Анна Мурашенко та Олена Шуляк обговорили механізм порятунку недобудів

28/ 09/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Український будівельний ринок сьогодні стикається з викликами, які виходять за межі поточних економічних реалій. Поруч із нагальною потребою у відбудові пошкодженої інфраструктури в містах залишається інший, не менш болючий пласт проблем — накопичена роками спадщина у вигляді заморожених об’єктів незавершеного будівництва. Питання того, як юридично та практично зрушити з мертвої точки ситуацію з недобудами, стало однією з ключових тем під час фахової панельної дискусії на будівельному форумі у Львові. Піднімаючи тему порятунку заморожених обєктів, СЕО будівельної компанії RB Development Анна Мурашенко акцентувала увагу на тому, що традиційні підходи до регулювання галузі часто оминають цей критичний сектор. За її словами, щоб зрушити проблему з місця, недостатньо точкових рішень чи «ручного режиму» управління — необхідна масштабна зміна підходів, адаптація іноземного досвіду та залучення нових фінансових інструментів. «Якщо ми дивимося на європейський досвід, там питання недобудів вирішується завдяки чіткій фінансовій моделі, де залучення додаткового капіталу може бути частковим — наприклад, у межах 10% для стабілізації обєкта, із залученням муніципальних гарантій чи фондів страхування. В українських реаліях новий девелопер, який береться за реанімацію такого обєкта, стикається не лише з юридичною пасткою, а й із повним дефіцитом фінансових інструментів для завершення робіт. Нам потрібні законодавчо закріплені механізми, які дозволять залучати інвесторів на прозорих і безпечних умовах», — зазначила Анна Мурашенко. Девелопер нагадує, що на практиці реанімація кожного довгобуду перетворюється на повну імпровізацію. Кожен об’єкт унікальний: новому забудовнику доводиться самостійно об’єднувати інвесторів у кооперативи, заново погоджувати дозвільну документацію, актуалізувати застарілі технічні умови підключення до інженерних мереж та приводити об’єкти у відповідність до сучасних Державних будівельних норм (ДБН). Раніше компанія успішно реалізувала низку складних проєктів (зокрема HHouse, ЖК «4U» та ЖК Aquamarine), проте такі кейси вимагають роботи в режимі кризового менеджменту, а не системного ринкового процесу. Зі свого боку, народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк підкреслила, що держава чує запит ринку і готує системні законодавчі зміни, які покликані врегулювати цю проблематику. «Держава сьогодні формує нові правила, які мають унеможливити появу проблемних обєктів у майбутньому та запропонувати дієві правові рамки для врегулювання вже наявної спадщини. Зараз ми працюємо над законопроєктами, які спростять процедури зміни забудовника, передачі прав кооперативам та проведення аудиту. Ми вивчаємо найкращі міжнародні практики, зокрема моделі часткового фінансування, страхування ризиків та чіткі фінансові моделі, де враховуються інтереси громад і приватних інвесторів», — зазначила Олена Шуляк. Окрему увагу учасники панелі приділили технічній стороні процесу. Проєктанти, які брали участь в обговоренні, наголосили: окрім фінансів і законів, критично важливо адаптувати чинні Державні будівельні норми (ДБН) до реалій реконструкції старих каркасів. Нерідко нормативи та будівельні стандарти змінюються стрімкіше, ніж фізично старіють законсервовані коробки будівель, що створює додаткові бар’єри для інженерів. Підсумовуючи дискусію, СЕО RB Development наголосила, що компанія відкрита до діалогу з профільними міністерствами та асоціаціями, готові ділитися власним практичним досвідом задля розробки єдиної дорожньої карти. «Треба спростити процедури передавання об’єктів новим девелоперам і прискорити поновлення документів. Кожен успішно завершений довгобуд — це не просто успішний бізнес-кейс окремої компанії. Насправді це повернення кредиту довіри людей до будівельного ринку. І для нас як для країни, яка розраховує на масштабне залучення приватних і міжнародних інвестицій у відбудову, відновлення цієї довіри є надважливим завданням», — резюмувала Анна Мурашенко.

Український будівельний ринок сьогодні стикається з викликами, які виходять за межі поточних економічних реалій. Поруч із нагальною потребою у відбудові пошкодженої інфраструктури в містах залишається інший, не менш болючий пласт проблем — накопичена роками спадщина у вигляді заморожених об’єктів незавершеного будівництва. Питання того, як юридично та практично зрушити з мертвої точки ситуацію з недобудами, стало однією з ключових тем під час фахової панельної дискусії на будівельному форумі у Львові.

Піднімаючи тему порятунку заморожених об’єктів, СЕО будівельної компанії RB Development Анна Мурашенко акцентувала увагу на тому, що традиційні підходи до регулювання галузі часто оминають цей критичний сектор. За її словами, щоб зрушити проблему з місця, недостатньо точкових рішень чи «ручного режиму» управління — необхідна масштабна зміна підходів, адаптація іноземного досвіду та залучення нових фінансових інструментів.

«Якщо ми дивимося на європейський досвід, там питання недобудів вирішується завдяки чіткій фінансовій моделі, де залучення додаткового капіталу може бути частковим — наприклад, у межах 10% для стабілізації об’єкта, із залученням муніципальних гарантій чи фондів страхування. В українських реаліях новий девелопер, який береться за реанімацію такого об’єкта, стикається не лише з юридичною пасткою, а й із повним дефіцитом фінансових інструментів для завершення робіт. Нам потрібні законодавчо закріплені механізми, які дозволять залучати інвесторів на прозорих і безпечних умовах», — зазначила Анна Мурашенко.

Девелопер нагадує, що на практиці реанімація кожного довгобуду перетворюється на повну імпровізацію. Кожен об’єкт унікальний: новому забудовнику доводиться самостійно об’єднувати інвесторів у кооперативи, заново погоджувати дозвільну документацію, актуалізувати застарілі технічні умови підключення до інженерних мереж та приводити об’єкти у відповідність до сучасних Державних будівельних норм (ДБН). Раніше компанія успішно реалізувала низку складних проєктів (зокрема HHouse, ЖК «4U» та ЖК Aquamarine), проте такі кейси вимагають роботи в режимі кризового менеджменту, а не системного ринкового процесу.

Зі свого боку, народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк підкреслила, що держава чує запит ринку і готує системні законодавчі зміни, які покликані врегулювати цю проблематику.

«Держава сьогодні формує нові правила, які мають унеможливити появу проблемних об’єктів у майбутньому та запропонувати дієві правові рамки для врегулювання вже наявної спадщини. Зараз ми працюємо над законопроєктами, які спростять процедури зміни забудовника, передачі прав кооперативам та проведення аудиту. Ми вивчаємо найкращі міжнародні практики, зокрема моделі часткового фінансування, страхування ризиків та чіткі фінансові моделі, де враховуються інтереси громад і приватних інвесторів», — зазначила Олена Шуляк.

Окрему увагу учасники панелі приділили технічній стороні процесу. Проєктанти, які брали участь в обговоренні, наголосили: окрім фінансів і законів, критично важливо адаптувати чинні Державні будівельні норми (ДБН) до реалій реконструкції старих каркасів. Нерідко нормативи та будівельні стандарти змінюються стрімкіше, ніж фізично старіють законсервовані коробки будівель, що створює додаткові бар’єри для інженерів.

Підсумовуючи дискусію, СЕО RB Development наголосила, що компанія відкрита до діалогу з профільними міністерствами та асоціаціями, готові ділитися власним практичним досвідом задля розробки єдиної дорожньої карти.

«Треба спростити процедури передавання об’єктів новим девелоперам і прискорити поновлення документів. Кожен успішно завершений довгобуд — це не просто успішний бізнес-кейс окремої компанії. Насправді це повернення кредиту довіри людей до будівельного ринку. І для нас як для країни, яка розраховує на масштабне залучення приватних і міжнародних інвестицій у відбудову, відновлення цієї довіри є надважливим завданням», — резюмувала Анна Мурашенко.