антибіотиків — пеніциліну та стрептоміцину. Вікіпедія пояснює антибіотики як «органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами в природі для захисту від інтервенції інших видів мікроорганізмів, та володіють здатністю пригнічувати розвиток або вбивати цих мікробів». А якщо по-простому, то антибіотики — це препарати, які більшість з нас вживає, коли болить горло, закладений ніс, висока температура і геть немає часу хворіти, бо на роботі горять дедлайни, керівництву «на вчора» треба звіти, зустріч з клієнтом, засідання робочої групи і купа подібних «життєво важливих» проблем. І що частіше ми користуємось швидкими методами лікування, тим сильніші антибіотики кожного разу нам доводиться приймати. І все частіше, коли ми просимо виписати нам ці чудодійні ліки, лікарі нас попереджають, що концентрація і сила антибіотиків має свої межі, і намагаються нас переконати все ж спробувати гарячого чаю з лимоном. Використання антибіотиків при лікуванні захворювань — це свідомий вибір кожного з нас. Але, як вже в нас повелось, ми дуже любимо, коли хтось турбується про нас. І якщо цього не робить держава, то бізнес завжди приходить на допомогу. Цей бізнес може бути не завжди відповідальним, але ж головне — це турбота. Бізнес часто можна умовно поділити на дві категорії — ті, хто намагається нашпигувати організм людини різними корисними вітамінами та мінералами, і ті, хто розуміє важливість часу для постійно зайнятих людей і тому наперед насичує свої продукти різними антибіотиками. І коли з представниками першої групи все зрозуміло — вони зазвичай маркують свою продукцію великими позначками типу «містить вітаміни», «вироблено з органічної сировини», «розроблено для покращення самопочуття» тощо, то з другою категорією «турботливого» бізнесу все трохи складніше. Вони роблять свою справу тихо і без зайвої метушні (тобто без маркування своєї продукції знаками типу «містить антибіотики», «при виробництві було використано пеніцилін» тощо) — годують тварин кормами з додаванням антибіотиків (щоб люди не їли м’ясо чи молоко хворих тварин), додають антибіотики в саму готову м’ясну чи молочну продукцію (щоб не зіпсувалось, якщо раптом хтось не дотримається умов безпечного транспортування чи зберігання). І все було б добре, якби не одне «але». І це «але» називається «антимікробна резистентність». Цей термін характеризує зростання стійкості нашого організму до антибіотиків. І тут знову варто згадати лікарів, які постійно нагадують, що чим частіше ми використовуємо антибіотики, тим сильніші їх треба буде обирати в майбутньому. В результаті, додавання антибіотиків до продуктів харчування призводить до того, що наш організм звикає до них і вже не реагує на захворювання. То що ж робити? Найпростіший вихід — заборонити використання антибіотиків в тваринництві раз і назавжди. Але не все так однозначно. Тварини, як і люди, теж хворіють. І їх також треба лікувати, і не завжди це можна зробити вітамінами та мінералами. Іноді все ж необхідно використовувати антибіотики. І от тут вже починаються роздуми «а що ж робити, якщо і використовувати не можна, але і заборонити теж не варіант?». У світі вже давно зрозуміли загрозу використання антибіотиків при вирощуванні тварин та виробництві продуктів харчування — Продовольча та Сільськогосподарська Організація ООН (ФАО) затвердила стратегію зменшення використання в світі антибіотиків. Стратегія спрямована на зменшення використання антибіотиків в тваринництві, а також регулювання використання антибіотиків із дотриманням періодів їх виведення з організму тварини. Загальна стратегія вже знайшла своє відображення в різних країнах світу — Китай та Індія пішли шляхом обмеження кількості дозволених до використання антибіотиків, США та країни ЄС — до попередження захворювань тварин та заміни антибіотиків широкого спектру на автогенні вакцини та стероїдні препарати, які мають порівняно менш шкідливий вплив на людей після їх застосування в тваринництві. Враховуючи стрімкий розвиток науки та технологій у галузі тваринництва, а також регулярне оновлення ветеринарного законодавства в світі, все більш актуальним стає це питання і для України. Особливо в частині використання світового досвіду та його використання в нас. Варто зазначити, що Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації, який представлений міжнародними компаніями, які офіційно зареєстровані в Україні, стурбований зростанням кількості антибіотиків, які часто-густо використовують господарства в Україні. Саме тому, провівши аналіз світового досвіду регулювання використання антибіотиків, компанії-члени комітету вирішили провести круглий стіл на тему «Шляхи боротьби з антимікробною резистентністю», на якому планують обговорити з представниками державних органів влади питання регулювання та контролю обігу антибіотиків в Україні. На нашу думку, це дозволить більш якісно підійти до питання регулювання галузі тваринництва в Україні та дозволить посилити конкурентні можливості вітчизняної тваринницької продукції на світових ринках. Джерело: AgroPortal
Дмитро Кирилюк Kоординатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації
Сьогодні люди все більше піклуються про здорове харчування. Кількість та якість дієт змінюється постійно, оскільки вагомим аргументом на користь корисного харчування є бажання людей зміцнювати організм та попереджувати хвороби, забезпечуючи організм всім необхідним.

Водночас для підтримки організму ми використовуємо різноманітні методи лікування. Ще в давнину люди відкрили цілющі якості трав для лікування. З плином часу та розвитком науки і технологій люди навчились комбінувати трави, виділяти діючі речовини та комбінувати їх для оптимального лікування тих чи інших хвороб. Вже потім було здійснено одне із найбільш вагомих досягнень медичної науки — відкриття перших антибіотиків — пеніциліну та стрептоміцину.

Вікіпедія пояснює антибіотики як «органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами в природі для захисту від інтервенції інших видів мікроорганізмів, та володіють здатністю пригнічувати розвиток або вбивати цих мікробів». А якщо по-простому, то антибіотики — це препарати, які більшість з нас вживає, коли болить горло, закладений ніс, висока температура і геть немає часу хворіти, бо на роботі горять дедлайни, керівництву «на вчора» треба звіти, зустріч з клієнтом, засідання робочої групи і купа подібних «життєво важливих» проблем. І що частіше ми користуємось швидкими методами лікування, тим сильніші антибіотики кожного разу нам доводиться приймати. І все частіше, коли ми просимо виписати нам ці чудодійні ліки, лікарі нас попереджають, що концентрація і сила антибіотиків має свої межі, і намагаються нас переконати все ж спробувати гарячого чаю з лимоном.

Використання антибіотиків при лікуванні захворювань — це свідомий вибір кожного з нас.

Але, як вже в нас повелось, ми дуже любимо, коли хтось турбується про нас. І якщо цього не робить держава, то бізнес завжди приходить на допомогу. Цей бізнес може бути не завжди відповідальним, але ж головне — це турбота. Бізнес часто можна умовно поділити на дві категорії — ті, хто намагається нашпигувати організм людини різними корисними вітамінами та мінералами, і ті, хто розуміє важливість часу для постійно зайнятих людей і тому наперед насичує свої продукти різними антибіотиками. І коли з представниками першої групи все зрозуміло — вони зазвичай маркують свою продукцію великими позначками типу «містить вітаміни», «вироблено з органічної сировини», «розроблено для покращення самопочуття» тощо, то з другою категорією «турботливого» бізнесу все трохи складніше. Вони роблять свою справу тихо і без зайвої метушні (тобто без маркування своєї продукції знаками типу «містить антибіотики», «при виробництві було використано пеніцилін» тощо) — годують тварин кормами з додаванням антибіотиків (щоб люди не їли м’ясо чи молоко хворих тварин), додають антибіотики в саму готову м’ясну чи молочну продукцію (щоб не зіпсувалось, якщо раптом хтось не дотримається умов безпечного транспортування чи зберігання).

І все було б добре, якби не одне «але». І це «але» називається «антимікробна резистентність». Цей термін характеризує зростання стійкості нашого організму до антибіотиків. І тут знову варто згадати лікарів, які постійно нагадують, що чим частіше ми використовуємо антибіотики, тим сильніші їх треба буде обирати в майбутньому. В результаті, додавання антибіотиків до продуктів харчування призводить до того, що наш організм звикає до них і вже не реагує на захворювання.

То що ж робити? Найпростіший вихід — заборонити використання антибіотиків в тваринництві раз і назавжди. Але не все так однозначно. Тварини, як і люди, теж хворіють. І їх також треба лікувати, і не завжди це можна зробити вітамінами та мінералами. Іноді все ж необхідно використовувати антибіотики.

І от тут вже починаються роздуми «а що ж робити, якщо і використовувати не можна, але і заборонити теж не варіант?».

У світі вже давно зрозуміли загрозу використання антибіотиків при вирощуванні тварин та виробництві продуктів харчування — Продовольча та Сільськогосподарська Організація ООН (ФАО) затвердила стратегію зменшення використання в світі антибіотиків. Стратегія спрямована на зменшення використання антибіотиків в тваринництві, а також регулювання використання антибіотиків із дотриманням періодів їх виведення з організму тварини. Загальна стратегія вже знайшла своє відображення в різних країнах світу — Китай та Індія пішли шляхом обмеження кількості дозволених до використання антибіотиків, США та країни ЄС — до попередження захворювань тварин та заміни антибіотиків широкого спектру на автогенні вакцини та стероїдні препарати, які мають порівняно менш шкідливий вплив на людей після їх застосування в тваринництві.

Враховуючи стрімкий розвиток науки та технологій у галузі тваринництва, а також регулярне оновлення ветеринарного законодавства в світі, все більш актуальним стає це питання і для України. Особливо в частині використання світового досвіду та його використання в нас.

Варто зазначити, що Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації, який представлений міжнародними компаніями, які офіційно зареєстровані в Україні, стурбований зростанням кількості антибіотиків, які часто-густо використовують господарства в Україні. Саме тому, провівши аналіз світового досвіду регулювання використання антибіотиків, компанії-члени комітету вирішили провести круглий стіл на тему «Шляхи боротьби з антимікробною резистентністю», на якому планують обговорити з представниками державних органів влади питання регулювання та контролю обігу антибіотиків в Україні. На нашу думку, це дозволить більш якісно підійти до питання регулювання галузі тваринництва в Україні та дозволить посилити конкурентні можливості вітчизняної тваринницької продукції на світових ринках.

Джерело: AgroPortal

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: